Ринкова ціна на електроенергію в Україні стала найбільшою в Європі Через це українські метзаводи програють в конкуренції на зовнішніх ринках Російські обстріли генерації та історичний рекорд імпорту електроенергії (е/е) призвели до того, що в Україні значно виросла ціна е/е для промислових...
t.me
Ринкова ціна на електроенергію в Україні стала найбільшою в Європі
Через це українські метзаводи програють в конкуренції на зовнішніх ринках
Російські обстріли генерації та історичний рекорд імпорту електроенергії (е/е) призвели до того, що в Україні значно виросла ціна е/е для промислових споживачів.
Факти такі:
В червні імпорт е/е в Україну досяг історичного максимуму – понад 700 тисяч МВт-г.
Найбільшу частку імпорту – понад 40% – забезпечує Угорщина.
Ціни на е/е в ЄС в травні-червні виросли на фоні зростання цін на газ на 20%.
В липні ціна е/е базового навантаження на українському Ринку на добу наперед (РДН) в липні досягла 130 євро/МВт-г . В суміжних Польщі та Румунії вона близько 100 євро. В Німеччині – трохи більше 70 євро (дивись графік).
Якщо коротко: українська промисловість платить найбільшу ціну на е/е в Європі, яка там також не маленька.
В підсумку, українська продукція енергоємних підприємств стає неконкурентноздатною на зовнішніх ринках.
Ця проблема посилюються вимогою уряду імпортувати не менше 80% е/е для броні від відключень, про яку ми писали в червні (
https://t.me/monopolistua/1274).
Так зване імпортне ПСО призводить до збільшення ціни електрики через конкуренцію за перетин.
В окремі години плата за перетин подвоює ціну імпорту електроенергії.
Особливо це б’є по орієнтованим на експорт підприємствам гірничо-металургійного комплексу (ГМК), у яких велика частка е/е у собівартості готової продукції.
Для розуміння, в 2022-2023 роках країни ЄС спрямували 375 млрд євро на енергетичні субсидії.
Енергетичне субсидування в ЄС продовжиться, як мінімум, до 2025 року, хоча цього року ціни на енергоносії в Європі відкотились до рівня 2021 року.
4 липня на базі Федерації роботодавців відбулась нарада, де представники компанії ГМК заявили що працюють «в мінус» і довго так не протримаються.
Про критичну ситуацію заявили Ferrexpo Костянтина Жеваго – виробляє і експортує залізорудні окатиші. Метінвест Ріната Ахметова - чавун, сталь і залізна руда. Дніпросталь Віктора Пінчука - продукція зі сталі.
Продукція цих підприємств забезпечує значну частку експортної виручки країни.
Для зниження негативного впливу кризи металурги просять від уряду таких рішень:
Зменшити вимогу обов’язкового імпорту для бронювання від відключень з 80% до 50%.
Це не зменшить імпорт, але трохи вгамує конкуренцію за перетин, коли підприємства з меншою часткою е/е в собівартості «задирають» ціну на аукціонах Укренерго з розподілу перетину.
. Забезпечити проведення місячних, квартальних та річних аукціонів на розподіл перетину.
Зараз проводяться лише добові. Це є вимогою суміжних системних операторів, хоча Укренерго анонсувало можливість проведення середньострокових аукціонів без згоди суміжників.
Такий хід має призвести до зниження ціни перетину для імпортерів.
. Пришвидшити розширення потужності доступного перетину з існуючих 1,7 ГВт до 2,2 ГВт.
Міненерго вже анонсувало (
https://24tv.ua/vidklyuchennya-svitla-ukrayini-2024-shho-vplivaye-vlitku-yak_n2588853) це збільшення. Але практичного втілення цього плану поки непомітно.
Точний графік відключень
