Держмайно та «геополітичні інвестори»
Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Чим більше труднощів з наповненням бюджету, тим більше уряд сподівається на Фонд держмайна. Щоправда, на прес-конференції глави ФДМУ Олександра Рябченка журналісти неабияких сенсацій не почули. Якщо, звісно, не вважати такими заяви про те, що «Укртелеком», який поки не перебуває у підпорядкуванні ФДМУ, буде виставлений на продаж у серпні, а також про те, що цього року, можливо вперше в своїй історії, Україна розпочне приватизацію так званої теплової генерації, тобто енергогенеруючих компаній.
За словами Рябченка, бюджет чекає від продажу держвласності 10 мільярдів гривень. Невипадково приватизація «Укртелекому» розпочнеться в серпні — це крайній термін для того, щоб гроші інвесторів були перераховані до бюджету 2010 року. «У нас немає вибору, — говорить Рябченко, — лише в серпні». І відповідний наказ у Фонді, як повідомив його глава, вже підписаний. Рябченко розуміє, що тут є невеличке нестикування — перед цим монополіста зв’язку слід було б рішенням уряду передати з підпорядкування Мінтрансзв’язку до господарства ФДМУ... Але, мабуть, зараз не до формальностей. «Укртелеком» ще належить підготувати до продажу, забезпечити істотне зростання його капіталізації, що грає вирішальну роль при визначенні стартової ціни продажу на конкурсі. Рябченка тішить, що останнім часом капіталізація компанії постійно зростає. У результаті 93% акцій підприємства він сподівається виставити на продаж за 9 мільярдів гривень і впевнений, що отримати в результаті відкритого конкурсу вдасться не менш як 10 мільярдів.
Складніше з тепловою генерацією. На відміну від «Укртелекому» процес приватизації якого вже багато разів починався й припинявся, енергогенеруючі компанії виставляються на продаж уперше в українській історії. Як зазначає глава ФДМУ, генерацію до продажу ще ніхто ніколи не готував. Зараз цим займатиметься не лише ФДМУ, а й Мінпаливенерго. Щоправда, до нього план з приватизації не доведено, й він є обережним: пропонує продавати по одній генеруючій компанії й одній компанії електротранспорту (обленерго) на квартал. Конкурс щодо енергетичних об’єктів може бути оголошено лише в четвертому кварталі. У цілому, Рябченко хоче отримати за генерацію 11 мільярдів гривень. Він ратує за продаж без обмежень усім, хто в змозі платити.
Деякі українські компанії, які є потенційними покупцями, без великого захвату сприймають ідею відкритих аукціонів. Віталій Бутенко, директор зі стратегії компанії ДПЕК — приватної української енергогенеруючої компанії, що належить групі СКМ, стверджує, що такий підхід може завдати шкоди енергетичній безпеці країни. Він побоюється так званих геополітичних інвесторів (швидше за все, ними можуть стати лише російські компанії. — Авт.). «Так, вони заплатять значно більше, ніж ті компанії, що мають виключно бізнес-інтереси, але потім, наприклад, помінявши українське вугілля на «свій» газ, підкинуть українській економіці безліч неприємних сюрпризів», — непокоїться топ-менеджер.
Не обходиться без дискусії й продаж «Укртелекому». Як вважає член Національної комісії регулювання зв’язку (НКРЗ) Володимир Звєрєв, умови приватизації підприємства можуть коригуватися. Він не виключає, що уряд перегляне своє рішення про продаж усього держпакету акцій і піде на варіант приватизації, за якого в держави залишиться «золота акція». Рябченко проти. Він ратує за створення у складі «Укртелекому» Фонду універсальних послуг, на який будуть скинуті всі нерентабельні їх види, та передрікає, що майбутньому інвесторові обов’язково доведеться нести чимале соціальне навантаження. Хто виграє конкурс? На це запитання в Рябченка одна відповідь: «Той, у кого більше грошей».
