В одному з райсудів знайшов листівки з досить непоганими порадами для тих, хто раптово дізнався, що у нього проблеми з міліцією.
В нашій країні від тюрми і суми зарікатись не варто.
Причина створення теми - в одній із гілок у мене був диспут на подібну тему.
А головне - зараз займаюсь справою одного хлопця 1986р\н, який вирішив сам піти до міліції з явкою з повинною, віддав усе привласнене.
Зараз звинувачується за статтею, яка передбачає ув'язнення на строк від 8 до 15 років, хоча реально, те що він утнув, тягне лише років на 3-4, можливо і умовно.
Головна його помилка - що вліз в дурну історію, послухавши дурня.
Друга помилка - що повірив працівникам міліції та вирішив звернутись до адвоката не перед явкою, а тільки на третій день затримання.
Шановні родичі і близькі ув’язнених!
Ув’язнення обвинуваченого в слідчому ізоляторі, у більшості випадків, використовується правоохоронцями задля психологічного тиску на підозрювану особу. Тому, майже завжди, появу родичів слідчий сприймає негативно, як перешкоду. Непоодинокі випадки, коли слідчий навмисно розповідає родичам певні негативні факти про обвинуваченого (про наявність коханки – дружині, про крадіжку грошей чи вживання наркотиків – батькам, про бандитів-друзів, сексуальні збочення чи наявність великих боргів – іншим родичам). Всі ці факти майже завжди неправда, а мета цієї брехні - змусити вас нічого не робити для захисту близької вам людини. Інколи така стратегія спрацьовує і обвинувачений на довгі місяці опиняється у повній владі слідчого. Отже, не вірте слідчому, поки особисто не поспілкуєтеся з ув’язненим.
Ви маєте обов’язково зробити декілька кроків, щоб полегшити долю ув’язненого:
- Передайте ув’язненому речі першої необхідності і найбільш універсальні ліки (якщо слідчий забороняє передавати передачі – негайно пишіть скарги в прокуратуру, такі дії слідчого називаються: тортури голодом).
- Негайно найміть адвоката на декілька перших днів: він з’ясує суть обвинувачення, отримає перші розпорядження ув’язненого та не допустить застосування до нього тортур. (Увага! Не платіть адвокату одразу за всю справу, бо невідомо про що йдеться. Сплатіть за декілька днів його роботи). Адвокат має домогтися негайного побачення з ув’язненим, дати йому перші поради, подати скарги на дії і рішення слідчого.
- Не наймайте адвоката, якого пропонує слідчий - він майже нічого не зробить, лише змарнує всі ваші сподівання і гроші.
- Якщо обвинувачений знаходиться більше трьох днів в камері райвідділу, одразу розпочинайте писати скарги на незаконні дії слідчого і неналежні умови утримання обвинуваченого під вартою. Такі кроки допоможуть ув’язненому. В слідчому ізоляторі, який не підпорядковується МВС України, ув’язнені знаходяться у більш зручних умовах і не наражаються на небезпеку, пов’язану з застосуванням тортур та інших недозволених методів допиту обвинуваченого.
- Прийміть заходи для збереження майна ув’язненого та підготуйтеся до обшуку приміщень за місцем проживання і роботи обвинуваченого.
- І на сам кінець: прес-хати та інші розповіді про умови утримання в слідчому ізоляторі, як правило, неправда.
1. Не передавайте ув’язненим дорогі продукти і речі в слідчий ізолятор та не передавайте грошей невідомим особам, навіть якщо про це просить сам ув’язнений.
Ви маєте розуміти, що у в’язниці, так само як на волі, в одній камері можуть знаходиться дуже різні за статком і інтелектуальним розвитком люди. Саме тому, цінні речі або ж дорогі продукти харчування скоріш викликають заздрість, чим втішать вашого родича.
Нажаль, в місцях ув’язнення, трапляються випадки, коли окремі працівники установи вступають у зговір з ув’язненими з метою наживи. Людину, яка не розуміє тонкощів тюремного життя, сажають до камери, де знаходяться люди з багатим тюремним досвідом. Новачку пропонується алкоголь чи наркотики, гра у карти чи в інші ігри, а інколи допомога «найкращого» адвоката або просто за гроші вийти із в’язниці. Побачивши «як сидять люди», їх тісні відносини з адміністрацією та інші «безмежні» можливості, новачок починає писати листи родичам (чи телефонувати) з проханнями передати гроші особам, що надали записку. Він може написати, що програвся, або що за вказані гроші влаштують побачення з родичами чи коханою людиною , або що потрібно найняти саме запропонованого адвоката, але все це шахрайство. Одразу після передачі більш-менш значної суми грошей, новачка «невідомо чому» переводять в іншу камеру і там він зрозуміє, що його і родину ошукали. Такі випадки трапляються дуже часто, тому ніколи не передавайте грошей у таких ситуаціях, поки ув’язнений не освоїться і не побачить справжню атмосферу установи.
2. Шукайте адвоката, який не боїться і вміє працювати по закону.
Адвокат зобов’язаний захищати права обвинуваченого і за потреби, він має писати скарги на слідчого, заявляти йому відводи, вимагати притягнення слідчого до відповідальності. Не розуміючи такого статусу, родичі шукають адвоката, який має дружні стосунки зі слідчим чи з його начальником. Але такий «захист прав» не може бути ефективним і веде лише до пропозиції сплатити хабар слідчому, щоб не «навішали» більше. Це звичайна шахрайська тактика: один (слідчий) залякує обвинуваченого, другий (адвокат) залякує його родичів. Терплячи від слідчого образи і погрози, які «ледь стримує» його друг адвокат, родичі ладні віддати все, аби полегшити долю ув’язненого. В результаті родина несе значні матеріальні втрати, а слідчий отримує обвинуваченого, який робить все, що скаже йому друг слідчого - адвокат.
Насправді правосуддя відбувається в суді і саме там вирішують, хто винен, а хто ні. Слідчий лише збирає факти. Якщо обвинувачений не бажає допомагати слідчому, достатньо заявити про це. Через відмову обвинуваченого від будь-яких слідчих дій не потрібний і адвокат, бо він має надавати правову допомогу підзахисному саме під час слідчих дій та готувати його до них. Немає слідчих дій – нема чого робити адвокату. Ця тактика вкрай ефективна для кримінальних справ, де обвинувачений заперечує свою вину. Не треба ілюзій. Якщо справу вже порушили проти конкретної особи, завданням слідчого є зібрання доказів вини, хоча за законом слідчий також має збирати докази невинності особи. Але зазвичай цього не відбувається і сподіватися на таке марно. Отже, відмова від показів і участі в слідчих діях – найкращий вид захисту на досудовому слідстві і для такої стратегії адвокат не потрібний. Відбити бажання слідчого тиснути на обвинуваченого може і громадська організація.
Після закінчення досудового слідства, можливість вступити до справи в якості захисника можуть самі родичі. Після вивчення документів і доказів по справі родичі разом з обвинуваченим приймуть рішення: як працювати в суді і хто для цього потрібний.
Центр «Свобода» проводить безкоштовні заняття з захисниками з числа близьких родичів, а тому ви маєте можливість підготуватися як слід і гідно захистити права підсудного самостійно. На лекціях правозахисників Центру «Свобода» ви зможете отримати всі необхідні знання і бути не гіршим адвокатом, ніж «друг слідчого і судді, який вирішує всі питання».
3. Наймаючи адвоката, з’ясуйте, що він збирається робити.
На нашу думку, велика кількість адвокатів не готові працювати по справі, як того вимагає закон. Це пов’язано з небажанням адвоката псувати відносини зі слідчим чи суддею, або з невеликим гонораром, який можуть собі дозволити родичі, чи з некомпетентністю самого адвоката. Нажаль, саме такі адвокати перші потрапляють в око родичам, які шукають захисника. Приємний, «багатий» на вигляд, інформація про наявність зв’язків, розповіді адвоката про «підопічних», яких він мужньо «витягнув», все це приваблює, змушує не думати про вартість послуг – «головне, щоб витягнув». Далі - гірше. Адвокат вимагає великий гонорар за свої послуги і обіцяє одразу все: виправдання, звільнення з-під варти, покарання винних і захист від усіх. Отримавши гонорар, адвокат змінює тактику. Він постійно когось чекає, каже, що мають призначити когось потрібного на посаду, чи то звільнити, або треба почекати і не голосити, бо є певні обіцянки від слідчого і прокурора. Іншими словами адвокат пропонує: не скандалимо і чекаємо, чекаємо, чекаємо… Дочекалися кінця слідства і все. Адвокат заявляє, що він все необхідне зробив, і з гордістю розказує, як слідчі хотіли катувати обвинуваченого чи «навішати нових злочинів», а він застосував всі свої зв’язки, вліз у борги, але врятував обвинуваченого. Насправді ж не було нічого, крім бажання адвоката витрачати якомога менше часу на справу, за яку гонорар вже отриманий в повному обсязі.
Отже, щоб не витрачати гроші і час зайве, поцікавтеся до того, як сплатите за послуги, що саме буде робити адвокат по справі. Все що він буде казати запишіть на аркуші у рядочок, поставте дати і час, коли саме він обіцяє виконати роботу і дайте підписати адвокату. Якщо він відмовиться підписати план робот – вірний знак, що наполеглива робота не в стилі адвоката. Якщо ж адвокат сприймає як образу питання клієнта про план роботи по справі і про результати його діяльності, повірте, адвокат хоче лише грошей і нічого не збирається робити по справі.
4. Женіть адвоката, який пропонує платити хабарі.
Майже завжди, шахраї з адвокатськими посвідченнями, пропонують своїм клієнтам дати їм гроші для передачі хабара слідчому (чи прокурору, чи судді), щоб ті звільнили обвинуваченого від арешту або кримінальної відповідальності. Статистика таких випадків свідчить – 99,9 % таких оборудок закінчуються втратою грошей і часу. І не важливо, що ваш адвокат «друг ваших друзів» і раніше працював в прокуратурі чи в головному управлінні МВС. Ваші друзі можуть помилятися, щодо порядності адвоката. Порядний адвокат про хабарі говорити не буде!
Якщо ж ви не дослухаєтеся поради і все ж таки, у відчаї, приймете рішення про сплату грошей, беріть розписку або укладайте договір про надання правової допомоги. В договорі зазначте, що адвокат за «непомірно велику» суму грошей зобов’язується захищати вашого родича на всіх стадіях кримінального переслідування, а у разі відмови від його послуг, він зобов’язаний повернути всі гроші за виключенням маленької частки. Отже, якщо адвокат обіцяв, що обвинувачений буде на свободі за три дні, то на четвертий день, в разі не виправдання ваших сподівань, у вас залишиться шанс повернути свої гроші. Якщо ж у вас немає документу про передачу грошей – ви їх втратили назавжди!
5. Завжди ставайте захисником по справі.
Закон надає право близьким родичам обвинуваченого отримати права захисника. Байдуже, чи знаєтеся ви на законах. Ви зможете вільно, «не скрізь скло» спілкуватися з підзахисним, вивчати матеріали справи і одержувати їх копії. Вивчаючи справу, ви зможете оцінити роботу адвоката і перспективність судового розгляду. Використовувати права захисника у повному обсязі не обов’язково. Ставши захисником, вам не потрібно звільнятися з роботи, ви можете брати участь лише у тих судах, де ваша присутність вкрай необхідна.
Переваги від отримання статусу захисника дуже значні: ви можете спілкуватися напряму зі слідчим і суддею, ви зможете збирати докази і подавати їх до суду, виступати в суді, також ви будете впевнені в роботі адвоката і моральному стані підсудного.
Отже, одержати статус захисника – завжди корисна ідея, тим більш, що для цього не треба докладати великих зусиль. Потрібно зобов’язати адвоката повідомити вас, коли має закінчитися досудове слідство і подати заяву саме в цей час. Теж саме має зробити обвинувачений. Слідчий, отримавши заяву, має підписати постанову про допущення вас до участі в справі в якості захисника і передати вам матеріали справи для ознайомлення. Деякі слідчі разом з адвокатами запевняють родичів, що статус захисника надається вже в суді. Це робиться для того, щоб ви не розуміли стан справ до того, як справа потрапить у суд. Саме за цей час, слідчий змусить обвинуваченого підписати справу без зауважень, а ледар-адвокат встигне одержати новий гонорар за свою участь в суді.
Запам’ятайте, відповідно до положень ст. 44 КПК України: «Близькі родичі обвинуваченого, його опікуни або піклувальники в якості захисників допускаються до участі в справі з моменту пред'явлення обвинуваченому для ознайомлення матеріалів досудового слідства».
6. Не давайте слідчому покази по суті справи.
Конституція України надає близьким родичам обвинуваченого право відмовитися від показів по справі. Дуже важливо знати, що свідок не може бути захисником, а тому, щоб отримати таке право, не давайте слідчому покази по суті справи. Треба пам’ятати, що слідчі можуть вдатися до хитрощів. Вам запропонують оформити відмову від показів у вигляді протоколу допиту свідка. Але потім, цей протокол буде залучений до матеріалів справи з позначенням «Протокол допиту свідка Іванова І.І.» і все. Байдуже, що ви нічого не казали! За формальною ознакою ви були свідком, а тому не можете бути захисником. Така логіка, безумовно, хибна, але оскаржити це майже неможливо. Отже, на пропозицію слідчого скласти протокол допиту відповідайте, що напишете заяву про відмову давати покази: заява – не протокол допиту, а тому проблем у подальшому не буде. Не бійтеся погроз слідчого – відмова давати покази може бути оформлена будь-яким чином і навіть може бути не оформлена взагалі.
На зауваження, що родич може бути важливим свідком на користь обвинуваченого відповідаємо: у більшості випадків слідчий сприймає свідчення родичів упереджено, а тому користь від таких показів майже нульова. Крім того, у разі потреби, покази можна дати в суді і це не погіршить ситуацію. Отже пильнуйте за слідчим і не давайте себе обдурити.
7. Не вірте слідчому, коли він каже, що лише від його волі залежить дати вам побачення з ув’язненим чи ні.
Побачення з ув’язненим родичем можуть відбуватися хоч кожного дня, але в законі вказано, що побачення «як правило» надаються не більше одного разу на місяць. Таке «як правило» слідчі розуміють однаково – лише раз на місяць, але це незаконно, і боротися з цим легко. Подавайте слідчому заяву про побачення через канцелярію слідчого відділу або поштою. Отримавши ваше прохання, слідчий у разі відмови має скласти письмову відповідь, в якій повинний вказати причини відмови. Таких причин за законом майже не існує, а тому будь-яка відмова слідчого з приводу побачення – незаконна. Далі пишеться скарга в прокуратуру і слідчий змінює «гнів на милість». До речі, побачення можуть просити не лише родичі, а й будь-які інші особи.
Центр «Свобода» постійно наголошує, що позбавлення людини права вільно спілкуватися з рідними – це особливий вид тортур. З таким ганебним явищем потрібно боротися, але вочевидь скарг немає, бо всі мовчки ковтають образи слідчих і спостерігають, як знищують їхніх родичів. Потрібні скарги і багато, разом ми змінимо нашу ситуацію з побаченнями на краще.
8. Якщо підсудний заперечує свою вину, боротися за свої права треба з самого початку.
Якщо хтось ще не знає, доповідаємо: слідчий і суддя у більшості випадків не бажають з’ясувати істину по справі, а лише шукають можливість гідно обґрунтувати пред’явлене обвинувачення та постановити обвинувальний вирок. Постановлення виправдувального вироку в нашій країні – надзвичайна подія, а тому сподіватися на таке марно або майже марно. Тим більше марно очікувати виправдання, якщо захисник не боровся активно під час досудового і судового слідства. «Таємні домовленості» адвоката зі слідчим і суддею – звичайний обман, який допомагає йому в дійсності не працювати по справі. «Треба почекати», «це передчасно, все скажемо на дебатах», «якщо щось негаразд, потім заявимо в апеляції», «не треба злити слідчого (суддю)» - саме такі фрази адвоката призводять до нищівної поразки в судах. Підсудний мовчить, не вимагає допиту свідків, не заявляє клопотання про витребування і вивчення доказів або його алібі, він чекає команди адвоката, яка так і не поступає. Красивий виступ наприкінці і … суворий вирок. Адвокат розводить руками і каже: «Такого свавілля я ще не бачив!» Але ж що зроблено для перемоги?! Чекали, поки адвокат домовиться з суддею? Про виправдувальний вирок?!?!!!
Треба запам’ятати, що за виправдувальний вирок неможливо домовитися чи сплатити хабара, всі подібні обіцянки адвоката – звичайна брехня. Якщо не вірите – вас шкода.
Отже, боротися потрібно з першого засідання суду, з першого дня досудового слідства. А спокійно чекати можна лише м’якого обвинувального вироку у разі, якщо підсудний все визнає і щиро кається.
9. Не покладайте надій на апеляційну інстанцію. Домогтися справедливості в апеляційному суді вдесятеро складніше, ніж в суді першої інстанції.
Дуже часто родичі підсудного чують від адвоката таку фразу: якщо щось піде не так (тобто суддя не виконає обіцянку, яку дав адвокату), заявимо про свої докази невинності в апеляційному суді. Щоб розвінчати цей міф, треба хоч раз сходити на будь-яке засідання апеляційного суду і побачити на власні очі все, що там відбувається. За 5-15 хвилин судового розгляду (а саме такий час відводиться на кожну справу), судді апеляційного суду навіть не встигнуть «обміркувати» виступ адвоката, а на його заяви, що суддя в першої інстанції був не об’єктивний, запитають: чому він не подав скарги на суддю і не заперечував проти його дій? Далі лише нарадча кімната і затвердження обвинувального вироку. Апеляційний суд може, але зазвичай не приймає і не розглядає нових доказів по справі, а тому боротися потрібно з самого початку в суді першої інстанції.
10. Боріться за правду і свободу потрібно послідовно і всіма способами.
Досвід членів нашої організації доводить, що наполеглива боротьба за свої права завжди призводить до полегшення долі обвинуваченого та інших позитивних результатів. Дуже часто ми чуємо від родичів, що вони бояться спорити з суддею, бо це може нашкодити. Кожен випадок треба розглядати окремо, але статистика свідчить, що наполеглива, грамотна боротьба в суді і участь у справі громадськості (навіть постійні «жорстки» скарги на суддю), призводять лише до позитивних результатів. Нашкодити може лише чекання, яке обеззброює захист і віддає підсудного в повну волю судді і прокурора.
Навіть, якщо ви не домоглися виправдання, суддя, який побачить несправедливість по справі і вашу відчайдушну боротьбу, постановить обвинувальний вирок, але не такий суворий. Всі люди поважають характер і сильну людську волю. Саме тому, активну тактику захисту треба обрати один раз на початку і тримати до кінця.
Трапляються випадки, коли суддя сам пропонує компроміс чи певні домовленості. Вірити цьому не треба і вступати в домовленості буде помилкою, але це знак, що все йде добре і ви на вірному шляху. Зазвичай судді, прокурори і слідчі складають одну згуртовану команду, якщо обвинувачення не підтверджується, проблеми виникають в усіх. Отже, боротися з «нестерпним» підсудним і його родичами треба разом. Якщо боротися неможливо – треба домовлятися і саме тому пропонується компроміс.
Можу доповнити ще одну пораду - при першій же нагоді захисник-адвокат чи родич повинен зробити цифровим фотоапаратом фотокопію всієї справи - це додаткова гарантія, що документів не підмінять, протоколів допиту свідка чи потерпілого - не перепишуть.
Справу зручніше вивчати на своєму компі.
Її можна роздрукувати хоч всю і передати для детального ознайомлення ув'язненому.
(с) це з одного сайту, його, як і себе - не рекламую.
ПС: вибачте за багато буков. Якщо модери вважатимуть цю тему недоречною - ...
УПД: це поради для родичів УВ*ЯЗНЕНИХ (слідчо-арештованих)!!111
А це автоматично означає:
1) злочин досить тяжкий, він на особливому контролі - т.зв. *арестанська справа*
2) доказів вини достатньо, щоб суддя взяв під варту конкретну людину
3) давати хабарів слідчому по такій справі, навіть через адвоката - глупство
В нашій країні від тюрми і суми зарікатись не варто.
Причина створення теми - в одній із гілок у мене був диспут на подібну тему.
А головне - зараз займаюсь справою одного хлопця 1986р\н, який вирішив сам піти до міліції з явкою з повинною, віддав усе привласнене.
Зараз звинувачується за статтею, яка передбачає ув'язнення на строк від 8 до 15 років, хоча реально, те що він утнув, тягне лише років на 3-4, можливо і умовно.
Головна його помилка - що вліз в дурну історію, послухавши дурня.
Друга помилка - що повірив працівникам міліції та вирішив звернутись до адвоката не перед явкою, а тільки на третій день затримання.
Шановні родичі і близькі ув’язнених!
Ув’язнення обвинуваченого в слідчому ізоляторі, у більшості випадків, використовується правоохоронцями задля психологічного тиску на підозрювану особу. Тому, майже завжди, появу родичів слідчий сприймає негативно, як перешкоду. Непоодинокі випадки, коли слідчий навмисно розповідає родичам певні негативні факти про обвинуваченого (про наявність коханки – дружині, про крадіжку грошей чи вживання наркотиків – батькам, про бандитів-друзів, сексуальні збочення чи наявність великих боргів – іншим родичам). Всі ці факти майже завжди неправда, а мета цієї брехні - змусити вас нічого не робити для захисту близької вам людини. Інколи така стратегія спрацьовує і обвинувачений на довгі місяці опиняється у повній владі слідчого. Отже, не вірте слідчому, поки особисто не поспілкуєтеся з ув’язненим.
Ви маєте обов’язково зробити декілька кроків, щоб полегшити долю ув’язненого:
- Передайте ув’язненому речі першої необхідності і найбільш універсальні ліки (якщо слідчий забороняє передавати передачі – негайно пишіть скарги в прокуратуру, такі дії слідчого називаються: тортури голодом).
- Негайно найміть адвоката на декілька перших днів: він з’ясує суть обвинувачення, отримає перші розпорядження ув’язненого та не допустить застосування до нього тортур. (Увага! Не платіть адвокату одразу за всю справу, бо невідомо про що йдеться. Сплатіть за декілька днів його роботи). Адвокат має домогтися негайного побачення з ув’язненим, дати йому перші поради, подати скарги на дії і рішення слідчого.
- Не наймайте адвоката, якого пропонує слідчий - він майже нічого не зробить, лише змарнує всі ваші сподівання і гроші.
- Якщо обвинувачений знаходиться більше трьох днів в камері райвідділу, одразу розпочинайте писати скарги на незаконні дії слідчого і неналежні умови утримання обвинуваченого під вартою. Такі кроки допоможуть ув’язненому. В слідчому ізоляторі, який не підпорядковується МВС України, ув’язнені знаходяться у більш зручних умовах і не наражаються на небезпеку, пов’язану з застосуванням тортур та інших недозволених методів допиту обвинуваченого.
- Прийміть заходи для збереження майна ув’язненого та підготуйтеся до обшуку приміщень за місцем проживання і роботи обвинуваченого.
- І на сам кінець: прес-хати та інші розповіді про умови утримання в слідчому ізоляторі, як правило, неправда.
1. Не передавайте ув’язненим дорогі продукти і речі в слідчий ізолятор та не передавайте грошей невідомим особам, навіть якщо про це просить сам ув’язнений.
Ви маєте розуміти, що у в’язниці, так само як на волі, в одній камері можуть знаходиться дуже різні за статком і інтелектуальним розвитком люди. Саме тому, цінні речі або ж дорогі продукти харчування скоріш викликають заздрість, чим втішать вашого родича.
Нажаль, в місцях ув’язнення, трапляються випадки, коли окремі працівники установи вступають у зговір з ув’язненими з метою наживи. Людину, яка не розуміє тонкощів тюремного життя, сажають до камери, де знаходяться люди з багатим тюремним досвідом. Новачку пропонується алкоголь чи наркотики, гра у карти чи в інші ігри, а інколи допомога «найкращого» адвоката або просто за гроші вийти із в’язниці. Побачивши «як сидять люди», їх тісні відносини з адміністрацією та інші «безмежні» можливості, новачок починає писати листи родичам (чи телефонувати) з проханнями передати гроші особам, що надали записку. Він може написати, що програвся, або що за вказані гроші влаштують побачення з родичами чи коханою людиною , або що потрібно найняти саме запропонованого адвоката, але все це шахрайство. Одразу після передачі більш-менш значної суми грошей, новачка «невідомо чому» переводять в іншу камеру і там він зрозуміє, що його і родину ошукали. Такі випадки трапляються дуже часто, тому ніколи не передавайте грошей у таких ситуаціях, поки ув’язнений не освоїться і не побачить справжню атмосферу установи.
2. Шукайте адвоката, який не боїться і вміє працювати по закону.
Адвокат зобов’язаний захищати права обвинуваченого і за потреби, він має писати скарги на слідчого, заявляти йому відводи, вимагати притягнення слідчого до відповідальності. Не розуміючи такого статусу, родичі шукають адвоката, який має дружні стосунки зі слідчим чи з його начальником. Але такий «захист прав» не може бути ефективним і веде лише до пропозиції сплатити хабар слідчому, щоб не «навішали» більше. Це звичайна шахрайська тактика: один (слідчий) залякує обвинуваченого, другий (адвокат) залякує його родичів. Терплячи від слідчого образи і погрози, які «ледь стримує» його друг адвокат, родичі ладні віддати все, аби полегшити долю ув’язненого. В результаті родина несе значні матеріальні втрати, а слідчий отримує обвинуваченого, який робить все, що скаже йому друг слідчого - адвокат.
Насправді правосуддя відбувається в суді і саме там вирішують, хто винен, а хто ні. Слідчий лише збирає факти. Якщо обвинувачений не бажає допомагати слідчому, достатньо заявити про це. Через відмову обвинуваченого від будь-яких слідчих дій не потрібний і адвокат, бо він має надавати правову допомогу підзахисному саме під час слідчих дій та готувати його до них. Немає слідчих дій – нема чого робити адвокату. Ця тактика вкрай ефективна для кримінальних справ, де обвинувачений заперечує свою вину. Не треба ілюзій. Якщо справу вже порушили проти конкретної особи, завданням слідчого є зібрання доказів вини, хоча за законом слідчий також має збирати докази невинності особи. Але зазвичай цього не відбувається і сподіватися на таке марно. Отже, відмова від показів і участі в слідчих діях – найкращий вид захисту на досудовому слідстві і для такої стратегії адвокат не потрібний. Відбити бажання слідчого тиснути на обвинуваченого може і громадська організація.
Після закінчення досудового слідства, можливість вступити до справи в якості захисника можуть самі родичі. Після вивчення документів і доказів по справі родичі разом з обвинуваченим приймуть рішення: як працювати в суді і хто для цього потрібний.
Центр «Свобода» проводить безкоштовні заняття з захисниками з числа близьких родичів, а тому ви маєте можливість підготуватися як слід і гідно захистити права підсудного самостійно. На лекціях правозахисників Центру «Свобода» ви зможете отримати всі необхідні знання і бути не гіршим адвокатом, ніж «друг слідчого і судді, який вирішує всі питання».
3. Наймаючи адвоката, з’ясуйте, що він збирається робити.
На нашу думку, велика кількість адвокатів не готові працювати по справі, як того вимагає закон. Це пов’язано з небажанням адвоката псувати відносини зі слідчим чи суддею, або з невеликим гонораром, який можуть собі дозволити родичі, чи з некомпетентністю самого адвоката. Нажаль, саме такі адвокати перші потрапляють в око родичам, які шукають захисника. Приємний, «багатий» на вигляд, інформація про наявність зв’язків, розповіді адвоката про «підопічних», яких він мужньо «витягнув», все це приваблює, змушує не думати про вартість послуг – «головне, щоб витягнув». Далі - гірше. Адвокат вимагає великий гонорар за свої послуги і обіцяє одразу все: виправдання, звільнення з-під варти, покарання винних і захист від усіх. Отримавши гонорар, адвокат змінює тактику. Він постійно когось чекає, каже, що мають призначити когось потрібного на посаду, чи то звільнити, або треба почекати і не голосити, бо є певні обіцянки від слідчого і прокурора. Іншими словами адвокат пропонує: не скандалимо і чекаємо, чекаємо, чекаємо… Дочекалися кінця слідства і все. Адвокат заявляє, що він все необхідне зробив, і з гордістю розказує, як слідчі хотіли катувати обвинуваченого чи «навішати нових злочинів», а він застосував всі свої зв’язки, вліз у борги, але врятував обвинуваченого. Насправді ж не було нічого, крім бажання адвоката витрачати якомога менше часу на справу, за яку гонорар вже отриманий в повному обсязі.
Отже, щоб не витрачати гроші і час зайве, поцікавтеся до того, як сплатите за послуги, що саме буде робити адвокат по справі. Все що він буде казати запишіть на аркуші у рядочок, поставте дати і час, коли саме він обіцяє виконати роботу і дайте підписати адвокату. Якщо він відмовиться підписати план робот – вірний знак, що наполеглива робота не в стилі адвоката. Якщо ж адвокат сприймає як образу питання клієнта про план роботи по справі і про результати його діяльності, повірте, адвокат хоче лише грошей і нічого не збирається робити по справі.
4. Женіть адвоката, який пропонує платити хабарі.
Майже завжди, шахраї з адвокатськими посвідченнями, пропонують своїм клієнтам дати їм гроші для передачі хабара слідчому (чи прокурору, чи судді), щоб ті звільнили обвинуваченого від арешту або кримінальної відповідальності. Статистика таких випадків свідчить – 99,9 % таких оборудок закінчуються втратою грошей і часу. І не важливо, що ваш адвокат «друг ваших друзів» і раніше працював в прокуратурі чи в головному управлінні МВС. Ваші друзі можуть помилятися, щодо порядності адвоката. Порядний адвокат про хабарі говорити не буде!
Якщо ж ви не дослухаєтеся поради і все ж таки, у відчаї, приймете рішення про сплату грошей, беріть розписку або укладайте договір про надання правової допомоги. В договорі зазначте, що адвокат за «непомірно велику» суму грошей зобов’язується захищати вашого родича на всіх стадіях кримінального переслідування, а у разі відмови від його послуг, він зобов’язаний повернути всі гроші за виключенням маленької частки. Отже, якщо адвокат обіцяв, що обвинувачений буде на свободі за три дні, то на четвертий день, в разі не виправдання ваших сподівань, у вас залишиться шанс повернути свої гроші. Якщо ж у вас немає документу про передачу грошей – ви їх втратили назавжди!
5. Завжди ставайте захисником по справі.
Закон надає право близьким родичам обвинуваченого отримати права захисника. Байдуже, чи знаєтеся ви на законах. Ви зможете вільно, «не скрізь скло» спілкуватися з підзахисним, вивчати матеріали справи і одержувати їх копії. Вивчаючи справу, ви зможете оцінити роботу адвоката і перспективність судового розгляду. Використовувати права захисника у повному обсязі не обов’язково. Ставши захисником, вам не потрібно звільнятися з роботи, ви можете брати участь лише у тих судах, де ваша присутність вкрай необхідна.
Переваги від отримання статусу захисника дуже значні: ви можете спілкуватися напряму зі слідчим і суддею, ви зможете збирати докази і подавати їх до суду, виступати в суді, також ви будете впевнені в роботі адвоката і моральному стані підсудного.
Отже, одержати статус захисника – завжди корисна ідея, тим більш, що для цього не треба докладати великих зусиль. Потрібно зобов’язати адвоката повідомити вас, коли має закінчитися досудове слідство і подати заяву саме в цей час. Теж саме має зробити обвинувачений. Слідчий, отримавши заяву, має підписати постанову про допущення вас до участі в справі в якості захисника і передати вам матеріали справи для ознайомлення. Деякі слідчі разом з адвокатами запевняють родичів, що статус захисника надається вже в суді. Це робиться для того, щоб ви не розуміли стан справ до того, як справа потрапить у суд. Саме за цей час, слідчий змусить обвинуваченого підписати справу без зауважень, а ледар-адвокат встигне одержати новий гонорар за свою участь в суді.
Запам’ятайте, відповідно до положень ст. 44 КПК України: «Близькі родичі обвинуваченого, його опікуни або піклувальники в якості захисників допускаються до участі в справі з моменту пред'явлення обвинуваченому для ознайомлення матеріалів досудового слідства».
6. Не давайте слідчому покази по суті справи.
Конституція України надає близьким родичам обвинуваченого право відмовитися від показів по справі. Дуже важливо знати, що свідок не може бути захисником, а тому, щоб отримати таке право, не давайте слідчому покази по суті справи. Треба пам’ятати, що слідчі можуть вдатися до хитрощів. Вам запропонують оформити відмову від показів у вигляді протоколу допиту свідка. Але потім, цей протокол буде залучений до матеріалів справи з позначенням «Протокол допиту свідка Іванова І.І.» і все. Байдуже, що ви нічого не казали! За формальною ознакою ви були свідком, а тому не можете бути захисником. Така логіка, безумовно, хибна, але оскаржити це майже неможливо. Отже, на пропозицію слідчого скласти протокол допиту відповідайте, що напишете заяву про відмову давати покази: заява – не протокол допиту, а тому проблем у подальшому не буде. Не бійтеся погроз слідчого – відмова давати покази може бути оформлена будь-яким чином і навіть може бути не оформлена взагалі.
На зауваження, що родич може бути важливим свідком на користь обвинуваченого відповідаємо: у більшості випадків слідчий сприймає свідчення родичів упереджено, а тому користь від таких показів майже нульова. Крім того, у разі потреби, покази можна дати в суді і це не погіршить ситуацію. Отже пильнуйте за слідчим і не давайте себе обдурити.
7. Не вірте слідчому, коли він каже, що лише від його волі залежить дати вам побачення з ув’язненим чи ні.
Побачення з ув’язненим родичем можуть відбуватися хоч кожного дня, але в законі вказано, що побачення «як правило» надаються не більше одного разу на місяць. Таке «як правило» слідчі розуміють однаково – лише раз на місяць, але це незаконно, і боротися з цим легко. Подавайте слідчому заяву про побачення через канцелярію слідчого відділу або поштою. Отримавши ваше прохання, слідчий у разі відмови має скласти письмову відповідь, в якій повинний вказати причини відмови. Таких причин за законом майже не існує, а тому будь-яка відмова слідчого з приводу побачення – незаконна. Далі пишеться скарга в прокуратуру і слідчий змінює «гнів на милість». До речі, побачення можуть просити не лише родичі, а й будь-які інші особи.
Центр «Свобода» постійно наголошує, що позбавлення людини права вільно спілкуватися з рідними – це особливий вид тортур. З таким ганебним явищем потрібно боротися, але вочевидь скарг немає, бо всі мовчки ковтають образи слідчих і спостерігають, як знищують їхніх родичів. Потрібні скарги і багато, разом ми змінимо нашу ситуацію з побаченнями на краще.
8. Якщо підсудний заперечує свою вину, боротися за свої права треба з самого початку.
Якщо хтось ще не знає, доповідаємо: слідчий і суддя у більшості випадків не бажають з’ясувати істину по справі, а лише шукають можливість гідно обґрунтувати пред’явлене обвинувачення та постановити обвинувальний вирок. Постановлення виправдувального вироку в нашій країні – надзвичайна подія, а тому сподіватися на таке марно або майже марно. Тим більше марно очікувати виправдання, якщо захисник не боровся активно під час досудового і судового слідства. «Таємні домовленості» адвоката зі слідчим і суддею – звичайний обман, який допомагає йому в дійсності не працювати по справі. «Треба почекати», «це передчасно, все скажемо на дебатах», «якщо щось негаразд, потім заявимо в апеляції», «не треба злити слідчого (суддю)» - саме такі фрази адвоката призводять до нищівної поразки в судах. Підсудний мовчить, не вимагає допиту свідків, не заявляє клопотання про витребування і вивчення доказів або його алібі, він чекає команди адвоката, яка так і не поступає. Красивий виступ наприкінці і … суворий вирок. Адвокат розводить руками і каже: «Такого свавілля я ще не бачив!» Але ж що зроблено для перемоги?! Чекали, поки адвокат домовиться з суддею? Про виправдувальний вирок?!?!!!
Треба запам’ятати, що за виправдувальний вирок неможливо домовитися чи сплатити хабара, всі подібні обіцянки адвоката – звичайна брехня. Якщо не вірите – вас шкода.
Отже, боротися потрібно з першого засідання суду, з першого дня досудового слідства. А спокійно чекати можна лише м’якого обвинувального вироку у разі, якщо підсудний все визнає і щиро кається.
9. Не покладайте надій на апеляційну інстанцію. Домогтися справедливості в апеляційному суді вдесятеро складніше, ніж в суді першої інстанції.
Дуже часто родичі підсудного чують від адвоката таку фразу: якщо щось піде не так (тобто суддя не виконає обіцянку, яку дав адвокату), заявимо про свої докази невинності в апеляційному суді. Щоб розвінчати цей міф, треба хоч раз сходити на будь-яке засідання апеляційного суду і побачити на власні очі все, що там відбувається. За 5-15 хвилин судового розгляду (а саме такий час відводиться на кожну справу), судді апеляційного суду навіть не встигнуть «обміркувати» виступ адвоката, а на його заяви, що суддя в першої інстанції був не об’єктивний, запитають: чому він не подав скарги на суддю і не заперечував проти його дій? Далі лише нарадча кімната і затвердження обвинувального вироку. Апеляційний суд може, але зазвичай не приймає і не розглядає нових доказів по справі, а тому боротися потрібно з самого початку в суді першої інстанції.
10. Боріться за правду і свободу потрібно послідовно і всіма способами.
Досвід членів нашої організації доводить, що наполеглива боротьба за свої права завжди призводить до полегшення долі обвинуваченого та інших позитивних результатів. Дуже часто ми чуємо від родичів, що вони бояться спорити з суддею, бо це може нашкодити. Кожен випадок треба розглядати окремо, але статистика свідчить, що наполеглива, грамотна боротьба в суді і участь у справі громадськості (навіть постійні «жорстки» скарги на суддю), призводять лише до позитивних результатів. Нашкодити може лише чекання, яке обеззброює захист і віддає підсудного в повну волю судді і прокурора.
Навіть, якщо ви не домоглися виправдання, суддя, який побачить несправедливість по справі і вашу відчайдушну боротьбу, постановить обвинувальний вирок, але не такий суворий. Всі люди поважають характер і сильну людську волю. Саме тому, активну тактику захисту треба обрати один раз на початку і тримати до кінця.
Трапляються випадки, коли суддя сам пропонує компроміс чи певні домовленості. Вірити цьому не треба і вступати в домовленості буде помилкою, але це знак, що все йде добре і ви на вірному шляху. Зазвичай судді, прокурори і слідчі складають одну згуртовану команду, якщо обвинувачення не підтверджується, проблеми виникають в усіх. Отже, боротися з «нестерпним» підсудним і його родичами треба разом. Якщо боротися неможливо – треба домовлятися і саме тому пропонується компроміс.
Можу доповнити ще одну пораду - при першій же нагоді захисник-адвокат чи родич повинен зробити цифровим фотоапаратом фотокопію всієї справи - це додаткова гарантія, що документів не підмінять, протоколів допиту свідка чи потерпілого - не перепишуть.
Справу зручніше вивчати на своєму компі.
Її можна роздрукувати хоч всю і передати для детального ознайомлення ув'язненому.
(с) це з одного сайту, його, як і себе - не рекламую.
ПС: вибачте за багато буков. Якщо модери вважатимуть цю тему недоречною - ...
УПД: це поради для родичів УВ*ЯЗНЕНИХ (слідчо-арештованих)!!111
А це автоматично означає:
1) злочин досить тяжкий, він на особливому контролі - т.зв. *арестанська справа*
2) доказів вини достатньо, щоб суддя взяв під варту конкретну людину
3) давати хабарів слідчому по такій справі, навіть через адвоката - глупство
Останнє редагування:
