Як «державний» «Ощадбанк» краде гроші бюджетників
З лютого цього року життя українських бюджетників суттєво змінилось, адже за рішенням уряду всі виплати бюджетним організаціям міста Києва відтепер здійснюватиме «Ощадбанк».
І все б нічого, однак така пертурбація місцевого значення стала проблемою для великої кількості людей, особливо пенсіонерів, про яку вперто не хочуть згадувати у провладних коридорах.
Головними критеріями відбору банку для обслуговування лікарів, вчителів, пенсіонерів стало те, що, по-перше, це − державний банк, якийвходить до трійки лідерів вітчизняного банківського ринку, має найрозгалуженішу мережу філій та мав би згідно із Законом України «Про банки і банківську діяльність» гарантувати на державному рівні повне збереження грошових вкладів громадян. Особливої ваги тут, власне, й додає приставка – «державний».
Однак мало хто знає, що додавати це вагоме слово «державний» в свої реквізити ПАТ «Ощадбанк», котрий досі був по-суті приватною комерційною структурою, зміг лише тоді, коли передав у власність держави частину своїх акцій. Однак сьогодні сама держава не має жодного права втручатися в господарську діяльність «Ощадбанку». Іншими словами, правління «Ощадбанку» на власний розсуд здійснює свою діяльність, а контрольно- ревізійне управління може перевірити лише цільове використання державних коштів, перерахованих з держбюджету на державні програми, а випадку банкрутства цього банку держава може гарантувати лише виплату вкладів за депозитамилише після процедури банкрутства та продажу майна банку і то без нарахованих за вкладами громадян відсотків.
Тож називати «Ощадбанк» державним банком– рівнозначно лукавити перед мільйонами бюджетників.
Спроби монополізувати обслуговування бюджетних організацій «Ощадбанком» були і раніше. Так, свого часу голова правління банку Олександр Морозов надіслав листа Віктору Ющенку. В ньому йшлося про те, що «З 56 банків, уповноважених Мінфіном на виплату зарплат працівникам бюджетних установ, тільки «Ощадбанк»належить державі і володіє держгарантією щодо коштів фізичних осіб згідно ст.57 «Закону про банки». Однак тоді представники комерційних банків, послалися на постанову Кабміну №318 «Про удосконалення механізму виплати зарплат співробітникам бюджетних установ», яка передбачало конкурсний відбір уповноважених банків і пригрозили «Ощадбанку» застосуванням антимонопольного законодавства.
Однак попри всі обставини «Ощадбанк» таки отримаву своє обслуговування ряд «багатих» клієнтів, зокрема Пенсійний фонд України, ДП «Енергоринок», НАК «Нафтогаз», УДППЗ «Укрпошта», ВАТ «Укртелеком». Безперечно вибір перелічених вище клієнтів швидше за все базувався на інформації, яку надав сам «Ощадбанк», бо в одному із його прес-релізів йшлося про те, що банк «зайняв друге місце в рейтингу стійкості банків за версією порталу«Мінфін». Однак цедалеко не той критерій, за яким потрібно обирати банк, адже вибір надійності банку перш за все базується на підставі комплексної оцінки йогостресостійкості, а також лояльності вкладників і відображає рівень привабливості депозитних продуктів.
Тому, якщо ми візьмемо за основу ці критерії, то наш «Ощадбанк» переміститься з другого та шістдесяте! місце із 77 представлених українських банків. (за даними сайту «Банки.ua»).
Виникає риторичне питання: звідкіля ж узялась така лояльність вкладників? На головній сторінці сайту «Ощадбанку» у розділі «Корпоративні принципи» особливу увагу відведено безпеці та конфіденційності, однак відгуки клієнтів говорять про, м'яко кажучи, дивне ставлення працівників банку до цих непорушних норм. Зокрема, багато-хто з клієнтів банку наголошує про несправність банкоматів, ліміти в 1000 грн., а для пенсіонерів похід в «ощадбанк» взагалі перетворився на пекло, адже люди хочуть забрати не 1000 грн., а усю пенсію.І щоб їх забрати свої «кровні» пенсіонерам часто доводиться вислуховувати у грубій формі відмови касирів, доводити, що вони – пенсіонери, у присутності сторонніх повідомляти свій пін-код, а подекуди працівники банку взагалі не беруться видавати гроші з їхніх карток. І це – не поодинокий випадок, а масове явище на всіх без винятку відділеннях «Ощадбанку».
Останніми місяцями почастішали скарги на працівників «Ощадбанку» і від вчителів шкіл та гімназій. Проблеми почалися відразу ж після переведення їх на обслуговування цієї фінансової установи. Уже в лютому учителя дізналися для себе багато нового і цікавого. Наприклад, що СМС-повідомлення (прописане в договорі з банком) про надходження зарплати на рахунок може приходити після 8-10 днів після фактичного зарахування коштів. Про те, що тепер банкомати «Ощадбанку» не можуть видавати більше 2000 гривень на добу по одній картці, що банкомати «Ощадбанку» заряджені лише купюрами номіналом 100 - 50 гривень, а про залишки доведеться взагалі забути надовго. Або – в гіршому разі – просто не заряджені грошима і в касі їх вам не дадуть. А у випадку, якщо у вас вкрали картку, то нову вам зроблять не раніше ніж через місяць. Що працюючі пенсіонери, які раніше отримували відсотки на залишок зарплати на картці, в «Ощадбанку» за відсотками не отримають ні копійки ...
Тож, схоже керівництво ПАТ «Ощадбанк» чітко усікли сучасну тенденцію - став на сильного, плюй на слабкого. І все буде в шоколаді. І хто це заборонить «державній» установі?
