І частотні характеристики в хромоксидних інші, і струм намагнічування інший.
А вот статья, как большевики отжали всю промышленность у местных и иностранных буржуев, после его она, зачастую, постепенно деградировала или выпускала десятилетиями одну и туже дореволюционную модель. По теме форума раздел об Ericsson.В том смысле, что американцы жили и живут в демократической стране, ну а СССР был тоталитарной страной.
Поскольку у американцев не было Голодомора и ГУЛАГов и репрессий - они могли смело развивать свою промышленность.
У мене були компакт-касети як Fe , так і Fe-Cr, і чисто хромовіхромова, запах у них був специфічний.
А я кажу що запах хрому був, навіть нещодавно знаходив у підвалі касети і цей запах промайнув і нагадав мої 14 років.Запахом вони якщо і відрізнялися, то на якісь блохи.
Треба розуміти рівень розвитку країни на момент введення санкцій. Люди жили своїм укладом, що не набагато відрізнявся від середньовічного: немає якихось прогресивних речей (мобілок, телевізорів, побутової техніки, тощо), нема залежності від предметів розкошу (модної одежі, лакшері авто, гурманської їжі), немає потреби у мандрівках. Тому народ всього цього не знав, жив пропагандистськими картинками (якщо жили у 80 в срср, то пригадаєте, що радянські діти були щасливі, бо не знали ні сучасних іграшок, ні модних речей, ні поїздок до Туреччини, а раділи березовому соку, тістечку корзинка і паровим котлетам у садку).Тобто цей статус за 40 років їм не дуже то і заважає?
Радянські діти були щасливі не "бо не знали" тоди чогось, що з'явиться у далекому майбутньому, а бо то природа така дитяча у всі часи - бути щасливими.якщо жили у 80 в срср, то пригадаєте, що радянські діти були щасливі, бо не знали ні сучасних іграшок, ні модних речей, ні поїздок до Туреччини, а раділи березовому соку, тістечку корзинка і паровим котлетам у садку
Ага, бо не знали. А коли у кінці 80-тих човники-кооператори понавозили модні речі, жувальні гумки, цікаві іграшки, то манна каша грудочками вже не приносила таку радість. Був залізний занавіс і діти срср не знали, що бавитись можна не деревяним коником, а конструктором лего, їсти зимою не чорнослив, а банани, та багато чого не знали.Радянські діти були щасливі не "бо не знали" тоди чогось
та це не тільки про Іран можна казатину в Ірані до перевороту аятолл була досить цивільна країна з усіма благами
книгу с Мао Дзедуном.ковер китайский с Мао Дзедуном.
І жаліються, що там гірше, ніж вдома зі сферою послуг та інфраструктурою: всіляким фінтехом, арендою самокатів, цілодобовими супермаркетами та немає лавандового рафу (ХЗ що це).А ось з країни москва блогери і айтівці почали потихеньку відїжджати у Турречину, ОАЕ, Таїланд і ще пару країн, де вони могли облаштуватися.
Та наші деякі пані жаліються, що в Європі з тим також не айс.І жаліються, що там гірше, ніж вдома зі сферою послуг та інфраструктурою: всіляким фінтехом, арендою самокатів, цілодобовими супермаркетами та немає лавандового рафу (ХЗ що це).
У 20 сторіччі в Ірані було максимум 15 років цивілізації між середньовіччям до Білої революції і середньовіччям після ісламської революції. Люди у великих містах встигли вдихнути ковток свободи, а у селах середньовіччя не припинялося, завдяки чому і перемогли ісламісти.ну в Ірані до перевороту аятолл була досить цивільна країна з усіма благами.
Це не емігранти, а заробітчани. Не треба плутати поняття. Заробітчани скрізь обмежені в правах.емігранти з Індостану дуже обмежені у правах
Заробітчани - то сленг. Науково вона так і називається - трудова міграція. Спілкувався з індусами, пакістанцями, які живуть там вже десятки років і працюють у різних сферах (не тільки на будівництві) - і в банках, і в магазинах. Не можна сказати, що вони там хоч близько мають хоч якісь права.Це не емігранти, а заробітчани.
Ну ок , я маю хороший приклад заводу —ЛАЗ , по плітках його хотів мерседес купити , але влізли кляті москалі і купили щоб спаскудитиКасети мкшки на початку 90х стали нікому нафік не потрібні, коли пішов потік basf, tdk, goldstar. Хоча до того буквально два роки був лютий дефіцит.
ну власне як і більшість витчизняного виробництва. Люблять у нас бухтіти про "заводи повирізали", а кому ті лаптевязальні заводи треба?