Про маніпуляції то вже занадто. Нема іншого варіанту уніфікувати, ніж вказати ємність батареї...що в павербанках, що в телефонах, шо в зарядних станціях і т ін. Найкраще це робити в парі з номінальною напругою, звичайно. А ось, що на виході то вже питання.
Є інший вихід: щоб і далі багато народу вірили, що павербанком на 10000 мА * год можна зарядити телефон з батареєю 4000 мА * год аж цілих 2.5 рази (різницю на ККД я тут навіть не рахую, а тільки на вольтажі).
Що в одного, що в іншого мА*г вимірюються на напрузі 3,7 В.
Да є виміри і в Вт*год, але здається моркетинг одразу захопився мАг і так воно і пішло в нарід.
Ні: вже 100500 разів пояснювали, що ємність павербанків подають у мА * год * 3.7В, тоді як більшості сучасних смартфонів - у мА * год * 5В. Наприклад, у цій статті чітко пояснено, що різниця ємності павербанку з тією, на які він зарядить ґаджет, складається із двох частин: перша - різниця на одиницях вимірювання (про що зараз і йдеться), а друга - ККД, який в реальності далекий від 100%, тобто частина енергії ще додатково йде на нагрів.
ТАк, це батареї. У обидвох для заряджання потрібно 5 В, а працюють всередині на 3.7. Банка перетворює назовні на 5-9-12-30 В, що несе за собою втрати отих самих мАг, що були обчислені для напруги 3.7В
де це таке є? не бачив
Який мобільний телефон позначений ємністю батареї у мА*г на напрузі 5В?
До чого тут напруга роз'єму?
Зарядне зазвичай у розетку втикають, тільки ти якось не думаєш що якщо у розетці 220В, то на батарею іде 220В. Чому є ти думаєш що якщо у USB 5В, то на батарею подають 5в? Контроллер заряду, перетворення струму, чув про такі речі?
Також є павербанки з елементами іншої хімії із напругою 3,2В - полімерні, та 3,75В - деякі літій-іонні (дуже рідко, але...).
Літій-ферум-фосфатні LiFePO43,80 та 3.85
