Ітак, є колодязь. В якому суто "технічна" вода - полити грядки в теплу пору. Та змити горшки (щоб не витрачати на це нашу, найкращу в світі, полтавську воду).
І грець з нею, що ця колодязна вода афігєнно жорстка. В бачках обростає все шкоринкою вапняка, на кшталт скалактитів-сталагмітів. Хоча у матері, за 2км від мене, в колодязі (який в неї єдине джерело водопостачання) вода відчутно м'якіша. Але я живу на "водороздільному плато" з дуже високим рівнем грунтових вод (зараз це -3-5м, хоча до середини нульових весною вода підпирала до нуля, затоплювало всі підвали/погреби/ями, та і зараз є роки, коли можна рис саджати на городах), а вона на схилі струмочка-річечки, де майже немає сезонних коливань рівня. І в неї, крім стандартного "вапняка" більше проблем немає.
Фігня в тому, що у воді дуже багато розчиненого мулу/глини. І це не "пісок", який легко фільтронути механічним картриджем. Поки вода стоїть в ємності - все прозоро і чудово. Як висохне на будь-якій поверхні - буде білий наліт.
Зараз, із відключеннями, з нашою чергою вирубаються також насоси "третього підйому", і тиск води або дуже падає (який в нас і в робочому стані 1-2бар), або взагалі дзюрить тоненька струйка. А помитися хочеться...
А є ще аварії на водогонах (як магістральних, так і локальних) - коли на добу-дві-три взагалі вимикають воду. І якшо раніше такі аварії це були виключення з правил (хоча, взимку, на локальних трубах, завжди десь прориває, після промерзання верхніх шарів грунту і їх ворушіння та впливу на шари понижче), то зараз "як пороблено" з цими аваріями.
Вобщєм, покупатись раз в пару місяців колодязною водою було норм. Використовувати її зараз майже кожен день для душа - не норм. Бо та ж душова вже покриватися оцим глиняним нальотом... А ще є посудомийка та стіралка...