Просто по разному считают. Кому что выгодно. В лайфе посчитали стоимость интерконнекта с привязкой к ARPU на рынке.
Александр Комаров вещает
- Автор теми debugger
- Дата створення
Просто по разному считают. Кому что выгодно. В лайфе посчитали стоимость интерконнекта с привязкой к ARPU на рынке.
ivan pochta
user #68
- Реєстрація
- 27.10.07
- Місто
- Дніпро
Посмотрите тарифы на голос в других странах и станет всё ясно. Во всём мире уже давно безлимиты на голос. КС на нём не зарабатывает. КС зарабатывает на стоимости звонков на врагов. Со снижением стоимости Интерконнекта, у врагов будут еще более вкусные предложения по звонкам без деления на свой/чужой и КС потеряет главный козырь - внутрисеть. Дефакто, операторы не платят друг другу 12 коп за интерконнет - у всех свои внутренние договоренности, а 12 коп - это граничащая ставка, не позволяющая одному из участников задирать доступ к своей сети. Этакий антимонопольный инструмент.
И тут не удивлюсь, если в итоге Исмет с Устиновой пожмут плечами и сделают безлимит LC-VF...
Самое смешное, что только Комаров плачется что денег на строительство сети нет
Когда ему предлагают Sharing, который реально съэкономит деньги - он морозится...Как можно пользоваться услугами этой жлобской конторы, которая уже не знает как выкачать деньги с абонентов?!
Останнє редагування:
Доказательств нету ? Только лишь предположения ?
ivan pochta
user #68
- Реєстрація
- 27.10.07
- Місто
- Дніпро
Этак в году 2008 года на этом форуме писал человек с Лайфа, что 50 коп и в помине нет, хотя это была ставка Интерконнекта на тот момент... Тогда Лайф с Би и доплатой за входящие похоронил единую ставку.
Доказательство - это простая математика. Лайф даёт 3000 минут за 50 грн. Исходя из ставки Интерконнекта 12 коп. - это 360 грн + налоги. У ВФ сейчас так же по 1500 минут в тарифах за 150 грн., а это 180 грн. То есть Вы верите, что операторы себе в убыток дают эти минуты?
Вот об этой чухне я говорил, если главный раскукарекался, значит принципиального согласия достигли,
а теперь надо подготовить инфопочву и по сусекам поколядовать на чемоданы налички.
Post automatically merged:
Интересно, как этому деятелю можно помешать? Каким надо быть субъектом, чтоб симметрично обратиться в тот же комитет?
Достаточно ли быть, например, территориальным объединением боевых инвалидов по слуху?
Dawn
Nokia - Connecting People
А урезание минут на врагов не приведёт, чтоли?? Раньше, например, на одном из тарифов удержания было 100 минут, урезали до 30. Соответственно, меньше звонят - меньше денег в бюджет. Как тебе такое, Александр Комаров?
"Жлобостар" проиграл: https://red-forum.com/threads/Новости-НКРСИ.17705/page-31#post-1590606
Не вопрос:
НРКЗІ що таке mute коли не говориш ще не вивчило
Какой тариф ?
Речь наверное о каком-то и 3гэ'онлайн за 55, которого перевели на лайт без +.
Dawn
Nokia - Connecting People
Да, я об этом и говорю. Разницы особой нет между ними, кроме названия, но если для Sanёk это важно, то слово "урезание" можно взять в кавычки
Как бы да, но расчет всё-таки на то, что далеко не все будут выговаривать все под ноль, также часть минут будет тратиться на внутрисеть, также не забываем про поминутку.Доказательство - это простая математика. Лайф даёт 3000 минут за 50 грн. Исходя из ставки Интерконнекта 12 коп. - это 360 грн + налоги. У ВФ сейчас так же по 1500 минут в тарифах за 150 грн., а это 180 грн. То есть Вы верите, что операторы себе в убыток дают эти минуты?
«5G в Украине — с 2023 года», — Александр Комаров, «Киевстар»
Расскажите, как вы встретили карантин? В «Киевстар» работают тысячи людей, что с ними произошло?
Мы никого не увольняли, ничего не сокращали, ничего не «подрезали». В целом, индустрия производительная и эффективная с точки зрения HR-затрат к доходу и достаточно стабильная относительно любых типов кризисов.
Вы имеет ввиду телеком?
Да, телеком.
Мы на сегодняшний день видим, что спрос на базовые услуги вырос. Конечно, структура потребления меняется, но мы продолжаем работать в нормальном режиме, с оглядкой на все те ограничения, которые на нас накладывают.
Например, людей перевели на удаленку?
Да. Мы были к этому очень неплохо технологически готовы достаточно давно. Уже несколько лет в компании есть свободный график: он подразумевает, что человек может работать удаленно в течение одного или нескольких дней в неделю с согласия своего руководства.
Но масштаб этого действия затрагивал 25-30% сотрудников компании, сейчас же мы работаем в режиме, когда 80% сотрудников в компании работают на удаленном или на таком «гибридном» режиме — когда 90% времени удаленно, но в силу каких-то технологических процессов сотруднику необходимо побывать в офисе: например, полевому инженеру нужно заехать в региональный офис, чтобы взять ключи от базовой станции и осуществить там соответствующие работы по содержанию, ремонту и т.д.
Были какие-то сложности с практически полным переходом на «удаленку»? Слышал истории, что крупные компании с тысячами сотрудников приходили в магазины электроники и выкупали все ноутбуки, гарнитуру и т.д.
Нет, мы были готовы. Компания давно перешла на формат «мобильное рабочее место».
У нас была одно время идея, она не реализовалась, не материализовалось, но возможно актуализируется в свете того, что происходит. Это так называемые свободные столы: когда есть не закрепленное рабочее место, и человек может мигрировать из корпуса в корпус, у него есть определенная степень свободы. Имея вот эту программы работы удаленно, мы давно людям раздали соответствующую технику. Ну сейчас мы думаем над нюансами, как эту технику дооснастить: например, всем нужна профессиональная гарнитура, которая бы позволяла абстрагироваться и сделать общение лучше, ведь условия у всех дома разные.
Со стороны складывается ощущение, что вы не просто стабильно проходите кризис, но и сумели заработать «миллион» денег: люди используют услуги мобильных операторов, несмотря ни на что. Но мне интересно: на чем вы теряете сейчас? Роуминга нет, расходы на кибербезопасность выросли.
Это все есть. Сразу отмечу, что доходы снижаются относительно наших планов и очень существенно. То есть объективно экономическая активность в стране снижается, люди потребляют больше, но в рамках текущей модели рынка, когда они платят за месяц, какой-то положительной эластичности мы не чувствуем. Да, на 20% больше используют голосовые сервисы, но это не имеет никакого отражения в доходах операторов. Но при этом есть прямо пропорциональные потери, которые мы пытаемся компенсировать.
Прежде всего, это роуминг. Доходы от роуминга — практически ноль. Далее — снижение активности в сегментах малого и среднего бизнесов, и мы это сразу прочувствовали: часть сервисов ставится на паузу. Экономика — это живой организм, который мгновенно реагирует на изменения рыночной конъюнктуры. Очень сильно просели доходы от международных звонков, с учетом миграции, которая была, и на 60% упали доходы от розничной сети.
Вы о тех сотнях тысячах людей, которые вернулись в Украину?
Да, да. Соответственно, эти люди вернулись и весь международный трафик очень сильно просел. Это прямые потери.
При этом, то, что мы видим — это относительная стабильность. Компания сделала три версии бюджета, начиная со второго квартала и до конца года. Живем в такой, которую мы считаем реалистично-оптимистичной,и мы очень к ней близки. И в принципе это означает, что да, мы просаживаемся, но просаживаемся на 8-10%.
Но в целом, еще раз хочу сказать, что индустрия как таковая, она по сути своей достаточно неплохо защищена от кризисов. Нас гораздо больше волнует девальвация, инфляция и долгосрочная экономическая рецессия, чем вот такой краткосрочный кризис. Люди не отказываются от связи.
Девальвация из-за того, что у вас закупку оборудования в валюте?
Да, девальвация сразу снижает нашу возможность инвестировать, а значит развиваться. Отрасль является очень инвестиционно ёмкой. Последние 5 лет мы реинвестируем больше 25% всех доходов «Киевстар». Как бы мы не боролись, как бы мы не срезали все эти риски, все равно у нас очень большая доля поставщиков и, соответственно, оплат привязаны к валюте.
Уже много лет говорят о том, что «голос» падает. Как сейчас обстоят дела, есть всплеск? Люди вроде как начали чаще пользоваться звонками.
Голосовой трафик вырос где-то на 17-18% относительно периода до карантина. С учетом размера абонентской базы «Киевстар», это действительно очень много. При чем выросло как и количество звонков, так и средняя продолжительность. Люди говорят и чаще, и уделяют этому больше времени. Но это временно и потихоньку со сворачиванием карантинных мер, клиенты возвращаются к привычному потреблению услуг.
Когда начался карантин, все вдруг начали говорить о проблеме, которой раньше не было: а выдержат ли сети? YouTube срезал качество, Netflix срезал качество. Мой интернет дома едва ли жив. Расскажите о том, как обстоят дела в Украине?
В Украине у мобильных операторов — не только «Киевстар» — есть существенный запас прочности. Мы чувствуем возросшую нагрузку, реагируем на это, но пока не видим критического или узкого места в нашей инфраструктуре, которая не позволила бы нам обслужить нагрузку, которая может еще вырасти на 15-20%. Мы готовы обслужить растущие потребности в рамках той инфраструктуры, которая у нас есть.
Сейчас активнее, чем раньше, использую 4G. Вы сами видите тенденцию, чтобы пользователи активнее переходили с 3G на 4G, заменяли SIM-карты?
К сожалению, наоборот, тенденция притормозилась. Это связано как раз с ограничением мобильности и тем, что часть торговых точек закрылась. Из 400 наших монобрендовых магазинов работает порядка 70%, остальные — в закрытых ТЦ. Продажи в открытых точках упали на 50-60%, объем сервисных операций снизился на 30%. Спрос на замену SIM-карт вырос, но из-за того, что число точек и клиентов стало меньше, все сильно сжалось.
Говорят, во время карантина активизировались мошенники, ворующие кабель. Как у вас с этим обстоит ситуация?
Есть две основные причины аварийности и они забирают на себя 90% всех проблем. Первая — это отключение электроэнергии: плановое, подул ветер, сразу вырубают рубильник и все ждут, пока все пройдет. Вторая — это действительно злоумышленники на сети: поиск медного кабеля, вырезания огромных кусков оптоволокна — в поисках этого медного кабеля и сдача, если нашли этот медный кабель, вторсырье, которое кстати, несмотря на карантин, продолжает работать. Из хорошего: парламент принял законодательство по росту ответственности за такого рода нарушения. И есть еще момент — это запрет на прием такого плана металлов, если видно, что это результат какого-то злостного действия. Но это надо работать с организациями, которые занимаются приемом.
Ситуация в стране будет отражаться на скорости развития сети 4G в Украине?
Да, так или иначе, это будет иметь свое отражение. Я очень надеюсь, что мы избежим этого сценария. Как минимум, на сегодняшний день мы рассчитали свой бюджет по курсу 29 грн/$: и видим, что с определенным напряжением, но свою инвестиционную программу выполняем. Если это давление будет резко усиливаться и произойдет радикальный обвал нацвалюты – ни один оператор не сможет выполнить инвестиционную программу.
«Киевстар» остается прибыльной компанией?
Да.
Но нужно понимать, что телеком-компания — высоко инвестиционный бизнес. Только для того, чтобы поддерживать, не развивать, надо инвестировать около 10% от дохода. Для того, чтобы развиваться, надо инвестиции удваивать, а в некоторые периоды инвестировать 40-50% от дохода.
Есть сферы, в которых вы срезали траты?
Я уже говорил, что мы живем в рамках трех сценариев. В рамках базового сценария это пока такие минимальные срезания, они скорее органические, как результат карантина. Например, обнулили все бизнес-командировки, убрали любые корпоративные события,несколько срезали коммерческие затраты: я бы сказал, на уровне безболезненных шагов. Следующие сценарии — мы их условно называем «шесть месяцев» и «конец света». Там уже мы подразумеваем, что нам придется серьезно оптимизировать затраты, практически по всем статьям. Здесь нет, кроме сети и поддержания сети, никаких священных коров. Оптимизироваться будет все до какой-то степени. Вот до какой — это вопрос баланса между работоспособностью компании, развитием компании и необходимостью это все профинансировать.
Как проходит коммуникация с материнской компанией?
Мы обмениваемся опытом, как через штаб-квартиру, так и на горизонтальном уровне, директора знают друг друга, поэтому это достаточно свободное общение и обмен лучшими практиками. Это происходит все время. Над менеджментом компании есть наблюдательный, совет и это такая формальная иерархия, в рамках которой мы отчитываемся. Над всем этим есть наблюдательный совет VEON.
Есть понимание, что так, как было в начале 2020 не будет. И скорее всего не будет достаточно долго. Но опять же, если сравнивать телеком-индустрию, в частности «Киевстар», то, безусловно, мы чувствуем себя намного лучше, чем, например, сеть ресторанов.
Вопрос уже не про кризис: когда ждать в Украине 5G?
Я считаю, что где-то в 2022 году должны пройти аукционы на частоты и лицензии, и где-то с 2023 года начнется строительство, точнее коммерческая эксплуатация сетей 5G. Я не очень верю в какое-то масштабное, ковровое строительство 5G по Украине. Слишком низкий покупательский спрос, то есть объективно, мы страна с самым низким чеком в Европе от одного абонента. Нам будет сложно инвестировать в новое направление. К тому же, в отличие от LTE, 5G не дает такого качественного скачка. На сегодняшний день есть потребность, это потребности на 99% закрыты стандартом LTE.
5G станет скорее необходимым для операторов, нежели для пользователей. Мы видим точки концентрации наших абонентов, особенно в больших городах, и понимаем, что упремся в возможности LTE: технология просто не сможет обслужить спрос. Вот тогда мы и начнем достраивать 5G.
И еще один вопрос, который интересует всех жителей столицы: интернет в метро появится раньше плане?
Да. Изначальный план — первый квартал следующего года. Пока мы уже по тем темпам, по которым мы двигаемся, все три оператора, то выходим на последний квартал этого года. То есть я пока не говорю декабрь это или ноябрь, но мы где-то уже один квартал выиграли. Здесь карантин имел позитивный эффект – мы смогли строиться, пока метро «простаивало».
Расскажите, как вы встретили карантин? В «Киевстар» работают тысячи людей, что с ними произошло?
Мы никого не увольняли, ничего не сокращали, ничего не «подрезали». В целом, индустрия производительная и эффективная с точки зрения HR-затрат к доходу и достаточно стабильная относительно любых типов кризисов.
Вы имеет ввиду телеком?
Да, телеком.
Мы на сегодняшний день видим, что спрос на базовые услуги вырос. Конечно, структура потребления меняется, но мы продолжаем работать в нормальном режиме, с оглядкой на все те ограничения, которые на нас накладывают.
Например, людей перевели на удаленку?
Да. Мы были к этому очень неплохо технологически готовы достаточно давно. Уже несколько лет в компании есть свободный график: он подразумевает, что человек может работать удаленно в течение одного или нескольких дней в неделю с согласия своего руководства.
Но масштаб этого действия затрагивал 25-30% сотрудников компании, сейчас же мы работаем в режиме, когда 80% сотрудников в компании работают на удаленном или на таком «гибридном» режиме — когда 90% времени удаленно, но в силу каких-то технологических процессов сотруднику необходимо побывать в офисе: например, полевому инженеру нужно заехать в региональный офис, чтобы взять ключи от базовой станции и осуществить там соответствующие работы по содержанию, ремонту и т.д.
Были какие-то сложности с практически полным переходом на «удаленку»? Слышал истории, что крупные компании с тысячами сотрудников приходили в магазины электроники и выкупали все ноутбуки, гарнитуру и т.д.
Нет, мы были готовы. Компания давно перешла на формат «мобильное рабочее место».
У нас была одно время идея, она не реализовалась, не материализовалось, но возможно актуализируется в свете того, что происходит. Это так называемые свободные столы: когда есть не закрепленное рабочее место, и человек может мигрировать из корпуса в корпус, у него есть определенная степень свободы. Имея вот эту программы работы удаленно, мы давно людям раздали соответствующую технику. Ну сейчас мы думаем над нюансами, как эту технику дооснастить: например, всем нужна профессиональная гарнитура, которая бы позволяла абстрагироваться и сделать общение лучше, ведь условия у всех дома разные.
Со стороны складывается ощущение, что вы не просто стабильно проходите кризис, но и сумели заработать «миллион» денег: люди используют услуги мобильных операторов, несмотря ни на что. Но мне интересно: на чем вы теряете сейчас? Роуминга нет, расходы на кибербезопасность выросли.
Это все есть. Сразу отмечу, что доходы снижаются относительно наших планов и очень существенно. То есть объективно экономическая активность в стране снижается, люди потребляют больше, но в рамках текущей модели рынка, когда они платят за месяц, какой-то положительной эластичности мы не чувствуем. Да, на 20% больше используют голосовые сервисы, но это не имеет никакого отражения в доходах операторов. Но при этом есть прямо пропорциональные потери, которые мы пытаемся компенсировать.
Прежде всего, это роуминг. Доходы от роуминга — практически ноль. Далее — снижение активности в сегментах малого и среднего бизнесов, и мы это сразу прочувствовали: часть сервисов ставится на паузу. Экономика — это живой организм, который мгновенно реагирует на изменения рыночной конъюнктуры. Очень сильно просели доходы от международных звонков, с учетом миграции, которая была, и на 60% упали доходы от розничной сети.
Вы о тех сотнях тысячах людей, которые вернулись в Украину?
Да, да. Соответственно, эти люди вернулись и весь международный трафик очень сильно просел. Это прямые потери.
При этом, то, что мы видим — это относительная стабильность. Компания сделала три версии бюджета, начиная со второго квартала и до конца года. Живем в такой, которую мы считаем реалистично-оптимистичной,и мы очень к ней близки. И в принципе это означает, что да, мы просаживаемся, но просаживаемся на 8-10%.
Но в целом, еще раз хочу сказать, что индустрия как таковая, она по сути своей достаточно неплохо защищена от кризисов. Нас гораздо больше волнует девальвация, инфляция и долгосрочная экономическая рецессия, чем вот такой краткосрочный кризис. Люди не отказываются от связи.
Девальвация из-за того, что у вас закупку оборудования в валюте?
Да, девальвация сразу снижает нашу возможность инвестировать, а значит развиваться. Отрасль является очень инвестиционно ёмкой. Последние 5 лет мы реинвестируем больше 25% всех доходов «Киевстар». Как бы мы не боролись, как бы мы не срезали все эти риски, все равно у нас очень большая доля поставщиков и, соответственно, оплат привязаны к валюте.
Уже много лет говорят о том, что «голос» падает. Как сейчас обстоят дела, есть всплеск? Люди вроде как начали чаще пользоваться звонками.
Голосовой трафик вырос где-то на 17-18% относительно периода до карантина. С учетом размера абонентской базы «Киевстар», это действительно очень много. При чем выросло как и количество звонков, так и средняя продолжительность. Люди говорят и чаще, и уделяют этому больше времени. Но это временно и потихоньку со сворачиванием карантинных мер, клиенты возвращаются к привычному потреблению услуг.
Когда начался карантин, все вдруг начали говорить о проблеме, которой раньше не было: а выдержат ли сети? YouTube срезал качество, Netflix срезал качество. Мой интернет дома едва ли жив. Расскажите о том, как обстоят дела в Украине?
В Украине у мобильных операторов — не только «Киевстар» — есть существенный запас прочности. Мы чувствуем возросшую нагрузку, реагируем на это, но пока не видим критического или узкого места в нашей инфраструктуре, которая не позволила бы нам обслужить нагрузку, которая может еще вырасти на 15-20%. Мы готовы обслужить растущие потребности в рамках той инфраструктуры, которая у нас есть.
Сейчас активнее, чем раньше, использую 4G. Вы сами видите тенденцию, чтобы пользователи активнее переходили с 3G на 4G, заменяли SIM-карты?
К сожалению, наоборот, тенденция притормозилась. Это связано как раз с ограничением мобильности и тем, что часть торговых точек закрылась. Из 400 наших монобрендовых магазинов работает порядка 70%, остальные — в закрытых ТЦ. Продажи в открытых точках упали на 50-60%, объем сервисных операций снизился на 30%. Спрос на замену SIM-карт вырос, но из-за того, что число точек и клиентов стало меньше, все сильно сжалось.
Говорят, во время карантина активизировались мошенники, ворующие кабель. Как у вас с этим обстоит ситуация?
Есть две основные причины аварийности и они забирают на себя 90% всех проблем. Первая — это отключение электроэнергии: плановое, подул ветер, сразу вырубают рубильник и все ждут, пока все пройдет. Вторая — это действительно злоумышленники на сети: поиск медного кабеля, вырезания огромных кусков оптоволокна — в поисках этого медного кабеля и сдача, если нашли этот медный кабель, вторсырье, которое кстати, несмотря на карантин, продолжает работать. Из хорошего: парламент принял законодательство по росту ответственности за такого рода нарушения. И есть еще момент — это запрет на прием такого плана металлов, если видно, что это результат какого-то злостного действия. Но это надо работать с организациями, которые занимаются приемом.
Ситуация в стране будет отражаться на скорости развития сети 4G в Украине?
Да, так или иначе, это будет иметь свое отражение. Я очень надеюсь, что мы избежим этого сценария. Как минимум, на сегодняшний день мы рассчитали свой бюджет по курсу 29 грн/$: и видим, что с определенным напряжением, но свою инвестиционную программу выполняем. Если это давление будет резко усиливаться и произойдет радикальный обвал нацвалюты – ни один оператор не сможет выполнить инвестиционную программу.
«Киевстар» остается прибыльной компанией?
Да.
Но нужно понимать, что телеком-компания — высоко инвестиционный бизнес. Только для того, чтобы поддерживать, не развивать, надо инвестировать около 10% от дохода. Для того, чтобы развиваться, надо инвестиции удваивать, а в некоторые периоды инвестировать 40-50% от дохода.
Есть сферы, в которых вы срезали траты?
Я уже говорил, что мы живем в рамках трех сценариев. В рамках базового сценария это пока такие минимальные срезания, они скорее органические, как результат карантина. Например, обнулили все бизнес-командировки, убрали любые корпоративные события,несколько срезали коммерческие затраты: я бы сказал, на уровне безболезненных шагов. Следующие сценарии — мы их условно называем «шесть месяцев» и «конец света». Там уже мы подразумеваем, что нам придется серьезно оптимизировать затраты, практически по всем статьям. Здесь нет, кроме сети и поддержания сети, никаких священных коров. Оптимизироваться будет все до какой-то степени. Вот до какой — это вопрос баланса между работоспособностью компании, развитием компании и необходимостью это все профинансировать.
Как проходит коммуникация с материнской компанией?
Мы обмениваемся опытом, как через штаб-квартиру, так и на горизонтальном уровне, директора знают друг друга, поэтому это достаточно свободное общение и обмен лучшими практиками. Это происходит все время. Над менеджментом компании есть наблюдательный, совет и это такая формальная иерархия, в рамках которой мы отчитываемся. Над всем этим есть наблюдательный совет VEON.
Есть понимание, что так, как было в начале 2020 не будет. И скорее всего не будет достаточно долго. Но опять же, если сравнивать телеком-индустрию, в частности «Киевстар», то, безусловно, мы чувствуем себя намного лучше, чем, например, сеть ресторанов.
Вопрос уже не про кризис: когда ждать в Украине 5G?
Я считаю, что где-то в 2022 году должны пройти аукционы на частоты и лицензии, и где-то с 2023 года начнется строительство, точнее коммерческая эксплуатация сетей 5G. Я не очень верю в какое-то масштабное, ковровое строительство 5G по Украине. Слишком низкий покупательский спрос, то есть объективно, мы страна с самым низким чеком в Европе от одного абонента. Нам будет сложно инвестировать в новое направление. К тому же, в отличие от LTE, 5G не дает такого качественного скачка. На сегодняшний день есть потребность, это потребности на 99% закрыты стандартом LTE.
5G станет скорее необходимым для операторов, нежели для пользователей. Мы видим точки концентрации наших абонентов, особенно в больших городах, и понимаем, что упремся в возможности LTE: технология просто не сможет обслужить спрос. Вот тогда мы и начнем достраивать 5G.
И еще один вопрос, который интересует всех жителей столицы: интернет в метро появится раньше плане?
Да. Изначальный план — первый квартал следующего года. Пока мы уже по тем темпам, по которым мы двигаемся, все три оператора, то выходим на последний квартал этого года. То есть я пока не говорю декабрь это или ноябрь, но мы где-то уже один квартал выиграли. Здесь карантин имел позитивный эффект – мы смогли строиться, пока метро «простаивало».
Президент «Київстар»: «Щоб забезпечити 4G лише на маршруті потяга Київ – Львів, потрібно інвестувати сотні мільйонів»
Олександр Комаров – про велику «перебудову», 4G на туристичних маршрутах і в потягах.
mind.ua
Олександр Комаров – про велику «перебудову», 4G на туристичних маршрутах і в потягах.
Незабаром 4G з'явиться в невеликих населених пунктах і на автомагістралях. «Велика трійка» вже почала обмінюватися частотами в діапазоні 900 МГц. Як просувається процес? Чи загрожують абонентам чергові перебої в якості зв'язку? Чи доведеться оператору «пірнути» в кредит, щоб інвестувати в проект 4–5 млрд грн? За рахунок чого гравці зможуть заощадити? На ці та інші питання в інтерв'ю Mind відповів президент «Київстар» Олександр Комаров.
– До запуску 4G в діапазоні 900 МГц мали приступити чотири мобільні оператори. Але «Інтертелеком» так і не сплатив за ліцензію і тимчасово вибув з гри. Інших сюрпризів не старті не було?
– Рухаємося за планом. Зараз активності щодо рефармінгу (спрощено – обміну частотами. – Mind) проходять в Закарпатській області. До кінця літа рефармінг закінчиться у восьми областях Західного регіону. З боку «Київстар» задіяно понад 100 співробітників технічної дирекції та майже така сама кількість персоналу від постачальників обладнання. У процесі рефармінгу оператори змінюють радіочастотні плани, перепрограмовують базові станції, синхронно відключають і включають обладнання.
«Київстар» вже вдруге за час своєї діяльності добровільно відмовився від частини нашого діапазону на користь розвитку нових технологій усіма мобільними операторами. Ми повернули державі частину спектру в діапазоні 900 МГц, якими володіли на законних підставах, щоб у колег по ринку була можливість сформувати суцільні смуги і запустити 4G. При цьому наш діапазон зменшився майже на 14%, хоча в нас найбільше абонентів (понад 26 млн).
– Під час попереднього обміну частотами в діапазоні 1800 МГц абоненти скаржилися на зниження якості зв'язку. Що відбувається цього разу?
– Усі роботи проходять вночі, щоб у процесі перенастроювання не порушити послуги зв'язку для абонентів усіх мобільних операторів. Хочу згадати злагоджену синхронну роботу всіх мобільних операторів. Закарпатську область ми «апгрейдили» за один день, вірніше, за одну ніч. Абоненти навіть не помітили, що обладнання десь відключалося.
А щоб захистити нашу мережу від перешкод з боку обладнання «Інтертелекому», встановлюємо більше ніж 30 000 захисних фільтрів.
– Чому оператори почнуть запускати 4G у 900 МГц не по всій країні одразу, а рухатимуться із заходу на схід?
– План заходів щодо рефармінгу був запропонований регулятором, а оператори його підтримали. Цей план враховує компактність населених пунктів, логістику робіт, кількість населення, що живе поза мегаполісів. Також до уваги бралися багато технічних питань. Наприклад, вибиралися ті області, де «Інтертелеком» міг найшвидше звільнити радіочастоти і забезпечити виконання норм ЕМС.
– За дорожньою картою оператори зобов'язані «включити» 4G у населених пунктах з понад 2000 жителів протягом двох років; на міжнародних автомобільних дорогах – за 30 місяців; на національних автомагістралях – за чотири роки. У документі не згадано залізницю. Після запуску 4G у 900 МГц пасажири поїздів отримають більш швидкісний інтернет завдяки тому, що багато трас «проходять» поруч із залізницею? Або операторам доведеться запускати окремі проекти з «Укрзалізницею»?
– Покриття швидкісним інтернетом залізниць – автономний проект. Тут потрібні інші рішення і підходи. Необхідно будувати 4G-мережі не тільки вздовж магістралей. У вагонах потягів потрібно встановлювати репітери, підсилювачі зв'язку, щоб не допустити «загасання» сигналу у вагонах під час руху поїзда. А це великі додаткові витрати. Наприклад, щоб забезпечити мобільний інтернет тільки на одному маршруті швидкісного потяга Київ – Львів, необхідно інвестувати сотні мільйонів гривень.
– Схоже питання щодо туристичних маршрутів. Наприклад, у багатьох селах Карпат 4G вже давно є. Але варто туристу недалеко відійти в гори – з'являється EDGE з майже нульовою швидкістю. Чи будете в таких місцях нарощувати кількість базових станцій або модернізувати БС на LTE у 900 МГц, щоб збільшити радіус покриття?
– Ми плануємо переобладнати понад 7000 базових станцій GSM. LTE 900 буде активований там, де відсутнє покриття широкосмуговим інтернетом у різних частотних діапазонах (1800/2100/2600 МГц).
Також плануємо будувати нові сайти в малих населених пунктах і уздовж доріг. Зазвичай таке будівництво враховує сезонні сплески трафіку. Наприклад, у Південному регіоні є маленькі населені пункти, де протягом року трафік не дуже високий, але влітку спостерігається величезне зростання. Ситуація з точністю навпаки – на гірськолижних базах, де пікове зростання трафіку спостерігається в зимовий період. Ми враховуємо всі ці особливості при розвитку нашої мережі. У найближчі рік-два забезпечимо 4G селища з кількістю населення від 2000 осіб.
Але розвиток 4G-мережі на цьому не зупиниться. Продовжуватимемо будівництво, зокрема й у маленьких селах. Наші ліцензійні зобов'язання – 90% населення України. Це означає, що будемо будувати в селах з населенням менше 1000 жителів.
– Минулого року ви заявляли, що в запуск 4G на 900 МГц кожному оператору потрібно інвестувати близько 4–5 млрд грн. Зараз розрахунки скориговані? Яку суму вам необхідно вкласти цьогоріч, щоб не «збитися» з дорожньої карти?
– Ми дотримуємося наших фінансових планів. Можу точно сказати, що цього року вкладемо в мережу більше, ніж минулого. У І кварталі 2020 року наші капітальні витрати збільшилися на 30%. У найближчі два роки повинні будемо інвестувати в 4G ту суму, яку озвучував раніше.
Але на нас ще чекають витрати на підтримку діючої мережі, якості зв'язку, розвитку нових послуг. Так що загальна сума капітальних інвестицій буде ще більшою.
– Ви зможете профінансувати проект з прибутку або доведеться залучати кредит?
– «Київстар» вкладає власні кошти. Майже кожну другу гривню прибутку ми інвестуємо і реінвестуємо в якість зв'язку і розвиток мережі. Це єдино правильна стратегія: щоб закріпитися на насиченому ринку, треба більше інвестувати в довгостроковий розвиток, навіть жертвуючи короткостроковими інтересами.
– Ваші колеги по ринку пропонують заощадити, використовуючи шеринг. Ви підтримуєте ідею? За яких умов готові на спільне використання інфраструктури?
– Історія з шерингом дуже давня. Сьогодні вже є багато прикладів його успішного застосування. «Київстар» послідовно підтримує шеринг мереж. Ми вже не раз пропонували колегам по ринку спільні дії в цьому напрямку. За 20 років побудували в Україні найбільшу телеком-інфраструктуру: понад 28 000 базових станцій порівняно, наприклад, з 16 000 БС lifecell, а також власну волоконно-оптичну мережу загальною довжиною близько 50 000 км. Все це досягалося за рахунок величезних інвестицій. Тільки в мережі 3G і 4G ми вклали понад 25 млрд грн. Наша мережа дає нам можливість бути кращими за швидкістю мобільного інтернету в Україні та покриттю, що не раз доводили міжнародні дослідження.
Тому «Київстар» готовий до шерингу мережі на економічно обґрунтованих і взаємовигідних умовах. Пропонуємо колегам по ринку такий шлях. Але ми не підтримаємо проект, якщо нашою мережею захочуть скористатися за умовну або нав'язану скромну плату.
– Раніше глава «Vodafone Україна» Ольга Устинова заявляла, що за рахунок шерингу кожен оператор зможе заощадити 1–2 млрд грн. Ваша оцінка?
– За нашою оцінкою, у межах LTE 900 і загального виконання ліцензійних зобов'язань економія може скласти близько 30%, залежно від кількості учасників проекту. У будь-якому випадку, реалізація планів з розвитку 4G – дуже витратний проект з дуже довгим терміном окупності. Нагадаю, що мобільні оператори ще не окупили витрати на ліцензії і будівництво мереж 3G-зв'язку.
– На яку окупність сподіваєтеся в 900 МГц? Чи чекаєте додаткової допомоги від держави для реалізації, по суті, цього соціального проекту?
– Абсолютно правильно помічено, що це, по суті, соціальний проект. Ми йдемо з послугами в населені пункти, де невелика кількість населення, низьке проникнення смартфонів і, швидше за все, буде потрібний час, щоб абоненти «розсмакували» переваги і можливості швидкісного мобільного інтернету. Але ми повинні дати людям таку можливість. У перспективі це допоможе нашій країні здійснити технологічний прорив.
Допомога, яку ми хочемо бачити від держави, – створення економічних умов для того, щоб оператори могли збільшувати доходи без істотного цінового тиску на клієнтів.
Наприклад, нам незрозуміло, чим керується регулятор, коли хоче знизити на 33% ставку інтерконекту між мобільними операторами або ввести асиметричні ставки інтерконекту між мобільними і фіксованими мережами, як це передбачено в його рішенні від 19 травня 2020 року.
Розмови про те, що це нібито знизить тарифи на дзвінки для абонентів – лукавство. По-перше, немає економічних підстав для зниження операторами роздрібних цін. Телеком-ринок України і так серед світових аутсайдерів за вартістю «місячного чека абонента» (ARPU). А по-друге, регулятор не впливає на тарифи для кінцевого користувача, їх встановлюють самі оператори. Сумніваюся, що зниження такси інтерконекту буде компенсовано зростанням дзвінків у інші мережі: всі попередні дії в цьому напрямку «не увінчалися» подібним результатом. Але впевнений, що в результаті зниження такси інтерконекту ринок втратить доходи, а держава – податки. За планом скорочення ставки, на якому наполягав lifecell (найближчим часом зниження до 8 копійок, у подальшому – до 3,5 копійки за хвилину), протягом двох років ринок недоотримає 1,6 млрд грн доходів. А це рівнозначно витратам на будівництво додаткових 2000 базових станцій 4G, які можуть забезпечити швидкісним мобільним інтернетом 15% населення України.
– До запуску 4G в діапазоні 900 МГц мали приступити чотири мобільні оператори. Але «Інтертелеком» так і не сплатив за ліцензію і тимчасово вибув з гри. Інших сюрпризів не старті не було?
– Рухаємося за планом. Зараз активності щодо рефармінгу (спрощено – обміну частотами. – Mind) проходять в Закарпатській області. До кінця літа рефармінг закінчиться у восьми областях Західного регіону. З боку «Київстар» задіяно понад 100 співробітників технічної дирекції та майже така сама кількість персоналу від постачальників обладнання. У процесі рефармінгу оператори змінюють радіочастотні плани, перепрограмовують базові станції, синхронно відключають і включають обладнання.
«Київстар» вже вдруге за час своєї діяльності добровільно відмовився від частини нашого діапазону на користь розвитку нових технологій усіма мобільними операторами. Ми повернули державі частину спектру в діапазоні 900 МГц, якими володіли на законних підставах, щоб у колег по ринку була можливість сформувати суцільні смуги і запустити 4G. При цьому наш діапазон зменшився майже на 14%, хоча в нас найбільше абонентів (понад 26 млн).
– Під час попереднього обміну частотами в діапазоні 1800 МГц абоненти скаржилися на зниження якості зв'язку. Що відбувається цього разу?
– Усі роботи проходять вночі, щоб у процесі перенастроювання не порушити послуги зв'язку для абонентів усіх мобільних операторів. Хочу згадати злагоджену синхронну роботу всіх мобільних операторів. Закарпатську область ми «апгрейдили» за один день, вірніше, за одну ніч. Абоненти навіть не помітили, що обладнання десь відключалося.
А щоб захистити нашу мережу від перешкод з боку обладнання «Інтертелекому», встановлюємо більше ніж 30 000 захисних фільтрів.
– Чому оператори почнуть запускати 4G у 900 МГц не по всій країні одразу, а рухатимуться із заходу на схід?
– План заходів щодо рефармінгу був запропонований регулятором, а оператори його підтримали. Цей план враховує компактність населених пунктів, логістику робіт, кількість населення, що живе поза мегаполісів. Також до уваги бралися багато технічних питань. Наприклад, вибиралися ті області, де «Інтертелеком» міг найшвидше звільнити радіочастоти і забезпечити виконання норм ЕМС.
– За дорожньою картою оператори зобов'язані «включити» 4G у населених пунктах з понад 2000 жителів протягом двох років; на міжнародних автомобільних дорогах – за 30 місяців; на національних автомагістралях – за чотири роки. У документі не згадано залізницю. Після запуску 4G у 900 МГц пасажири поїздів отримають більш швидкісний інтернет завдяки тому, що багато трас «проходять» поруч із залізницею? Або операторам доведеться запускати окремі проекти з «Укрзалізницею»?
– Покриття швидкісним інтернетом залізниць – автономний проект. Тут потрібні інші рішення і підходи. Необхідно будувати 4G-мережі не тільки вздовж магістралей. У вагонах потягів потрібно встановлювати репітери, підсилювачі зв'язку, щоб не допустити «загасання» сигналу у вагонах під час руху поїзда. А це великі додаткові витрати. Наприклад, щоб забезпечити мобільний інтернет тільки на одному маршруті швидкісного потяга Київ – Львів, необхідно інвестувати сотні мільйонів гривень.
– Схоже питання щодо туристичних маршрутів. Наприклад, у багатьох селах Карпат 4G вже давно є. Але варто туристу недалеко відійти в гори – з'являється EDGE з майже нульовою швидкістю. Чи будете в таких місцях нарощувати кількість базових станцій або модернізувати БС на LTE у 900 МГц, щоб збільшити радіус покриття?
– Ми плануємо переобладнати понад 7000 базових станцій GSM. LTE 900 буде активований там, де відсутнє покриття широкосмуговим інтернетом у різних частотних діапазонах (1800/2100/2600 МГц).
Також плануємо будувати нові сайти в малих населених пунктах і уздовж доріг. Зазвичай таке будівництво враховує сезонні сплески трафіку. Наприклад, у Південному регіоні є маленькі населені пункти, де протягом року трафік не дуже високий, але влітку спостерігається величезне зростання. Ситуація з точністю навпаки – на гірськолижних базах, де пікове зростання трафіку спостерігається в зимовий період. Ми враховуємо всі ці особливості при розвитку нашої мережі. У найближчі рік-два забезпечимо 4G селища з кількістю населення від 2000 осіб.
Але розвиток 4G-мережі на цьому не зупиниться. Продовжуватимемо будівництво, зокрема й у маленьких селах. Наші ліцензійні зобов'язання – 90% населення України. Це означає, що будемо будувати в селах з населенням менше 1000 жителів.
– Минулого року ви заявляли, що в запуск 4G на 900 МГц кожному оператору потрібно інвестувати близько 4–5 млрд грн. Зараз розрахунки скориговані? Яку суму вам необхідно вкласти цьогоріч, щоб не «збитися» з дорожньої карти?
– Ми дотримуємося наших фінансових планів. Можу точно сказати, що цього року вкладемо в мережу більше, ніж минулого. У І кварталі 2020 року наші капітальні витрати збільшилися на 30%. У найближчі два роки повинні будемо інвестувати в 4G ту суму, яку озвучував раніше.
Але на нас ще чекають витрати на підтримку діючої мережі, якості зв'язку, розвитку нових послуг. Так що загальна сума капітальних інвестицій буде ще більшою.
– Ви зможете профінансувати проект з прибутку або доведеться залучати кредит?
– «Київстар» вкладає власні кошти. Майже кожну другу гривню прибутку ми інвестуємо і реінвестуємо в якість зв'язку і розвиток мережі. Це єдино правильна стратегія: щоб закріпитися на насиченому ринку, треба більше інвестувати в довгостроковий розвиток, навіть жертвуючи короткостроковими інтересами.
– Ваші колеги по ринку пропонують заощадити, використовуючи шеринг. Ви підтримуєте ідею? За яких умов готові на спільне використання інфраструктури?
– Історія з шерингом дуже давня. Сьогодні вже є багато прикладів його успішного застосування. «Київстар» послідовно підтримує шеринг мереж. Ми вже не раз пропонували колегам по ринку спільні дії в цьому напрямку. За 20 років побудували в Україні найбільшу телеком-інфраструктуру: понад 28 000 базових станцій порівняно, наприклад, з 16 000 БС lifecell, а також власну волоконно-оптичну мережу загальною довжиною близько 50 000 км. Все це досягалося за рахунок величезних інвестицій. Тільки в мережі 3G і 4G ми вклали понад 25 млрд грн. Наша мережа дає нам можливість бути кращими за швидкістю мобільного інтернету в Україні та покриттю, що не раз доводили міжнародні дослідження.
Тому «Київстар» готовий до шерингу мережі на економічно обґрунтованих і взаємовигідних умовах. Пропонуємо колегам по ринку такий шлях. Але ми не підтримаємо проект, якщо нашою мережею захочуть скористатися за умовну або нав'язану скромну плату.
– Раніше глава «Vodafone Україна» Ольга Устинова заявляла, що за рахунок шерингу кожен оператор зможе заощадити 1–2 млрд грн. Ваша оцінка?
– За нашою оцінкою, у межах LTE 900 і загального виконання ліцензійних зобов'язань економія може скласти близько 30%, залежно від кількості учасників проекту. У будь-якому випадку, реалізація планів з розвитку 4G – дуже витратний проект з дуже довгим терміном окупності. Нагадаю, що мобільні оператори ще не окупили витрати на ліцензії і будівництво мереж 3G-зв'язку.
– На яку окупність сподіваєтеся в 900 МГц? Чи чекаєте додаткової допомоги від держави для реалізації, по суті, цього соціального проекту?
– Абсолютно правильно помічено, що це, по суті, соціальний проект. Ми йдемо з послугами в населені пункти, де невелика кількість населення, низьке проникнення смартфонів і, швидше за все, буде потрібний час, щоб абоненти «розсмакували» переваги і можливості швидкісного мобільного інтернету. Але ми повинні дати людям таку можливість. У перспективі це допоможе нашій країні здійснити технологічний прорив.
Допомога, яку ми хочемо бачити від держави, – створення економічних умов для того, щоб оператори могли збільшувати доходи без істотного цінового тиску на клієнтів.
Наприклад, нам незрозуміло, чим керується регулятор, коли хоче знизити на 33% ставку інтерконекту між мобільними операторами або ввести асиметричні ставки інтерконекту між мобільними і фіксованими мережами, як це передбачено в його рішенні від 19 травня 2020 року.
Розмови про те, що це нібито знизить тарифи на дзвінки для абонентів – лукавство. По-перше, немає економічних підстав для зниження операторами роздрібних цін. Телеком-ринок України і так серед світових аутсайдерів за вартістю «місячного чека абонента» (ARPU). А по-друге, регулятор не впливає на тарифи для кінцевого користувача, їх встановлюють самі оператори. Сумніваюся, що зниження такси інтерконекту буде компенсовано зростанням дзвінків у інші мережі: всі попередні дії в цьому напрямку «не увінчалися» подібним результатом. Але впевнений, що в результаті зниження такси інтерконекту ринок втратить доходи, а держава – податки. За планом скорочення ставки, на якому наполягав lifecell (найближчим часом зниження до 8 копійок, у подальшому – до 3,5 копійки за хвилину), протягом двох років ринок недоотримає 1,6 млрд грн доходів. А це рівнозначно витратам на будівництво додаткових 2000 базових станцій 4G, які можуть забезпечити швидкісним мобільним інтернетом 15% населення України.
Президент «Київстар»: «Щоб забезпечити 4G лише на маршруті потяга Київ – Львів, потрібно інвестувати сотні мільйонів»
Олександр Комаров – про велику «перебудову», 4G на туристичних маршрутах і в потягах
mind.ua