Школа-інтернат, що у селі Великі Межиричі, виявляється, мас доволі цікаву історію. Будівля, де навчаються відсталі у розвитку діти, свого часу була резиденцією не одного польського пана, а в часи другої Світової - воєнним гарнізоном. Там пощастило побувати й кореспонденту "ЛЗ".
У День останнього дзвоника представники тижневика "Літопис Заходу" та ТМ "Beeline" відвідали учнів школи-інтернату, що знаходиться у селі Великі Межиричі. Діти, обділені батьківським теплом, радо зустріли рівненських гостей — спочатку всі разом запускали жовто-чорного повітряного змія, згодом дітям накрили солодкий стіл.
Між тим, як розповіла журналістові тижневика директор Великомежирицької школи-інтернату Марія Матвійчук. їхній заклад має величну історію.
— Як переповідають місцеві історики, до 1793 року цей палац належав панові Потоцькому, — повідала Марія Василівна. — Одного дня Потоцький сів із іншим паном, Отецьким, пограти у карти. Кажуть, що Потоцький за один вечір програв увесь палац. Після того у ньому прожило не одне покоління Отецьких, свого часу тут навіть прорили підземних хід, що виводив до центру Великих Межиричів і з'єднувався із костьолом. Минув час, і пани звідти виїхали, палац тимчасово пустував. У воєнні роки там перебував гарнізон, опісля там знаходилася звичайна школа, а з 1981 року — школа-інтернат.
Нині палац, який вважають пам'яткою архітектури, руйнується. Незважаючи на те, що дирекція школи-інтернату вже не один рік закликає владу щось із цим робити, на реставрацію грошей не виділяють.
— Проте цьогоріч нам пообіцяли, що таки візьмуться за реставрацію, — каже Марія Матвійчук. — Незабаром очікуємо архітектора, який усе огляне і зробить остаточні висновки, а згодом, сподіваємося, розпочнеться сама реставрація. Адже через аварійну небезпеку ми вже зачинили другий поверх.
У цьому закладі, за словами директора, дітлахи навчаються протягом десяти років. У день візиту журналіста і "білайнівців" відбувся черговий випуск учнів, і, що приємно відзначити, дев'ятеро підлітків із десяти, незважаючи на вади у розумовому розвитку, хочуть продовжувати здобувати освіту. Загалом, у школі-інтернаті навчаються 90 дітей.
У День останнього дзвоника представники тижневика "Літопис Заходу" та ТМ "Beeline" відвідали учнів школи-інтернату, що знаходиться у селі Великі Межиричі. Діти, обділені батьківським теплом, радо зустріли рівненських гостей — спочатку всі разом запускали жовто-чорного повітряного змія, згодом дітям накрили солодкий стіл.
Між тим, як розповіла журналістові тижневика директор Великомежирицької школи-інтернату Марія Матвійчук. їхній заклад має величну історію.
— Як переповідають місцеві історики, до 1793 року цей палац належав панові Потоцькому, — повідала Марія Василівна. — Одного дня Потоцький сів із іншим паном, Отецьким, пограти у карти. Кажуть, що Потоцький за один вечір програв увесь палац. Після того у ньому прожило не одне покоління Отецьких, свого часу тут навіть прорили підземних хід, що виводив до центру Великих Межиричів і з'єднувався із костьолом. Минув час, і пани звідти виїхали, палац тимчасово пустував. У воєнні роки там перебував гарнізон, опісля там знаходилася звичайна школа, а з 1981 року — школа-інтернат.
Нині палац, який вважають пам'яткою архітектури, руйнується. Незважаючи на те, що дирекція школи-інтернату вже не один рік закликає владу щось із цим робити, на реставрацію грошей не виділяють.
— Проте цьогоріч нам пообіцяли, що таки візьмуться за реставрацію, — каже Марія Матвійчук. — Незабаром очікуємо архітектора, який усе огляне і зробить остаточні висновки, а згодом, сподіваємося, розпочнеться сама реставрація. Адже через аварійну небезпеку ми вже зачинили другий поверх.
У цьому закладі, за словами директора, дітлахи навчаються протягом десяти років. У день візиту журналіста і "білайнівців" відбувся черговий випуск учнів, і, що приємно відзначити, дев'ятеро підлітків із десяти, незважаючи на вади у розумовому розвитку, хочуть продовжувати здобувати освіту. Загалом, у школі-інтернаті навчаються 90 дітей.
