Фальстарт чи розвідка боєм: як мобільні оператори впроваджують інтернет речей
Датчик автомобільного іммобілайзера вимірює рівень алкоголю в повітрі, що видихається. Якщо водій нетверезий – двигун не запускається. Прилад реєструє і спроби водіння напідпитку. А зібрані дані враховуються при страхуванні автомобіля. Це один із сотень, якщо не тисяч прикладів застосування інтернету речей (IoT).
За оцінками GSMA Intelligence, до 2025 року до IoT підключать 25 млрд пристроїв у світі. Для більш комфортної роботи цих «розумних» датчиків і сенсорів мобільні оператори по всьому світу почали створювати спеціальні мережі. Поки лідирує технологія NB-IoT: на ній свої мережі розгорнули 44 оператори, ще 107 гравців інвестують у запуск.
Українська «велика трійка», очевидно, вирішила не випадати зі світового тренду. Нещодавно мобільні оператори заявили про запуск своїх NB-IoT-мереж. Що то таке? Навіщо гравцям додатково вливати гроші в нову технологію, якщо і без неї вони заробляли на М2М (телематиці) ще з початку нульових? На ці та інші питання шукав відповіді Mind.
Що це і навіщо воно операторам? NB-IoT (Narrow Band Internet of Things) – один з міжнародних стандартів вузькосмугової передачі даних для «розумних» пристроїв. Інформація «транспортується» на швидкості до 200 Кбіт/с. NB-IoT розгортається на обладнанні LTE-мереж: на базових станціях встановлюється або оновлюється спеціальне програмне забезпечення. Начальник департаменту маркетингу бізнес-ринку «Vodafone Україна» Микола Тракнов запевняє, що сьогодні NB-IoT – найбільш сучасна технологія передачі даних у світі для інтернету речей.
Мобільні оператори розповідають про цілу низку фішок цього стандарту, пояснюючи Mind, навіщо вкладають в нього гроші. «Ця технологія для низького споживання енергії та більш широкого покриття. Виробники стверджують, що заряду батареї одного пристрою без підзарядки вистачає на 5–10 років», – пояснює керівник напрямку з розвитку IoT «Київстар» Костянтин Андрусенко.
Микола Тракнов доповнює, що NB-IoT відрізняється високою проникаючою здатністю, захищеністю, безперебійною передачею даних. «Відпрацювання кожного запиту, відсутність відмов – вкрай важливі для IoT-пристроїв і систем», – зазначає він.
У прес-службі lifecell уточнюють, що у NB-IoT значно більші можливості для збору, обробки та аналізу отриманих даних. «Мережа NB-IoT може охоплювати великі території, вона характеризується більш стабільним сигналом, який може проникати у важкодоступні ізольовані приміщення, наприклад підвали. Ця технологія оптимізована для підключення великої кількості пристроїв з малим обсягом передачі даних. Плюс вона дозволяє ефективно використовувати радіочастотний ресурс (ширина смуги одного каналу – 180 кГц)», – аргументують в lifecell.
«Маленька» перешкода. Фахівці відзначають, що NB-IoT нормально функціонує лише на низьких частотах. «Для ефективного комерційного запуску NB-IoT операторам потрібен більш низький спектр. Справа в тому, що цей стандарт працює на частотах від 1800 МГц і нижче. Коли гравці куплять ліцензії на 700, 800 або 900 МГц – NB-IoT отримає колосальну технологічну перевагу. Чим нижче частота, тим більший радіус покриття однієї базової станції. Плюс на низьких частотах сигнал має більш високу проникаючу здатність, тобто краще проходить через бетонні стіни тощо. Наприклад, якщо поставити лічильник води в підвалі – сигнал на частоті 900 МГц пройде, а на 1800 МГц – навряд чи», – раніше пояснював Mind директор з розвитку бізнесу «Huawei Україна» Олександр Сербін.
Як оператори викручуються в такій ситуації? «Велика трійка» викупила 4G-ліцензії лише в діапазонах 1800 і 2600 МГц. Зараз їм, вірогідно, доводиться просити клієнтів вішати датчики на відкритому повітрі. А також – чекати тендера на нижчі частоти і/або технейтральності (права надавати 2, 3 і 4G-зв'язок на всіх викуплених частотах).
«Сьогодні ми виходимо з того, що маємо. Включаємо NB в діапазоні 1800 МГц, щоб відповідати потребам бізнесу. У випадку з NB на цій частоті «корисне» покриття буде на 20–30% ширше, ніж LTE на 1800 МГц, за рахунок звуження смуги використовуваних частот і, відповідно, зниження швидкості передачі даних», – пояснює Костянтин Андрусенко.
За його словами, в подальшому «Київстар» сподівається отримати більш низькі частоти. «Фахівці мають рацію. На наведеному нижче слайді можна побачити середні значення дальності зв'язку для кожної частоти. Чим нижче – тим ширше радіус дії. Зараз йде діалог з державою про виділення мобільним операторам низьких частот 700 і 800 МГц, а також про усунення фрагментації частот в уже задіяному діапазоні 900 МГц. Якщо держава схвалить введення технейтральності в діапазоні 900 МГц і видачу нових ліцензій, ми зможемо включити LTE, а, відповідно, і NB у цих діапазонах. Одна базова станція зможе забезпечити широке покриття і проникнення», – каже експерт.
У «Vodafone Україна» також говорять, що зацікавлені в розвитку технології в нижчих діапазонах. «А в 1800 МГц ми бачимо доцільність запуску мережі у великих населених пунктах з високою щільністю базових станцій. За таких умов можна забезпечити стійке indoor-покриття. А для низькорозташованих і важкодоступних приміщень (підвалів, будівель з металевим фасадом, товстими бетонними стінами) потрібен більш глибокий аналіз за місцем для визначення можливостей проникнення сигналу», – пояснює Микола Тракнов.
У lifecell не бачать серйозної проблеми для просування NB-IoT у 1800 МГц. «Згідно з 3GPP, NB-IoT може працювати на частотах 2100 МГц і нижче. Так, чим нижче частота – тим більший радіус покриття однієї базової станції. Але кожна БС має обмежену пропускну здатність. З цієї причини оператори по всьому світу для покриття міст використовують більш високі діапазони і встановлюють базові станції часто, а для покриття rural area – низькі частоти і БС ставляться набагато рідше», – розповідають у прес-службі lifecell.
Втім, цей оператор підстрахувався: ще влітку минулого року спільно з компанією IoT Ukraine запустив мережу інтернету речей і на технології LoRaWan. На відміну від NB-IoT, цей стандарт можна використовувати без ліцензії, а значить, і працювати на більш низьких частотах.
З якими світовими вендорами запускали мережі? У «Київстар» не розкривають імена виробників ПЗ. «Ми працюємо з декількома вендорами. Відповідно, на базових станціях використовується програмне забезпечення наших постачальників», – зазначає Костянтин Андрусенко.
Микола Тракнов розповідає, що запуск мережі «Vodafone Україна» реалізовується з Nokia, ZTE і Huawei.
У lifecell кажуть, що пілотний проект розгорнули з системними інтеграторами Odine Solutions і Affirmed Networks на базі віртуалізованої пакетної мережі Affirmed Networks і радіообладнання Ericsson.
Які обсяги інвестицій і очікувана окупність? Відповідаючи на ці питання, «велика трійка» дружно «пішла в хмари». «Це комерційна інформація. Можу лише сказати, що «Київстар» стратегічно розвиває і продовжить інвестувати в перспективний IoT-напрямок та інноваційні рішення для бізнесу. Йдеться не лише про гроші. Ми докладаємо багато зусиль, щоб навчити клієнта, показати вигоду і зручність у використанні мережі NB-IoT», – розповідає Костянтин Андрусенко.
Микола Тракнов з «Vodafone Україна» вважає, що зарано говорити про точну суму інвестицій: «Ми бачимо перспективи у впровадженні мережі, бо зараз робимо акцент на розвиток IoT в Україні, і виходячи з цього, готові інвестувати в ці проекти».
«Наша модель – будувати мережу там, де буде клієнт. Поки не можемо говорити про конкретні терміни окупності, бо ринок ще не сформувався і нам потрібно ще багато зробити, щоб його виростити, донести до клієнта цінність технології та сервісів», – таку відповідь Mind отримав від lifecell.
Кого вже встигли заманити в мережі NB-IoT? Поки «досліди» проводяться на бізнес-клієнтах. Хоча мобільні оператори впевнені, що технологія буде затребувана і пересічними українцями.
«Київстар» підключив мережі інтернету речей в облгазах і водоканалах в декількох областях. Також є клієнти, що займаються вуличним освітленням. Запитів багато. На даному етапі не озвучуємо назви підприємств на їх прохання», – розповідає Костянтин Андрусенко.
Він пояснює, навіщо «це все» замовникам, на прикладі трейдера енергоносіїв: «Підприємство недоотримує оплату за енергоресурси, що поставляються. А своєчасне оповіщення з датчиків дозволить підвищити доходи. Також держава зобов'язує облгази і водоканали автоматизувати систему обліку, значить, підприємства повинні слідувати цій «промисловій» революції».
«Vodafone Україна» нещодавно протестувала свою мережу NB-IoT у Києві та Харкові на обладнанні «Київгазу» і «Радмиртеху». Тепер оператор готується до комерційного запуску. І розраховує залучити не лише корпоративних клієнтів. «Громадянам підключені до інтернету пристрої також нададуть великі можливості для управління ресурсами. Наприклад, вони допомагають оптимально витрачати тепло, воду, світло й заощаджувати на оплаті комунальних послуг», – перераховує Микола Тракнов.
У lifecell розповідають, що поки працюють з «Київгазом», використовуючи «розумні» пристрої розробки цієї компанії. «Ця мережа дозволяє дистанційно фіксувати показання газових лічильників, відстежувати стабільність подачі газу і своєчасно попереджати можливі витоки. Крім «Київгазу», в послузі зацікавлені й водоканали. Також ми ведемо переговори з потенційними клієнтами щодо реалізації fleet monitoring (управління автопарком. – Mind), опрацьовуємо рішення для аграрного сектору та ін.», – відзначають в прес-службі lifecell.
Прекрасне (не)далеко. Mind десятки разів писав про цікаві «розумні» гаджети, що використовуються в побуті, медицині, логістиці, агросекторі тощо, про Smart Homes і Smart Cities.
Наприклад, у Барселоні є цифрові чипи в сміттєвих баках (повідомляють про їх наповненість); міні-сенсори на парковках (спрощують пошук вільного місця); зупинки, що містять табло з інформацією про прибуття транспорту і визначні пам'ятки. А ліхтарі оснащені системами, що здатні вимірювати шум, трафік, забруднення, розмір натовпу, навіть кількість селфі, які були залиті в мережу з певної вулиці.
У lifecell сподіваються, що і в Україні найближчим часом мережі NB-IoT будуть затребувані у сфері надання комунальних послуг, ритейлі, медицині, для функціонування Smart Homes, Smart Cities, забезпечення безпеки тощо.
У «Vodafone Україна» наводять як приклад десятки «розумних» проектів, реалізованих в інших країнах. І розраховують, що в майбутньому вони стануть реальністю і в нашій країні.
Наприклад, один з перспективних напрямків – E-Health. Микола Тракнов розповів про декілька кейсів у цій сфері. «Дистанційний моніторинг дозволяє лікарям консультувати пацієнтів і переглядати їх дані в режимі реального часу (вони збираються і передаються компактними медичними пристроями, підключеними до IoT-платформи через USB-модеми), скорочуючи кількість невідкладних госпіталізацій, візитів лікарів додому і призначень ліків. Пацієнти можуть перебувати вдома, а медики – моніторити стан більшого числа пацієнтів щодня і швидко залучати колег по всьому світу для консультацій щодо складних випадків», – пояснює начальник департаменту маркетингу бізнес-ринку «Vodafone Україна».
Він акцентує, що дистанційний моніторинг особливо актуальний у селах і віддалених регіонах, де обмежені послуги охорони здоров'я. Система підходить для контролю за зупинкою дихання уві сні (стан і режим сну відслідковуються за допомогою спеціальних IoT-браслетів), а також для моніторингу деяких хронічних захворювань: діабету (дозування інсуліну або контроль ваги), хвороб серця і респіраторних проблем, які вимагають постійного спостереження лікаря.
«Також є рішення для моніторингу одиноких літніх людей, управління запасами ліків і ланцюжком поставок у лікарні. У Vodafone з компанією Ekso Bionics, що виробляє роботизовані екзоскелети, є рішення для людей, які перенесли інсульт або травми спинного мозку. Воно з'єднує всі екзоскелети по всьому світу, аналізує дані в режимі реального часу. Терапевти відстежують прогрес пацієнтів і адаптують сеанси терапії для своїх хворих. У результаті реабілітація проходить більш ефективно і швидко», – перераховує Микола Тракнов.
У «Київстар» кажуть, що впровадження IoT-проектів в Україні поки точкове. «Перспективний напрямок для нашої країни – Smart Citу і забезпечення інфраструктури міста «розумними» пристроями. Минулого року Juniper Research та Intel склали список Smart Cities світу. Незважаючи на те що Київ тільки рухається в бік автоматизованого комфорту, столиця України вже увійшла до десятки найбільш інноваційних міст за параметрами технології інтернету речей. Це проекти з онлайн-оплати, сервісу електронних петицій, інтелектуальна система управління дорожнім рухом. З розгортанням NB-IoT подібних проектів більшатиме з кожним роком», – сподівається Костянтин Андрусенко.
В Україні «розумними» намагаються стати не лише Київ, а й Львів, Харків, Дніпро, Одеса і т. д. Але якщо судити з думки експертів, інколи виходить «хотіли як краще, але чиновники не встояли перед відкатами і запустили непотріб».
Наприклад, ось уривки відгуку фахівця з торішньої презентації впровадженої системи «Безпечне місто Київ», в якій встановлено близько 5800 відеокамер: «Система управління трафіком представлена 23 камерами, які не інтегровані зі світлофорами. Камера детектування порушень (проїзд зустрічною смугою, на червоний, під знак) – 1 штука! Функції детекції неправильної парковки і розпізнавання номерів, неправильно припаркованих транспортних засобів, відсутні... Пошук у архіві за рухом, зафіксованим у кадрі, або пошук за метаданими від smart-камер відсутній. Якщо щось шукаємо в архіві – беремо, мотаємо і дивимося очима... Оператори системи не працюють з журналами подій і тривог у системі. Тобто дивляться живе відео і риються в архіві за зовнішньою заявкою. Системи реакцій на «аналітичні» модулі, вбудовані в камери, немає».
Як бачимо, у багатьох країнах світу сфери застосування IoT обмежені лише фантазією, а в Україні – не тільки відсутністю фінансування.
