LTE в Україні

Какой оператор включит LTE-900 первым?


  • Кількість людей, що взяли участь в опитувані
    130
  • Опитування закрито .

necovi4

Житель
Команда форуму
Реєстрація
27.10.07
Місто
Киев
Телефон
OnePlus 7 Pro
LTE-900:

Зведена мапа покриття: https://www.mobua.net/maps/
Перелік обласних центрів та населених пунктів України, у яких забезпечено можливість отримання послуг 4G станом на 15.01.2019 та 29.01.2019.
Дати запуску у регіонах:
Область | Київстар | Vodafone | lifecell | інші
АР Крим||||15.08.2015
Вінницька|6.04.2018||30.03.2018||
Волинська|6.04.2018|30.03.2018|30.03.2018||
Дніпропетровська|6.04.2018|30.03.2018|30.03.2018||
Донецька|||30.03.2018||
Житомирська|||30.03.2018||
Закарпатська|6.04.2018||30.03.2018||
Запорізька|6.04.2018|30.03.2018|30.03.2018||
Івано-Франківська|6.04.2018|30.03.2018|30.03.2018||
Київ|6.04.2018|30.03.2018|30.03.2018||
Київська|6.04.2018|30.03.2018|30.03.2018||
Кіровоградська||30.03.2018|30.03.2018||
Луганська|||30.03.2018||
Львівська|6.04.2018|30.03.2018|30.03.2018||
Миколаївська|||30.03.2018||
Одеська|6.04.2018|30.03.2018|30.03.2018||
Полтавська||30.03.2018|30.03.2018||
Рівненська|||30.03.2018||
Севастополь||||14.05.2015
Сумська||30.03.2018|30.03.2018||
Тернопільська|6.04.2018||30.03.2018||
Харківська|6.04.2018|30.03.2018|30.03.2018||
Херсонська||30.03.2018|30.03.2018||
Хмельницька|6.04.2018||30.03.2018||
Черкаська|||30.03.2018||
Чернівецька||30.03.2018|30.03.2018||
Чернігівська|||30.03.2018||

Торги та результати:
Трансляція торгів «з голосу» тендера на отримання ліцензій на 4G в смугах радіочастот 1800 МГц 06 березня 2018 о 16.00 год.:
Результаты:

© Kara
Трансляция тендера LTE b7. 31 января 2018 года в 10 утра:
Результаты:

© Kara
В данной публикации мы представляем мнения участников телекоммуникационного рынка относительно перспектив LTE технологии в нашей стране

Каковы перспективы LTE в Украине, когда будут проводиться первые тесты, нужны ли такие сети украинскому бизнесу и частным пользователям, как обстоит дело с получением лицензий на необходимые частотные полосы - на все эти вопросы мы попытались ответить, собрав "виртуальный круглый стол" в котором заочно приняли участие представители операторов, член НКРС и, в роли независимого эксперта, руководитель компании SUMTEL.

здесь
http://it-times.ua/articles/market/408/

Результаты опроса:
Какой оператор "включит" LTE2600 (B.7) первым?

Дальше:

24.07 - Тернопольская
31.07 - Ровенская
07.08 - Черновицкая
14.08 - Хмельницкая
28.08 - Житомирская
04.09 - Винницкая
11.09 - Одесская
18.09 - Киевская
25.09 - Черкасская
02.10 - Полтавская
09.10 - Черниговская
12.10 - Николаевская
23.10 - Сумская
28.10 - Кировоградская
04.11 - Харьковская
11.11 - Днепропетровская
13.11 - Херсонская
18.11 - Запорожская
25.11 - Донецкая
27.11 - Луганская

17.10.21 Band 3, 7, 8 актуальны сегодня, на будущее Band 1, 40, 38. Возможно ещё Band 28.
 
Причина: нова шапка
Останнє редагування модератором:
Реєстрація
14.04.13
Місто
різні (ЗСУ)
Телефон
Samsung S23 Ultra
Шикарное ковровое покрытие 1 бс для Киева.
в тому районі 4G є тільки у КС. У Лайф хороший, але 3G
 
Реєстрація
20.11.16
Місто
Київ
Телефон
OnePlus 7 Pro, OnePlus 5
Шикарное ковровое покрытие 1 бс для Киева.
в тому районі 4G є тільки у КС. У Лайф хороший, але 3G
О чем вы? На скрине Vodafone именно в том месте, где установлена его единственная в Киеве база LTE 900
 

Mathias

Я - голос в ваших ушах
Реєстрація
27.07.12
Місто
Киев
Телефон
iPhone XR, Huawei E5573
А у КС 900 есть где-то в Киеве? А то у меня подозрительно появился на первом этаже у лифта LTE вместо E, и до административной границы города рукой подать, может и оттуда задувать.
 

Toyvo

Мммрррммм...
Реєстрація
17.01.11
Місто
Харьков
Телефон
Sony Z5 dual
Ну да, ну да, пару БС (а по реестру одна) на город, в котором 1000+ ЛТЕ 1800 и 1000+ ЛТЕ 2600 конечно все меняет, это можно назвать гордо "строительство В8". Исключения лишь подтверждают правила, в городах В8 практически не строят, достаточно посмотреть на карты покрытия, почти областные центры белые пятна, только Франик покрыли по-моему.

У КС в Киеве 10 БС В8.
 
  • Wow
Реакції: idea
Реєстрація
16.05.16
Місто
Солоденьке місто 🍇
Шикарное ковровое покрытие 1 бс для Киева.
в тому районі 4G є тільки у КС. У Лайф хороший, але 3G
О чем вы? На скрине Vodafone именно в том месте, где установлена его единственная в Киеве база LTE 900
Уже чуть больше чем 1. Покроют села - прийдут и в города
 

Вкладення

  • Киев.PNG
    Киев.PNG
    954.6 КБ · Перегляди: 62
Реєстрація
19.11.20
Місто
Киев
Кстати, это очень интересно: что может выдать БС LTE B8 в условиях Киева. Если бы кто-то с Андроидом и настройками B8 only сделал тест - был бы крайне признателен.
 
Реєстрація
14.04.13
Місто
різні (ЗСУ)
Телефон
Samsung S23 Ultra
Шикарное ковровое покрытие 1 бс для Киева.
в тому районі 4G є тільки у КС. У Лайф хороший, але 3G
О чем вы? На скрине Vodafone именно в том месте, где установлена его единственная в Киеве база LTE 900
Я про вул. Лаврську, 10. Мистецький арсенал
 
Реєстрація
28.09.09
Місто
Донецька обл.
Телефон
Nokia 6 - VF/LC

Довгий шлях до 4G. Чому плани уряду з інтернетизації України досі під загрозою​


За минулий рік Київстар інвестував у побудову 4G-мереж 4,8 мільярда гривень. Прямі конкуренти найбільшого мобільного оператора — Vodafone Україна і lifecell — оцінюють загальний обсяг 4G-інвестицій у суму близько 8 мільярдів. Але «відбити» такі витрати мобільним операторам буде вкрай складно, особливо в нинішніх умовах.
«Міністерство цифрової трансформації поставило собі за мету забезпечити доступ до інтернету 95% українців. Для цього в Мінцифри пішли назустріч мобільним операторам, зробили все можливе з нормативної, законодавчої, технічної точок зору, щоб досягти необхідних показників», — казав віцепрем'єр, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров в ефірі програми Новий вечір на Радіо НВ.

Водночас міністр скромно промовчав, що процес розгортання мереж четвертого покоління активно гальмують власники інфраструктури, завдяки недосконалому законодавству, яке неодноразово обіцяли виправити. Але хура й досі там.

Односторонній меморандум

29 жовтня 2019 року в Маріуполі Інтертелеком, Vodafone Україна, lifecell, Київстар і Кабмін підписали Меморандум про взаєморозуміння. Мета документа — забезпечення максимального покриття території України мережами рухомого (мобільного) зв’язку четвертого і п’ятого поколінь і надання мобільного широкосмугового доступу до інтернету максимальній кількості громадян.

Передбачалося, що, завдяки Меморандуму, буде звільнено додатковий радіочастотний спектр (зокрема, і від телебачення), розроблено і затверджено правила взаємодії між операторами мобільного зв’язку, введено «найкращі європейські практики» в галузі управління радіочастотним спектром, забезпечено державну підтримку в частині прогнозованості й обмеження податкового регулювання і вжито заходи щодо забезпечення доступу до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж.

Через півтора року доступ до 4G отримали понад 7 мільйонів українців, з яких понад 2 мільйони отримали 4G вперше. Оператори, які досі не відбили інвестиції в 3G, свої витрати на мережі четвертого покоління рахують у мільярдах, але держава, фактично, виконала свої зобов’язання лише частково. Так досі не вирішено питання з податковим навантаженням на операторів, які фактично роблять послугу Мінцифри, не відмовляючись від взятих на себе зобов’язань.

Однак сьогодні, кажуть представники мобільних операторів, питання податків хоча б обговорюється, а не менш актуальне питання доступу до інфраструктури для побудови 4G-мереж досі гальмується. Багато в чому — завдяки лобі власників інфраструктури, які не бажають втрачати надприбутки.

Недоступний доступ

Ухвалений ще в лютому 2017 року Закон «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» є одним із ключових документів для розвитку телеком-галузі в країні. У теорії він повинен визначати правові, економічні й організаційні основи забезпечення доступу до інфраструктури об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики, кабельної каналізації електрозв’язку, будинкової розподільчої мережі для розміщення технічних засобів телекомунікацій. Цей документ, а також правила надання доступу до об'єктів інфраструктури і методики визначення плати за такий доступ для розміщення технічних засобів телекомунікацій, підготовлені держорганами, встановлюють граничні тарифи на надання доступу, які можуть закріплювати власники інфраструктури, а також перелік робіт/послуг, за які може стягуватися плата з оператора або провайдера.

Однак закон 2017 року, який галузь «виношувала» кілька років і до якого всі, здавалося б, необхідні НПА були узгоджені лише в 2018-му, повноцінно запрацювати не зміг. Причина — у спритності власників інфраструктури.

«Багато клієнтів навіть не підозрює про те, що провайдер в їхньому будинку, платить певну суму щомісяця за кожну квартиру, навіть якщо він не підключив цю квартиру до своїх послуг. Дуже багато власників доступу на сьогоднішній день беруть за доступ фіксовану плату — за кожну квартиру, незалежно від того, скільки квартир включив цей провайдер. Бувають такі будинки, де оператор працює в чистий збиток, коли він за будинок платить умовно 1000 гривень, а у нього там 5 клієнтів, які платять по 100 гривень на місяць», — розповідав директор столичного оператора «Павутина» Олександр Арутюнян через рік після набрання чинності законом «Про доступ…».

За його словами, часто ОСББ змушують операторів робити так звані «добровільні внески» і, при цьому мешканець будинку може і не підозрювати, що його голова ОСББ «годується» і шантажує провайдерів.

«І провайдер змушений, для того, щоб майстрів пустили в будинок, щоб не відключили його обладнання, вестися на шантаж голів ОСББ. Іноді доходить до маразму — «купіть нам газонокосарку», — згадує Арутюнян.

Відтоді ситуація практично не змінилася, але на «прогалини» звернули увагу й законодавці:

«Виконання норм Закону ускладнюється низкою законодавчих прогалин, які не врахували під час його ухвалення та виявили в процесі застосування його положень. Цими прогалинами користуються деякі недобросовісні чиновники і керівники, чим суттєво ускладнюють розвиток цифрових мереж», — розповів заступник голови Комітету ВРУ з питань цифрової трансформації Олександр Федієнко.

Федієнко — автор законопроєкту № 2042, який повинен був внести зміни в закон «Про доступ…» і законодавчо прописати алгоритм дій кожної зі сторін. Зміни повинні були сприяти зменшенню суперечок навколо доступу до об'єктів інфраструктури з їхніми власниками.

Однак депутати документ не підтримали.

Багато в чому, кажуть експерти телекомринку, свою роль відіграла дискредитація законопроєкту в ЗМІ. Ще в грудні 2019 року найбільша в країні профільна організація, яка об'єднує операторів і провайдерів телекомунікацій — Інтернет Асоціація України — попереджала депутатів, що в ЗМІ тиражують меседж про те, що законопроєкт нібито «нехтує правом власності і свободою співвласників багатоквартирного будинку».

Водночас, наголошують в Американській торговельній палаті в Україні, ситуація з невиконанням Закону про доступ спотворює конкуренцію на ринку як фіксованого, так і мобільного зв’язку, створює штучні перепони для реалізації операторами телекомунікацій масштабного інфраструктурного проєкту із забезпечення максимального покриття території України мобільним зв’язком .

Прозорі правила: коли і як

Законодавець зауважив: з моменту ухвалення Закону про доступ…, окремі органи місцевого самоврядування, комунальні підприємства та ОСББ ігнорують і не виконують норми закону.

«Зокрема, органи місцевого самоврядування не приймають відповідних рішень про затвердження розмірів плати за доступ до об'єктів комунальної власності. Окремі ОСББ відмовляються укладати договори про доступ і пропонують операторам телекомунікацій укладати договори сервітуту на невигідних умовах, зокрема, в частині оплати права використання майна співвласників ОСББ», — йдеться в пояснювальній записці до законопроєкту № 4118.

Законопроєкт № 4118 — своєрідна реінкарнація документа 2042, який став жертвою маніпуляцій лобістів окремих структур. Його розробив Комітет Верховної Ради України з питань цифрової трансформації, і він покликаний нарешті врегулювати відносини операторів і балансоутримувачів. Документ прибирає основне джерело корупційних ризиків — забороняє власнику інфраструктури вимагати від замовника укладення будь-якого іншого договору (оренди, сервітуту і т. ін.), крім і замість договору доступу.

«Він закріплює обов’язковість дотримання прозорих правил і забезпечення рівних можливостей доступу для всіх учасників телеком-ринку для роботи з прозорими договорами, за якими плата за доступ формується відповідно до затверджених урядом прозорих методик. Такий підхід унеможливлює появу корупційних ризиків, створення штучних монополій і надання переваг окремим провайдерам», — пояснюють експерти Американської торговельної палати.

Крім цього, документ передбачає розробку та затвердження порядку врегулювання суперечок, пов’язаних із доступом до інфраструктури об'єкту доступу, а також методичних рекомендацій щодо визначення шкоди, заподіяної операторам і провайдерам телекомунікацій через невиконання законодавства про доступ.

«Ігнорування окремими власниками інфраструктури об'єкта доступу Закону про доступ зумовило необхідність введення відповідальності за порушення норм цього закону», — пояснюють у пояснювальній записці автори проєкту № 4118.

Законопроєкт № 4118 підтримали безліч профільних і бізнес-асоціацій, серед яких Американська торговельна палата в Україні, Телекомунікаційна палата України, Інтернет Асоціація України.

«Цей проект Закону вже давно очікує телекомунікаційна галузь. Самі положення законопроєкту спрямовані на врегулювання конфліктних ситуацій між ОСББ, керуючими компаніями, органами місцевого самоврядування та телеком-операторами», — вважають у Телекомунікаційній палаті України й акцентують: текст законопроєкту не обмежує прав жодної зі сторін, а навпаки, покликаний усунути прогалини в Законі про доступ і не дозволить ухилятися від його виконання.

В Інтернет Асоціації України наголошують: законопроєкт № 4118 спрямований на захист споживача і, насамперед, не допустить подорожчання послуг операторів і провайдерів.

«Споживач отримає якісну послугу з меншими тарифами, а кошти провайдерів офіційно підуть на потреби безпосередніх власників житла і в бюджет», — заявляють у найбільшій в країні профільній телеком-асоціації.

Саме цей «невеличкий нюанс» чомусь всіляко вислизає, коли противники нового документа намагаються його критикувати, називаючи «провайдерськими забаганками».

Третього листопада 2020 року законопроєкт включили до порядку денного Верховної Ради, але до сесійної зали він досі не потрапив. Розглянути законопрооєкт № 4118 закликає депутатів і Мінцифри. У профільному міністерстві кажуть, що законопроєкт спростить доступ до інфраструктури для якісного функціонування інтернет-доступу. Паралельно, в цифровому міністерстві продовжують працювати з асоціаціями ОСББ для врегулювання проблем співпраці між домовласниками і провайдерами, для врахування в наступному читанні цього законопроєкту.

Однак навіть за підтримки Мінцифри побороти лобі тих, хто роками заробляв на комунальному майні, власності мешканців, операторах і провайдерах, схоже, вкрай складно. Востаннє депутати мали розглянути законопроєкт № 4118 у першому читанні 4 лютого 2021 року. Але поки, мабуть, побудова «держави в смартфоні» не входить до пулу пріоритетів для народних обранців.
 

anaconda

мирный житель
Реєстрація
28.06.11
Місто
Киев, Одесса, Несебыр
Телефон
в подписи
У лс тестил ещё осенью, по трассе киев-одесса точно эта фича работала там где было покрытие 900+1800, в теме выкладывал скрины.
 
Реєстрація
28.09.09
Місто
Донецька обл.
Телефон
Nokia 6 - VF/LC
Взято с ЮБР, можно не читать, но вдруг кому-то будет интересно (про теоретически возможные будущие тендеры на частоты).

Пандемия Covid-19 и вызванные ею карантинные ограничения спровоцировали глобальный финансовый кризис. При таких экстремальных обстоятельствах на первый план выходит вопрос создания соответствующих условий и стимулов для перезагрузки экономики государства.

Отмена устаревших законодательных ограничений в управлении радиочастотным ресурсом (РЧР) – одно из направлений, которое создаст столь необходимые инвестиционные стимулы. А также увеличит доходы государственного бюджета, уменьшит расходы на администрирование налогов и повысит прозрачность поступлений в бюджет.

Как обстоит дело с платой за радиочастоты

Самой высокой является плата за частоты, которые используются для 2G/3G/4G, а также пригодны для 5G. Бремя налогообложения спектра усугубляется еще и тем, что к рентной плате именно за этот спектр применяются предусмотренные Налоговым кодексом Украины коэффициенты. Если у оператора слишком много, по мнению регулятора, РЧР, – то повышающий. Это значит, что компания будет за них платить в 1,4 раза больше по сравнению с "обычными" расценками.

Есть и понижающий (0,75) – за дефрагментацию спектра. Дело в том, что на заре становления сотовой связи в Украине радиочастоты операторам выдавались как попало. Тогда никто не мог и подумать, что для мобильного 4G-интернета в 900 Мегагерц нужны будут сплошные полосы частот. А вот для голосовой связи – все было вполне нормально. Так и сформировалась "чрезполосица" – очень фрагментированные "лоскутки" РЧР.

С целью дефрагментации и получения сплошного спектра телеком-регулятор предложил ввести стимулирующие к обмену частотами специальные коэффициенты. В результате все операторы договорились, провели рефарминг (обмен частотами) и получили необходимый ресурс. За это их государство "вознаградило" возможностью оплачивать не полную, а умноженную на 0,75 рентную стоимость РЧР.

Национальная комиссия регулирования связи и информатизации (НКРСИ) внедрила этот механизм в 2017 году. "На сегодня цель, с которой вводились коэффициенты за концентрацию и дефрагментацию спектра, полностью достигнута", – заявил директор по регуляторному обеспечению "Киевстара" Александр Когут.

Это подтвердил сам инициатор – НКРСИ. В результате обмена радиочастот lifecell и Vodafone смогли получить очень ценный дополнительный спектр. "Киевстар" за счет перераспределения частот в пользу конкурентов добровольно вернул государству 2х1,9 МГц спектра в диапазоне 1800 МГц и еще 2х1,5 МГц – в 900 МГц.

В Министерстве финансов со ссылкой на дынные НКРСИ заявили, что введение упомянутых коэффициентов "дало положительный результат". Он предоставил возможность выдать новые лицензии на 4G – нового на то время для Украины стандарта мобильной связи.

"В то же время, после того как было проведено упорядочение спектра и внедрены новейшие радиотехнологии, в указанных диапазонах радиочастот необходимость в дальнейшем применении стимулирующих коэффициентов отсутствует, а дальнейшее их применение будет иметь только негативные последствия, такие как применение различных ставок к плательщикам, что создаст дискриминационные условия налогообложения", – подчеркнули в Минфине в ответ на запрос UВR.

При этом в ведомстве отметили, что существующая система коэффициентов является "сложной для вычисления и проверки правильности уплаты рентной платы за РЧР". Это усложняет администрирование указанного налога.

С подобным предложением в Минфин обратилась и Государственная налоговая служба (ГНС), сообщили в пресс-службе этого ведомства в ответ на запрос редакции UВR. "ГНС поддерживает предложение об отмене указанных коэффициентов, что значительно упростит администрирование платы (за РЧР)", – заявили в ГНС.

Почему нужно изменить регулирование РЧР

Учитывая это, применение повышающих коэффициентов является регулированием экономической конкуренции фискальными методами, отметил Александр Когут. В то же время, понижающие коэффициенты свою стимулирующую к обмену частотами роль уже выполнил. Теперь они фактически являются налоговой скидкой.

"Потеряв свою стимулирующую роль, коэффициенты по РЧР стали тормозами для дальнейшего развития рынка. Так, игроки рынка, которые подпадают под действие понижающих коэффициентов, получают от государства налоговую скидку. А те, кто подпадает под действие повышающих – должны платить рентную плату почти в 1,5 раза выше", – обрисовал ситуацию директор по правовому обеспечению "Киевстара".

По его словам, применение коэффициентов – в частности, повышающих – блокирует инвестиции мобильных операторов в новый спектр. "Действующая система коэффициентов делает этот бизнес-кейс сомнительным, а покупку дополнительных частот на аукционе весьма непривлекательной с экономической точки зрения", – подчеркнул Александр Когут.

По оценкам компании, стартовая стоимость спектра в диапазоне 2100 МГц, который сдал государству "ТриМоб" (оставив 3G-сеть лишь в Киеве), может составлять приблизительно 0,5-1 млрд грн. Можно предположить, что каждый из трех крупнейших операторов купит по 2х5 МГц спектра из имеющихся у государства 2х15 МГц, но только при условии отмены коэффициентов, иначе им бы пришлось платить за частоты в полтора раза больше.

Президент "Киевстара" Александр Комаров в интервью Forbes заявил, что "в некоторых точках покрытия" пропускная способность мобильной сети в обозримом будущем достигнет максимума. Поэтому нужны будут новые радиочастоты для расширения емкости, особенно – в мегаполисах.

Если не упразднить коэффициенты, то фискальная нагрузка на операторов (даже без учета стоимости лицензий) значительно увеличится. Это станет сдерживающим фактором для: а) покупки дополнительного спектра; б) окупаемости бизнес-кейса в целом и участия в аукционе.

В "Киевстаре" также отметили, что система коэффициентов делает процесс администрирования рентной платы за пользование РЧР очень сложным и запутанным. И при этом не упрощает для бизнеса имеющуюся налоговую систему. Их отмена даст ряд следующих преимуществ:
  • ежегодное увеличение доходов государственного бюджета в размере 56 млн грн в год;
  • соответствие принципу нейтральности налогового законодательства, когда налоги и сборы устанавливаются способом, который не влияет на увеличение или уменьшение конкурентоспособности налогоплательщика – например, повышающий коэффициент не применяется ко всем без исключения игрокам рынка;
  • устранение искусственных барьеров для инвестиций в новые полосы частот; кроме упомянутого диапазона 2100 МГц, это особенно важно в свете потенциальных аукционов в диапазонах 700 МГц; доступная там полоса 2х20 МГц может быть оценена в 1,5-2 млрд грн; в 3500 МГц полоса 2х300 МГц может быть оценена в 1,2-1,8 млрд грн;
  • вдобавок к этому только поступления от рентной платы за радиочастотный ресурс в диапазоне 2100 МГц, который находится у государства и не используется, увеличит доходы госбюджета на 207 млн грн ежегодно (исходя из действующих ставок, которые применяются к этому диапазону);
  • такое решение приведет регулирование экономической конкуренции в вопросах обращения с спектром в сферу ответственности Антимонопольного комитета Украины, уполномоченного государством на недопущение создания монополий и перекосов в конкуренции, а также НКРСИ, которая с целью сохранения баланса на рынке сможет выставлять ограничения по количеству спектра, которое может приобретаться одним участником на аукционе (тендере);
  • значительно упростит администрирование рентной платы за РЧР.

Кто против отмены коэффициентов

Решение НКРСИ от 23 февраля по упразднению коэффициентов раскритиковал топ-менеджер lifecell Исмет Языджи.

Он отметил, что НКРСИ ввела данный механизм в 2016 году в преддверии аукционов на 4G. Исходя из этого операторы принимали решение об участии в тендерах. А также рассчитывали, сколько придется платить за радиочастоты в последующие годы.

"Технология 4G работает уже третий год, мы придерживаемся всех условий лицензии и активно инвестируем в развертывание покрытия по всей Украине. И теперь, когда рефарминг частот всеми операторами проведен, регулятор предлагает изменить правила игры", – написал он у себя на фейсбук-странице.

При этом CEO lifecell задал риторический вопрос: "Могут операторы и инвесторы доверять государству, которое меняет правила и стоимость пользования спектром, переданном операторам на 15 лет, уже через три года после получения, во время активной фазы развертывания сети? О каких 5G-тендерах можно говорить, или о появлении новых игроков на рынке, если правила меняются через три года после тендера?"

По оценкам компании, в случае отмены коэффициентов lifecell придется ежегодно платить за радиочастоты на 100 млн грн больше. "Но мы надеемся, что государство будет придерживаться предыдущих договоренностей, ведь невозможно привлекать новые инвестиции, дестабилизируя рынок", – подчеркнул Исмет Языджи.

Тем не менее, телеком-регулятор проголосовал "за" отмену коэффициентов. Председательствующий на заседании член НКРСИ Владимир Гресько сослался на Закон "Об электронных коммуникациях" (должен вступить в силу с 1 января 2022 года).

По его словам, этот документ устанавливает четкое требование по разработке методики, определяющей рентную плату за РЧР. "Мы же говорим о том, что коэффициенты, которые вводились для исключения фрагментации спектра – вводились для внедрения новейших технологий – и они свою роль исчерпали. Поэтому им в этой методике места не будет – его не должно быть, они свою роль отыграли", – подчеркнул он.
 
Останнє редагування:

Merida

Заблокирован
Реєстрація
31.05.20
Місто
Ужгород
Телефон
Samsung Galaxy M32 6/128
хто знає цей сайт вже не дійсний чи це тільки сьогодні ?
 

Merida

Заблокирован
Реєстрація
31.05.20
Місто
Ужгород
Телефон
Samsung Galaxy M32 6/128
Зверху