Так пан жеж не у себе самого питає, а у інших на Червоному, правда?
Мої батьки (70+) живуть у Польщі з березня 2022
Тобто про життя в Польщі пан знає не безпосередньо, а з переповідок своїх батьків.
Щодо кондицій та поведінки деяких наших здобувачів прихистку маю об'єктивну картину.
По-перше, картина навряд чи може бути цілком об'єктивна хоча би тому, що пан тут її описує у сильно заряджених емоційно виразах, а об'єктивність передбачає певний рівень безсторонності.
По-друге, питання в цьому й було: скільки ж таких
фізично здорових і матеріяльно забезпечених мудаків
Замість чіткої відповіді в цифрах чи відсотках пан знову пропонує оперувати узагальненнями з дуже низьким (а то і практично відсутнім) конкретики. Дохуя і все тут, вірте мені на слово.
І тут не треба, аби таких уйобків була переважна більшість, навіть не треба щоб була проста більшість
Таких уйобків (ще раз опис: фізично здорових і матеріяльно забезпечених мудаків)
не може бути навіть проста більшість уже тому, що переважна більшість від того умовного мільйона - це жінки, діти і 60+.
нас зненавидіти всіх скопом
Люди, які так роблять, припускаються дослівно тієї самої помилки, що й сам пан Olexa - роблять хуйові узагальнення.
Навіть якби українські воєнні біженці в Польщі складалися лише з людей на автомобілях (так не є, очевидно, але ну якби, припустимо), то уже тоді би можна було задуматись, що як мінімум
а) дуже не у всіх українців дорогі-круті тачки бізнес-класу
б) далеко не всі українці (навіть ті на крутих тачках) поводяться на дорозі, як мудаки (ось пан же сам подає приклад дружини, правда?)
Відповідно питання:
Так якого ікса переносити негативне враження від нечисленної групки людей на значно ширші суспільні верстви, які не мають до нехорошої поведінки жодного стосунку?
Чи є такий підхід справедливим та об'єктивним?
Чи не є бува такий підхід просто шуканням соціально прийнятного приводу, аби каналізувати свою, уже й так присутню, українофобію?
****
І це ж ми ще не дійшли до того, що власники автомобілів на українських номерах - усіх скопом, від уже згаданих Запорожців до корит бізнес-класу - становлять у тому мільйоні виразну меншість: діти на машинах не їздять, та й пенсіонери (а особливо бабусі-пенсіонерки) ще в Україні (а тим більше в Польщі) щось не сильно були помічені в масовому володінні та використанні автомобілів.