Освіта в Україні та за кордоном

[debugger]

У МОН розповіли, яку кількість вишів скоротили за рік

Заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький розповів, наскільки скоротилася мережа вишів за рік.

life.pravda.com.ua

Спойлер: наразі працюють близько 150 університетів, з яких 120 підпорядковуються Міносвіти. Торік їх налічувалося близько 160.

За рік в Україні скоротили мережу університетів на десять вишів.

Про це повідомив заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький під час міжнародна конференція "Українсько-польські дебати молоді", пише "Укрінформ".

"Ми поставили ціль – 100 державних університетів до вступу у Європейський Союз. Йдеться про п’ять років. За 12 місяців відбулося скорочення мережі на 10 закладів – шляхом приєднання до більших університетів менших і тих, які економічно не можуть існувати як окремі інституції.

Намагаємося робити це більш-менш безболісно. В деяких випадках – вдається зробити, в інших – ні. Та права студентів і викладачів завжди є захищеними", – зазначив Винницький.

За його словами, наразі працюють близько 150 університетів, з яких 120 підпорядковуються Міносвіти. Торік їх налічувалося близько 160.

"Йдеться не про економію коштів. Насамперед – про укрупнення для більшої ресурсної бази та кращих конкурентних позицій університету в європейській спільноті", – запевнив заступник міністра.

Раніше Михайло Винницький розповідав, що під час скорочення кількості закладів вищої освіти братимуть до уваги кількість студентів, які навчаються державним коштом.

"Червоною лінією" заступник міністра назвав менш ніж 30% вступників із державною підтримкою.

 

[Гудзак]

Культурная идентичность в эпоху беспамятства

Леонид Невзлин: Мы недооценили культуру.

tel1.info.comcb.info

Іншої теми не знайшов, запостив сюди. Це про "базіс та надстройку", як казали недовчені марксисти. І про те, що людина таки відрізняється від шанованих свиней тим, що дивиться на зірки (спочивай з миром, пане Амбарцумян!).

 

[debugger]

Умови роботи викладачів зміняться: президент підписав закон про підтримку наукової діяльності

Президент Володимир Зеленський підписав закон, за яким у наступному навчальному році змінять умови роботи співробітників закладів вищої освіти.

life.pravda.com.ua

Спойлер: Докладніше

Президент Володимир Зеленський підписав закон, який посилює роль наукової діяльності в системі вищої освіти і створює умови для залучення практиків до викладання.

Про це повідомили в Міністерстві освіти і науки.

Там пояснили, що закон зменшує навчальне навантаження на науково-педагогічних працівників. Якщо раніше ставкою вважали 600 годин, то тепер посада передбачатиме від 460 до 480 годин роботи на навчальний рік.

Крім того, нові правила збільшують роль наукової роботи – науковий складник має становити принаймні 30% від зайнятості співробітників.

Також заклади вищої освіти зможуть залучати до викладання фахівців-практиків, які не будуть зобов'язані провадити наукову діяльність. Для цього закон закріплює нову категорію педагогічних працівників.

За законом, українські виші отримають більше автономії, адже зможуть самостійно встановлювати норми і обсяги наукової роботи. При цьому заклади освіти можуть враховувати власні стратегічні пріоритети чи окремі наукові напрями.

У МОН вважають, що закон посилює роль співробітників університетів як науковців, надаючи вибір між фокусом на науці чи практиці.

У відомстві зауважили, що при цьому нові правила не передбачають примусового звільнення, якщо викладачі не зможуть набрати 30% наукової діяльності. В такому випадку адміністрація закладу зможе перевести їх до категорії педагогічних працівників.

Що вважати за наукову діяльність, у вишах будуть вирішувати самостійно. Вірогідно, види роботи співробітників фіксуватимуть в індивідуальних навантаженнях викладачів.

"Зміни спрямовано на підвищення якості освіти, що є ключовим критерієм акредитації. Залучення як науковців, так і практиків може підвищити конкурентоспроможність програм. Прямого впливу на обсяги держзамовлення закон не має", – пояснили в МОН.

Нові правила запрацюють у 2025-2026 навчальному році.

 

[Гудзак]

...переграли розподіл між "горловими" та т.з. зворотньою стороною. Тепер почнеться імітація наукових досліджень - у вигляді ще більшого валу публікацій сумнівної якості у "братських могилах" (колективних монографіях), збірниках "міжнародних" конференцій у Польщі та платних ВАК-виданнях. При тому, що простір маневру для "своїх" у керівництва ВНЗ закон залишив. Фігня це та окозамилювання. ИМХО.

 

[Дюрі-бачі]

Гудзак, В нас вже почали різати години: Зараз на ставку в мене 600 "горлових" годин, але в них входять 3 аспіранти по 25 годин, 4 дипломні роботи по 15 годин, кілька екзаменів/заліків т.д. А з нового року будуть 480 сугубо лекцій/лабораторних... Наука була 300 годин то тепер 480, але міряється наука дуже умовно...

 

[Kritik]

у вигляді ще більшого валу публікацій сумнівної якості у "братських могилах" (колективних монографіях

я не сильный специалист, но вроде так везде.

To view the content, you need to Sign In or Register.

 

[Дюрі-бачі]

Kritik, чудова схема, сам так роблю, правда авторів зазвичай 7-8.

 

[debugger]

Шнобелівка-1992:

Литература. Юрий Стручков, сотрудник Института Элементоорганических соединений (ИНЭОС) в Москве — за публикацию с 1981 по 1990 гг. 948 научных работ (в среднем — по одной работе каждые 3,9 дня).

 

[Гудзак]

Kritik, ну, колективна монографія в "українському" сенсі це трошки інше. Це талмудина різної товщини, присвяченая конкретному напрямкові, яка складається з декілька глав, і у кожної глави є свій автор. Наприклад, "Информационные технологии и автоматизация - основа управления бизнесом. Учет и отчетность.... etc.", Одесса, 2012. Видавництво - це зазвичай ФОП-викладач з ВНЗ (кандидат або навіть доктор наук), яке часто-густо готує наклад на базі ВНЗ. "Потрібні" люди ззовні та керівництво друкують свої опуси там безкоштовно, інші - за досить грубі гроші. І усі задоволені - хтось заробив, а хтось зрубав "палку" для звіту по НІР. Тьху, прости господи...

Post automatically merged: 09.04.25

debugger, у академіка В.М. Глушкова, по різним оцінкам, 600-800 публікацій (якщо рахувати й 2-3 абзаци в "Пионерской правде"). Але серйозних одноосібних - десь з десяток.

 

[debugger]

Наприклад, "Информационные технологии и автоматизация - основа управления бизнесом. Учет и отчетность.... etc.", Одесса, 2012.

У найбільш виродженому випадку «Актуальні проблеми науки і освіти», куди можна тулити геть усе.

 

[debugger]

Видавництво - це зазвичай ФОП-викладач з ВНЗ (кандидат або навіть доктор наук), яке часто-густо готує наклад на базі ВНЗ. "Потрібні" люди ззовні та керівництво друкують свої опуси там безкоштовно, інші - за досить грубі гроші. І усі задоволені

Приклад такого paper mill та їх продукції:

To view the content, you need to Sign In or Register.

Початок великої війни, схоже, не пережили, бо майже половина клієнтів була із запоребря.

 

[Гудзак]

debugger, одеський SWorld "живее всех живых" - часопис, псевдо-конференції, монографії. З забугорними в т.ч. ISSN та ISBN.

 

[debugger]

Гудзак, та в них ніби теж журнали тільки до 2022 на сайті є.

А це по всій країні майже всі школи зробили гімназіями і тільки до 9 класів?
Лише кілька зробили ліцеями і до 11 класів. Одна з них, наприклад, до 2000-х була школою, потім гімназією, а тепер вже записали як ліцей.

Стаття, повна зради:
Псевдогімназійно-ліцейський «гібрид слона і носорога» не життєздатний, поверніть школу

 

[Дюрі-бачі]

@debugger, одеський SWorld "живее всех живых" - часопис, псевдо-конференції, монографії. З забугорними в т.ч. ISSN та ISBN.

Теж придумали велику "ревізію" журналів, багато втратять "фаховість" в кінці року.

Post automatically merged: 11.04.25

А це по всій країні майже всі школи зробили гімназіями і тільки до 9 класів?
Лише кілька зробили ліцеями і до 11 класів.

В Ужгороді ліцеми стали 14 з 21 шкіл (67%), хоча спочатку хотіли тільки 50%, але директори "продавили"
В Закарпатті в цілому десь 40%.
Питання в тому, що скоро не буде кого вчити в 12 класі, бо переважна більшість дітей тікає за кордон, ті ж Словаки дуже потужну рекламну проводять і не бурчать, що витрачають бюджетні кошти для безкоштовного навчання українців.

 

[Гудзак]

debugger, та я вже не відстежую років з 12 усі ті контори типу SWorld'a. Тим більше, що зараз у "тренді", щоб публікація "засвітилась" у Скопусі - Google Scholar вже не годиться. Та й Scholar індекс Хірша завищує - хоча як індикатор посилань на публікацію ще так-сяк.

 

[Андрюх@dp.ua]

"засвітилась" у Скопусі

WoS також катить

 

[Дюрі-бачі]

Андрюх@dp.ua, в WoS у видання, що індексуються core collection не так то й просто потрапити. Там трохи кращий фільтр, ніж у виданнях, що індексуються в Scopus.
Хоч а й там, якщо дуже нагліти й друкувати все підряд, то виключають журнали.

От зараз в науці значно складніший виклики: ШІ навчився генерувати дуже правдоподібні псевдонаукові тексти, які важко відрізнити від справжніх, а експерименти майже неможливо повторити, бо коштують дуже дорого.

 

[Гудзак]

Дюрі-бачі, а ще ж є спеціалізовані бази - накшталт RePEc для серйозних публікацій з економіки (та й економетріки з матмоделюванням). У свій час була така фішка: береш свою українську публікацію, оформлюєш згідно з вимогами MPRA (Munich Personal RePEc Archive) - тобто перекладаєш англійською назву, резюме, коди etc. - закидуєш на сайт універу в Мюнхені і чекаєш собі, що хтось десь її помітить (якщо добряче попрацювати над назвою та резюме). Все чесно, цивільно, безкоштовно - і по-модньому, по-європейські. Без усяких "Актуальних проблем економіки" за гроші.

 

[Дюрі-бачі]

Гудзак, Н

а ще ж є спеціалізовані бази - накшталт RePEc для серйозних публікацій з економіки (та й економетріки з матмоделюванням).

Та багато чого є. Он в поляків свої списки, казахи визнають тільки Q1-Q2, в грантах ЄС є чорний список видавництв... Але коли є попит, то завжди знайдеться й пропозиція.

Post automatically merged: 11.04.25

А може бути як з вісником наших фізиків: роками заробляв репутацію, потрапив в Q1, а потім за гроші надрукував 2 "мусорні" номери, де сотні статей взагалі не по темі і нульової якості

 

[debugger]

WoS також катить

Шлях свинорила:

До публікації, проіндексованої у базах даних Web of Science Core Collection та/або Scopus, прирівнюється:
...
монографія (окрім розділів), видана за останні п’ять років (для наукових видань в кластерах «Національна безпека та оборона» і «Гуманітарні науки та мистецтво»).