Філологи-мовознавці. Клуб ботанів
- Автор теми Gold
- Дата створення
П’ять мов, яким подарувала свої слова українська
П’ять мов, яким подарувала свої слова українська
Які українські слова запозичила російська, польська, білоруська, румунська, угорська мови. Слова українського походження в інших мовах.
life.liga.net
Деякі з них лишилися нейтральними (сырники, девчата, борщ, хлебороб, бугай, монисто, хата (і до хаты), деякі, звісно, стали знижено-іронічними (незалежная, майдан, мова, свидомость, торба, бандура, нема (грошей). Якщо хочете дати росіянам поживу для розуму, можете спитати, звідки походять слова прачечная, замуровать чи прапорщик (це не українізми в строгому сенсі слова, але корені їхні носіям російської, як правило, незрозумілі без знання інших мов).
...
Особливо багато українських слів використовували польські письменники-романтики ХІХ століття — аби додати своїм творам на українську тематику колориту. Перші українізми в польській фіксуються в пам’ятках XV століття: ataman, huba, rohatyna, wałach ("румун").
У наступному столітті приходять, скажімо, слова bohater, hreczka, kobza, oczeret. Іще через сто років з’являються bajdak, bandura, buhaj, czereda, komysz чи poroh. XVIII століття приносить слова hajdamaka, korowaj, sadyba чи step.
XIX століття додало польському словнику czumak, hopak, kutia чи oczajdusza ("відчайдух"). Дослідження словникового матеріалу від мовознавця Адама Фаловського показує, що за різними даними в сучасній польській літературній мові побутує від 106 до 366 українізмів.
...
Румуни — ще одні наші давні сусіди, тому вони теж мали час, аби набути в свою літературну мову трохи українізмів. Серед них можна назвати, зокрема, такі: barabulă (бараболя, картопля), benchet (бенкет), buhaj (бугай), clăpăug (клаповухий), harbuz (гарбуз), hrișcă (гречка) чи turbincă (торбинка). Звісно ж, "дримбу" чи "ярмарок" вони теж собі позичили.
...
Прийшовши на свою теперішню територію в ІХ столітті, угорці почали контактувати зі слов’янськими племенами — зокрема й майбутніми українцями. Ми подарували їм слова burjan, csereda, haluska, kocsan, polonina чи kocserha (звісно, перебравши трохи їхнього й собі).
...
"Не швиди́" (іноді промовляють як "не шведи́") - не гарячкуй, не поспішай. Від слова "швидкість". Принаймні, так по моїх селах кажуть
Згадки та тлумачення в словниках не знайшов, але в моїй бульбашці цілком поширено.
Набери в гуглі,- Чого швидиш?
І все з'явиться.
Почав я вчора цікавитись звідкіля воно в мене. Сьогодні телефонує мама: згадав, ні не згадав, так казала бабуся по папиній лінії. Села північніше Полтави."Не швиди́" (іноді промовляють як "не шведи́") - не гарячкуй, не поспішай. Від слова "швидкість". Принаймні, так по моїх селах кажуть
Згадки та тлумачення в словниках не знайшов, але в моїй бульбашці цілком поширено.
Черкащина та Київщина: лівий та правий берег Дніпра.
Post automatically merged:
Мо' в мене Гугль зламавсі, бо ніц не знаходить посилань на словники або монографії чи взагалі щось наукове.
exdvag
Ненавиджу росію а вона мене.
Дві статті поспіль про слова, які в нас широко вживані, але краще їх не вживати:
detector.media
detector.media
Мужики, пацани, чуваки. Або куди подівся український чоловік?
Не знаходячи власного національного ідеалу маскулінности, українське юнацтво захоплюється чужим, називаючи один одного російськими «мужиками» й «пацанами».
detector.media
Забудьте, нарешті, ці два слова! «Від кутюр» як приклад колоніального мислення українських медіа
І не лише медіа – цей покруч нерідко можна почути і в дубляжі, назвах стрічок і текстах пісень.
detector.media
Про прикол "від кутюр" давно знав, завжди дивувало, що вживають такий трешак...
Так само, як 96.6% невірно кажуть прислівʼя:
"На тобі небоже, що мені негоже" - всі кажуть "боже" замість племінника;
"І рибку зʼїсти, і на х..й НЕ сісти" - а більшість хоче і зʼїсти, і сісти чомусь.. Бо логіки ніякої...))
Так само, як 96.6% невірно кажуть прислівʼя:
"На тобі небоже, що мені негоже" - всі кажуть "боже" замість племінника;
"І рибку зʼїсти, і на х..й НЕ сісти" - а більшість хоче і зʼїсти, і сісти чомусь..
Бо логіки ніякої...))
Останнє редагування:
vlad_g
Старший ухилянт
У всех свои предпочтения. Я обычно хочу рыбку съесть и косточки сдать.
ПотапаПапа
ОстапаПапа
В оригинале было "Рыбку съесть и в лодку не сесть". Идиоты вставили сюда хуй.рибку зʼїсти, і на х..й НЕ сісти" - а більшість хоче і зʼїсти, і сісти чомусь..
- Реєстрація
- 06.03.23
- Місто
- Суми
Так більшість з берега ловлять.В оригинале было "Рыбку съесть и в лодку не сесть". Идиоты вставили сюда хуй.рибку зʼїсти, і на х..й НЕ сісти" - а більшість хоче і зʼїсти, і сісти чомусь..
А ще згадалося - "почему мадам так грустно выглядит? Да вы знаете, с утра удалось только рыбку съесть."
Ну так на него ради "рыбку скушать" садятся намного больше, чем рыбачат с лодок, так что все верно. Но употребляют неправильно. Хотя стоит заметить - обычно особи женского пола..
Ці ж дебіли кажуть "підкаст"Забудьте, нарешті, ці два слова! «Від кутюр» як приклад колоніального мислення українських медіа
І не лише медіа – цей покруч нерідко можна почути і в дубляжі, назвах стрічок і текстах пісень.
)Я іноді кажу "підарунок"
exdvag
Ненавиджу росію а вона мене.
Як би мені подарували щось називаючи це таким епітетом то така б особа що любить роздавати дарунки використовуючи такі фонемно лексично синтаксично токсичні літературно фрейдово заангажовані мовні конструкції перестала б бути в колі довіри.