@Дюрі-бачі, розкажи, як і якою мовою зараз відбувається соціалізація студентів іноземців.
В Ужгороді 95% іноземних студентів вчиться на лікарів, є окремий факультет для них. Все навчання англійською мовою.
Офіційно студенти рік проходять курси української мови вже після приїзду в Україну. Там навчання дуже примітивне на рівень А1 з мінімальним словниковим запасом і без таких складностей, як відмінки. Сидять після обіду і дуже голосно повторюють за вчителем. Чути на весь корпус.
Статистики не маю, але суб'єктивно десь 20-30% студентів взагалі не знає нічого і здає за хабар, 50-60% знає необхідний мінімум на "задовільно" (тобто може сказати "добрі ден, мене зваті Санві, я лубіті Укаіна", або запитати улюблене питання "як я іті клас 515?") і 20% вчить мову на суттєво вищому рівні В1.
А так англійська у всіх студентів майже як рідна, тобто на рівні С1, і переважна більшість нею краще володіє ніж наші викладачі.
І ще є суттєва різниця в тому, що індуси не знають москалську взагалі, а от африканці, в переважній більшості, знають її на пристойному рівні А2-В1.
Ті, хто не вчить Українську, зазвичай і предмети не вчать, а просто живуть як мажори, орендують великі дорогі будинки (правда чомусь один будинок на 3-5) і постійно та влаштовують вечірки. Ті, хто вчит так-сяк, то хочуть їхати в Німеччину чи Англію, але більшість потім повертається додому. А ті, хто доборе вчить мову, залишаються в Україні. Майже всі, хто добре знає мову, одружуються на українських дівчатах.
Чтобы у бангладешцев был украинский, надо хотя бы смотреть на то, что делают русские.
А навіщо їм Українська? От парк для ЖК біля університету побудували "англомовні цигани", не знаю з Бангладешу чи Індії вони. Простіше найняти 1 прораба, який знає Англійську, ніж навчити 100 робочих Української. Та й спілкування через перекладачі в смартфоні ніхто не відміняв.