Ігор Литовченко: «Будувати мережу 4G в Україні сьогодні – це викинуті інвестиції»
Засновник і екс-президент «Київстару» – про перспективи мобільного зв'язку в Україні, спільне минуле з Порошенком та власні плани на майбутнє
Яна Беседа — 12 Серпня 2014, 12:00
«Київстар» став другим після «МТС Україна» оператором мобільного зв'язку зі складу «великої трійки», чиї абоненти в Криму залишилися без зв'язку. Випадково чи ні, але Ігор Литовченко, який очолював компанію протягом 20 років із моменту її заснування, залишив сувою посаду якраз незадовго до скандальних подій.
Литовченко більше не хоче повертатися в телеком, зате не приховує свого бажання змінити ринок на краще. За даними Forbes, учорашнього президента «Київстару» готували на різні державні посади. Сам він теж відкрито заявив про свою готовність іти в політику.
В ексклюзивному інтерв'ю Forbes Литовченко торкнувся актуальної для ринку теми зв'язку третього покоління. На його думку, перспективи його розгортання в умовах війни, як і раніше, залишаються туманними.
Игорь Литовченко: «Строить сеть 4G в Украине сейчас – это выброшенные инвестиции»
Фото: Олександр Козаченко/Forbes
– Після того, як ви залишили компанію «Київстар», на ринку всі тільки й говорили, що ви йдете в політику. Чи вирішили остаточно, що робитимете?
– Я читав, куди мене відправляли. Якщо ви запитаєте мене, чи готовий я іти в політику, я відповім: «Так, я готовий». Мене запрошували в різні місця. Не хочу називати конкретних людей. Але з усіх я віддам перевагу нинішньому президентові.
Не тому, що він обіймає таку посаду. Я віддам йому перевагу і навіть, можливо, буду готовий стати одним із тих, хто буде провідником його ідеології, з інших причин. Я поважаю його за те, що людина в такий непростий час змогла взяти на себе відповідальність не за свою компанію, а за всю Україну, президент призначає в уряд таких, як він, – тих, хто побудував свій бізнес, показав, що може це зробити сам. Вони не вкрали, не приватизували за знайомством, а реально побудували з нуля. Візьміть Юру Косюка (заступник голови Адміністрації президента) чи Борю Ложкіна (голова АП). Якщо говорити не про бізнесменів, то Юра Луценко, який сьогодні очолює партію «Солідарність», 2004 року був зовсім іншою людиною. За ці роки він багато через що пройшов, нині він критикує, робить різкі виступи і, по суті, став совістю української політики.
Я вчився разом із Порошенком в університеті, він писав відгук на мою книжку, у нас приблизно схожа історія в бізнесі, ми періодично зустрічаємося. Я можу сказати, що 85% часу він приділяє Сходу України, і для нього мир в Україні – це питання №1. Питання №2 – це підвищення економіки.
– Президент уже запрошував вас у команду?
– Ми зустрічалися й обговорювали дуже багато питань, зокрема й політичні, пов'язані з майбутніми виборами. Я сказав, що поїду відпочити і після цього вирішу, як ми спілкуватимемося далі. Я його прийняв і доніс до президента. Можу сказати, що з Юрою Луценком ми неодноразово зустрічалися й обговорювали чимало речей. Гадаю, ближче до виборів ми говоритимемо вже конкретніше. Зі свого боку, я до цього готовий: бачу, які люди йдуть у політику, бачу, що можна зробити, знаю, чим можу займатися в парламенті. У мене достатньо багато досвіду роботи у сфері телекому, економіки, держструктур.
– До вас звертаються із пропозиціями хедхантери?
– Так, але я не впевнений, що хочу повернутися в телеком. А працювати з чимось іншим, у чому погано розумію... Напевно, це можна було б робити, але без задоволення й азарту. Пропозиції є, але я хочу щось змінити в країні й принести користь. Моя історія в бізнесі все одно залишиться, і я хочу написати нову.
– Як оцінюєте новий склад НКРЗІ? Щодо попереднього складу ви висловлювалися вкрай негативно, кажучи про те, що регулятор складається з лобістів МТС.
– Це таки правда, за що його, напевно, і звільнили. Нинішній склад лояльніший до всіх операторів, там немає чітко заангажованих людей. Керівника Олександра Животовського можна швидше назвати професіональним інвестбанкіром, ніж регулятором. Зважаючи на його досвід, він має чітко розуміти економіку, те, що відбувається в галузі. Його команда до кінця не укомплектована, тому робити остаточні висновки зарано. Перед НКРЗІ стоїть важке завдання.
Сьогодні, коли всі оператори заявляють, що вони хочуть 3G і технологічну нейтральність, – те, за що я завжди боровся, – це добре. Але оператори сідають за стіл переговорів і починають лобіювати те, що їм вигідно. «Київстару» справді вигідна технологічна нейтральність, МТС – меншою мірою. Навіть якщо поділити частоти, які нині є в «Київстару», комусь нічого не дістанеться, у когось буде менше. Питання трошки в іншому. Нині, у зв'язку з подіями на сході, частоти 2.100 належать армії, там реально працюють радіорелейні ретранслятори, які використовують у воєнний час. І їх не віддадуть. У найкращому разі буде одна ліцензія на 3G. Якщо видадуть кілька, то потім комусь, якщо настане війна, доведеться віддавати частоту назад військовим.
– Варіант з однією ліцензією влаштує гравців?
– Найбільші оператори певним способом намагаються звинуватити одне одного в тому, що в них – російське коріння. Вони є – і в одного, і в іншого. Але як тільки «наїжджають» на МТС, компанія відразу показує пальцем на «Київстар». Тому держава, чи регулятор, чи уряд – ті, хто відповідатиме за ліцензування, – повинні подумати, чи є сенс видавати нові ліцензії чинним гравцям, чи варто створити національного оператора, що теж може бути цілком логічно. Третій варіант – реприватизація «Укртелекому», щоб на його базі розвивати 3G, – найменш реальний.
– Чи можуть прийти іноземні гравці?
– Ні. Хіба що вони можуть купити когось із наявних. Новий оператор у стандарті GSM з'явитися не може, тому що немає частот. У 3G теж – ліцензії немає ні в кого, крім компанії «ТриМоб». До того ж є проблеми із Кримом. Коли я був СЕО «Київстару», чесно казав своїм акціонерам (незважаючи на те, що у них були труднощі в Росії через політичний тиск і їм потрібно було йти у Крим): я – українець, народився тут, моя родина живе тут, і я ніколи не продам кримську філію росіянам. Це те, чого ніколи не може бути.
− Може, тому в компанію і прийшов Петро Чернишов?
− Я не хочу нічого говорити з цього приводу. Ситуація досить банальна: якщо виникне загроза національній безпеці й правоохоронні органи захочуть розібратися, хто кому Рабінович, починаючи з того, хто як працював чи працює в Криму, в кого яке коріння, хто за що відповідає, хто з ким співпрацює, то вони це зроблять.
Знаєте, я 25 червня попрощався зі співробітниками, пішов із компанії і через два тижні «відпустив» цю ситуацію. Я знаю, що найближчими днями має бути оголошено результат «Київстару» за другий квартал. Можливо, я на нього гляну, хоча б з цікавості. Мені буде неприємно дізнатися, що компанія втрачає показники. Але, на жаль, я нічим допомогти цим людям не зможу. У мене є певні зобов'язання: я не можу працювати консультантом і в конкурентів до кінця грудня 2014 року − шість місяців обмежень згідно з контрактом, який я підписав і за правилами якого пішов з компанії.
− Зараз ринок переживає складну ситуацію. Хто з операторів найкраще готовий до труднощів?
− З точки зору фінансів і бажання працювати готові тільки два оператори − «Київстар» і МТС. У «Астеліту» немає грошей на розвиток. Якщо подивитися структуру його боргів і всього іншого, то ясно: він не купуватиме ліцензію за $200-300 млн, щоб потім вкладати гроші в розвиток мережі. Швидше за все він бере участь або підтримує діалог більше для того, щоб не випадати з обойми. «Укртелеком» є власником «ТриМобу», якби вони хотіли його розвивати, то так би й робили.
− «Укртелеком» десятками забирає спеціалістів із «Київстару» і МТС. Компанії від цього постраждають?
− «Київстар», можу сказати точно, постраждає. Ті, кого я набирав, − висококласні фахівці, які пройшли фантастичну практику не тільки тут, а й за кордоном. За МТС не можу стверджувати, я там мало кого знаю. «Укртелеком» виграє. Зараз йому простіше звільнити 20 осіб, які відповідають за якийсь напрямок, і взяти одного на вищу зарплату, який з усім цим впорається. Це правильне, нормальне, ринкове рішення.
Колись між операторами була джентльменська угода − не переманювати співробітників і не вішати рекламу перед офісами один одного. Потім ситуація змінилася, люди забули свої обіцянки, ну, в принципі, все як завжди. Це не новина, хороших людей на ринку знайти важко. Можна запросити іноземців, але це буде інший менталітет. Простіше переманити в когось і дати йому більшу зарплату. Цілком можливо, що людей можуть набирати під зовсім інший проект − під нового національного оператора. Він напрошується.
Ігор Литовченко: «Будувати мережу 4G в Україні сьогодні – це викинуті інвестиції»
Фото: Олександр Козаченко/Forbes
− Якби вам запропонували стати на чолі нового оператора, ви б погодилися?
− До грудня я не можу цього зробити. Що значить «стати на чолі»? Створити з нуля? Не думаю, що з цим будуть затягувати до січня. Думаю, що в жовтні якусь ліцензію буде розіграно, і хтось її отримає.
− А реально провести конверсію до 15 серпня?
− Військові не будуть проводити конверсію. Одна частота вільна, її й виставлять на торги. Питання в тому, коли. Військові мають повне право на частоти зараз. Хтось повинен взяти на себе відповідальність і сказати, що вони закривають релейки, але не думаю, що такі люди знайдуться. Конверсія буде неможливою через військові дії. Указ Президента є, і це його добра воля. Коли я спілкувався з Петром Олексійовичем, я наголошував, що телеком потрібно зробити однією з провідних галузей України, тому що він, як локомотив, потягне за собою всі інші. Я цілком припускаю, що у президента дійшли руки до того, щоб розібратися в телекомі, й він підписав цей указ.
− Мережі операторів готові до 3G?
− Ні. Поступово оператори оновлюють обладнання. Але ніхто з акціонерів не дозволив би заривати гроші й витрачати їх на те, що не принесе доходу завтра. Певна частина обладнання є в обох гравців: 25-30% мережі готово.
− І на її цілковиту готовність піде 6-9 місяців?
− Так, за умови наявності фінансування.
− Це може затягнутися через ускладнення умов кредитування?
− Я думаю, що обидві компанії можуть собі це дозволити зробити з власних коштів, замість того, щоб виплачувати дивіденди.
− Навіщо будувати мережу 3G, якщо можна відразу перескочити на 4G?
− Головна причина − відсутність дешевих смартфонів, які підтримують нову технологію. Апарати коштують дуже дорого, але при цьому вартість дзвінка в Україні − найнижча в світі, а доходи населення, порівняно з іншими країнами, невеликі. Можна завезти телефони й побудувати мережу, але потрібної кількості користувачів ви не отримаєте. Мережу четвертого покоління слід будувати через рік-два. Можна й зараз, але це будуть втрачені інвестиції.
− Є варіант, що «Київстар» і МТС об'єднаються заради будівництва мережі?
Мережу четвертого покоління слід будувати через рік-два
− Такий варіант завжди згадувався на переговорах. Це можна зробити, ми завжди вели про це діалог. Питання в наявності ліцензії в обох операторів. Якщо вона буде тільки в одного, навіщо другому витрачати кошти на будівництво мережі?
− Ринок телекому в цілому переживає такі пертурбації, що вкрай складно спрогнозувати, яким він буде через рік. Ви можете це зробити?
− Точно можу сказати, що якщо я прийму остаточне рішення і потраплю в політику, то я зроблю все можливе, щоб ринок телекому через рік змінився на краще.
− Який ступінь свободи вам можуть дати?
− Якщо не абсолютний, то немає сенсу цим займатися. З нинішнім президентом у нас нормальний діалог, і я прекрасно розумію, що я можу. Я ніколи не буду братися за нездійсненне, не буду цього обіцяти. Якщо я приходжу, я розставляю пріоритети і кажу, що ми робимо сьогодні й завтра, і якими будуть результати післязавтра.
− Посада в Адміністрації президента менше залежить від політичних пертурбацій. Ви розраховуєте на неї?
− Така посада не має законодавчої ініціативи. Саме перебуваючи в парламенті, можна впроваджувати зміни.
− Ви більше бачите себе депутатом, ніж міністром?
− Я не казав, що не бачу себе міністром, я говорив, що у мене є розуміння, як змінити сформовану ситуацію в цій галузі. Як зробити її сучасною, побудувати нові технології, наповнити бюджет − так, щоб і оператори, і абоненти, і держава були задоволені.
− Яка посада вагоміша?
− Посада мене цікавить лише опосередковано. Важливішим є кінцевий результат.
− Що ви не встигли зробити в «Київстарі»?
− Я встиг зробити все, що хотів. Я задоволений ситуацією, яка склалася в компанії на момент мого виходу *.
* Подробиці звільнення Ігоря Литовченка читайте у вересневому номері журналу Forbes.