Вставлю свої «5 копійок». Маю досвід «переводу» з кноночних телефонів на смартфони своєї мами та тещі (вік по 64 і 57 років відповідно). Обидві в минулого мали справу з технічними сферами, мати працювала в енерго службі, чергувала на підстанції, а теща на радіозаводі, плати збирала та паяла. «Перевід» в обох випадках розпочинався з «боєм», типу: «навіщо мені це все треба», «мені і без цього добре», «я не зможу навчитися» і тд. Але обидві, в певний момент» були поставлені перед фактом заміни телефонів на смартфони. В результаті до року повністю освоїли користування в сценарії: гугл (голосовий набір), вайбер, фото, ютуб, при цьому практично перестали дивитися телевізор))) Правда треба відмітити, що цього вдалося досягти регулярно навчаючи та консультуючи, бо на початках часто виникали питання в стилі: воно не працює, глючить, само натискається, само зникає, не можу знайти такого і тд. Можна ще відмітити такий факт, що на початках оточення (подруги) постійно «ворчали» в стилі «навіщо тобі той сенсорний телефон, то гроші на вітер, нащо воно тобі треба», а за деякий час вже самі просили своїх дітей допомогти придбати їм смартфони)))