Сивина? Я думала Максу 35... Чи то жінки так зістаріли хлопа?Седина в бороду
Сивина? Я думала Максу 35... Чи то жінки так зістаріли хлопа?Седина в бороду
Скоро буде клеїти останню фотку в паспорт.Сивина? Я думала Максу 35... Чи то жінки так зістаріли хлопа?Седина в бороду
Ще не вирішив остаточно, наклеїти останню, чи може ще крайню - у вигляді айді картки..останню
шо, обрізати?чи може ще крайню
Прутень !А де ж піструн, я вже звик до цієї назви .тільки тому що в нього пеніс є
Це ви ще жіночих романів не бачили, отам " перли" попадалися.літературі художній - прутень
Особливо якщо живеш у селі, і інтернет доволі обмежений.
Точно. В 14 років дівчат дуже пускають на гульки.односельчане хлопці, і хлопці з сусіднього села
Тюууу...В 14 років не пропоную знайомитись з хлопцями з сусіднього села )
сама найбільша фантазія була , коли одна ділилася враженням з іншою.Гудзак, як вам казати...жіночі романи серед дівчат підлітків настільки ж популярні, як порно серед хлопчаків . Особливо якщо живеш у селі, і інтернет доволі обмежений.
Я отам вперше зустріла "нефритовий стержень", "древко", "жезл"... О, ще згадала "булава"!
У жінок багата фантазія на опис чоловічих достоїнств.
Ех, я й сама колись перекладами займалась, навіть був свій словничок.
Ну там в тебе справа не в мобілках, а в характері людей. Так, це я, ваш Кеп Ну справді, твій хлоп - повний тюфяк, а ось я навпаки - дуже брутальнийНавіяно Оцим постом Dawn...
Значить був у мене колега з яким ми дуже багато часу проводили разом по роботі. І якось так склалося, що з часом почали... ну, типу, дружити. Не знаю чи можна назвати це дружбою, але довгими годинами багато жартували, разом обідали і все таке... хоча поза роботою майже не спілкувалися.
О, це ти був автором більшості таких оповідань в Пан+Пані?Ну там в тебе справа не в мобілках, а в характері людей. Так, це я, ваш Кеп Ну справді, твій хлоп - повний тюфяк, а ось я навпаки - дуже брутальнийНавіяно Оцим постом Dawn...
Значить був у мене колега з яким ми дуже багато часу проводили разом по роботі. І якось так склалося, що з часом почали... ну, типу, дружити. Не знаю чи можна назвати це дружбою, але довгими годинами багато жартували, разом обідали і все таке... хоча поза роботою майже не спілкувалися.
Я хапаю тебе за волосся немов дикий вепр, жбурляю собі на плече і тягну в кабанячу берлогу. Не доходячи до неї, від надлишку почуттів кидаю тебе в ромашкове поле. Ти не розумієш, що взагалі відбувається, звідки взявся цей дикун, адже ти просто йшла за кульками, дудками та ковпаками для свого дня народження. У тебе змішалися почуття - ти то посміхаєшся, то показуєш зуби, віддатись чи вдарити? Краплі поту виступили на моєму потужному торсі і капають на лопух. Ти стискаєш у долоні шматок кропиви, боляче і пристрасно, господи, адже ти просто йшла за кульками... Величезний репьях вчепився в твоє колосисте волосся, як природна шпилька...