І частотні характеристики в хромоксидних інші, і струм намагнічування інший.
Технічний прогрес та рівень життя
- Автор теми горіх
- Дата створення
А вот статья, как большевики отжали всю промышленность у местных и иностранных буржуев, после его она, зачастую, постепенно деградировала или выпускала десятилетиями одну и туже дореволюционную модель. По теме форума раздел об Ericsson.
Отнять и развалить. За сто лет до Путина большевики уже проводили национализацию, и вот чем тогда это кончилось
Владимир Путин передал «во временное управление РФ» российские активы Danone и Carlsberg. Прецедент создает угрозу новых экспроприаций и рождает неизбежные ассоциации с событиями столетней давности: большевики тоже начали со «взятия под опеку» бесхозных, оставленных владельцами предприятий, но...
theins.ru
А в мене прогрес ще з 80-х років, міняти не збираюсь бо працює справно. Ніяких датчиків температури та тиску, все на око і гарно виходить. Ще з харчової сталі- тарільчатий 
...
...
Я про свій самогоний апарат, хто невторопав .
.У мене були компакт-касети як Fe , так і Fe-Cr, і чисто хромові
А також десятки відеокасет VHS, які виключно хромові і бували.
Різниця між Fe і Cr плівкою була в кольорі. Перша була рудою, друга чорною (комбінована Fe-Cr касета була двокольорова з різних сторін, тобто до головки був ферумний слой, а біля підложки хромовий).
Запахом вони якщо і відрізнялися, то на якісь блохи.
Останнє редагування:
rikky
ремонтник
А я кажу що запах хрому був, навіть нещодавно знаходив у підвалі касети і цей запах промайнув і нагадав мої 14 років.
Треба розуміти рівень розвитку країни на момент введення санкцій. Люди жили своїм укладом, що не набагато відрізнявся від середньовічного: немає якихось прогресивних речей (мобілок, телевізорів, побутової техніки, тощо), нема залежності від предметів розкошу (модної одежі, лакшері авто, гурманської їжі), немає потреби у мандрівках. Тому народ всього цього не знав, жив пропагандистськими картинками (якщо жили у 80 в срср, то пригадаєте, що радянські діти були щасливі, бо не знали ні сучасних іграшок, ні модних речей, ні поїздок до Туреччини, а раділи березовому соку, тістечку корзинка і паровим котлетам у садку).
Саме так відбувається у рашки. Фактично там немає однієї країни. Є окрема країна москва, пітер і ще парочку великих міст. І є глибинний нарід, що живе, як за радянщини ( в гівні, без води, без газу, їсть макарошки, носить мохерові кофти і не мріє виїхати далі райцентру). І коли глибинному народу кажуть: у вас не буде айфонів, червоної ікри і олінклюзиву - ну ок, в нас і раніше цього не було. А ось з країни москва блогери і айтівці почали потихеньку відїжджати у Турречину, ОАЕ, Таїланд і ще пару країн, де вони могли облаштуватися.
Радянські діти були щасливі не "бо не знали" тоди чогось, що з'явиться у далекому майбутньому, а бо то природа така дитяча у всі часи - бути щасливими.
Що за часів Хаммурапі, що зараз, що з дерев'яними забавками, що з найсучаснічишими гаджетами.
Ага, бо не знали. А коли у кінці 80-тих човники-кооператори понавозили модні речі, жувальні гумки, цікаві іграшки, то манна каша грудочками вже не приносила таку радість. Був залізний занавіс і діти срср не знали, що бавитись можна не деревяним коником, а конструктором лего, їсти зимою не чорнослив, а банани, та багато чого не знали.
та це не тільки про Іран можна казати
СССР отставал по техническим благам для населения от развитых стран сначала на пару лет, позже на пять-десять лет, под конец - на пятнадцать-двадцать. Это как сейчас первым iPhone и интернетом 3G пользоваться. Да, хрень какая-то, но, в принципе, жить можно. Вот Иран примерно где-то там (с поправкой на Китай и продажных бизнесменов с Запада).
Но ещё в СССР был дефицит. Это гораздо более лютая хрень, чем отставание. Блага где-то были, но достать их тяжело. И вот цель соседней страны сейчас - не допустить этого самого дефицита. Потому что дефицит приведет к "брожению в умах" гораздо быстрее, чем отставание. Деньги вроде есть, а купить на них можно предметы "народного деревянного зодчества". Ну или ковер китайский с Мао Дзедуном.
Но ещё в СССР был дефицит. Это гораздо более лютая хрень, чем отставание. Блага где-то были, но достать их тяжело. И вот цель соседней страны сейчас - не допустить этого самого дефицита. Потому что дефицит приведет к "брожению в умах" гораздо быстрее, чем отставание. Деньги вроде есть, а купить на них можно предметы "народного деревянного зодчества". Ну или ковер китайский с Мао Дзедуном.
Останнє редагування:
ПотапаПапа
ОстапаПапа
книгу с Мао Дзедуном.
І жаліються, що там гірше, ніж вдома зі сферою послуг та інфраструктурою: всіляким фінтехом, арендою самокатів, цілодобовими супермаркетами та немає лавандового рафу (ХЗ що це).
Та наші деякі пані жаліються, що в Європі з тим також не айс.
Не виключено, що ці блага так само були лише в великих містах, а по селах все лишалось як і за прадідів.
Аналогічно і з російською імперією XIX сторіччя, де «хруст французской булки» був доступний дуже небагатьом.
У 20 сторіччі в Ірані було максимум 15 років цивілізації між середньовіччям до Білої революції і середньовіччям після ісламської революції. Люди у великих містах встигли вдихнути ковток свободи, а у селах середньовіччя не припинялося, завдяки чому і перемогли ісламісти.
Та й зараз у більшості ісламських країн важко говорити про якийсь рівень свободи. Навіть в ОАЕ немає ні свободи, ні демократії. Є розкіш, є гарний розвиток і збагачення корінного населення (якого дуже мало, а емігранти з Індостану дуже обмежені у правах), це авторитарні монархічні режими.
Це не емігранти, а заробітчани. Не треба плутати поняття. Заробітчани скрізь обмежені в правах.
Заробітчани - то сленг. Науково вона так і називається - трудова міграція. Спілкувався з індусами, пакістанцями, які живуть там вже десятки років і працюють у різних сферах (не тільки на будівництві) - і в банках, і в магазинах. Не можна сказати, що вони там хоч близько мають хоч якісь права.
logist_eg
Заблокирован
- Реєстрація
- 22.11.22
- Місто
- Західна Україна
Ну ок , я маю хороший приклад заводу —ЛАЗ , по плітках його хотів мерседес купити , але влізли кляті москалі і купили щоб спаскудити
В Одессе - "Январка", он же "Кранлод", позже - "Краян". Недолгое время в конце 80-х делали вполне конкурентноспособные на любом рынке автокраны, совместно с Либхер (тем самым, который мы по холодильникам знаем, но вообще там основной бизнес - краны). Но - немецкий собственник СП умер, наследники вышли из стремного бизнеса, ну и дальше - "Консерватория, аспирантура, мошенничество, афера, суд, Сибирь."©Жванецкий. Сейчас каждый приезжающий в Одессу на поезде может полюбоваться на развалины.