Банкам можуть заборонити віддавати проблемні борги колекторам
Нацкомфінпослуг вважає, що діяльність фінансових установ, які приймають від банків борги населення за договорами факторингу, порушує законодавство, пише КоммерсантЪ-Украина.
Такі висновки видання робить на підставі листа № 3772/16-12 до фізособи Ребрикова А.П., в якому комісія вказує, що висновок небанківською фінансовою установою (фактором) договору факторингу, яким передбачено придбання відступленого права вимоги до боржника-фізичної особи, порушує вимоги пп. 2 п. 1 розпорядження Держфінпослуг № 231/2009. На думку відомства, до фінансової послуги факторингу відносять фінансування клієнтів, купівлю перевідступленого права грошової вимоги і отримання плати за користування грошима, які проводяться виключно з суб'єктами господарювання.
Учасники ринку купівлі-продажу проблемних боргів вважають, що така позиція йде в розріз із законом Про фінансові послуги та держрегулювання ринків фінансових послуг. "Поступка права вимоги щодо проблемного кредиту не підпадає ні під одну з ознак, визначених законодавцем, і, відповідно, не є факторингом. Факторинг, як фінансова послуга, повинен відповідати двом обов'язковим ознакам: укладатися на користь третіх осіб і приносити фінансовій установі дохід або зберігати реальну вартість фінансового активу, - коментує цю ситуацію начальник управління примусового стягнення заборгованості банку Фінанси та Кредит Олег Андрієвський. - У нашому випадку відступлення права вимоги з проблемного активу не відповідає цим вимогам, адже немає інтересу третіх осіб, в тому числі позичальника, а також немає доходу банку або ж збереження реальної вартості фінансового активу".
Колектори позицію комісії оцінюють негативно. Учасники ринку відзначають, що розпорядження Держфінпослуг є тільки роз'ясненням закону. "Основне ж регулювання факторингових послуг закладено в главі 73 Цивільного кодексу, де під факторингом розуміється купівля фінустановою права грошової вимоги боргу фізосіб і юросіб під фінансування продавця. Таким чином, факторинг від цесії відрізняється такими характерними умовами: здійснюється фінансовою установою, предметом угоди є право саме грошової вимоги, продавець фінансує покупця. Ніяких інших умов, включаючи вимоги до статусу боржника, закон не встановлює", - вважає фінансовий директор ВостокФінанс Груп Андрій Нижник.
Банки готові доводити законність своїх дій у суді. Листи і розпорядження установ не є підставою для таких тверджень. "Факт" має встановити суд", - стверджує Андрієвський.
На думку юристів, причину конфлікту слід шукати в особливостях договорів з передачі прав вимоги на заборгованість клієнтів. "Одні банки передавали борги клієнтів за договорами факторингу, а інші - за договорами цесії. При факторингу передаються права вимоги щодо боргу на поточний момент і в майбутньому, а при цесії - тільки наявна заборгованість (припиняється нарахування відсотків на борг). Ця ситуація загрожує банкам величезними штрафами і необхідністю сплати додаткових податків, адже вони незаконно передавали борги і незаконно створили збитки (на думку регулятора)", - пояснює старший партнер адвокатської компанії Кравець та партнери Ростислав Кравець.
Передача прав вимоги за факторинговими договорами є найбільш поширеним варіантом, який вимагає тільки наявності свідоцтва про реєстрацію фінансової установи. Цей документ є у більшості колекторів. Однак заборгованість фізосіб можна передавати й інакше. "Є договір факторингу, а є звичайний договір купівлі-продажу боргу. Але Нацкомфінпослуг прирівнює будь-який продаж до факторингу. Ситуація неправильна: необхідно змінювати законодавство і вводити чітке поняття факторингу", - вважає партнер юрфірми Integrites Всеволод Волков.
Учасники ринку відзначають, що наслідки проведення такої фінполітики державними органами негативно позначаться на ринку. "Це зроблено для того, щоб зайвий раз нагнути банки і колекторські компанії. Якщо Нацкомфінпослуг доб'ється свого, то відбудеться колапс фінансової системи, адже у небанківські установи вже передані договори заборгованості фізосіб на мільярди гривень. Все повинно буде повернутися в початкову ситуацію: колектори повинні будуть повернути гроші людям, а банки - колекторам. Але ми сподіваємося, що цього не відбудеться, і всі договори будуть визнані законними", - заявляє генеральний директор Європейського агентства з повернення боргів Олександр Ільчук.