Ну так я о том и говорю - предложение Горецкого это фактический запрет ФОП
Ну, якщо не так радикально, всерівно, щось треба робити з тим, щоб вивести з тіні економіку, і щоб ухилятися від сплати пдатків було не вигідно. Якщо сісти, подумати, то бачу наступні проблеми і варіанти вирішення (чую, знову закидаєте помідорами):
Проблеми:
1) Приховані трудові відносини (Псевдо-ФОП, тобто, оформлюють працівників як ФОП 3-ї групи) - Офіційне працевлаштування є дорогим. З зарплати працівника сплачується 18% ПДФО та 5% військового збору, а ще роботодавець платить 22% ЄСВ (
сумарне навантаження близько 45% від фонду оплати праці). Водночас ФОП 3-ї групи платить лише 5% єдиного податку, 1% військового збору (
загалом 6%) та мінімальний ЄСВ.
2) Дроблення бізнесу (Великі корпорації (мережі супермаркетів, ресторанів, магазинів електроніки) замість реєстрації одного ТОВ складаються з десятків чи сотень ФОПів 2-ї групи) - Це дозволяє не перетинати фінансові ліміти, повністю уникати сплати ПДВ (20%) та податку на прибуток (18%), а також мінімізувати юридичну відповідальність за товар.
3) Зарплати в конвертах (Працівник офіційно оформлюється на мінімальну заробітну плату, а решту суми отримує готівкою) - Мінімізація величезного податку на працю. Готівка для конвертів генерується бізнесом через фіктивні контракти (обнал), "скрутки" ПДВ або продаж нелегального товару без касових апаратів
Як би я вирішував ці проблеми:
1) Кардинальне зниження податків на працю: Об'єднання ПДФО, ЄСВ та військовий збір у єдиний податок із зниженням сумарної ефективної ставки (наприклад, до 20-25%)
2) Податок на виведений капітал (ПНВК): Заміна класичного податку на прибуток (18%). Цей податок стягується лише тоді, коли власник виводить гроші як дивіденди. Якщо гроші залишаються в компанії на розвиток — податок нульовий. Це знищить стимул "зливати" прибуток ТОВ на фіктивні послуги ФОПів
3) Згладжування ПДВ-порогу: Створення перехідного періоду для нового бізнесу, що росте. Це дозволить компаніям інтегруватися в загальну систему оподаткування поступово, усуваючи "страх ПДВ", який змушує бізнес дробитися напередодні перетину ліміту
4) Пенсійна реформа: Запровадження обов'язкового накопичувального рівня, щоб працівник розумів: його податки йдуть на його особистий інвестиційний рахунок, а не в "загальний котел"
5) Доктрина "Єдиного економічного суб'єкта": Законодавче право Податкової служби (виключно через суд) доводити, що роздрібнена мережа ФОПів є одним бізнесом. Критерії: спільний бренд, єдина каса, один відділ кадрів, централізована логістика та відсутність власних інвестицій у "франчайзі". При доведенні схеми податки нараховуються на весь консолідований дохід мережі + штраф (Щоб не зачепити реальні Франшизи, а не фейкові)
6) Реформа спрощеної системи: Запровадження обмежень на площу торгових залів чи ресторанів для ФОП 2-ї групи (мікробізнес не може займати 300 кв.м, або орендувати касу в великому супермаркеті), а також обмеження відсотка витрат, які велике ТОВ може списувати на послуги ФОПів (B2B сегмент) (для боротьби з оформленням працівників через ФОП)
7) Тотальна простежуваність (РРО + е-ТТН): Масштабне і обов'язкове використання касових апаратів та електронних накладних, що унеможливить "розчинення" фури товару серед сотні дрібних ФОПів без документів та перекриє генерацію готівки для зарплат у конвертах
8) Непрямі методи контролю: Відстеження податковою великих витрат громадян. Якщо людина заробляє мінімалку, але купує нове авто чи нерухомість без підтвердження джерел доходу — нарахування штрафного податку на різницю. Це змусить працівників вимагати "білу" зарплату
Можливо щось не врахував, або врахував не правильно. Думаю, що такий підхід був би найменш болючий к для бізнесу так і працівників