блискавка-ховрах
Себастьян Перейро
торговець чорним деревом
парубок моторний 
AngryDen
Перфекціоніст
Штучний Інтелект у оборонці.
t.me
Оборонне українське підприємство «УкрПромМілТех-Дефенс», середа, ранок, розширена нарада.
RnD: Ось! Ми розробили! (ставлять на стол єбєйшу приблуду).
Маркетинг (підозріло): Шо ето, блєать?
RnD: Це така приблуда, яка дуже нужна на фронті! Називається «Безпілотний Окопокопатєль з ШІ»!
Маркетинг (підозріло): Це вам хто сказав, шо воно потрібно? Знову дивилися ролікі з Cloude?
RnD (з обідой): Ой, одін раз тіко було, тепер кожен ранок вспомінать тре...
Директор (перериває): Еееее… А навіщо тут крила?
RnD: Бо воно літає.
Директор: А тоді навіщо колеса?
RnD: Бо воно їздить.
Директор: А це шо?
RnD: Бойова частина.
Маркетинг: Нахєра бойова частина – на окопокопатєлє?
RnD: А вдруг під@р. А ми тут же хуууяк. І красівий відос з Мавіка.
Директор (колупає приблуду): А шо це?
RnD: Це модуль ШІ.
Директор: А нахрєна тут модуль ШІ?
RnD: Нє, ну можемо його викинути.
Маркетинг (збуджено): Альо, який «викинути»! Хай стоїть!
RnD: Ну ок.
Директор: Знову ж такі - нахрєна він?
Маркетинг: Ну зараз у воєнці нічого не продається, якщо у ТТХ не написано «ШІ».
Директор: А, ну це аргумент. А це шо?
RnD: А це лопата.
Маркетинг: Нахєра?
RnD: Бляааааааа… Назва «безпілотний окопокопатєль» як би намєкає, нє?
Виробництво: Ми це робити не будемо!
RnD: Чому?
Виробництво: Бо це… Бо це ж пиздець якійсь!
Фінансісти: А яка собівартість?
RnD: Ну… ну десь мільйон.
Фінанси: Скііільки? Чому так дорого?
RnD: Але ж там є ШІ!
Директор: Але ж він нічого не робить!
RnD: Але працюючий ШІ стоїть ще дорожче!
Маркетинг: Аргумент.
Директор: А якщо викинути лопату – зможемо здешевити?
RnD: Але ж…
Фінансісти (безапеляційно): Треба здешевити виріб!
Маркетинг: Може приберемо крила?
RnD (з обідою): Ідіть нахєр! Крила – це конкурентна перевага!
Маркетинг: Ми думали що конкурентна перевага – наявність ШІ!
RnD: Ну да. Але крила, у відмінності від ШІ, працюють.
Директор: Треба, мабуть, запускати у серію. Іначє нафіга нам взагалі RnD?
Виробництво (з ужасом): Нєт! Будь ласка! Не треба! Умоляємо!
Фінансісти (тихо): Грошей нема.
Директор (підозріло): А де гроші?
Фінансісти: Гроші витрачені на проєктування попередьої розробки оцих ідіотів (киває на RnD).
RnD (сєрдятся): Але ж «Безпілотний під@ровимірювач з донаведенням» був дуже перспективним проєктом!
Маркетинг: Але ж він нахєр нікому не потрібен!
RnD: Це тому що воєнні не вміють їм користуватися!
Директор: Ага. Знову одна і та ж пісня. У виробників – «воєнні не вміють користуватися», а у воєнних – «виробники довбойоби». Здається мені, що це не міняється з часів, коли перша дубіна зламалася об першого мамонта…
RnD: Ну корочє ось. Ми розробили, далі їбіться самі.
Директор: Ох йопт… (п’є воду, їсть мішкі-сібідішкі).
Виробництво: Можна ми підемо? Нам ще під@ровимірювачі збирати…
Маркетинг: Бльооо...
RnD: А в нас ще так багато ідей!
Фінанси: Добре, що на них не вистачить грошей.
Директор: Ідіть і працюйте. Завтра нарада – на десять ноль-ноль! І ШІ свій заберіть, будь ласка, очі б мої його не бачили!
RnD: Ось! Ми розробили! (ставлять на стол єбєйшу приблуду).
Маркетинг (підозріло): Шо ето, блєать?
RnD: Це така приблуда, яка дуже нужна на фронті! Називається «Безпілотний Окопокопатєль з ШІ»!
Маркетинг (підозріло): Це вам хто сказав, шо воно потрібно? Знову дивилися ролікі з Cloude?
RnD (з обідой): Ой, одін раз тіко було, тепер кожен ранок вспомінать тре...
Директор (перериває): Еееее… А навіщо тут крила?
RnD: Бо воно літає.
Директор: А тоді навіщо колеса?
RnD: Бо воно їздить.
Директор: А це шо?
RnD: Бойова частина.
Маркетинг: Нахєра бойова частина – на окопокопатєлє?
RnD: А вдруг під@р. А ми тут же хуууяк. І красівий відос з Мавіка.
Директор (колупає приблуду): А шо це?
RnD: Це модуль ШІ.
Директор: А нахрєна тут модуль ШІ?
RnD: Нє, ну можемо його викинути.
Маркетинг (збуджено): Альо, який «викинути»! Хай стоїть!
RnD: Ну ок.
Директор: Знову ж такі - нахрєна він?
Маркетинг: Ну зараз у воєнці нічого не продається, якщо у ТТХ не написано «ШІ».
Директор: А, ну це аргумент. А це шо?
RnD: А це лопата.
Маркетинг: Нахєра?
RnD: Бляааааааа… Назва «безпілотний окопокопатєль» як би намєкає, нє?
Виробництво: Ми це робити не будемо!
RnD: Чому?
Виробництво: Бо це… Бо це ж пиздець якійсь!
Фінансісти: А яка собівартість?
RnD: Ну… ну десь мільйон.
Фінанси: Скііільки? Чому так дорого?
RnD: Але ж там є ШІ!
Директор: Але ж він нічого не робить!
RnD: Але працюючий ШІ стоїть ще дорожче!
Маркетинг: Аргумент.
Директор: А якщо викинути лопату – зможемо здешевити?
RnD: Але ж…
Фінансісти (безапеляційно): Треба здешевити виріб!
Маркетинг: Може приберемо крила?
RnD (з обідою): Ідіть нахєр! Крила – це конкурентна перевага!
Маркетинг: Ми думали що конкурентна перевага – наявність ШІ!
RnD: Ну да. Але крила, у відмінності від ШІ, працюють.
Директор: Треба, мабуть, запускати у серію. Іначє нафіга нам взагалі RnD?
Виробництво (з ужасом): Нєт! Будь ласка! Не треба! Умоляємо!
Фінансісти (тихо): Грошей нема.
Директор (підозріло): А де гроші?
Фінансісти: Гроші витрачені на проєктування попередьої розробки оцих ідіотів (киває на RnD).
RnD (сєрдятся): Але ж «Безпілотний під@ровимірювач з донаведенням» був дуже перспективним проєктом!
Маркетинг: Але ж він нахєр нікому не потрібен!
RnD: Це тому що воєнні не вміють їм користуватися!
Директор: Ага. Знову одна і та ж пісня. У виробників – «воєнні не вміють користуватися», а у воєнних – «виробники довбойоби». Здається мені, що це не міняється з часів, коли перша дубіна зламалася об першого мамонта…
RnD: Ну корочє ось. Ми розробили, далі їбіться самі.
Директор: Ох йопт… (п’є воду, їсть мішкі-сібідішкі).
Виробництво: Можна ми підемо? Нам ще під@ровимірювачі збирати…
Маркетинг: Бльооо...
RnD: А в нас ще так багато ідей!
Фінанси: Добре, що на них не вистачить грошей.
Директор: Ідіть і працюйте. Завтра нарада – на десять ноль-ноль! І ШІ свій заберіть, будь ласка, очі б мої його не бачили!
Мартин Брест
Штучний Інтелект у оборонці. Оборонне українське підприємство «УкрПромМілТех-Дефенс», середа, ранок, розширена нарада. RnD: Ось! Ми розробили! (ставлять на стол єбєйшу приблуду). Маркетинг (підозріло): Шо ето, блєать? RnD: Це така приблуда, яка дуже нужна на фронті! Називається «Безпілотний...
t.me
ПотапаПапа
ОстапаПапа
я это анек помню про сало:
-Та ви його не будете iсти!
-Та чого?
-Та того що я вам его не дам.
-Та ви його не будете iсти!
-Та чого?
-Та того що я вам его не дам.
Як це читається?
- Реєстрація
- 05.04.22
- Місто
- Ружин, Житомирська обл.
Літера не така. "Нѣтъ" читається так само, як і сучасне "нет" (нєт).
Я х.з. Може авторський стиль з киргизським акцентом.
І знову не така, треба: Нѣтъ
- Реєстрація
- 05.04.22
- Місто
- Ружин, Житомирська обл.
Виправив.
По-перше, ось так правильно:
– Позвольте папироску!
– Вы моихъ курить не будете.
– А что... Крѣпкія очень?
– Нѣтъ...
– Слабыя?
– Нѣтъ...
– А что же?
– Я вамъ не дамъ просто.
– Вы моихъ курить не будете.
– А что... Крѣпкія очень?
– Нѣтъ...
– Слабыя?
– Нѣтъ...
– А что же?
– Я вамъ не дамъ просто.
Причина: правильно
Останнє редагування:
- Реєстрація
- 20.05.10
- Місто
- Zaporizhzhia
Ять (Ѣ, ѣ) — це буква старослов'янської, глаголичного та давньоруської азбук, яка історично позначала довгий голосний звук [ě] (щось середнє між [е] та [і] або дифтонг [іе]). В українській мові на її місці зазвичай закріпився звук [і] (літо, ріка, ніт).
...чи отакаПродавці на ярмарку - це якісь многорукі богині. Вони одночасно накладають у кульочкі огірки з редискою, важать, рахують, дають решту і триндять в телефон, притискаючи його до вуха плечем. При всьому при цьому вона слухає периметр і періодично гирчить на сусідку: - Не пизди мені!
Ще одна продавчиня все мені "дєвочка, дєвочка", кажу: - Мені пісят років!
А вона: - Тю, мені шийсят, а я дєвочка! Диви!
Повертається до мене спиною, розхитуючи прилавки могутньою кормою. А на потилиці у дєвочки серед сивого волоссячка стирчить зовсім дитяча заколка з рожевим бантиком, як беззаперечний доказ, що переді мною дєвочка, а нє шопопало )))
©
ПотапаПапа
ОстапаПапа
На водятла маршрутки посмотрите лучше.
