Віктор Гарвона
ПАСАЖИРКА УЗ: ЩО ДАЛІ?
Сьогодні з ініціативи міністра інфраструктури України Володимира Омеляна було відновлено Робочу групу з питань пасажирського сполучення на УЗ, куди входив я, мої колеги, і керівництво пасажирського та приміського секторів УЗ. Коротка зустріч зафіксувала орієнтири в роботі: реагувати на звернення пасажирів та активістів треба швидше й ретельніше, група повинна працювати, пропозиції повинні реалізовуватись.
Не маючи змоги витратити свій час на повторне установче зібрання, спробую все ж пояснити, на яких засадах я бачу таку співпрацю.
СОБІВАРТІСТЬ
Робота для пасажирів з точки зору УЗ виглядає так: ви приносите нам збитки, але ми стараємось щось для вас робити, враховуючи, що ви мало нам платите. Це наріжний камінь, основа, з цього УЗ будує стратегію роботи з пасажирами, і відмовляє їм на скарги та пропозиції.
Разом з тим, ніхто толком не знає, у яку суму УЗ обходиться пасажирокілометр, яка його інвестиційна, інфраструктурна, тягова складові. Якщо взяти за основу, наприклад, календарний місяць, то скільки кілометрів за місяць накатує пасажирка, а скільки – вантажники. Як між ними розподляються витрати за використання інфраструктури. Скільки ті й ті накатують по дизельних ділянках, на змінному, на постійному струмі. І чи немає в діючих розрахунках УЗ перекосу на користь вантажного руху.
З точки зору рівня доходів як всередині країни,так і рівня зарплат залізничників, ціни на квитки в далекому сполученні у нас не такі вже й дешеві. Ми не говоримо зараз про "голий" тариф, який регулюється державою: на все що можна УЗ давно вже додала множники до тарифу, фірмовість. Поїздів з "голим" дешевим тарифом не так багато. Те, що більшості пропонують у касах – на межі конкуренції з автотранспортом, а на середні відстані – навіть не витримує конкуренції.
У нас відносно дешевий пригород. Проте нещодавно фіндиректор УЗ Андрій Рязанцев заявив, що навіть якщо добитись стовідсоткових компенсацій за проїзд, то все одно тариф треба піднімати удесятеро. Тобто, наприклад, замість 40 грн від Дніпра до Запоріжжя приміська електричка має коштувати 400 грн – десь на рівні авіаційного лоукостера, якби такий у нас існував.
Цифри, з якими УЗ приходить на такі Робочі групи, викликають лише одне запитання. Якщо собівартість прогону електрички із Дніпра до Запоріжжя у вас близько півмільйона, то навіщо ви такі господарники потрібні?
Не визначившись, як і на яких умовах ми катаємо, важко далі вести діалог про маршрути й графіки.
ДЕРЕГУЛЯЦІЯ
Навіть "повісивши" фірмовість і множники на рухомий склад, УЗ не має можливості понижати його там, де потрібно дозаселити поїзд і отримати більше грошей. Адже не всі поїзди заповнюються з початкової до кінцевої, та й того не потрібно. Але коли проїзд однієї-двох зупинок на недозаселених ділянках коштує більше половини вартості проїзду по повному маршруту, і коштує фантастичних як для такої ділянки грошей – це перебор.
УЗ вперто не бажає розробити нову, лінійно-регресивну тарифну модель, і заробляти більше. Неадекватний тариф на малі та середні відстані відкриває шляхи для безквиткових перевезень, і доброго потоку чорної готівки, за допомогою якої дехто "добиває" свої зарплати до європейських.
МІУ, в свою чергу, не забезпечує УЗ механізмами знижок і акцій на деякі напрямки, через "дерев’яність" регульованого державою тарифу. Ми досі не можемо дозволити собі мати гнучких тарифів, зате кілотоннами возимо "зайців".
ЯКІСТЬ ТА СЕРВІС
Цей принизливий слоган УЗ вже обсміяли всі кому не ліньки. Спробуємо розібратись, чому такий поганий зворотний зв’язок на скарги.
Пасдепартамент не хоче займатись скаргами і відверто каже, що не має впливу на недоброчесних співробітників: звільнити без погодження з профспілками їх не можуть, навіть якщо провідників взяли за руку на хабарі, все одно вони потім відновлюються через суди. Останні зміни в структурі ПАТ "УЗ",в т.ч. створення Пасажирської компанії, начебто дало змогу підписувати нові трудові договори на вигідних для УЗ умовах. Але поступ у цьому питанні незначний. Проблеми з якістю обслуговування наклались на поступовий відтік кваліфікованих кадрів з депо.
Нам не потрібний зворотній зв’язок, коли результатом розгляду переважної більшості скарг пасажирів є звинувачення самих пасажирів в маніпуляціях, дзвінки серед ночі з невідомих номерів, погрози життю і здоров’ю заявникам та їх близьким. Лише провівши кардинальні чистки серед співробітників, суттєво піднявши зарплати працівникам УЗ, і набравши на ці зарплати людей, які не ставляться до пасажира як до худоби, – можемо сідати і розмовляти за якість та сервіс.
ГРАФІКИ
"Мушкетери два роки потому", як влучно висловився пан Омелян, знову будуть послані подалі старим знайомим кардиналом Лозовим. Нас вже не дивують відписки з відділу розробки й аналізу графіків, де твердять що всі поізди не заведеш в прийнятний для пасажира час.
З нового графіка Пасдеп здійсив низку перетворень, завдяки яким головний вокзал столиці трохи розвантажився у пікові години. Після 6 ранку вже нема прибуття РЕ з Луцька (відмінили), після 7 ранку вже нема прибуття 100 з Ужгорода (перевели на Лисичанськ з пізнішим прибуттям у Київ, створивши для Закарпаття катастрофу, коли майже нема чим вранці приїхати в Київ). Після 8 ранку вже нема прибуття варшавського поїзда (змістили на пізніше прибуття у Київ). Місця наче побільшало. Але все одно зробили поїзду 142 Львів – Київ ублюдочне прибуття в 04:46. Мабуть тому, що комусь в Департаменті управління рухом дуже кортить поржати з пасажирів.
Звісно, всі пропозиції щодо пізнішого прибуття цього поїзда в Київ (хай навіть шляхом зміни його маршруту через Житомир) будуть проігноровані. Як і інші наші пропозиції з "хіт-параду Топ-10 найбезглуздішого прибуття поїздів УЗ". Лідера хіт-параду, прибуття в Київ в 04:05 поїзда з Лисичанська, Кравцова особисто примусили виправити депутати з Луганщини. На жаль, не всі регіони мають таких суворих покровителів. А на звернення рангом понижче і якісь-там Робочі групи при МІУ Департамент управління рухом традиційно відповідав реготом.
Дуже бісить, коли представники Пасдепу дозволяють собі на Робочих групах фрази типу "на утренний Интерсити можно и на такси". Це свідчить про те, що виховані в тепличних умовах "фахівці" не здатні керувати УЗ в умовах конкурентного ринку. Були б в Україні лоукости – весь цей Пасдеп з його збитковим світоглядом, зі стелі взятою собівартістю і повним нехтуванням інтересами пасажира загнав би галузь в металобрухт і оком би не зморгнув. Пасдепартамент потребує повного переформатування.
УЗ НА ХВИЛІ ХХ ст
Чого не відбереш в теперішнього керівництва УЗ – це піару. Навіть відміну пікової пари електрички на ділянці Київ – Фастів супроводили новиною про збільшення составів до 12 вагонів. По факту з двох електричок зробили одну, і 18.01 з депо виїхало не 12, навіть не 10 вагонів, а шість.
Прохання до пана Кравцова. Якщо вже відміняєте, то відміняйте з цинізмом, як регіонали це робили. Бо ви говорите те, що люди хочуть почути. Тому платоспроможний пасажир не встигає втекти від УЗ на маршрутки, вірить вам, приходить на вокзал і потрапляє у шестивагонне пекло. Нічого, скоро пасажир-непільговик повністю піде на альтернативні види транспорту, і зможете сміливо різати все на брухт.
Так, ви здійснили успішний пілотний проект човників зі Святошина. Ви були у пікові години на Святошино? Уявіть, пасажири прийшли, нехай за 20 хвилин до відправлення. На пероні працює три каси. За хвилину кожна з них видасть по три квитки (це якщо касир по телефону не розмовляє). За 20 хвилин ви продасте 180 квитків. Яким чином ви плануєте заповнити електричку на тисячу місць? Черги до цих нещасних кас величезні. Платформа острівна, в будь-який момент хвіст черги ризикує звалитись з платформи під колеса зустрічного поїзда.
Ви модернізували електричку минулого тисячоліття, і поставили обслуговувати тіточок, оптимальна моторика рухів яких теж була в минулому тисячолітті. УЗ не чула про сучасні способи оплати за проїзд, три роки годує нас байками про встановлення автоматів, терміналів, і продовжує по 5 хвилин вирізати ножницями один проїзний абонемент.
Може питання в тому, що у вас немає чіткої стратегії, чи хочете ви зберегти пригород? Працівники приміського департаменту УЗ стверджують на Робочих групах, що вони не будуть стикувати між собою приміські і регіональні поїзди, бо тоді поїздами далекого сполучення ніхто не їздитиме. Так і живемо, Чернівці – Львів прибуває в 09:51, Львів – Рівне вже відправився о 09:50. І десятки, сотні пропозицій щось підправити ігноруються, як тільки міністр виходить з приміщення.
АКТИВІСТИ
Історія з тим, як вдячні пасажири човників "ломанулись" штурмувати каси на Святошино нагадала мені появу прискорених електричок Фастів – Київ. Як ми з Валерієм друкували власним коштом листівки "купуй квиток в касі", "їдь швидко й легально", підривались о п’ятій ранку, залучали людей, роздавали листівки. Черги до кас пішли на вулицю. Ми пішли до начальника вокзалу й примусили його в ранковий час поставити у всіх касах ПДС приміські термінали. Черги зменшились, але ненадовго.
Активісти в регіонах теж зробили немалий внесок в те, аби навчити пасажирів дбайливо ставитись до майна УЗ і більшу виручку спрямувати в каси. Може за це ви нас так не любите, за вилучення готівки з чорного обігу й переведення її в каси? За те, що боремось із зайцями? Принаймні, поважайте нас публічно за це, а не хаміть у відповідь на кожну скаргу, як пан Романків. І не ваше діло, скільки ми зробили як депутати у себе в місті. Ми прийшли до вас з конкретними запитаннями, на які хочемо отримати конкретні відповіді. А не звинувачення в маніпуляціях і традиційну відписку про гостру нестачу рухомого складу, навіть коли просиш переставити лавки в залі очікування.
Дуже сподіваюсь, що своїми "тезами" достукався до тих, хто сьогодні, після першого засідання відновленої Робочої групи сидить і думає, що далі з цим всім робити. Маю надію, що будуть результати. Не прийшов також і тому, що не хотів дратувати своєю пристуністю окремих одіозних очільників пасажирки, і щоб не звести дискусію до взаємних образ.
Хотів ввічливо, але відчуваю що не вдалось. Пробачте, кого можливо образив. Але зрозумійте й нас. Три роки згаяно не з нашої вини.