Я таке казав чи тобі мареться?
Некролог
- Автор теми PRADA
- Дата створення
Гудзак
Хатуль мелумад - тварина типу кіт, що йде ланцюгом
...колись - дуже-дуже давно - я ділив увесь світ на Донбас та все інше. Бо мені було 5 років. Тепер я кажу, що є Україна й ті, хто їй допомагає, з одного боку - та росія, її спільники та ті, кому похєр, з іншої сторони. Це базіс, як казав Карла-Марла. Тому й поціновую й пам'ятаю тільки тих, хто за нас. Інші - які б не були талановиті - це баласт для моєї пам'яті. Навіть осередок вірусу "...але ж було й хороше" - з яким я воюю. Так що радянські фільми з Кікабідзе буду дивитися й не раз - а з Чуріковою хай мене Мельєс з Люм'єрами милує. 
Та лишіть вже в спокої бабцю. Вона там обертається в труні з такою швидкістю, аж неприємно.
Нікулін тут до чого? Ось люди зараз їдуть до Берліну а ці хлопці робили абажури зі шкіри... В топку Німців? Амереканці шмаляли Вьєтконговців в ліску. В топку Амереканців? Японці, Французи, Турки... Всіх в топку й клятих Італійців... Смерділи з Мусоліні. Так кого дивитись будемо в такому випадку?@Space Cat,
- Реєстрація
- 08.03.11
- Місто
- Винница
- Телефон
- Nokia 5220 XpressMusic/LG A190 Utеl/MTS/KS/Xiaomi Redmi Note5
Причины могут быть разные, но однозначно не потому, что именно русская.
Ск всего и потому, что плохая или недостаточно хорошая(или вообще никакая) россиянка в контексте событий между рф и Украиной,
К тому же не тот момент, как кто-то писал выше .
Что вполне объяснимо/справедливо, как по мне.
Вот, честно говоря, не понимаю, чем ты думаешь, когда делаешь акцент именно на национальности.[(spoiler]
Останнє редагування:
Я бы сказал, что незамеченость вряд ли связана с национальностью. Мертвых русских здесь народ в среднем очень любит и с удовольствием обсуждает.
У меня - другое обяснение - нам это не интересно, причем давно, не с февраля 2022.
Я, как и многие, иногда лажу по русским помойкам. Если отфильтровать пропагандистский контент - то остается вот это. Дрочь на останки советской культуры - неизведаные истории из жизни Иннокентия Смоктуновского, смешные истории с театральной премьеры Евгения Мягкова в 74ом году и прочая херота. В лучшем случае подробности личной жизни Ксении Собчак.
Нихера интересного давно уже нет, и не будет, остались Голубые Огоньки, как символ полного развала и геронтизации общественной культуры. Так же как десятилетиями дрочили на победу во второй мировой, потому что больше ничего духоподнимающего с тех пор не случилось.
Мы чем дальше, тем больше, понимаем, что есть своя культура, есть мировая - и там есть значительно более интересное прошлое, настоящее и намного более интересное будущее, надрачивать на останки разложившегося советского трупа не интересно.
У меня - другое обяснение - нам это не интересно, причем давно, не с февраля 2022.
Я, как и многие, иногда лажу по русским помойкам. Если отфильтровать пропагандистский контент - то остается вот это. Дрочь на останки советской культуры - неизведаные истории из жизни Иннокентия Смоктуновского, смешные истории с театральной премьеры Евгения Мягкова в 74ом году и прочая херота. В лучшем случае подробности личной жизни Ксении Собчак.
Нихера интересного давно уже нет, и не будет, остались Голубые Огоньки, как символ полного развала и геронтизации общественной культуры. Так же как десятилетиями дрочили на победу во второй мировой, потому что больше ничего духоподнимающего с тех пор не случилось.
Мы чем дальше, тем больше, понимаем, что есть своя культура, есть мировая - и там есть значительно более интересное прошлое, настоящее и намного более интересное будущее, надрачивать на останки разложившегося советского трупа не интересно.
Останнє редагування:
plebis, А это не перенос своих личных убеждений (интересов) на других?
Только что позвонил своим Кабельщикам узнать почему у меня нет Прямого и Эспрессо? А там мне такой радостный директор (видимо сторонник Квартала) говорит что наверное этих Козлов заблокировали... Люди часто свои интересы переносят на других.
Только что позвонил своим Кабельщикам узнать почему у меня нет Прямого и Эспрессо? А там мне такой радостный директор (видимо сторонник Квартала) говорит что наверное этих Козлов заблокировали... Люди часто свои интересы переносят на других.
И да! Мне нравятся фильмы снятые ТОГДА: "Тот самый Мюнхгаузен" (с Чуриковой), "Убить дракона" (странно, что в рашке его ещё не запретили) и мн.др.
Ні. В дитинстві не було часу дивитись «советское кіно». Гріх є за «с легким паром» та фільмами гайдая.
Гудзак
Хатуль мелумад - тварина типу кіт, що йде ланцюгом
Первый фильм, в котором я ее увидел - "Фанфан-тюльпан" с Жераром Филипом. С закадровым голосом Зиновия Гердта. "Собор Парижской богоматери" как-то не впечатлил в юности - был молод и глуп. R.I.P.
Гудзак
Хатуль мелумад - тварина типу кіт, що йде ланцюгом
Унаслідок падіння вертольота в Броварах загинули діти і керівництво МВС, зокрема Денис Монастирський
Серед жертв – усі, хто був у гелікоптері, а також діти і дорослі, які були поруч із місцям падіння.
t.me
Унаслідок падіння вертольота МВС у Броварах загинуло керівництво МВС. Це міністр Денис Монастирський, перший заступник міністра Євгеній Єнін і державний секретар Юрій Лубкович. Про це в Телеграм повідомив голова Національної поліції України Ігор Клименко.
Президент України Володимир Зеленський і ДСНС станом на 11 годину озвучили попередні дані щодо жертв: це 15 загиблих і 25 поранених. Серед дітей загиблих троє, поранених 10. Дані уточнюються.
Серед жертв – усі, хто був у гелікоптері, а також діти і дорослі, які були поруч із місцям падіння.
Національна поліція України 🇺🇦
Ігор Клименко: Сьогодні вранці, 18 січня, у Броварах розбився гвинтокрил ДСНС. Внаслідок авіакатастрофи загинуло керівництво МВС: міністр, перший заступник міністра та державний секретар. Всього наразі відомо про 16 загиблих, з них 2 дітей. З них 9 перебували на борту гвинтокрила. 22...
t.me
Унаслідок падіння вертольота МВС у Броварах загинуло керівництво МВС. Це міністр Денис Монастирський, перший заступник міністра Євгеній Єнін і державний секретар Юрій Лубкович. Про це в Телеграм повідомив голова Національної поліції України Ігор Клименко.
Президент України Володимир Зеленський і ДСНС станом на 11 годину озвучили попередні дані щодо жертв: це 15 загиблих і 25 поранених. Серед дітей загиблих троє, поранених 10. Дані уточнюються.
Гудзак
Хатуль мелумад - тварина типу кіт, що йде ланцюгом
...чомусь найбільше жаль дітей та працівниць дитсадку. Мабуть, я злісний мізантроп.
У віці 100 років помер сотенний УПА, Герой України Мирослав Симчич
Мирослав Симчич 32 роки провів у радянських концтаборах.
www.facebook.com
Сьогодні, 18 січня, у Коломиї помер сотенний УПА, Герой України Мирослав Симчич.
Про це повідомив нардеп Володимир В'ятрович.
“Помер сотенний УПА, герой України, велика Людина - Мирослав Симчич. Вічна пам’ять!” - написав В’ятрович.
Мирослав Симчич народився 5 січня 1923 року в с. Вижний Березів, Коломийський повіт, Станіславське воєводство, Галичина, нині Косівський район, Івано-Франківська область. Був українським військовим та громадським діячем, сотенним УПА, політв'язень, який 32 роки провів у радянських концтаборах. Кавалер орденів “Свободи” та “За заслуги”, почесний громадянин Коломиї та Львова.
Найбільше Симчич відомий за боєм під селом Космач на Прикарпатті 1945 року, коли був знищений батальйон НКВС на чолі з генералом Сергієм Дергачовим.
1948 року Симчича заарештували і засудили до 25 років таборів у Магаданській області. Там він сидів до 1955 року, після чого його перевели в містечко Єлець. 1963 року у зв'язку з хрущовською відлигою Симчичу скоротили термін до 15 років і звільнили.
1968 року Симчича заарештували знову, бо з'ясувалося, що він був не рядовим бійцем, а сотником. Удруге він вийшов на волю лише 1985 року.
Мирослав Симчич 32 роки провів у радянських концтаборах.
Volodymyr Viatrovych
Помер сотенний УПА, герой України, велика Людина - Мирослав Симчич. Вічна пам’ять! Похорон у п’ятницю, 20 січня об 11.00. Катедральний Собор Преображення Христового, м. Коломия, вул. Театральна, 31
www.facebook.com
Сьогодні, 18 січня, у Коломиї помер сотенний УПА, Герой України Мирослав Симчич.
Про це повідомив нардеп Володимир В'ятрович.
“Помер сотенний УПА, герой України, велика Людина - Мирослав Симчич. Вічна пам’ять!” - написав В’ятрович.
Мирослав Симчич народився 5 січня 1923 року в с. Вижний Березів, Коломийський повіт, Станіславське воєводство, Галичина, нині Косівський район, Івано-Франківська область. Був українським військовим та громадським діячем, сотенним УПА, політв'язень, який 32 роки провів у радянських концтаборах. Кавалер орденів “Свободи” та “За заслуги”, почесний громадянин Коломиї та Львова.
Найбільше Симчич відомий за боєм під селом Космач на Прикарпатті 1945 року, коли був знищений батальйон НКВС на чолі з генералом Сергієм Дергачовим.
1948 року Симчича заарештували і засудили до 25 років таборів у Магаданській області. Там він сидів до 1955 року, після чого його перевели в містечко Єлець. 1963 року у зв'язку з хрущовською відлигою Симчичу скоротили термін до 15 років і звільнили.
1968 року Симчича заарештували знову, бо з'ясувалося, що він був не рядовим бійцем, а сотником. Удруге він вийшов на волю лише 1985 року.
Знав його особисто, ще коли він в Хмельницькому проживав. Завжди спокійний був і привітний.
В цій трагедії є одне питання, не раді засудження чи інших нападок на загиблих.
Це такий повітряний шлях? Найкоротший? Чи ховаються від чужих ракет?
Так, пілот не має права відхилятися від нього.
