Положення про загальний захист даних в ЄС (GDPR)

Опубликовать это видео в любой форме вы уже не сможете.

Натисніть, щоб розгорнути...

В першу чергу нове законодавство вимагає від технологічних компаній (таких як Facebook чи Google), які зберігають та обробляють великі обсяги інформації користувачів з ЄС, більшої відкритості щодо того, які саме дані вони збирають та кому їх передають. Мешканці ЄС також отримають більше контролю над своєю особистою інформацією. Один з пунктів GDPR передбачає, що не можна публікувати знімки третіх осіб без їх прямої згоди.

Як пояснюється на сайті комісара з питань захисту інформації та даних, якщо фотограф робить знімок сторонньої людини в публічному місці й використовує його лише в особистих цілях, до нього не застосовуватимуться Положення про загальний захист даних. Водночас якщо він його опублікує в онлайні, цей випадок вже регулюватиметься GDPR. Однак, кожен окремий випадок має розглядатися окремо, з урахуванням таких критерії: чи був знімок зроблений в публічному місці, чи людина на фото є публічною особою, чи публікація була зроблена заради інтересів громадськості, чи знімок був зроблений під час публічного заходу.

Офіс комісара з питань захисту інформації та даних радить розмивати обличчя людей на знімках, якщо фотограф хоче їх використати в публікації або в комерціних цілях, однак не може отримати згоди від усіх людей, зображених на знімках.

Законодавство передбачає, що герой знімка може відкликати свою згоду на його публікацію, надавши обґрунтоване пояснення. Люди також можуть надіслати відповідний запит фотографу, якщо хочуть, аби після публікації фото з ними було видалене.

Раніше цю галузь регулював Закон про захист даних й у ньому передбачався виняток для фотожурналістики та мистецької фотографії. Винятки для журналістів та митців передбачені й в GDPR, але їх кожна країна-член ЄС визначатиме самостійно.

Окрім того, медіа мають отримати прямий дозвіл від своїх читачів на контакт з ними, наприклад, на відправку їм повідомлень або сповіщень. Так само потрібна згода на збір та обробку даних читачів. У них також має бути можливість переглянути усі надані ними дозволи та відредагувати їх - наприклад, за допомогою окремої сторінки чи центру з налаштувань.

Користувачі також можуть отримати від медіа всю інформацію, зібрану про них, та надіслати запит на її видалення. На надання даних у видань буде місяць й вони мають бути надіслані в зручному та зрозумілому форматі.

Видання також мають протягом 48 годин повідомляти своїм читачам про витоки даних - від хакерських атак до випадкового зливу інформації через недбалість.

Раніше Марк Цукерберг похвалив запровадження GDPR, але водночас соцмережа Facebook вирішила перенести дані 1,5 млрд користувачів аби ухилитися від дії цього законодавства.

Натисніть, щоб розгорнути...

Через невідповідність новому законодавству на території ЄС перестали запускатися низка відомих американських сайтів, серед яких The Chicago Tribune, LA Times, New York Daily News, Baltimore Sun, Orlando Sentinel. Більшість з них належать холдингам Tronc та Lee Enterprises.

Також тимчасово недоступним в ЄС став сервіс для збереження посилань Instapapper.

Замість контнету сайтів на екранах з’являється повідомлення про те, що вони наразі недоступні у більшості європейських країн й працюють над рішенням проблеми.

Водночас у перший же день дії GDPR активісти подали офіційні скарги на Facebook, Google та WhatsApp. Згідно з їх заявами, компанії змушують користувачів погоджуватися на таргетовану рекламу та збір інформації для її показу, інакше вони не отримують доступу до їх сервісів.

Більше про Положення про загальний захист даних (GDPR) читайте тут.

Натисніть, щоб розгорнути...

Напомним, что Hostmaster.UA является техническим администратором украинского домена верхнего уровня .UA и публичных доменов в нем.

Натисніть, щоб розгорнути...

Директива об авторских правах была принята Европейским парламентом. Однако в закон она превратится лишь в случае успеха в последнем голосовании, намеченном на январь 2019 года. В директиве есть два пункта, которые могут заставить крупнейшие социальные сети и агрегаторов новостей в корне изменить свою политику в отношении авторских прав.
Инициатива европейских парламентариев направлена на поддержку медиа-компаний, которые производят контент, но зачастую оказываются беззащитными перед крупными интернет-платформами. Наши коллеги из 9to5mac напомнили, что в 2014 году в Испании местные медиа успешно пролоббировали закон, требующий выплачивать СМИ вознаграждение за каждую новость, оформленную в виде карточки в сервисе Google News. Все закончилось очень быстро: Google просто закрыл сервис News в Испании, трафик на сайты медиа упал на 10-15% и медиа отыграли все назад, как будто ничего и не было.

Теперь цитирование материалов СМИ будет трактоваться как нарушение авторских прав. Даже если цитирование будет оформлено в виде карточки со ссылкой (сниппет), за это придется заплатить авторские отчисления. Если же просто дать ссылку с «парой слов», описывающих то, что можно по этой ссылке прочитать, можно избежать нарушения авторских прав. Правом требовать авторские отчисления наделяются не только издатели, но и простые журналисты.

В России практика отстаивания собственных авторских прав более-менее распространена среди фотографов, которые самостоятельно ищут сайты, на которых используются их фото, и требуют их удалить или приобрести права на их использования. Существует несколько юридических агентств, которые сопровождают индивидуальных фотографов и берут на себя все действия по отстаиванию их прав в суде.

Бороться с цитированием собственных журналистских материалов пыталась газета «Ведомости», требовавшая удалять статьи с цитированием ее материалов. В то время «Ведомости» находились в самом начале пути своей монетизации и предлагали изданиям приобрести права на цитирование и повторную публикацию статей и других материалов «Ведомостей». Сегодня издание не практикует преследование иных ресурсов и площадок за цитирование и переписывание их материалов, сосредоточившись на формировании собственного комьюнити платных подписчиков.

Вторым стоящим внимания пунктом в директиве об авторских правах является регулирование использования изображений и видео. На сегодняшний день YouTube, Facebook и другие крупные социальные платформы успешно выявляют неправомерное использование музыки, однако директива требует применять такие же фильтры для графического и видеоконтента.

Это не только добавит головной боли платформам, но и практически уничтожит многие направления «народного интернет-контента». Под нарушения попадут мемы (картинки с подписями), видео-нарезки и любое творчество, в основе которого лежит использование чужого графического, видео или аудио-контента. В случае буквального исполнения директивы, на YouTube сотни тысяч аккаунтов могут быть лишены права монетизировать свой контент. Впрочем, технические инструменты у YouTube уже есть и успешно используются крупнейшими кинокомпаниями для защиты не только фильмов, но и рекламных трейлеров к ним.

Интересно, что для новых объектов авторского права устанавливаются иные сроки защиты. Например, для материалов СМИ срок защиты авторских прав исчисляется пятью годами.

// Сергей Половников

Натисніть, щоб розгорнути...