Мне попутчики-киевляне по купе
Нагадати кілька анекдотів про киян (москвичів, пітерців тощо) та "понаїхавших"? підозрюю, що то такі кияни, як... а втім, зараз справжніх (не пишу матюкливе слово "корінних") киян, які знають та люблять ті рештки каштанового міста, які ще не поруйновані торгово-офісно-висотною забудовою - таких людей лишилося дуже, дуже, й дуже мало.
Примітка раз: єслі шо, я сам житель і уроженець Ніжина, далекого-предалекого київського передмістя
але добре памнятаю зелений Київ мого босоногого радянського дитинства та юності. місто, куди запросто їздили на вихідні, а то й посеред тижня - хто в ботанічку, хто у Вернадку, хто на радіоринок (тоді він був ще радіо, а не пунктом продажу крадених мобілок), хто за дефіцитною ковбасою чи тортами, а хто й просто погуляти. так от, давно вже - не торт.
Примітка два: і такі да, трамвай номер 12 - дуже рекомендую. їхати від Контрактовки аааааж до кінцевої... ну можна до 14ї лінії, попередньо обов"язково вийшовши у лісі)