Який Олень? Я про про масову крадіжку даних карток Привату. Погортай відповідну тему.
Кібіргігієна й Hacking
- Автор теми Riznychenko
- Дата створення
Повністю погоджуюся! Оленів вистачає.
А після чергової розводки чергового оленя, що вимкнув 3DS, Приват блокує картки за спробу провести платіж за доставку газу в 6.79 грн на цілком українському сервісі українського ж іншого банку PayHub.ua
- Реєстрація
- 28.08.20
- Місто
- Львів
Хоч кілька кейсів з крадіжкою грошей через експлойти?
ОК. Все винні діри в операційці телефону.
Теж пробував хоч якесь посилання з детальним аналізом що ся стало, як гроші злизали - але марно.
Схоже що то щось з розряду "міської легенди", або астрології з аргументами: "ну всі ж знають що це діє"
Розмова була про те, що неможливо обналичити дані банківських карток, тому сенсу ламати систему немає.
Практика показує, що шляхи викрадати гроші за даними карток є і ними користуються.
Практика показує, що шляхи викрадати гроші за даними карток є і ними користуються.
Так у тому то й проблема що всі ті достеменно відомі та задокументовані шляхи зводяться до задурювання шахраями чи то оленів, чи то бабців деменційних в розмовах з ними по телефону!
А прикладу коли так щоб просто пройшов за веб-посиланням - і в тебе гроші раптом злизали - ніхто чомусь навести не може
- Реєстрація
- 28.08.20
- Місто
- Львів
Мова йшла про хак телефону, а не видурювання даних шахрайськими методами.
Не маю на меті сперечатися, просто хочу з'ясувати для себе мотиви споживачів, які готові переплачувати за телефон 150-200$, бо 7 років підтримки. Це все більше схоже на маркетинговий хід, а не реальні кейси безпеки.
Так ж зрозуміло, що це один з різновидів маркетингу у брендів першого ешелону, конкуруючих з ябком!
Сіли собі маркетолухи самса, добряче задумалися і вирахували що із загальним зростанням обізнаності юзерів у гучних епловських кейсах з експлойтами, давайте ми й собі наживемо на тому жирка
А за сім років, що ми пообіцяємо піплу обнови, вже давно або ішак, або падішах здохне.
Kritik
Имею мнение...
- Реєстрація
- 21.09.08
- Місто
- Odessa <--> Berlin
я лично видел попытку списания с моей Моно (в списке неудачных транзакций и пометка "неправильная дата / код"). Карта вообще нигде не вводилась и денег на ней не было, открыл виртуалку на всякий случай.
Ох уж ця дирява IOS і недолуга Apple, що випустила патчі для всіх своїх пристроїв тільки згодом.
Толі дєло сотні виробників на Android і платформі MediaTek. Про їх нещодавній взлом мало говорять, бо виявили експлойт та залатали всі девайси завчасно?)) Чи єтодругоє, недирявоє?
Толі дєло сотні виробників на Android і платформі MediaTek. Про їх нещодавній взлом мало говорять, бо виявили експлойт та залатали всі девайси завчасно?)) Чи єтодругоє, недирявоє?
Так і я ж, теж володіючи S8, про то саме! Останнє оновлення ПЗ для його андроід 9 виробник випустив ще Wed Jul 27 12-50-22 2022.
І нічого, "непогано люди себе з ним почувають", навіть зеленої гадки не маючи про якісь там експлойти, від яких, щоб тебе не зламали, як ябко, треба чи не щотижня встановлювати чергове оновлення ПЗ!
Ну жили ж люди собі щасливо вже скоро 4 роки без жодних оновлень, а тут, раптом, виробник навіщось бере собі нову моду, обіцяти юзерам оновлення ПЗ на 7 років у нових моделях наперед, причому навіть не на флагманах!
- Реєстрація
- 28.08.20
- Місто
- Львів
Жах, ви ж кібернезахищений.
Кіберзлочинці всього світу сплять і бачать, як вламуються на ваш телефон і викрадають дані разом з флешкою, СІМ-картою і чохлом. )
Терміново встановіть платний антивірус для Андроїда (всього лиш 1599 грн/рік).
Дякую, але я б його встановив лише б якби це мені платили 1599 грн/рік за то
Бо можу собі уявити, наскільки він ще пригальмує і без того суцільне гальмо з назвою S8.Та й, взагалі, зараз мій сценарій використання цього апарату - виключно у якості ТБ боксу через Samsung DeX. Де кібербезпека не вимагається
ПотапаПапа
ОстапаПапа
боже, как хорошо раньше было с Нокией-1100!!! 
Никаких тебе обновлений! Никаких тебе вирусов!
Никаких тебе обновлений! Никаких тебе вирусов!
Post automatically merged:
Это почему же? Приколи - к тебе гости пришли, а твой Эсвосемь порнуху на телеке показывает!
protoss
Ен таро Адун!
Як на мене, то найстрашніший експлойт - це можливість отримати дублікат сім карти абонента. І він від смартфону не залежить
Для більшості скільки там яких оновлень неважливо, навіть ті, що є не ставлять.
Якщо смартфон не здох, не втопили/розбили/вкрали, то найчастіші причини завершення його життя:
- постійно забивається пам'ять через що не працюють додатки
- не працює Youtube, Zoom інші додатки на старих версіях ОС
- втрата ємності акумулятора
- поганий стан корпусу, екрану
Post automatically merged:
Для захисту від цього треба використовувати реєстрацію абонента та послугу заборони віддаленої заміни SIM карти у Vodafone. Також варто відключити роумінг якщо ним не користуєтесь.
Останнє редагування:
Kritik
Имею мнение...
- Реєстрація
- 21.09.08
- Місто
- Odessa <--> Berlin
К сожалению, это не гарантия. Человеческий фактор. В соседней стране была эпидемия фальшивых доверенностей, по которым восстанавливали сим и выводили деньги с банковских счетов. Решили интеграцией банковских систем и систем операторов. После замены сим никаких дествий со счетом при помощи смс сутки нельзя делать. У нас такой "спайки" банков и операторов нет. А случаи несанкционированной замены владельца даже контрактных сим есть. На форуме писали не один раз. Даже у меня в корпе такое было.
Повністю погоджуюся. В даний момент вже треба бути гіком достатнього рівня, щоб вміти чи не щодня вичищати руцями чи за допомогою SD Maid + Shizuku сміття у смартфоні з 64 ГБ пам'яті, щоб продовжувати хоч якось могти користуватися ним.
Тут на форумі юзер чоловічої статі вже й на 128 ГБ нарікав, що неконтрольовано в data/data щось пише, з-за чого веде постійну напружену боротьбу за звільнення місця.
А що ж тоді про більшість жінок говорити?
Всі, без винятку, жінки яких знаю, приблизно раз на 2-3 роки міняють смартфон саме з тієї причини, - засрався повністю, відповідно, почав гальмувати.
Перебільшення кібератак у медіа: між інформуванням і конструюванням страху
У публічному дискурсі часто можна почути тезу, що медіа "перегинають" із кібератаками, створюючи відчуття постійної катастрофи. Важливо підкреслити: це не інтуїтивне спостереження, а явище, яке має чітке відображення в академічній літературі. Дослідження в галузях кібербезпеки, соціології ризику та медіастудій показують, що спосіб висвітлення кібератак системно впливає на суспільне сприйняття, причому часто – у бік перебільшення загрози.Одним із ключових емпіричних підтверджень є дослідження "Dynamic communication and perception of cyber risk", яке демонструє, що сприйняття кіберризику корелює не з кількістю інцидентів, а з емоційною тональністю новин [1]. Це означає, що саме медійна подача, а не фактична реальність, визначає рівень страху.
Медіа як фактор викривлення: що показують дослідження
Сучасна наука прямо говорить про наявність системного "медійного перекосу" у висвітленні кіберзагроз. У статті "If it bleeps it leads? Media coverage on cyber conflict and misperception" доводиться, що медіа-упередження у сфері кіберконфліктів є особливо сильним через складність і закритість самих операцій [2]. Автори підкреслюють, що ця специфіка створює умови для хронічного завищення сприйняття загрози навіть за відсутності масштабних катастрофічних атак.
Додатково дослідження у Journal of Cybersecurity показує, що для більшості людей медіа є основним джерелом інформації про кіберзагрози, оскільки власного досвіду взаємодії з ними у громадян майже немає [3]. У такій ситуації інформаційна асиметрія неминуче веде до того, що медіа фактично "конструюють реальність" кіберризиків.
Окремий пласт досліджень присвячений фреймінгу. Наприклад, систематичний аналіз медіаматеріалів про ransomware показує, що новини часто подаються через конфліктні, емоційні та персоналізовані рамки, які підсилюють драматичний ефект [4]. Це не випадковість, а структурна властивість сучасної медіалогіки.
Чому саме кібербезпека стає об’єктом драматизації
Кіберзагрози мають низку характеристик, які роблять їх ідеальними для перебільшення. По-перше, вони технічно складні і непрозорі, що створює інформаційний вакуум. По-друге, проблема атрибуції означає, що винуватця часто неможливо визначити однозначно. По-третє, потенційні наслідки можуть бути дуже масштабними, навіть якщо конкретний інцидент є обмеженим.
У таких умовах медіа заповнюють прогалини інтерпретаціями, а аудиторія не має інструментів для критичної перевірки. Дослідження також показують, що навіть саме по собі медійне висвітлення підвищує відчуття ризику: люди, які частіше стикаються з новинами про кіберзлочини, демонструють вищий рівень страху незалежно від реальної загрози [5].
Позитивні наслідки драматизації
Попри критику, перебільшення не можна розглядати лише як негативне явище. Воно виконує важливі соціальні функції. По-перше, медійна драматизація підвищує рівень обізнаності населення про кіберризики, що в умовах цифровізації є критично важливим. По-друге, вона стимулює державну політику та регулювання, оскільки суспільний запит на безпеку зростає разом із відчуттям загрози.
Крім того, дослідження впливу інформаційного середовища на ринки показують, що активне обговорення кібератак сприяє більшій прозорості та довгостроковому відновленню довіри, навіть якщо короткостроково воно підсилює негативні реакції [6].
Негативні наслідки: страх як ресурс
Водночас надмірна драматизація має серйозні побічні ефекти. Вона формує хибне уявлення про кіберпростір як про середовище постійної катастрофи, що може призводити до паніки, недовіри до технологій та навіть політичних перекосів. Дослідження показують, що завищене сприйняття кіберзагроз може впливати на підтримку більш жорстких заходів безпеки, включно з обмеженням приватності [2].
На цьому тлі формується ціла екосистема акторів, які прямо або опосередковано зацікавлені у підтриманні страху. Медіа отримують трафік і увагу, приватні компанії з кібербезпеки – клієнтів, а політичні актори – аргументи для посилення контролю. Таким чином, страх стає ресурсом, який активно використовується у різних сферах.
Як правильно сприймати новини про кібератаки
Практичний висновок із усіх досліджень полягає в тому, що сприйняття кіберзагроз потрібно відокремлювати від їх медійного представлення. Якщо новина побудована на емоційних формулюваннях, апелює до "катастрофічних наслідків" або не містить чітких технічних деталей, це майже завжди сигнал про фреймінг, а не про реальний масштаб події. Важливо звертати увагу не лише на сам факт атаки, а й на її контекст: тип інциденту, реальні наслідки, масштаб ураження та підтвердження з незалежних джерел.
Корисно також пам’ятати, що більшість кібератак є або обмеженими, або рутинними з точки зору фахівців, навіть якщо в медіа вони подаються як "безпрецедентні". Саме тому критичне читання новин і розуміння базових принципів кібербезпеки є ключем до адекватного сприйняття.
Висновки
Академічні дослідження однозначно підтверджують: драматизація кібератак у медіа є системним і добре задокументованим явищем. Вона виникає не випадково, а як результат поєднання властивостей кіберпростору та логіки медіаіндустрії. При цьому її не можна оцінювати однозначно негативно, оскільки вона одночасно виконує функції інформування і стимулювання суспільної уваги до проблем безпеки.
Однак ключова проблема полягає в тому, що межа між інформуванням і маніпуляцією часто розмивається. Саме тому критичне мислення щодо новин про кібербезпеку стає не менш важливим, ніж технічні засоби захисту.
Сучасна наука прямо говорить про наявність системного "медійного перекосу" у висвітленні кіберзагроз. У статті "If it bleeps it leads? Media coverage on cyber conflict and misperception" доводиться, що медіа-упередження у сфері кіберконфліктів є особливо сильним через складність і закритість самих операцій [2]. Автори підкреслюють, що ця специфіка створює умови для хронічного завищення сприйняття загрози навіть за відсутності масштабних катастрофічних атак.
Додатково дослідження у Journal of Cybersecurity показує, що для більшості людей медіа є основним джерелом інформації про кіберзагрози, оскільки власного досвіду взаємодії з ними у громадян майже немає [3]. У такій ситуації інформаційна асиметрія неминуче веде до того, що медіа фактично "конструюють реальність" кіберризиків.
Окремий пласт досліджень присвячений фреймінгу. Наприклад, систематичний аналіз медіаматеріалів про ransomware показує, що новини часто подаються через конфліктні, емоційні та персоналізовані рамки, які підсилюють драматичний ефект [4]. Це не випадковість, а структурна властивість сучасної медіалогіки.
Чому саме кібербезпека стає об’єктом драматизації
Кіберзагрози мають низку характеристик, які роблять їх ідеальними для перебільшення. По-перше, вони технічно складні і непрозорі, що створює інформаційний вакуум. По-друге, проблема атрибуції означає, що винуватця часто неможливо визначити однозначно. По-третє, потенційні наслідки можуть бути дуже масштабними, навіть якщо конкретний інцидент є обмеженим.
У таких умовах медіа заповнюють прогалини інтерпретаціями, а аудиторія не має інструментів для критичної перевірки. Дослідження також показують, що навіть саме по собі медійне висвітлення підвищує відчуття ризику: люди, які частіше стикаються з новинами про кіберзлочини, демонструють вищий рівень страху незалежно від реальної загрози [5].
Позитивні наслідки драматизації
Попри критику, перебільшення не можна розглядати лише як негативне явище. Воно виконує важливі соціальні функції. По-перше, медійна драматизація підвищує рівень обізнаності населення про кіберризики, що в умовах цифровізації є критично важливим. По-друге, вона стимулює державну політику та регулювання, оскільки суспільний запит на безпеку зростає разом із відчуттям загрози.
Крім того, дослідження впливу інформаційного середовища на ринки показують, що активне обговорення кібератак сприяє більшій прозорості та довгостроковому відновленню довіри, навіть якщо короткостроково воно підсилює негативні реакції [6].
Негативні наслідки: страх як ресурс
Водночас надмірна драматизація має серйозні побічні ефекти. Вона формує хибне уявлення про кіберпростір як про середовище постійної катастрофи, що може призводити до паніки, недовіри до технологій та навіть політичних перекосів. Дослідження показують, що завищене сприйняття кіберзагроз може впливати на підтримку більш жорстких заходів безпеки, включно з обмеженням приватності [2].
На цьому тлі формується ціла екосистема акторів, які прямо або опосередковано зацікавлені у підтриманні страху. Медіа отримують трафік і увагу, приватні компанії з кібербезпеки – клієнтів, а політичні актори – аргументи для посилення контролю. Таким чином, страх стає ресурсом, який активно використовується у різних сферах.
Як правильно сприймати новини про кібератаки
Практичний висновок із усіх досліджень полягає в тому, що сприйняття кіберзагроз потрібно відокремлювати від їх медійного представлення. Якщо новина побудована на емоційних формулюваннях, апелює до "катастрофічних наслідків" або не містить чітких технічних деталей, це майже завжди сигнал про фреймінг, а не про реальний масштаб події. Важливо звертати увагу не лише на сам факт атаки, а й на її контекст: тип інциденту, реальні наслідки, масштаб ураження та підтвердження з незалежних джерел.
Корисно також пам’ятати, що більшість кібератак є або обмеженими, або рутинними з точки зору фахівців, навіть якщо в медіа вони подаються як "безпрецедентні". Саме тому критичне читання новин і розуміння базових принципів кібербезпеки є ключем до адекватного сприйняття.
Висновки
Академічні дослідження однозначно підтверджують: драматизація кібератак у медіа є системним і добре задокументованим явищем. Вона виникає не випадково, а як результат поєднання властивостей кіберпростору та логіки медіаіндустрії. При цьому її не можна оцінювати однозначно негативно, оскільки вона одночасно виконує функції інформування і стимулювання суспільної уваги до проблем безпеки.
Однак ключова проблема полягає в тому, що межа між інформуванням і маніпуляцією часто розмивається. Саме тому критичне мислення щодо новин про кібербезпеку стає не менш важливим, ніж технічні засоби захисту.
Джерела
1. Dynamic communication and perception of cyber risk: Evidence from big data in media - ScienceDirect. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0747563221001746 (дата звернення: 24.03.2026).
2. If it bleeps it leads? Media coverage on cyber conflict and misperception | Journal of Peace Research | Oxford Academic. URL: https://academic.oup.com/jpr/article/61/1/72/8364820 (дата звернення: 24.03.2026)
3. Twenty-five years of cyber threats in the news: a study of Swedish newspaper coverage (1995–2019) | Journal of Cybersecurity | Oxford Academic. URL: https://academic.oup.com/cybersecurity/article/7/1/tyab016/6321976 (дата звернення: 24.03.2026).
4. Media Framing and Portrayals of Ransomware Impacts on Informatics, Employees, and Patients: Systematic Media Literature Review - PMC. URL: https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC12015346/ (дата звернення: 24.03.2026).
5. Fear and perceived risk of cyber fraud victimization among Chinese University students | Crime, Law and Social Change | Springer Nature Link. URL: https://link.springer.com/article/10.1007/s10611-024-10155-9 (дата звернення: 24.03.2026).
6. Cyberattacks, perception, and market impact: Financial and social media dynamics of breach disclosure - ScienceDirect. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0167404826000386 (дата звернення: 24.03.2026).
1. Dynamic communication and perception of cyber risk: Evidence from big data in media - ScienceDirect. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0747563221001746 (дата звернення: 24.03.2026).
2. If it bleeps it leads? Media coverage on cyber conflict and misperception | Journal of Peace Research | Oxford Academic. URL: https://academic.oup.com/jpr/article/61/1/72/8364820 (дата звернення: 24.03.2026)
3. Twenty-five years of cyber threats in the news: a study of Swedish newspaper coverage (1995–2019) | Journal of Cybersecurity | Oxford Academic. URL: https://academic.oup.com/cybersecurity/article/7/1/tyab016/6321976 (дата звернення: 24.03.2026).
4. Media Framing and Portrayals of Ransomware Impacts on Informatics, Employees, and Patients: Systematic Media Literature Review - PMC. URL: https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC12015346/ (дата звернення: 24.03.2026).
5. Fear and perceived risk of cyber fraud victimization among Chinese University students | Crime, Law and Social Change | Springer Nature Link. URL: https://link.springer.com/article/10.1007/s10611-024-10155-9 (дата звернення: 24.03.2026).
6. Cyberattacks, perception, and market impact: Financial and social media dynamics of breach disclosure - ScienceDirect. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0167404826000386 (дата звернення: 24.03.2026).