Однією з причин популярності захисту вітчизняного виробника та ворожого ставлення до імпорту є нерозуміння, що таке багатство та добробут.
Багато людей досі вважають, що добробут це гроші. Насправді ж ні. Добробут - це не гроші, а товари та послуги, які нам доступні. Чим їх більше, чим вони різноманітніші - тим більш заможнішими є люди. А гроші - лише засіб обміну, якій допомагає нам обмінюватися цими благами.
Зрештою, вся суть економіки це всього лиш обмін одних товарів і послуг на інші. Гроші лише допомагають здійснити цей обмін. Тому, коли імпортуються товари та послуги, які виробили люди з усієї планети, ми стаємо заможнішими. Але коли товари експортуються - ми стаємо біднішими.
Тобто експорт не робить людей багатими, він є лише засобом отримання імпорту. Іншої ролі в експорту немає.
Пригадуєте фразу, якою нас постійно лякають «якщо не зупинити імпорт, він нас завалить та знищить наших виробників»? Так ось, це абсолютна маячня. Почнемо з того, що якщо нас і справді завалять імпортними товарами та послугами, це буде дуже добре . Це означає, що люди стануть заможнішими.
А по-друге, імпорт можливий лише за наявності експорту. Без експорту не може бути імпорту, це сполучені посудини. Тож вітчизняне виробництво є обовʼязковою умовою для існування імпорту.
Ба більше, ріст ввезення імпортних товарів сприяє збільшенню вартості валюти, що стимулює розвиток експорту. Якщо штучно обмежувати імпорт, це гальмує експорт та конкурентоздатність вітчизняного виробника. А про те, що виробники не можуть існувати без імпортних комплектуючих, годі й нагадувати.
Все, що стоїть на заваді міжнародної торгівлі, зокрема обмеження, мита і податки - гальмує економічний розвиток, а значить відбирає у нас добробут. Шкідливість протекціонізму була доведена ще 300 років тому. Але хибні ідеї знову й знову зʼявляються, немов зомбі з темряви.
Якщо нам вже хочеться простимулювати українського виробника, потрібно створювати для нього найкращі умови - знижувати податки, регулювання, створювати ВЕЗи, гарантувати інвесторам захист прав на приватну власність, зокрема, від державних чиновників та силовиків.
Тоді матимемо шанс стати фабрикою Європи або навіть світу!
