Люди читають дупою...

[Ronald R.]

"Люди читають дупою. Дупою люди читають.
Люди, загалом, непогані, але дупою читають вони.
Ну й що із того, що дупою? Головне, що читають!
Можна читати і дупою, в ній особливий зміст..." ©Мені невідомий автор.

---

"інформацію необхідно спрощувати до рівня мемів та наскельного живопису." ©Ігор Танчин

---

---

"Читають дупою, іноді очима читають, але дупою процесять. Таке життя, такі люди навколо."©plebis
"Чукча не читатель, чукча писатель."©ПотапаПапа
"читать люди вроде как научились, а понять смысл прочитанного не могут."©Qwertивый

---

---

"Обрати більш розумний варіант... і не нариватися на неприємності."©Howl
"Контєнт-мейкєр"©drmz
"на мою дупу немає окулярів ні у Філмані, ні у Люксоптиці"©Sashkent

 

[Ronald R.]

Результати тесту PISA за 2022 рік​

Тест PISA (Programme for International Student Assessment – Програма міжнародного оцінювання учнів) вважається одним із найфаховіших і найавторитетніших досліджень учнівських компетентностей, у 2022-му в ньому взяли участь понад 80 країн світу. Лідерами PISA-2022 традиційно стали країни Азії, зокрема: Сінгапур, Корея, Японія; з європейських країн, також традиційно – Естонія і Фінляндія.

Українські учні загалом продемонстрували посередні результати, причому найбільший регрес, порівняно з попереднім дослідженням, що проводилося у 2018 році, вони показали в читанні.

З’ясувалося, що базового рівня у читанні досягли лише 59% учнів, а в середньому наші учні відстають у цьому вмінні читання від однолітків з країн ОЕСР приблизно на два роки й чотири місяці навчання.

Читацька грамотність у дослідженні визначається як здатність розуміти, використовувати, оцінювати та осмислювати письмовий текст. При тестуванні перевіряється вміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки з урахуванням одного чи кількох письмових джерел, виділяти головне, розрізняти інформацію з різних типів текстів. Тобто люди, які показали незадовільний результат не те щоб не уміли читати, їх радше можна визначити як "функціонально неграмотних".

Спойлер: Далі

Однак криза з читанням не є проблемою лише 15-річних підлітків як це продемонструвало дослідження PISA, якщо придивитися, виявиться, що ми вже давно живемо у світі функціонально неграмотних людей.

Філологи-пуристи скажуть, що українською "неграмотний" - неправильно, годиться казати "неписьменний". Але якраз неписьменними назвати їх не можна, вони вміють писати, охоче демонструють це вміння й навіть можна з певністю сказати, що ніколи раніше люди не писали так багато, як тепер. Проте, більшість не розуміє або слабо розуміє прочитане. Причому, йдеться про прості й навіть елементарні тексти, а не якусь наукову або публіцистичну лектуру. Наприклад, не можуть прочитати інструкцію до ліків, щоб потому не перепитати: "То як часто я маю їх приймати?"

Багато хто вважає, що невміння читати є проблемою молодого покоління і нинішнього часу. Тут є певний резон: інформації надто багато і значна частина її є аудіовізуальною, немає часу читати "многобуков". Гляньте, наприклад, на вашу стіну в Телеграмі або Фейсбуці: чим коротший статус, тим більше у нього лайків. Текст на п’ять і більше рядків читають лише ті особи, які певним чином зацікавлені автором допису: друзі, знайомі, родичі, колеги по роботі.

Однак не варто ремствувати на недоліки сучасної освіти, всесвітню змову обскурантів або якусь кліпову свідомість нинішньої молоді. Насправді функціональна неграмотність існувала завжди, нині вона просто стала помітнішою завдяки соціальним мережам. Але ще в 1969-1974 рр. радянські соціологи, проводячи дослідження в рамках проєкту "Громадська думка" під керівництвом відомого вченого Бориса Грушина, виявили, що 70% респондентів не розуміли сенсу текстів, прочитаних у газетах. І це в Радянському Союзі, про рівень освіти в якому багато хто має дуже високу думку

У наш час провели аналогічний експеримент. Але завдання респондентам спростили. Їм давали читати не газети, а казки або улюблені твори, які вони (начебто) повинні добре розуміти.

З’ясувалося, що у 2010 році адекватне розуміння мотиваційно-цільової спрямованості улюбленої в дитинстві казки чи твору (на власний вибір) виявили 26% респондентів; частково адекватне розуміння – 49%; неадекватне – 25%. У 2013 році адекватне розуміння при інтерпретуванні твору, який вплинув на світогляд (на власний вибір), виявили 17% респондентів; частково адекватне – 45%; неадекватне – 37%.

Як бачимо, результати мало відрізняються від радянського часу: сенс прочитаної улюбленої казки та книжки розуміли лише 17-26%. Якби людям дали почитати газету, вірогідно, сенс прочитаного також зрозуміли б 10-15%.

Отож, якщо у вас стоїть завдання донести певну інформацію до ширшого загалу, необхідно спрощувати її до рівня мемів та наскельного живопису. Ну, або погодитися, що ви розраховуєте тільки на групу адекватів, яка становить, за моїми відчуттями, приблизно 20%.

©Ігор Танчин, політолог, журналіст.

 

[ПотапаПапа]

Чукча не читатель, чукча писатель.
сократил до одной фразы.

 

[eartemyev]

люди, які показали незадовільний результат не те щоб не уміли читати, їх радше можна визначити як "функціонально неграмотних".

Тішить, що саме на Червоному час від часу є можливість ознайомитись із актуальними проблемами сьогодення.
За що ми його всі й любимо!

Спойлер

Ученые бьют тревогу - "функциональная неграмотность поражает современное общество" - читать люди вроде как научились, а понять смысл прочитанного не могут..

 

[Pepto]

eartemyev, риталин в помошь

 

[drmz]

Чукча не читатель, чукча писатель.
сократил до одной фразы.

Контєнт-мейкєр

 

[Goggle]

Чукча не читатель, чукча писатель.
сократил до одной фразы.

Контєнт-мейкєр

Словоблуд

 

[Sashkent]

Люди читають дупою

У мене поганий зір, сходив у Філман, потім у Люксоптику і з мене всі сміялися, бо на мою дупу немає окулярів.

 

[ПотапаПапа]

Люди читають дупою

У мене поганий зір, сходив у Філман, потім у Люксоптику і з мене всі сміялися, бо на мою дупу немає окулярів.

монокль закажи

 

[Sashkent]

ПотапаПапа, А якщо два очка?