Осьо вручення
Доречі, хто не дивися 20 днів в Маріуполі, то якщо заходити через US VPN, то є на ютуб безкоштовно на каналі Frontline PBS
Останнє редагування:
Себастьян Перейро
торговець чорним деревом
Из международной телеверсии "Оскар" вырезали награждение украинского фильма "20 дней в Мариуполе" в номинации "Лучший документальный фильм"
Как сообщает "Суспильне", на его канале "Культура" сегодня был запланирован показ сокращённой версии церемонии "Оскар", однако после получения материалов от организаторов журналисты обнаружили, что награждения украинских документалистов там нет.
"Команда «Суспильного» выразила возмущение организаторам премии The Walt Disney Company Limited", - говорится в сообщении.
я не розбирався детально у питанні, але, якщо логічно подумати, може тому вона і називається скороченою, що там нема частини номінацій?
нащо нам телетрансляція нагород, якщо нема нашого фільма, скорочена вона чи ні... хай тобі платять за рекламу своїх фільмів...
Маю підозру, що організатори не готують під кожну країну окрему версію. Я так зрозумів, що є дві версії - повна (зі всіма номінаціями) і скорочена (де лише основні, типу кращого фільму, кращих акторів, тощо). Категорія "кращий документальний фільм", де перемогла Україна, мабуть, не входить до скороченої версії. Тому що, обʼєктивно кажучи, це не наймедійніша категорія. Якщо ви не згодні, назвіть по памʼяті хоч пару фільмів-переможців у цій категорії в минулі роки.
Тому "Суспільному" треба було заздалегідь розібратися і замовити для показу не скорочену, а повну версію. А не робити скандал на порожньому місці.
P.S.
У випадку, якщо дану категорію вирізали зі скороченої версії лише у цьому році, то я спростовую вищенаписані слова, а The Walt Disney Company Limited неправі і взагалі - редиски.
Скандалу ж і нема. А як там було насправді - ми ж не знаємо, та і для нас, можливо це вперше, принаймні для молодого колективу суспільного...
ага, Новинарня пише, що рік тому у скороченій версії був "Навальний" і його дружина виступала... на це в них місце знайшлось... тьху!
Для мене Оскар то шлак, не Кан, не Санденс і не Берлінале (хоч у них теж час від часу лажа), як то на Кан прилетів Том Круз на вертольоті, і отримав нагороду не відомо за шо...
У мене була знайома продюсерка, досить відомих наших фільмів, то так само як у нас, так і в них, треба бути членом кіноакадемії, сплачувати внески, щоб мати можливість бути обраним та отримати оскар. То ж це не просто найкращий фільм, а найкращий серед тих, хто їм платить
це так, на замітку.
Post automatically merged:
я їм ніколи не вибачу похорону Мірамаксу
Останнє редагування:
завдяки росостар тб, випадково натрапив на один із нових фільмів Альмодовара "Паралельні матері" із Пенелопою Круз.
Що можна сказати, фільм хороший, хто не бачив - варто подивитись. Альма, хоч вже й старе пердло, марку тримає. За картинкою, на відміну від його ранніх та середніх робіть, це якісний не "аматорський" фільм. Трошки він вже відійшов від яскравого зображення іспанського побуту та народної культури, але зображення яскравих кольорів - досі при ньому. Реклама певних брендів теж на місці
А от музична підбірка в цей раз підкачала. Монтажно було погано це зроблено: музика не та, не у відповідні моменти... таке.
Цікаво спостерігати за Пенелопою... Це, здається, чи не вперше Альма зображає лесбійську закоханість, а не геївську - якої взагалі нема.
Россі де Пальма, на жаль, чи не змогла, чи не мала сценарної можливості якось вирізнитись і надати перчинки, як то зазвичай із нею було. Лише костюми запамʼятались. Можливо через повагу до минулого...
Не зважаючи на легку подачу, альма знов і знов порушує такі важливі теми, як материнство, самотнє виховання, складні рішення матерів та батьків, і чи правильні рішення ми приймаємо, закоханість і турбота як зобовʼязання, травмовані діти через відсутність батьківської любові під час дорослішання тощо...
Ну і не забуває він про іспанську кровопролитну історію та памʼять про предків. У титрах було написано щось типу, під час початку диктатури Франко пропали без вісти і лежать в безіменних спільних могилах близько 100 тисяч іспанців. Нам це близько й зрозуміло, хоча там іспанці це робили одне проти одного, їх різнила лише політична опція чи регіоналізми...
І ще важливу фразу сказала героїня щодо патріотичного виховання молоді. "Ти маєш знати в якій країні ми живем" і шанувати тих, хто загинув і чому.
Що можна сказати, фільм хороший, хто не бачив - варто подивитись. Альма, хоч вже й старе пердло, марку тримає. За картинкою, на відміну від його ранніх та середніх робіть, це якісний не "аматорський" фільм. Трошки він вже відійшов від яскравого зображення іспанського побуту та народної культури, але зображення яскравих кольорів - досі при ньому. Реклама певних брендів теж на місці
А от музична підбірка в цей раз підкачала. Монтажно було погано це зроблено: музика не та, не у відповідні моменти... таке.
Цікаво спостерігати за Пенелопою... Це, здається, чи не вперше Альма зображає лесбійську закоханість, а не геївську - якої взагалі нема.
Россі де Пальма, на жаль, чи не змогла, чи не мала сценарної можливості якось вирізнитись і надати перчинки, як то зазвичай із нею було. Лише костюми запамʼятались. Можливо через повагу до минулого...
Не зважаючи на легку подачу, альма знов і знов порушує такі важливі теми, як материнство, самотнє виховання, складні рішення матерів та батьків, і чи правильні рішення ми приймаємо, закоханість і турбота як зобовʼязання, травмовані діти через відсутність батьківської любові під час дорослішання тощо...
Ну і не забуває він про іспанську кровопролитну історію та памʼять про предків. У титрах було написано щось типу, під час початку диктатури Франко пропали без вісти і лежать в безіменних спільних могилах близько 100 тисяч іспанців. Нам це близько й зрозуміло, хоча там іспанці це робили одне проти одного, їх різнила лише політична опція чи регіоналізми...
І ще важливу фразу сказала героїня щодо патріотичного виховання молоді. "Ти маєш знати в якій країні ми живем" і шанувати тих, хто загинув і чому.
Ну і тут же, програма підсунула фільм, який я вже бачив, але із задоволенням переглянув ще. Чергова стрічка Ксавʼє Долана "Це всього лиш кінець світу".
Ну я вважаю, що Ксавʼє молодий геній, просто поет сучасного кіна. Ставлю його на один щабель із фонТріром, кіДуком, карВаєм чи Ханеке, хоча в останнього були й фільми не дуже. Жодна робота Долана мене не розчарувала.
Це геніальний фільм, і постановка, і сценарій, і виконання ролей, й ідея - все супер. Звісно, Долан, поки що обертається лише навколо особистого і сімейного. Але це величезний геній зі звичайного сімейного обіду зробити шедевр, розкрити глибину кожного персонажа. Звичайні речі, про які ми часто не задумуємось, а чого очікують від нас близькі, що говорять - а що мають на увазі, наскільки сильно переживають нашу розлуку, що краще: нічого не сказати - написати - чи приїхати і сказати віч-на-віч неприємну новину – утекти від проблем чи бути сміливим, чи повернення додому, в дитинство дає нам щось, що можна намацати, згадати, заспокоїтись чи це міт...
Боже, а як актори заграли! ВІРЮ! Там навіть погляд, легка усмішка, заклопотання в обличчі - багато про що говорить. Серед усіх акторів лише Кассель не особливо вразив, але певно і роль в нього така, що в мужлана на обличчі хєр що просциш (лише по слідах на кістках кулака все видно). Але всі жінки і головний герой заграли пречудово! Нетипова роль для Котіяр, яку вона виконала блискуче. Наталі Бай - монолог в сараї просто база. А Гаспар Улєль помирав у фільмі, помер і насправді (правда на лижах) через 7 років, похований на Перлашезі. Майже вся його роль це лише міміка, але яка!
Ну і на завершення "пташка, що вилетіла з клітки і померла"...
Хто цінує артхауз - дуже рекомендую!
Ну я вважаю, що Ксавʼє молодий геній, просто поет сучасного кіна. Ставлю його на один щабель із фонТріром, кіДуком, карВаєм чи Ханеке, хоча в останнього були й фільми не дуже. Жодна робота Долана мене не розчарувала.
Це геніальний фільм, і постановка, і сценарій, і виконання ролей, й ідея - все супер. Звісно, Долан, поки що обертається лише навколо особистого і сімейного. Але це величезний геній зі звичайного сімейного обіду зробити шедевр, розкрити глибину кожного персонажа. Звичайні речі, про які ми часто не задумуємось, а чого очікують від нас близькі, що говорять - а що мають на увазі, наскільки сильно переживають нашу розлуку, що краще: нічого не сказати - написати - чи приїхати і сказати віч-на-віч неприємну новину – утекти від проблем чи бути сміливим, чи повернення додому, в дитинство дає нам щось, що можна намацати, згадати, заспокоїтись чи це міт...
Боже, а як актори заграли! ВІРЮ! Там навіть погляд, легка усмішка, заклопотання в обличчі - багато про що говорить. Серед усіх акторів лише Кассель не особливо вразив, але певно і роль в нього така, що в мужлана на обличчі хєр що просциш (лише по слідах на кістках кулака все видно). Але всі жінки і головний герой заграли пречудово! Нетипова роль для Котіяр, яку вона виконала блискуче. Наталі Бай - монолог в сараї просто база. А Гаспар Улєль помирав у фільмі, помер і насправді (правда на лижах) через 7 років, похований на Перлашезі. Майже вся його роль це лише міміка, але яка!
Ну і на завершення "пташка, що вилетіла з клітки і померла"...
Хто цінує артхауз - дуже рекомендую!
Хто ще не дивився, раджу глянути фільм Полонянки (2013 р.), режисер Дені Вільнев.
Вкладення
-
Prisoners.jpg
Встигнути все попри будь-які перешкоди. Рецензія на фільм "Я, "Побєда" і Берлін"
За два дні до офіційного релізу відбувся показ фільму "Я, "Побєда" і Берлін", який був створений на основі однойменної автобіографічної повісті Кузьми Скрябіна.
life.liga.net
Не пожалкував що подивився "Я, Побєда і Берлін".
Так, книжка здавалась смішнішою, є деякі відмінності в деталях.
Так, гумор та сюжет місцями можуть здатись наївними, але й книжка була легкою та доброю.
Як для екранізації книжки та як для українського кіно в цілому, вважаю, знято доволі якісно. Для виконання саундтреку задіяли багато зірок української музики.
Рекомендую.
Так, книжка здавалась смішнішою, є деякі відмінності в деталях.
Так, гумор та сюжет місцями можуть здатись наївними, але й книжка була легкою та доброю.
Як для екранізації книжки та як для українського кіно в цілому, вважаю, знято доволі якісно. Для виконання саундтреку задіяли багато зірок української музики.
Рекомендую.
не знав, що й книжка є.
Post automatically merged:
З великим зацікавленням подивився фільм "Чорна скринька" 21 року.
Фільм тримає в напрузі протягом всього перегляду.
До речі. про корупцію, якої ніби-то в Європі нема...
Рекомендую!
А Дюна 2 відверто розчарувала. Дуже розтягнено й нудотно. Таке враження, що подививсь першу серію серіалу. А так да, музика хороша, є романтика відносин, епічність... і на цьому все. Герої грають добре, є цікаве бачення майбутнього у сценографіів та режисера без олдскульности. А проблема, як то завжди із фантастикою, у сюжеті та сценарії, і вина режисера в тому теж є.
Єдиний плюс, що лінзи для картинки зробили українці з Мелітополя. А я думав то ефект техніколор.
Останнє редагування:
Лінзи робили в РСФСР, українці лиш зробили адаптер для об'єктива на сучасні камери.
Фільм Антона Птушкіна за перші вихідні встановив рекорд у ніші документального кіно
Фільм "Ми, наші улюбленці та війна" був створений в українсько-канадській копродукції. Після початку повномасштабної війни Росії в Україні канадський кінопродакшн Yap Films вирішив підтримати українських колег, створивши спільний проєкт.
life.liga.net