Це наша корова і ми вам її не віддамо.
(Всі співпадіння з реальними подіями є цілковито випадковими, текст носить гумористично-конспірологічний характер)
Грьобані сонячні панелі, от нащо її сім'я взагалі тоді з цим зв'язувалась і їх з порушеннями ставила? Може, так би й крала далі... Ех.
Карочє, як це було. Не випустити пані Булгур з буцегарні не могли, бо "своя людина з партії", але і просто так випустити теж не могли, бо тоді панєнка просто перетинає кордон і їде насолоджуватись залишками свого нікчемного життя в достатку та спокої, не відповівши в повній мірі за те, що неприйнятно мало заносила в общак. ТОМУ...
... ставиться абсолютно нереальна сума застави, яку неможливо зібрати, але яку можна без проблем потрошку знижувати прийнятною кількістю засідань у прийнятному діапазоні. Поки судова система "працює", по панєнці вмикаються банківські зв'язки по Європі і збирається інфа по ній і пов'язаним особам, де і скільки бабла вони встигли наскирдувати. Паралельно зі знахідками, які лежали просто під ногами, шукають далі, але вже ці знахідки приносять власне пані Булгур в камеру через телефон, який вона отримує внутрішньою поштою буцегарні того ж дня як вона там опиняється. Ну тіпа, бачила? Ділись. Знайдемо більше - доведеться більше віддавати, тому краще зразу скажи де ще лежить.
... у чоловіків сім'ї тим часом швиденько переглядають інвалідності і забирають (майже) всі "білі квитки",
заливаючи бетоном.
Сума застави тане аж ніяк не поспіхом, все ще не зібрати. Інформацією (і відсотком) вперто не хочуть ділитись, бо пані Булгур сама вумна і "хай спочатку доведуть". Система остаточно в шоці і полякам (як найближчим і найкраще спрацьованим партнерам) "показують" на те, що знайшли. Поляки радісно клюють і відкривають справу.
До пані Булгур знову приходить єМалява телефоном в камеру, мовляв, чувіха, дєло торба. Виїзд в ЄС тобі вважай заказаний, бо ти економічний злочинець (а може і вся сім'я уже), втекти звідси просто так легко не вдасться, частині наскирдованого уже можна сказати "па-па". Краще давай домовлятись по хорошому. Ідуть торги, зрештою рішення приймається і візується. Телефон "єМалява У23" урочисто забирається з камери під час обшуку, накидаючи балів адміністрації буцегарні.
... паралельно чоловіча частина сім'ї екстрено обіляє доступні кошти, скупаючи машини і будуючи будинки, готуючись залишатись в країні, бо виїхати нікому не дадуть, білі квитки ж тю-тю.
Зрештою сума застави падає до "прийнятних" нещасних п'яти лямів гривень, які моментально сплачуються, пані Булгур виходить на свободу і сидить тихо не вимахуючись, поки в якийсь момент про її справу просто забудуть і тихенько закриють. Або не забудуть і буде якесь смішне покарання, яке вона відбуде з честю і гідністю місяці два.
От і казочці кінець, а хто слухав - молодець.