Сиди вдома, казали вони, не їдь на роботу. Працюй вдома. Закрий магазин, але не продуктовий, але не епіцентр. Карантин. Не виходь на вулицю. Йди в магазин лише в масці та рукавичках. А краще не йди в магазин, замов доставку. Зший маску. З марлі, з цупкої тканини. Ми не будемо піднімати ціни на маски. Масок нама. Маски є, антисептики є. Але не тут. Ми продали маски закордон. Але дорого. Зроби антисептик. Сиди вдома. Підвези медика. Не підвозь медика. Ні з ким не контактуй. Метро, автобус не ходить. Підвези медика. Не йди в лікарню. Не купуй багато продуктів, не роби ажіотаж. Купи зразу багато, на тиждень. На тиждень собі і сусідам. Поможи батькам. Не ходи до батьків, вони в зоні ризику.
Ми будемо слідкувати за цінами. Цибуля вже по 25. Транспорт по пропусках. Сиди вдома. Ми впустимо всіх своїх громадян. Без карантину. Але закриємо всі ринки. Відмінемо пеню по кредитах. Але ти всеодно повинен платити. Не ходи на роботу. Сиди вдома з дітьми. Не гуляй з дітьми. Не вези дітей в село до батьків, батьки в зоні ризику. Ми впустимо всіх заробітчан, хай їдуть по селах. Ми пошлемо борт за нашими тусистами з Китаю, це наші громадяни. Всі інші хай сидять вдома. Але медики хай працюють. Тому підвези медика, бо він не може доїхати до роботи. Але сиди вдома.
