За минулий рік Київстар інвестував у побудову 4G-мереж 4,8 мільярда гривень. Прямі конкуренти найбільшого мобільного оператора — Vodafone Україна і lifecell — оцінюють загальний обсяг 4G-інвестицій у суму близько 8 мільярдів. Але «відбити» такі витрати мобільним операторам буде вкрай складно, особливо в нинішніх умовах.
«Міністерство цифрової трансформації поставило собі за мету забезпечити доступ до інтернету 95% українців. Для цього в Мінцифри пішли назустріч мобільним операторам, зробили все можливе з нормативної, законодавчої, технічної точок зору, щоб досягти необхідних показників», —
казав віцепрем'єр, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров в ефірі програми Новий вечір на Радіо НВ.
Водночас міністр скромно промовчав, що процес розгортання мереж четвертого покоління активно гальмують власники інфраструктури, завдяки недосконалому законодавству, яке неодноразово обіцяли виправити. Але хура й досі там.
Односторонній меморандум
29 жовтня 2019 року в Маріуполі Інтертелеком, Vodafone Україна, lifecell, Київстар і Кабмін підписали Меморандум про взаєморозуміння. Мета документа — забезпечення максимального покриття території України мережами рухомого (мобільного) зв’язку четвертого і п’ятого поколінь і надання мобільного широкосмугового доступу до інтернету максимальній кількості громадян.
Передбачалося, що, завдяки Меморандуму, буде звільнено додатковий радіочастотний спектр (зокрема, і від телебачення), розроблено і затверджено правила взаємодії між операторами мобільного зв’язку, введено «найкращі європейські практики» в галузі управління радіочастотним спектром, забезпечено державну підтримку в частині прогнозованості й обмеження податкового регулювання і вжито заходи щодо забезпечення доступу до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж.
Через півтора року доступ до 4G отримали понад 7 мільйонів українців, з яких понад 2 мільйони отримали 4G вперше. Оператори, які досі не відбили інвестиції в 3G, свої витрати на мережі четвертого покоління рахують у мільярдах, але держава, фактично, виконала свої зобов’язання лише частково. Так досі не вирішено питання з податковим навантаженням на операторів, які фактично роблять послугу Мінцифри, не відмовляючись від взятих на себе зобов’язань.
Однак сьогодні, кажуть представники мобільних операторів, питання податків хоча б обговорюється, а не менш актуальне питання доступу до інфраструктури для побудови 4G-мереж досі гальмується. Багато в чому — завдяки лобі власників інфраструктури, які не бажають втрачати надприбутки.
Недоступний доступ
Ухвалений ще в лютому 2017 року Закон «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» є одним із ключових документів для розвитку телеком-галузі в країні. У теорії він повинен визначати правові, економічні й організаційні основи забезпечення доступу до інфраструктури об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики, кабельної каналізації електрозв’язку, будинкової розподільчої мережі для розміщення технічних засобів телекомунікацій. Цей документ, а також правила надання доступу до об'єктів інфраструктури і методики визначення плати за такий доступ для розміщення технічних засобів телекомунікацій, підготовлені держорганами, встановлюють граничні тарифи на надання доступу, які можуть закріплювати власники інфраструктури, а також перелік робіт/послуг, за які може стягуватися плата з оператора або провайдера.
Однак закон 2017 року, який галузь «виношувала» кілька років і до якого всі, здавалося б, необхідні НПА були узгоджені лише в 2018-му, повноцінно запрацювати не зміг. Причина — у спритності власників інфраструктури.
«Багато клієнтів навіть не підозрює про те, що провайдер в їхньому будинку, платить певну суму щомісяця за кожну квартиру, навіть якщо він не підключив цю квартиру до своїх послуг. Дуже багато власників доступу на сьогоднішній день беруть за доступ фіксовану плату — за кожну квартиру, незалежно від того, скільки квартир включив цей провайдер. Бувають такі будинки, де оператор працює в чистий збиток, коли він за будинок платить умовно 1000 гривень, а у нього там 5 клієнтів, які платять по 100 гривень на місяць», —
розповідав директор столичного оператора «Павутина» Олександр Арутюнян через рік після набрання чинності законом «Про доступ…».
За його словами, часто ОСББ змушують операторів робити так звані «добровільні внески» і, при цьому мешканець будинку може і не підозрювати, що його голова ОСББ «годується» і шантажує провайдерів.
«І провайдер змушений, для того, щоб майстрів пустили в будинок, щоб не відключили його обладнання, вестися на шантаж голів ОСББ. Іноді доходить до маразму — «купіть нам газонокосарку», — згадує Арутюнян.
Відтоді ситуація практично не змінилася, але на «прогалини» звернули увагу й законодавці:
«Виконання норм Закону ускладнюється низкою законодавчих прогалин, які не врахували під час його ухвалення та виявили в процесі застосування його положень. Цими прогалинами користуються деякі недобросовісні чиновники і керівники, чим суттєво ускладнюють розвиток цифрових мереж», —
розповів заступник голови Комітету ВРУ з питань цифрової трансформації Олександр Федієнко.
Федієнко — автор законопроєкту № 2042, який повинен був внести зміни в закон «Про доступ…» і законодавчо прописати алгоритм дій кожної зі сторін. Зміни повинні були сприяти зменшенню суперечок навколо доступу до об'єктів інфраструктури з їхніми власниками.
Однак депутати документ не підтримали.
Багато в чому, кажуть експерти телекомринку, свою роль відіграла дискредитація законопроєкту в ЗМІ. Ще в грудні 2019 року найбільша в країні профільна організація, яка об'єднує операторів і провайдерів телекомунікацій — Інтернет Асоціація України —
попереджала депутатів, що в ЗМІ тиражують меседж про те, що законопроєкт нібито «нехтує правом власності і свободою співвласників багатоквартирного будинку».
Водночас,
наголошують в Американській торговельній палаті в Україні, ситуація з невиконанням Закону про доступ спотворює конкуренцію на ринку як фіксованого, так і мобільного зв’язку, створює штучні перепони для реалізації операторами телекомунікацій масштабного інфраструктурного проєкту із забезпечення максимального покриття території України мобільним зв’язком .
Прозорі правила: коли і як
Законодавець зауважив: з моменту ухвалення Закону про доступ…, окремі органи місцевого самоврядування, комунальні підприємства та ОСББ ігнорують і не виконують норми закону.
«Зокрема, органи місцевого самоврядування не приймають відповідних рішень про затвердження розмірів плати за доступ до об'єктів комунальної власності. Окремі ОСББ відмовляються укладати договори про доступ і пропонують операторам телекомунікацій укладати договори сервітуту на невигідних умовах, зокрема, в частині оплати права використання майна співвласників ОСББ», — йдеться в пояснювальній записці до законопроєкту № 4118.
Законопроєкт № 4118 — своєрідна реінкарнація документа 2042, який став жертвою маніпуляцій лобістів окремих структур. Його розробив Комітет Верховної Ради України з питань цифрової трансформації, і він покликаний нарешті врегулювати відносини операторів і балансоутримувачів. Документ прибирає основне джерело корупційних ризиків — забороняє власнику інфраструктури вимагати від замовника укладення будь-якого іншого договору (оренди, сервітуту і т. ін.), крім і замість договору доступу.
«Він закріплює обов’язковість дотримання прозорих правил і забезпечення рівних можливостей доступу для всіх учасників телеком-ринку для роботи з прозорими договорами, за якими плата за доступ формується відповідно до затверджених урядом прозорих методик. Такий підхід унеможливлює появу корупційних ризиків, створення штучних монополій і надання переваг окремим провайдерам», — пояснюють експерти Американської торговельної палати.
Крім цього, документ передбачає розробку та затвердження порядку врегулювання суперечок, пов’язаних із доступом до інфраструктури об'єкту доступу, а також методичних рекомендацій щодо визначення шкоди, заподіяної операторам і провайдерам телекомунікацій через невиконання законодавства про доступ.
«Ігнорування окремими власниками інфраструктури об'єкта доступу Закону про доступ зумовило необхідність введення відповідальності за порушення норм цього закону», — пояснюють у пояснювальній записці автори проєкту № 4118.
Законопроєкт № 4118 підтримали безліч профільних і бізнес-асоціацій, серед яких Американська торговельна палата в Україні, Телекомунікаційна палата України, Інтернет Асоціація України.
«Цей проект Закону вже давно очікує телекомунікаційна галузь. Самі положення законопроєкту спрямовані на врегулювання конфліктних ситуацій між ОСББ, керуючими компаніями, органами місцевого самоврядування та телеком-операторами», — вважають у Телекомунікаційній палаті України й акцентують: текст законопроєкту не обмежує прав жодної зі сторін, а навпаки, покликаний усунути прогалини в Законі про доступ і не дозволить ухилятися від його виконання.
В Інтернет Асоціації України
наголошують: законопроєкт № 4118 спрямований на захист споживача і, насамперед, не допустить подорожчання послуг операторів і провайдерів.
«Споживач отримає якісну послугу з меншими тарифами, а кошти провайдерів офіційно підуть на потреби безпосередніх власників житла і в бюджет», — заявляють у найбільшій в країні профільній телеком-асоціації.
Саме цей «невеличкий нюанс» чомусь всіляко вислизає, коли противники нового документа намагаються його критикувати,
називаючи «провайдерськими забаганками».
Третього листопада 2020 року законопроєкт включили до порядку денного Верховної Ради, але до сесійної зали він досі не потрапив. Розглянути законопрооєкт № 4118
закликає депутатів і Мінцифри. У профільному міністерстві кажуть, що законопроєкт спростить доступ до інфраструктури для якісного функціонування інтернет-доступу. Паралельно, в цифровому міністерстві продовжують працювати з асоціаціями ОСББ для врегулювання проблем співпраці між домовласниками і провайдерами, для врахування в наступному читанні цього законопроєкту.
Однак навіть за підтримки Мінцифри побороти лобі тих, хто роками заробляв на комунальному майні, власності мешканців, операторах і провайдерах, схоже, вкрай складно. Востаннє депутати мали розглянути законопроєкт № 4118 у першому читанні 4 лютого 2021 року. Але поки, мабуть, побудова «держави в смартфоні» не входить до пулу пріоритетів для народних обранців.
