Як проходить процес злиття lifecell і Датагруп-Volia, чому попри зростання виторгу компанія втрачає прибутки та за яких умов у потягах з’явиться якісний інтернет
Торік французький мільярдер Ксав'є Ньєль придбав найменшого мобільного оператора української великої трійки — lifecell. Та вирішив об'єднати його з іншим своїм українським активом — Датагруп-Volia у групу компаній DVL, котру очолив головний виконавчий директор Датагруп Михайло Шелемба. Український бізнес коштував Ньєлю $650 млн, а цю угоду вже охрестили найбільшою в галузі.
Зараз компанія проходить довготривалий процес інтеграції та оптимізації, а ще минулого року заявила про плани вкласти у свій розвиток біля $1,5 млрд.
Шелемба розповів в інтерв'ю NV Бізнес про те, яка стратегія розвитку lifecell, що буде з VoLTE й VoWiFi та коли в Україні зникне 3G.
Угода про продаж бізнесу французькому бізнесмену Ксав'є Ньєлю завершена. Які головні задачі поставив перед вами новий мажоритарний власник? Та чи стосуються вони збільшення частки ринку?
Ми маємо довгострокову стратегію на п’ять-десять років. Ксав'є заявив, що прийшов на ринок назавжди.
Перед тим, як займатися зростанням частки ринку потрібно перебудувати фундаментальні речі. Насамперед — об'єднати мобільний та фіксований бізнеси. Перші два роки головний фокус в об'єднанні Датагруп, Volia та lifecell — інтеграція компаній, процесів і ІТ-систем.
Другий напрям — ефективність. Телеком потребує масштабу. Ми — третій гравець на ринку, а бути третім — це мати набагато більші виклики та інвестиції для збільшення ринкової частки. Тож ми прискіпливо ставимося до всіх своїх витрат, аби мати максимальний ресурс, щоб інвестувати диспропорційно більше, ніж наші конкуренти. І завдяки цьому не тільки зберігати свою конкурентоспроможність, але й зростати.
Ці два процеси — інтеграція та оптимізація — йдуть паралельно і є короткостроковими пріоритетами. Довгостроково це має забезпечити зростання ринкової частки за рахунок кращої пропозиції для клієнтів.
Як трансформувалася робота департаменту ІТ-розробки після об'єднання? Чи змінився фокус діяльності?
ІТ зараз у серці обох ключових напрямів: радикальне спрощення процесів й інтеграції систем. Ми зробили жорстку пріоритизацію: 60−70% ресурсу спрямовано саме на інтеграцію. Решта 30% — на чітко визначені бізнес-задачі з вимірюваним ефектом для клієнтів і бізнесу — яка буде користь, окупність тощо. Раніше ІТ просто в порядку надходження обробляло всі завдання різної важливості, що потрапляли в єдиний пул — від стратегічних до косметичних. Це іноді призводило до затримок пріоритетних завдань. Тепер працюємо лише над тими пріоритетами, що створюють реальну додаткову цінність для абонентів. І всі знають, коли над їх задачами працюватимуть.
Чи закрилися якісь великі проєкти департаменту?
Ми продовжили всі проєкти, які були в розробці. Багато з них вже на стадії завершення, і на їх місці з’являються нові.
Торік lifecell декларував розробку проєктів із штучним інтелектом. Чи продовжуються ці проєкти?
Ми активно використовуємо штучний інтелект в сфері клієнтського обслуговування — там, де є можливість полегшити роботу операторів в обробці звернень клієнтів, зокрема завдяки функціоналу чат-ботів та систем розпізнавання тексту чи голосу Ці проєкти постійно імплементуються і покращуються. Ми ще на етапі розвитку в цьому напрямі.
У 2024 році lifecell наростив виторг на 14%, до 13,3 млрд грн, але прибуток впав вперше з 2021 року. Чи пов’язано це з тим, що оператор до останнього тримав найнижчі тарифи?
Основною причиною зниження прибутку стало значне — майже вдвічі — зростання вартості електроенергії. Оскільки наші базові станції працюють безперервно, це додало майже мільярд гривень витрат в річному вимірі. Крім того, ми активно інвестували в енергонезалежність, зокрема через вимоги НЦУ щодо забезпечення автономної роботи базових станцій до 10 годин. Тож загальний прибуток компанії просів.
Чи є у вас можливість жертвувати прибутком заради збільшення частки ринку?
Така можливість є у всіх і завжди. Цього року, порівняно з минулим, доходи ростуть менше, ніж витрати, і маржинальність знизилась. Зараз ми дозволяємо собі зменшити рентабельність через інтеграцію компаній та додаткові інвестиції. Це рік, коли важливо сфокусуватись на внутрішніх процесах. Окрім того, і економічна ситуація не дозволяє бажаного значного зростання.
У лютому оператор підняв ціни на тарифи. Чи варто очікувати ще одного підняття цього року? Чому?
В базовому сценарії у нашому бізнес-плані не передбачено додаткових підвищень тарифів цього року. Утім ми дуже залежимо від впливу зовнішніх факторів. Якщо не буде різких змін, таких як нове подорожчання електроенергії або потреба у додаткових критичних інвестиціях через нові державні регуляції тощо, — ми не очікуємо зростання.
Наприкінці минулого року багато абонентів перенесли свої номери до lifecell після підвищення тарифів інших операторів. На скільки зросла абонентська база?
У період з грудня по березень до нас перенесли свої номери майже 246 тисяч абонентів. Водночас продажі сім-карт лише у січні-лютому зросли на 32% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Це сталося, зокрема, через те, що багато користувачів не лише переходять самі, а й переводять сім-карти для роутерів, дітей та членів родин. Загалом з грудня по лютий наша абонентська база в розрізі таких операцій отримала понад 310 тисяч нових користувачів. В звичайних умовах на квартал цей показник становить близько 40−50 тисяч.
Скільки клієнтів вдалося втримати?
Більш як 90%.
Чи посилюватиметься боротьба за клієнтів, оскільки їхня кількість не зростає?
Боротьба за клієнтів однозначно посилюється. Ми бачимо реакцію конкурентів на жвавий перетік клієнтів до нас. Тому причин для того, щоб конкуренція слабшала, немає.
Чим ви плануєте конкурувати з іншими операторами найближчим часом?
У нас, як у третього гравця на ринку, чітке позиціонування — ми пропонуємо максимальну кількість послуг за найменші гроші. Плануємо і надалі дотримуватися цієї стратегії й орієнтуємось на ринкові тенденції та очікування користувачів.
Ми також запустили послугу, що об'єднує сервіси Датагруп, Volia та lifecell — домашній інтернет, телебачення та мобільний зв’язок. Крім того, ми постійно розширюємо нашу мережу фіксованого інтернету та активно працюємо над розширенням нашої GPON-мережі.
Пріоритетні напрямки
Чи планує lifecell інвестувати у покращення мобільного зв’язку цього року?
Я, коли їжджу по Києву чи у відрядження, завжди включаю відеодзвінки або якийсь важкий контент, щоб особисто перевіряти якість покриття. lifecell справді зробив потужний ривок за останні роки — і по території покриття, і по охопленню населення, для якого доступна наша мережа, ми не дуже відрізняємось від конкурентів. Ми продовжуємо активно інвестувати: будуємо нові базові станції, щоб покривати «білі плями» й водночас збільшувати ємність наявної мережі - це важливо, коли оператор працює зі збільшенням кількості абонентів.
Але пріоритет № 1 для нас на цей рік — енергостійкость мережі. Ми інвестували вже близько 2 млрд грн у забезпечення сталості мережі відповідно до вимог держави — у батареї, генератори, додаткове обладнання. На сьогодні вже близько 90% наших базових станцій, визначених розпорядженням НЦУ, оснащені батареями, з якими обладнання мережі витримує близько 10 годин без електроенергії.
У дев’яти областях ми завершили енергомодернізацію — там всі 100% базових станцій мережі можуть працювати автономно до 10 годин. Ми проводили заміну батарей в максимально стислі терміни і у цьому напрямку ми далеко попереду конкурентів.
Ми продовжуємо будувати базові станції для закриття білих плям у покритті. Але коли питаємо себе, що важливіше для абонента: мати покриття там, де він проїжджає раз на рік чи мати стабільну мережу, яка тримає 10 годин там, де він знаходиться постійно, то у поточних умовах відповідь на користь енергостійкості.
Другий наш пріоритет — збільшення ємності у великих містах, таких як Київ, Львів та інші. Зараз ми працюємо зі збільшенням ємності і покриття в Києві. Об'єднуємо різні частоти в один кластер та впроваджуємо додаткові частоти в діапазоні 2100, проводимо апгрейд обладнання. Вже маємо зростання в ємності і покритті приблизно +15%, плануємо досягти +30% до кінця літа.
Ми відстежуємо покращення чи погіршення покриття на рівні кожного будинка. У великих містах, через значну кількість бетону й заліза, сигнал всередині будівель погіршується, а оператори мають його зробити хорошим в різних умовах.
Ми рахуємо кожен проєкт окремо, але в цілому це біля $100 млн щороку.
Скільки коштує покращити зв’язок у Києві?
Залежить від того, як рахувати. Скажімо, ми купили нові частоти в діапазоні 2100 за більш ніж 460 млн гривень. Плюс ще $10 млн на проєкт з апгрейду обладнання по місту. Це перший етап. Другий буде наступного року, коли ми додатково розширюватимемо ємність завдяки обладнанню, яке замовляємо цьогоріч.
У чому головні складнощі об'єднання компаній на цьому етапі? Коли ви плануєте завершити цей процес?
Об'єднання будь-яких компаній — це завжди про три речі: люди, процеси, системи. У кожного свої складності. Зараз основний фокус — на ІТ-системах. Далі — спрощення і уніфікація процесів по всій групі компаній. І третє — це інтеграція команд. Люди вже більше ніж пів року працюють разом, переїхали в один офіс, нова структура діє, але ще вчаться бути однією командою. Для повної інтеграції необхідно приблизно 2−2,5 роки.
Чи є проблеми з бронюванням і пошуком персоналу?
Бронювання аварійних бригад зараз не є проблемою. Дякуючи Мінекономіки та Мінцифри, цей інструмент зараз працює злагоджено. Це дуже сильно допомогло. А от із пошуком фахівців — як і у всіх на ринку: людей бракує, але поки справляємося.
Про стратегію розвитку
Один з ваших основних конкурентів, Київстар, нещодавно закрив велику угоду по покупці Uklon. Чи не плануєте ви також продовжувати свою стратегію неорганічного зростання? Як саме?
Це правильна стратегія. Неорганічне зростання завжди дає швидші результати, ніж органічне.
Зараз ми повністю сфокусовані на об'єднанні компаній Датагруп-Volia-lifecell. Тому найближчим часом не плануємо нових поглинань. Довгостроково — так, але пріоритет номер один для нас — основний бізнес. У нас ще не 50% ринку, як у Київстар, і є великий потенціал у зростанні саме в телекомі. Побічні бізнеси відволікають ресурси.
Наскільки розширена мережа пристроїв для послуг VoWiFi та VoLTE у lifecell? Які у вас плани з розвитку доступності послуги?
Зараз 3,8 млн смартфонів у нашій мережі підтримують VoLTE (із загальної кількості у понад 8 млн смартфонів — це 46%). І ця технологія працює в роумінгу: наприклад, у Канаді, США, Британії, де вже відключили або знаходяться в процесі відключення 2G і 3G.
Постійно додаємо нові моделі: зараз працюємо з 13 брендами: Apple, Samsung, Motorola, Oppo тощо. До кінця року з’являться й інші бренди. Це складна робота з кожним виробником: сертифікація, тестування, адаптація.
Як просувається звільнення 3G-частот?
Проєкт стартував у травні 2022 року, завершити плануємо до 2029-го. Це довгий процес: у кожному регіоні тестуємо якість, щоб не нашкодити клієнтам. Для переведення регіону на LTE потрібно, щоб понад 90% пристроїв користувачів підтримували 4G і були нові SIM-карти. Ми активно комунікуємо з абонентами, надсилаємо повідомлення, пропонуємо заміну SIM-карт. Ці зміни відбуваються поступово і потребують часу, тож і ми рухаємось відповідно, проводимо підготовку на своєму боці.
На скільки вам вдалося підвищити швидкість 4G?
Там, де ми перевели 3G на LTE, швидкість 4G зросла на 30%.
Коли остаточно 3G зникне в Україні?
Орієнтовно у 2029 році. Всі оператори рухаються у цьому напрямку, хтось швидше, хтось повільніше, але це загальна стратегія.
За яких умов оператори будуть готові вирішити проблеми мільйонів користувачів — мобільний інтернет і досі не працює в потягах та лише частково — в метро. Скільки на це потрібно інвестицій?
Тут усе залежить від конкретного кейсу. Найдорожче — це саме інтернет у потягах. Там шалені інвестиції. Але загальна логіка така: оператор будує мережу там, де є клієнт. Якщо у певній місцевості кілька людей бувають лише зрідка, то мережа там з’явиться в останню чергу. Це природно — є обмеження і фінансові, і з залучення технічних команд. Заразом є шалене зростання трафіку в містах, де потрібно постійно розширювати ємність.
Залізниця — це останній рубіж, до якого ніхто ще повноцінно не дійшов. Але вже є плани на найближчі 2−2,5 роки. Ми суттєво розширимо покриття — в маленьких населених пунктах, уздовж автошляхів, і частково — вздовж залізничних маршрутів. Ми побачимо дуже суттєвий прогрес. По всім операторам.
Утім це великі інвестиції. Якщо говорити про виконання ліцензійних вимог, то лише у населених пунктах з населенням 2000+ осіб, а також вздовж національних та міжнародних доріг lifecell потрібно побудувати 900 базових станцій. Покриття всіх автошляхів та залізниці потребує в рази більше сайтів, тисячі. Але вони розташовані в складних, віддалених локаціях, де часто треба будувати ще й вежі.
До того ж дуже багато часу забирає землевідведення. Щоб побудувати базову станцію в полі, лише на документи потрібно від 9 до 12 місяців. Але зараз Верховна Рада прийняла закон № 9549, який може скоротити ці терміни до трьох місяців. Це значно прискорить будівництво як уздовж доріг, так і в невеликих населених пунктах. Якщо його підпишуть — у нас відкриються набагато ширші можливості.
Де покращуватимуть покриття першочергово?
Усе залежить від ситуації на конкретному маршруті. Наприклад, я сам їжджу по маршруту Київ-Львів і постійно на відеодзвінках — максимум одне 2-секундне переривання. А от на маршруті Київ-Дніпро ситуація гірша. Ми бачимо всю розкладку: де і як працює зв’язок, де більше трафіку, де більше абонентів — туди і йде фокус уваги.
На сьогодні наш основний пріоритет — енергостійкість. Другий — це збільшення ємності в великих містах. І третій — це розширення покриття. Коли закінчимо з енергостійкістю, то переключимося на розширення мережі. Це буде пріоритетом № 1 другу половину цього року і весь наступний. До кінця наступного року буде суттєве покращення.
А що з Київським метрополітеном? Чи плануються інвестиції в покращення якості?
Історія з метро складна. Це режимний стратегічний об'єкт. Просто так туди не зайдеш — потрібен спеціальний дозвіл на встановлення будь-якого додаткового обладнання. І зараз, в умовах воєнного стану, він може бути обмежений. Проблема не тільки в бажанні операторів — ми готові, але не все залежить від нас.
або ти маленький і помираєш. 
