Канадці надали багато допомоги українцям, тому казати що у них дибільні порядки...
Яке відношення це має до того, що до лікаря треба записатися чекати кілька тижнів/місяців, коли у тебе якийсь елементарний розлад здоров"я? Або в аптеці тобі без рецепту від лікаря не продадуть, навіть, ватку. Але ж до лікаря можна лише по запису потрапити, і чекати х/з скільки. А як раптово розболілась (для прикладу) голова, чи зуб, то обезболююче фіг де купиш, мучся, вмирай.
А пішли купляти на д/н малому в магазині-салоні телефон (14-й айфон), так нє, ми не можемо продати вам 14-й, бо вже вийшов 15-й. Доплачуйте 700 баксів і беріть 15-й. Ок, давайте 15-й. Пішов (менеджер) шукати в каптьорку. Через 40 хв повернувся: ой, ми не можемо вам продати такий телефон, бо нема такого кольору. Ок, давайте, який є. Пішов в каптьорку. Через 30 хв повернувся. Ой, ми не можемо продати вам телефон, бо нема такого об"єму пам"яті. Ок, давайте з меншим об"ємом, або який вже є. Пішов в каптьорку. Шукав 50 хв. Приніс. Починає оформлювати купу паперів, пише все вручну. Комп"ютер є на столі, але він там, схоже, що для краси. Довго щось пише, заповнює таблички, читає, перепровіряє, десь до 40 хв. Ой!!! А ми не можемо продати вам телефон, бо треба підключитись на контракт на 2 роки (а ваші наявні сімкарти запхайте собі в дупу). Ок. Підключайте. Контракт - 70 канадських баксів в місяць. Таки купили. Поки купляли, то провели в тому магазині 4 години. Подарували телефон малому, він почав користуватись. Покористувався місяць чи два. Почали приходити пропозиції від конкурентів з абонкою в 35 баксів/місяць. Пішли в той магазин-салон, питають, чи можна перенести номер до іншого оператора? Можна. Але спочатку заплатіть за умовами вашого контракту за 2 роки користування (а це 70 баксів х 24 місяці !!!), аж тоді ми анулюємо контракт. І так заганяють в кабалу у всьому, починаючи із дитинства.
Там ніхто нікуди не спішить, всі ходять один поза одного і регулярно пропадають на довгий час. Про комп"ютери, нє, не чули. Всі документи/запити/відповіді до/від державних організацій, лікарів, тощо, проходять тільки через пошту і в паперовому вигляді. Пошта вже рік страйкує. Свої документи можна чекати місяцями. Після обстеження у лікаря питаєш у нього, а яка у мене проблема із здоров"ям, а він каже, я не маю права вам цього казати. Я вам вишлю всі документи в паперовому вигляді через 4 місяці (бо він дуже зайнятий, швидше не має часу). А коли ті документи прийдуть поштою, яка страйкує, нікому невідомо.
Приходить тобі будь-яка посилка (дорога, чи не дорога річ у ній, всім пофіг), поштарі кладуть її на порозі вхідних дверей, при цьому, в двері вони не дзвонять і не стукають, не повідомляють ніяк. Прийшов він, поклав перед дверима - пошта свою роботу виконала (щось схоже з нашим тцк і з повістками по пошті). А те, що тебе в той час не було вдома, чи ти не почув, що тобі її поклали під двері, і ту посилку вкрали злодії, то це вже нікого не цікавить.
І таких історій вона розказувала цілий вечір. 2 пляшки вдули, а вона розказувала і розказувала. Тут все не буду описувати, бо вже замахався писати.