GreyCat
Консервативний новатор
igor.cv
Eh?!
- Реєстрація
- 06.07.09
- Місто
- Ottawa, ON, Canada
Создано в веб-студии РПЦ
Глупости. РПЦ, как филиал ФСБ, более как заинтересована в максимально подробной переписи населения.
igor.cv
Eh?!
- Реєстрація
- 06.07.09
- Місто
- Ottawa, ON, Canada
Не-не, тут другое. Биометрика - это прямой путь в Европу, без виз. Мышебратья не хотят такого
Российский боевой робот "Игорек": троллинг из соцсетей 
https://fishki.net/2682074-rossijskij-boevoj-robot-igorek-trolling-iz-socsetej.html
https://fishki.net/2682074-rossijskij-boevoj-robot-igorek-trolling-iz-socsetej.html
GreyCat
Консервативний новатор
Половина аптечных лекарств не дотягивает по своей полезности до раствора медицинского спирта в дистиллированной воде, а другая половина превосходит этот раствор по вредности.
В мезозое была эпоха больших и длинных динозавров. Представьте себе такого гиганта в 40 метров длиной. К его хвосту подбегает мелкий хищник размером с кошку и начинает откусывать мясо.
По нервным волокнам динозавра бежит сигнал в голову: "Что-то не так". Только скорость сигнала всего 80 метров в секунду (это норма и для человека). Через полсекунды сигнал в мозгах. Еще полсекунды на выработку решения: "Посмотреть: что там?" Многотонная шея с головой поворачиваются: "Ага! Меня едят!" На это уходит еще полторы секунды. В хвост побежала команда: "Раздавить эту наглую писюшку в фарш!" Еще полсекунды и хвост начинает движение.
Итого: три секунды. За это время можно отгрызть хороший кусок, отпрыгнуть в сторону и наблюдать за движениями хвоста неудачливого динозавра.
Вы думаете, что эти диплодоки ходили с отгрызенными хвостами? Отнюдь! У динозавров развился второй центр принятия решений. Это не мозг, а утолщение спинного мозга размером с грецкий орех. И находилось оно как раз под хвостом - у задницы. Теперь простые решения динозавр мог принимать раза в три быстрее и так просто его было не укусить.
Да. Решения принимались жопой, но это вынужденный компромисс. Работая в госорганизации, не удивляйтесь, что многие вопросы решаются «через жопу». Решение головой может занять несколько лет
По нервным волокнам динозавра бежит сигнал в голову: "Что-то не так". Только скорость сигнала всего 80 метров в секунду (это норма и для человека). Через полсекунды сигнал в мозгах. Еще полсекунды на выработку решения: "Посмотреть: что там?" Многотонная шея с головой поворачиваются: "Ага! Меня едят!" На это уходит еще полторы секунды. В хвост побежала команда: "Раздавить эту наглую писюшку в фарш!" Еще полсекунды и хвост начинает движение.
Итого: три секунды. За это время можно отгрызть хороший кусок, отпрыгнуть в сторону и наблюдать за движениями хвоста неудачливого динозавра.
Вы думаете, что эти диплодоки ходили с отгрызенными хвостами? Отнюдь! У динозавров развился второй центр принятия решений. Это не мозг, а утолщение спинного мозга размером с грецкий орех. И находилось оно как раз под хвостом - у задницы. Теперь простые решения динозавр мог принимать раза в три быстрее и так просто его было не укусить.
Да. Решения принимались жопой, но это вынужденный компромисс. Работая в госорганизации, не удивляйтесь, что многие вопросы решаются «через жопу». Решение головой может занять несколько лет
GreyCat
Консервативний новатор
Сказка ложь да в ней намек ...
Дед приходит на избирательный участок, подходит к одному из членов комиссии и спрашивает:
- Я могу узнать, моя жена проголосовала?
- Конечно, сейчас посмотрим в списках. Да, вот она расписалась в получении бюллетеней. А что, дедушка, вы не живёте вместе?
- Да нет, она у меня умерла 15 лет назад, но каждый раз приходит голосовать. А я её всё застать не могу.
Дед приходит на избирательный участок, подходит к одному из членов комиссии и спрашивает:
- Я могу узнать, моя жена проголосовала?
- Конечно, сейчас посмотрим в списках. Да, вот она расписалась в получении бюллетеней. А что, дедушка, вы не живёте вместе?
- Да нет, она у меня умерла 15 лет назад, но каждый раз приходит голосовать. А я её всё застать не могу.
GreyCat
Консервативний новатор
(С)
Копання картоплі - культурно та емоційно подія світового масштабу, повірте, не менша за бразильські карнавали, баварські октоберфести чи паломницькі хаджі.
До цієї події готуються заздалегідь , латаючи мішки, любовно перескладуючи ґралі та перераховуючи потенційних копальщиків і збиральщиків.
Напруга зростає ближче до середини серпня і під вересень атмосфера у селі стає схожа на нервове заціпенніня у салуні Дикого Заходу, коли всі схопились за свої кольти і чекають першого пострілу. І постріл лунає. Усереднена "цьотка Галька" виходить з відром і рискалем на город, шифруючись, ніби просто щоб накопати пів-відра собі до борщу, але примружені підозріло-оцінюючі погляди сусідів через паркан миттєво січуть ситуацію і все вибухає. "Галька вже копає, а ми ше нє!!!!!"
В старих і малих починає нестерпно пекти в сраці і ціла армада висипає на городи, з відрами, рискалями і мішками. Джек Лондон описував у своїх творах, як на Алясці картоплею лікували цингу, але на селі бараболя стає справжньою панацеєю. Вона лікує артрити, варикоз, гарячку, тиски і гіпертонічні кризи і нівелює геронтологію як явище. Старі і немічні встають з ліжок і шкандибають з відром на город, шоб підзбирувати, бо не пасує лежати і вмирати, коли всі на городі.
В першу годину копання чітко розподіляються всі ролі - хто, шо і як. Терміново набираються на мобільний всі сини та дочки в місті, котрі покидають свої ноутбуки і офісні роботи та линуть в село, реалізовуючи свої ще в дитинстві намертво привиті комплекси вини перед батьками. Ніби за покликом професійного гіпнотизера, котрий дає умовний знак. Тільки коли все викопане, посортоване, зсипане і накрите - буремна душа вспокоюється ніби після катарсису і вертається до буденних справ. І вже коли пограбані бадилля горять на городах, пускаючи красивезні вертикальні стовпи диму у небо, як ритуальні вогнища племен сіу та команчів - стає невимовно легко. Селянин стоїть, спершись на граблі, і дивиться на той дим. Бо в тому димі повністю згорів він минулорічний і тепер обновився як немовлятко. А в його очах, як на інформаційних табло Термінатора пролітають цифри тільки йому зрозумілої статистики - ціна на бараболю цього року, кількість викопаних мішків, кількість зламаних держаків і днів, виграних в сусідів в змаганні!!!
Копання картоплі - культурно та емоційно подія світового масштабу, повірте, не менша за бразильські карнавали, баварські октоберфести чи паломницькі хаджі.
До цієї події готуються заздалегідь , латаючи мішки, любовно перескладуючи ґралі та перераховуючи потенційних копальщиків і збиральщиків.
Напруга зростає ближче до середини серпня і під вересень атмосфера у селі стає схожа на нервове заціпенніня у салуні Дикого Заходу, коли всі схопились за свої кольти і чекають першого пострілу. І постріл лунає. Усереднена "цьотка Галька" виходить з відром і рискалем на город, шифруючись, ніби просто щоб накопати пів-відра собі до борщу, але примружені підозріло-оцінюючі погляди сусідів через паркан миттєво січуть ситуацію і все вибухає. "Галька вже копає, а ми ше нє!!!!!"
В старих і малих починає нестерпно пекти в сраці і ціла армада висипає на городи, з відрами, рискалями і мішками. Джек Лондон описував у своїх творах, як на Алясці картоплею лікували цингу, але на селі бараболя стає справжньою панацеєю. Вона лікує артрити, варикоз, гарячку, тиски і гіпертонічні кризи і нівелює геронтологію як явище. Старі і немічні встають з ліжок і шкандибають з відром на город, шоб підзбирувати, бо не пасує лежати і вмирати, коли всі на городі.
В першу годину копання чітко розподіляються всі ролі - хто, шо і як. Терміново набираються на мобільний всі сини та дочки в місті, котрі покидають свої ноутбуки і офісні роботи та линуть в село, реалізовуючи свої ще в дитинстві намертво привиті комплекси вини перед батьками. Ніби за покликом професійного гіпнотизера, котрий дає умовний знак. Тільки коли все викопане, посортоване, зсипане і накрите - буремна душа вспокоюється ніби після катарсису і вертається до буденних справ. І вже коли пограбані бадилля горять на городах, пускаючи красивезні вертикальні стовпи диму у небо, як ритуальні вогнища племен сіу та команчів - стає невимовно легко. Селянин стоїть, спершись на граблі, і дивиться на той дим. Бо в тому димі повністю згорів він минулорічний і тепер обновився як немовлятко. А в його очах, як на інформаційних табло Термінатора пролітають цифри тільки йому зрозумілої статистики - ціна на бараболю цього року, кількість викопаних мішків, кількість зламаних держаків і днів, виграних в сусідів в змаганні!!!