Дослідження природи гомофобії
У зв'язку з великою увагою, що приділяється проблемам альтернативного сексуального життя в західних країнах, психологи і представники соціальних наук активно досліджують феномен гомофобії як в різких, так і в помірних його проявах. Існує немало досліджень, присвячених кореням цього явища. Найбільш популярним поясненням слугує «спроба відвернути від себе можливі підозри в наявності гомосексуальних схильностей», що, частково, підтверджується експериментальними дослідженнями. Наприклад, Генрі Адамс, Лестер Райт-молодший і Бетані Лор у 1996 році опублікували статтю[23] з описом дослідження, в якому двом групам чоловіків, умовно визначеним як «гомофоби» і «не-гомофоби» (рівень «гомофобії» визначався відповідно до опитувача «Індекс гомофобії» Хадсона і Рікеттса), пред'являлися еротичні стимули гетеросексуального, жіночого гомосексуального і чоловічого гомосексуального характеру. У всіх випробовуваних була зафіксована ерекція при демонстрації зображень гетеросексуального і жіночого гомосексуального характеру, тоді як аналогічна реакція на чоловічі гомосексуальні сюжети спостерігалася тільки у чоловіків з умовної групи «гомофобів». В той же час отримані результати спростували тезу про те, що «гомофобами» є лише випробовувані з агресивною поведінкою: різниці між «індексами агресивності» двох груп виявлено не було.
Багато західних дослідників також звертають увагу на роль традиційної культури, традиційних цінностей і виховання у формуванні гомофобії. Наприклад, Майкл Кіммель розглядає[24] дію домінуючих стереотипів маскулінності («ультра-чоловічої поведінки», «гегемонної маскулінності»), і заявляє, що гомофобні реакції — один зі способів підкреслення мужності. Одним з яскравих підтверджень цієї позиції є «диференційована» гомофобія, тобто набагато частіший прояв агресивності і неприязні з боку чоловіків по відношенню до «жіночних» чоловіків. За даними психологів, гомофобів серед жінок значно менше, ніж серед чоловіків.
Як відомо з біології, основна маса самців прагне домінувати у своєму співтоваристві, а оскільки пасивний гомосексуальний контакт призводить до значного зниження статусу самця в співтоваристві, то самці, що борються один з одним за домінуюче положення, побоюються того, що сильніший самець може здійснити з ними гомосексуальний контакт з активних позицій, але тут не враховується той факт, що не всякий гомосексуальний контакт пов'язаний з приниженням, а пов'язаний із задоволенням сексуальної потреби і люди зачасту плутають позу гомосексуального приниження і позу сексуального контакту. Це проявляється і у тварин. З цієї точки зору, гомофобією можна називатися тільки боязнь примусу до участі в гомосексуальному контакті в пасивній якості. Знаходячись в ієрархічному співтоваристві (зграї), самці роблять дії з метою виключити загрозу примусу до участі в гомосексуальному акті — до таких відносяться як уникнення самців, що представляють подібну загрозу, так і агресивний напад на них