З СЕО
«Датагруп-Volia» Михайлом Шелембою ми зустрічаємося в лобі «Освіторія Hub», сідаємо на диван. Перед нами на столику лежать кілька журналів Vogue.
– Vague з французької – хвиля, – каже Шелемба.
– Вивчаєте французьку? – питаю. – Давно?
– Вже півтора року.
– Саме через це? – маю на увазі співпрацю з французьким бізнесменом
Ксав'є Ньєлем, власником NJJ Capital. Ця компанія незабаром зможе купити мобільного оператора
lifecell, а також «Датагруп-Volia», тим самим створивши нового
гіганта на українському ринку телекомунікацій.
– Угу. В1 поки що. Уже не пропаду: в ресторані, на вулиці. Думаю, до кінця року вийду вже на робочий рівень.
Ідея побудувати такого гіганта виникла ще у 2018 році. Шелемба пояснює, що телеком – бізнес масштабний, він потребує багато інвестицій для постійного розвитку інфраструктури та технологій. Маленькі компанії у довгостроковій перспективі неконкурентоздатні, тому ринок рухається до консолідації.
Ще один тренд в індустрії – об'єднання мобільних і фіксованих послуг на базі одного оператора. Ця синергія вигідна і компанії з точки зору ефективності капітальних інвестицій, і клієнту, якому зручніше отримувати різні продукти з одних рук.
Такий підхід ще на початку 2000-х вперше запровадив Ксав'є Ньєль. Саме тому його кандидатура була першою у списку гіпотетичних стратегічних партнерів
«Датагруп-Volia».
В інтерв’ю
Михайло Шелемба розповів, чому Ньєль інвестує в Україну під час війни і на що підуть $1,5 млрд французьких інвестицій, про конкуренцію з іншими великими гравцями ринку телекому і про те, чим вона буде корисною споживачам послуг.
Чому Ксав'є Ньєль вирішив інвестувати в Україну. Ідея об’єднати три компанії народилася 2018 року. Чому лише 2021-го вона стала реалізовуватися?
Коли я прийшов до «Датагруп», розумів, що ми гарний оператор, але маленький, нам треба рости. Водночас, коли ми дивимося на компанії на телеком-ринку України, бачимо, що три з них – «Датагруп», Volia, lifecell – дуже виділяються, вони наче були створені один для одного. «Датагруп» – це корпоративний гравець, Volia – роздрібний гравець,
lifecell – єдиний мобільний оператор без фіксованої частини. Тому було логічно, що ці три компанії мають в якийсь момент об'єднатися. Питання в тому, як їх об'єднати.
Тому коли ще у 2016 році
Horizon Capital взяв «Датагруп» під мажоритарний контроль, а я прийшов як генеральний директор, перші два роки у нас був фокус на операційну ефективність. Коли ми досягли своїх попередніх цілей, почали думати, що далі по стратегії. Було зрозуміло, що ці три компанії треба об'єднати.
Перші зустрічі у нас були ще у 2018 році і з Turkcell (власником lifecell), і з «Волею», яка тоді була сама по собі. Але тоді ми не знайшли сценарію, як це можна зробити.
У 2020 році
акціонери «Волі» вирішили її продати. Ми розуміли, що це перший шматочок нашого пазла, треба зробити все, щоб цю компанію купити. Нам вдалося це зробити, і 3 червня 2021 року ми закрили угоду.
Відповідно, у нас було два пазли і ми вже стали достатньо великими, щоб йти розмовляти зі стратегами, говорити їм про те, що є ще третій пазл, є великі синергії, давайте придумувати, як їх об'єднати.
Тому відразу після об'єднання з «Волею» ми зустрілися спочатку з Turkcell, спитали: «Ви готові купувати чи продавати?» Вони були готові продавати. Ну, якщо так, то ми тоді пошукаємо покупця. Так ми знайшли Ксав’є.
У нас був лонгліст потенційних партнерів. Для нас було дуже важливо знайти не тільки гроші, але й експертизу, щось, що можна перенести в країну крім просто інвестицій.
І він вам здавався ідеальним кандидатом?
Ксав’є був у нашому списку №1, тому що він легендарна особистість в телекомі, він перший, хто якраз запровадив цей 3P – потрійний продукт послуг.
Він з нуля створив дуже успішну компанію. Ну і телеком – це його експертиза. Плюс він постійно інвестує в стартапи, інновації, штучний інтелект. Привести в Україну таку людину для нас було насправді гарною амбіцією. Щоб ми не просто зробили круту бізнес-історію, але ще й покращили рівень ринку, телекому, конкуренції, технологій тощо. І ось у грудні 2021-го зустрілися з ним, обговорили, домовилися і почали працювати.
І тут війна.
І тут війна, так.
Чому він не злякався цього?
Я вважаю, що всі успішні люди бачать дальню перспективу і керуються цінностями. Особливо ті люди, які у своєму житті досягли речей, які іншим здавалися неможливими.
Я думаю, що Ксав’є вірить в Україну. Він щиро захоплюється, пишається тим, як Україна вистояла, як вона бореться, як наші люди продовжують працювати, незважаючи ні на що. І він хоче бути частиною цієї історії, хоче нам допомогти, бути частиною відбудови, розвитку України. Тому я думаю, що для нього це питання не стільки про гроші, скільки про цінності.
Але півтора мільярда – це дуже великі гроші. Такою сумою не ризикують через якусь ідеалістичну позицію. Він впевнений в нашій перемозі?
Це не благодійність, звісно. З точки зору бізнесу – це крута історія. Війна – це додатковий ризик для інвестора. Але ці українські компанії справді мають великий потенціал для зростання, синергії. Вони будуть зростати, будуть більш прибутковими.
А ціннісні речі якраз і впливають на ухвалення рішення — ризикувати чи ні.
Як виглядатиме структура власності «Датагруп-Volia-lifecell» З lifecell вийшла затримка через російських акціонерів.
В lifecell ніколи не було російських акціонерів, вони були в Turkcell.
І нещодавно було рішення суду, яке дозволило продаж lifecell. Тепер немає жодних перешкод для завершення угоди?
Ми ще чекаємо на рішення Антимонопольного комітету. Ми впевнені, що він зможе за тиждень-два його ухвалити. При об'єднанні не виникне жодної додаткової концентрації на ринках, а конкуренція тільки посилиться, що краще для споживачів.
Фрідман та його партнери – підсанкційні російські олігархи – нічого не отримають від цієї угоди?
Вони нічого не отримають, це прямо прописано.
Кейс Turkcell дуже сильно відрізняється від інших компаній, які були в (санкційному) списку. Там же одною ухвалою було згадано понад 20 компаній, у яких в тій чи іншій мірі були заарештовані корпоративні права в Україні.
У підсанкційних осіб не було і немає ніякого операційного контролю над Turkcell.
Вони були міноритарними акціонерами, і навіть не всі їхні акції дозволяли голосувати, у них 11% голосуючих акцій. На всіх зборах акціонерів їхня роль зводилася до затвердження звітів, жодного впливу на будь-які операційні чи стратегічні питання у них не було. А контролюючим акціонером є Суверенний фонд Туреччини, який, по суті, є державним. Тобто Turkcell повністю контролює Турецька республіка.Друга різниця в тому, що на відміну від інших компаній зі списку, lifecell ніколи не виплачував дивіденди, гроші від його прибутку в принципі ніколи не могли потрапити до підсанкційних осіб.
Ну і там була ще низка інших аргументів, які юристи наводили під час судового засідання.
Додатково до цього в нашій угоді чітко прописано, що жодна підсанкційна особа не може отримати, і сторони гарантують, що
не отримає гроші від результату цієї угоди. Відповідний лист в апеляційному суді також надав Turkcell, як сторона цієї угоди.
Тому я думаю, що, вивчивши ці аргументи, суду і всім було зрозуміло, що тут кейс досить очевидний. І ми вдячні українській судовій системі, тому що це справді ключове рішення, воно є одним з прикладів верховенства права в Україні. За цим спостерігав не тільки Ксав'є, а й уся міжнародна спільнота.
Можна це розцінювати, як позитивний сигнал для інвесторів?
Ця угода точно є сигналом, тому що ми слідкуємо за спеціалізованими інвестиційними виданнями, які читають керівники інвестиційних фондів, міжнародні фінансисти, бізнес-спільнота. Угода справді була в топі новин у цих виданнях, тому стовідсотково для багатьох виникло питання, чому ж Ксав'є, така видатна постать, вирішує інвестувати в Україну не після війни, а прямо зараз. Я впевнений, що вони його запитують по особистих контактах, і до нас приходять багато запитів.
Тобто ця угода, сам факт її існування, вже дає великий потужний сигнал для інвесторів з усього світу: зверніть увагу на Україну.
Є орієнтовні терміни, коли угода може бути закрита?
Щойно
Антимонопольний комітет дає зелене світло, нам потрібно ще, умовно, три тижні на те, щоб завершити всі юридичні формальності, перерахувати гроші. Це ж не так відбувається, як у фільмах: ти кнопочку нажав, продавець побачив гроші і віддав тобі ключі від компанії. Є велика пов'язана із цим юридична робота, працюють фінансисти, бухгалтери і так далі. Ми очікуємо, що вже в травні зможемо закрити угоду.
Як після цього виглядатиме структура власності об’єднаного активу?
У нас буде три власники об'єднаної групи. Ксав’є – мажоритарний акціонер – 85%, і міноритарні акціонери: Horizon Capital – 10% і я особисто – 5%.
На що витратять $1,5 мільярда французьких інвестицій в український телеком. Ксав’є Ньєль планує вкласти в Україну $1,5 мільярда. Скільки з цих грошей піде на придбання lifecell?
Є півтора мільярда. Це сума інвестицій в купівлю lifecell та «Датагруп-Volia» і бюджет інвестицій на наступні п'ять років. Долю я вам не можу назвати, але хто скільки коштує, легко порахувати, якщо подивитися ці самі спеціалізовані видання для інвесторів (у січні в Turkcell
заявили, що хочуть продати свій бізнес в Україні за $525 млн, однак точна сума стане відома після закриття угоди. –
). Проте я скажу, що інвестиції в розвиток – це більш ніж половина від всієї суми.
На що піде решта?
Ксав’є фактично сказав: я заходжу в Україну назавжди. Коли в тебе є такий горизонт планування, тобі не треба зараз зробити гарний квартал чи півріччя, щоб виплатити якісь дивіденди.
Ми будемо фокусуватися в перші декілька років на розвитку активу і на зміцненні його позиції, на підвищенні ефективності, на покращенні продуктового наповнення для наших клієнтів. Відповідно до цих пріоритетів будемо інвестувати в розвиток мережі, розширення покриття, в те, що називається capacity, тобто пропускну ємність мережі, щоб у кожного з наших користувачів була більша швидкість.
5G?
5G – тут історія про те, коли держава буде готова до цього. Частоти, які передбачаються для 5G, зараз частково використовуються військовими. Я думаю, що 5G – це більш реальна історія після закінчення війни, але щойно це стане реальним, звісно, ми будемо інвестувати в 5G.
Нині мова йде про те, що навіть з LTE, з 4G є ще багато можливостей для розширення як для покриття території, так і
покриття населення. Відповідно на цьому буде наш фокус.
По фіксованій частині бізнесу ми вже почали програму масштабної модернізації мережі, переходу на технологію GPON.
Ну і третє, що буде вже через декілька місяців, – це тендери на частоти для мобільних операторів. Там є три діапазони частот: 2.100, 2.300, 2.600. Відповідно, ми розуміємо, що це актив для майбутнього, для розвитку. У lifecell достатньо частот, щоб якісно обслуговувати абонентів, які є зараз. А оскільки ми плануємо зростати, і буде зростати трафік у споживачів, будуть надаватися нові послуги, то і частоти будуть потрібні. І ми готові активно брати участь у цих тендерах.
А давайте з боку споживачів подивимось: що саме і коли вони побачать щось нове?
Тут є декілька відповідей на ваше питання. Знаєте, про зв'язок думають, коли його немає. Я вважаю, що у воєнний час зв’язок – пріоритет. Тому наша задача буде, і це перше, що ми можемо швидко зробити, – підвищити стійкість як мережі «Датагруп-Volia», так і мережі lifecell, завдяки тому, що мережі двох компаній можна буде використовувати для підсилення один одного.
У нас є 35 тис. км оптико-волоконних ліній по Україні. У lifecell є близько 15 тис. км. Маршрути на 30-40% перетинаються. Якщо на одному з напрямків є наші два маршрути, а третій — lifecell, всі три маршрути можна використовувати для обох компаній. Таким чином, навіть якщо ракета кудись прилетить, переб'є оптику, буде потрібний час, щоб її відремонтувати, там буде, як мінімум, один додатковий резерв, який зможуть використовувати обидві компанії.
Все те саме і стосовно енергонезалежності, і відмовостійкості обладнання тощо.
Друге, ми будемо робити все, щоб максимально швидко запустити потрійний пакет. І відповідно, три послуги (мобільний, фіксований зв’язок та телебачення) разом будуть коштувати суттєво дешевше, ніж кожна з них окремо.
Але ж у вас є потужні конкуренти, наприклад, «Київстар». Чи можна очікувати, що конкуренція вплине на тарифи?
Я б сказав, що у
«Київстар» тепер є потужний конкурент. І, звісно, підвищення конкуренції буде стримувати зростання цін.
В будь-якому разі конкуренція буде дуже гарною для споживачів, вона буде і в якості відображатися, і в більш приємних цінах.
І держава від цього виграє, тому що на тендерах на частоту буде більше конкуренції, відповідно, більше грошей буде сплачено до бюджету. Нагадаю, що стартова ціна там близько $90 млн, а коли почнуться торги, вона може зрости в рази.
Наостанок дуже актуальне нині питання. Всі попереджають, що нас чекають перебої зі світлом. Наскільки ваша компанія готова до цього?
Тут важливо розуміти, що це для всіх телеком-компаній натепер пріоритет №1 з точки зору інвестицій. І ми – «Датагруп-Volia» – уже вклали понад 150 млн грн у підвищення енергонезалежності, продовжуємо
нарощувати парк генераторів, літій-іонних батарей, щоб максимально зменшити ефект від потенційних блекаутів. Плюс ми зараз активними темпами впроваджуємо технологію GPON, яка набагато більш енергонезалежна. Там менше проміжних ланок обладнання, які потребують енергоживлення, відпадає необхідність генерувати дві додаткові ланки між споживачем і нашою опорною мережею. Таким чином, якщо клієнт має павербанк і може від нього заживити роутер, все буде працювати.
Ця робота, за великим рахунком, на вчора, і звісно, всі ресурси на це направляють.
Знову ж таки, разом з lifecell нам буде це робити краще, швидше, ефективніше. Це вже зрозумілий фокус не лише на 2024-й, але й на наступні три роки.
Можете назвати конкретний час, скільки ви зможете протриматися в блекаут?
Опорна мережа «Датагруп-Volia» – транспортна мережа між містами – може триматися хоч місяць. Всі основні вузли, їх понад півтори тисячі, ми можемо тримати протягом 72 годин – це такий бенчмарк. Якщо 72, то там і 100, і 150, і 200 годин, вся інфраструктура є для цього.Далі йде точкова робота по кожному мікрорайону, кожному будинку, саме в цьому сегменті ми працювали.
Щодо корпоративних клієнтів ми теж на цьому фокусуємося, робимо все, щоб
банки, критичні підприємства працювали. Це пріоритет для всієї компанії, щоб максимально бути готовим до таких складних умов.
Тобто блекаутів ви не дуже боїтеся?
Їх не треба боятися, з ними треба працювати.
forbes.ua
