Є тільки план A, і він спрацює. CEO Датагруп Шелемба про об'єднання з lifecell, французького інвестора і розвиток під час війни.
Після підписання угоди Ніель інвестує в мережу, ліцензії, обладнання та розширення інфраструктури фіксованого та мобільного зв’язку в Україні. Йдеться про одну з найбільших іноземних інвестицій під час війни.
Михайло Шелемба розповів NV Бізнес про довгу історію підписання угоди, майбутні інвестиції та чому вони так впевнені у власній перемозі у суді.
З Ксав'є Ніелем ви зустрічались ще до повномасштабного російського вторгнення, у 2021 році. Ви вже тоді готували угоду?
Так. Три активи — Датагруп, Volia та lifecell були створені один для одного. Як-то кажуть, «шлюб на небесах». Датагруп — це в основному корпоративний гравець на фіксованому ринку зв’язку, Volia — B2C-компанія, а lifecell — мобільний оператор.
Ще у 2017 році було очевидно, що потрібно об'єднуватись. У 2017−2018 роках ми провели перші зустрічі на цю тему з Volia та Turkcell, але тоді не домовилися.
Ніель першим у світі запустив Triple Play і цей продукт надихав нас. У той час Датагруп була занадто маленька, аби говорити з інвестором такого масштабу. Коли у 2020 році акціонери Volia вирішили продати компанію, ми зробили все, аби виграти в цьому тендері.
У червні 2021 року, коли ми об'єднали Volia та Датагруп, — наступний крок був очевидний. У серпні ми зустрілися з Turkcell і сказали, що в нас є об'єднаний фіксований актив, але не вистачає мобільного. Вам — навпаки. І зрозуміло, що кожен з цих активів в довгостроковій перспективі буде більш конкурентноздатним, якщо їх об'єднати. У Turkcell сказали, що вони готові продати lifecell, і нам залишалося лише знайти стратегічного партнера.
Звісно lifecell в чотири або п’ять разів більша, ніж Датагруп. Відповідно, ми не можемо придбати компанію самостійно навіть за кредитні кошти. Тому шукали партнера з великими фінансовими можливостями. Але для нас було важливо, щоб ця угода покращила телекомринок, була знаковою для України та надала хороший сигнал іншим міжнародним інвесторам.
Ми шукали не фінансового інвестора, а стратегічного партнера. Ксав'є Ніель працює у 20 країнах, його компанії мають близько 100 мільйонів абонентів. Тож він має досвід, який можна використати, аби створити успішного оператора.
З Ніелем ми зустрілися у грудні 2021 року і домовилися загалом, а станом на 24 лютого 2022 року погодили усі нюанси. Якби не було повномасштабного вторгнення, ми б закрили угоду за кілька місяців — у травні-червні 2022 року. Звісно, що 24 лютого все завмерло. Ніхто не думав про угоду. Потрібно було опікуватись питаннями безпеки співробітників, надавати зв’язок, допомагати клієнтам.
Ніель і його команда були постійно на зв’язку. Багато хто в Європі не вірив, що Україна вистоїть, а вони одними з перших питали, чим допомогти. За перші місяці війни надали допомоги різним обладнанням на суму близько $10 млн. Тоді навіть не було зрозуміло, чи буде відновлена угода. І допомагали вони не тільки нам. Так у нас з’явилася можливість побачити, як майбутній партнер діє в кризовій ситуації.
Коли ви відновили перемовини про угоду?
Наприкінці літа 2022 року. Восени ми зустрілися у французькій столиці - Парижі, перепитали, чи дійсно вони готові інвестувати ще до завершення війни. Ніель сказав, що так — інакше ми б не зустрічались.
З чим пов’язаний оптимізм французького інвестора?
Думаю, Ніель любить створювати. Бути не просто гравцем на ринку якоїсь країни, а бути частиною її успіху. Приносити нові технології, підтримувати екосистеми стартапів, покращувати зв’язок.
Казав, що захоплюється Україною, і тим, як всі ми — країна, люди, компанії - проходимо цей складний шлях. Він високо оцінює рівень команд Датагруп-Volia та lifecell і вірить, що ми впораємось зі складним завданням інтеграції.
Він розуміє, що інфраструктура України потребуватиме відновлення та розбудови. Зокрема, телеком, і він хотів би долучитися до цього процесу.
Експерти оцінили вартість угоди з продажу контрольного пакету Датагруп-Воля у $65−75 млн. Чи ця сума близька до реальної?
Я не можу назвати суму угоди, але ця оцінка далека від реальної. Реальна вартість в рази більша.
У спільному пресрелізі Датагруп-Воля та NJJ йдеться про створення платформи та про те, що ви та Horizon Capital залишаться міноритарними акціонерами компанії. Можете розповісти про платформу та про частку, яку ви отримаєте?
Ми матимемо суттєві міноритарні долі. Це не просто про інвестиції, а й партнерство. Для мене і для Horizon Capital це великий успіх — привести такого калібру інвесторів в Україну. Тим паче під час війни. І тому конкретні цифри тут, я думаю, не настільки важливі.
Але дуже цікаві.
Якщо вам цікаво, я можу сказати, що я інвестую все, що в мене є.
АМКУ досі не надав згоду на покупку структурами Ксав'є Ніелем оператора мобільного зв’язку lifecell. Чи дійсно проблема у російських співвласниках продавця — компанії Turkcell? Чи є у вас план «Б» на випадок, якщо угода не буде погоджена?
Плану «Б» немає. Є тільки план «A», і він спрацює.
У документах про купівлю-продаж є дві важливі умови, щоб закрити цю угоду.
Перше, це, звісно, отримання дозволу АМКУ. Друге — зняття всіх обмежень на корпоративні права активів Turkcell в Україні. Зокрема, Укртауер та lifecell. Доля угоди буде вирішуватися 16 квітня у Київському апеляційному суді, й ми переконані, що верховенство права переможе. Над цією справою працювали дуже сильні юридичні команди, вони мають більше тисячі сторінок аргументацій.
Звісно, повністю цим процесом займається Turkcell. Нас, як покупців, тримають в курсі.
Юристи з обох сторін угоди вважають, що накладення арешту на корпоративні права активів Turkcell в Україні було помилковим. Ця компанія повністю контролюється Суверенним фондом Туреччини, головою правління якої є президент Туреччини — Реджеп Тайїп Ердоган. Turkcell торгується на Стамбульській та Нью-Йоркській фондових біржах. Будь-хто може купити міноритарний пакет акцій таких компаній. Вони не мають впливу на операційну діяльність компанії.
Уявімо, наприклад, хтось, хто має міноритарний неконтролюючий пакет у McDonald’s, Coca-Cola чи Rheinmetall потраплять під санкції. Тоді що, Офіс Генерального прокурора та СБУ мають піти й забрати пропорційну частину цих компаній в Україні? Це створило б надзвичайно поганий прецедент, який, по-суті, ставить хрест на будь-яких міжнародних інвестиціях в Україну. Я не хочу вірити, що таке можливо в Україні.
Turkcell інвестував в Україну понад $3 млрд і за весь час не забрав ні копійки дивідендів. Тому навіть теоретично жодна копійка з доходів від активів тут, в Україні, не могла б потрапити до підсанкційних осіб.
У нас все готове для того, щоб зробити перші значні інвестиції в Україні вже в травні цього року. Ми говоримо про щонайменше $1,5 млрд загалом. Вони включають і суми угод, і додаткові інвестиції в розвиток мережі, і купівлю додаткових частот.
Ключовою стратегію залучення клієнтів lifecell були низькі ціни та акції. Як зміниться стратегія оператора після об'єднання компаній?
Конкуренція на ринку мобільного зв’язку посилиться, тому що третій гравець стане набагато сильнішим.
Якщо подивитися, як працює NJJ на інших ринках, побачите, що фокус завжди на ефективності. А цю ефективність зазвичай транслюють на споживача. Ми розуміємо, що у найближчі п’ять років нам потрібно буде інвестувати в цю платформу. Телеком — це такий бізнес, в який потрібно завжди вкладати кошти. Окрім того, lifecell потрібно буде наздоганяти інших по покриттю.
Ми хочемо купувати додаткові частоти — тендери мають проводитись цьогоріч.
Також станемо частиною сім'ї з понад 100 мільйонами абонентів у 20 країнах світу. Оператори поділяться з нами досвідом впровадження технологій для підвищення ефективності. Крім цього, зможемо краще підтримувати українців, які знаходяться за кордоном.
Що конкретно зміниться для споживачів, для абонентів у перші місяці після об'єднання платформи?
Перш за все зосередимось на посилені стійкості та енергонезалежності мережі завдяки об'єднанню ресурсів. Ми підсилимо одне одного у слабких місцях. Зокрема, у шерингу оптичної інфраструктури, додаткових резервних ємностей передачі трафіку, генераторів, акумуляторів тощо.
Наприклад, така ситуація, як є зараз у Харкові, може бути вирішена ефективніше, якщо використовувати об'єднані зусилля та ресурси двох компаній.
Ресурсів, щоб забезпечити всі базові станції у місті живленням у кожної компанії недостатньо. Однак ми можемо, маючи велику проблему в одному місці, об'єднати всі вільні ресурси та спрямувати їх на підтримку вдвічі чи втричі більшої кількості базових станцій і вузлів зв’язку.
Зараз інвестуємо понад мільярд гривень в енергоефективну технологію GPON. Але недостатньо мати гроші та обладнання. Нам ще треба обійти кожну квартиру і встановити там оптику. А у нас таких квартир чотири мільйони.
Абонентам ми хочемо надавати Triple Play і запропонуємо пакет, де всі три послуги будуть коштувати дешевше, ніж кожна окремо. Потрібен буде час для інтеграції ІТ-систем, але це буде в фокусі з першого дня після об'єднання компаній.
lifecell декілька разів штрафували за неналежну підготовку до блекаутів. Скільки, за вашими оцінками, коштів потрібно інвестувати, аби усунути порушення?
Ми закладаємо це у суму $1,5 млрд інвестицій і цього точно буде достатньо, щоб підняти енергонезалежність оператора на якісно новий рівень. Мені невідомі деталі, чому lifecell штрафували. Я переконаний, що вони вже виправились або працюють над цим.
Як сильно вам не вистачає людей? Чи це пов’язано з мобілізацією?
Роботи справді багато. Навантаження на технічний персонал, з урахуванням всіх воєнних викликів, зросло десь на 20−30%. Втім воно нелінійне. Під час блекаутів люди працюють без сну та відпочинку.
Щодо мобілізації — ми, як і інші компанії в Україні, відчуваємо кадровий голод. Бронювати людей важко, але наявних механізмів достатньо, аби компанія могла впоратися з роботою.
Ми розуміємо, що живемо у стані війни, тому не жаліємося. Наприклад, запустили велику ініціативу в HR, щоб стати більш women-friendly у класичних «чоловічих» професіях. Запускаємо також велику ініціативу з інтеграції ветеранів.
Ми за час від повномасштабного вторгнення загалом змогли зберегти команду — це дуже важливий момент.
Підтримувати людей у цей важкий час — це одна з наших важливих місій і вона діє не лише всередині компанії. Багато допомагаємо також ЗСУ, населенню, пораненим, дітям-сиротам війни.
*Ксав'є Ніель — французький бізнесмен, власник великого телекомунікаційного портфелю, що охоплює Європу, Африку та Латинську Америку. Він також є власником оператора мобільного зв’язку Iliad, заснованого у 2002 році, який забезпечує найнижчі тарифи на мобільний та широкосмуговий Інтернет серед розвинених країн за допомогою Freebox. У 2012 році бізнесмен запустив Free Mobile, який дозволяє отримати SIM-карту без будь-яких умов. Зараз Iliad є провідним оператором зв’язку у Франції, Італії та Польщі.
Михайло Шелемба розповів NV Бізнес про довгу історію підписання угоди, майбутні інвестиції та чому вони так впевнені у власній перемозі у суді.
З Ксав'є Ніелем ви зустрічались ще до повномасштабного російського вторгнення, у 2021 році. Ви вже тоді готували угоду?
Так. Три активи — Датагруп, Volia та lifecell були створені один для одного. Як-то кажуть, «шлюб на небесах». Датагруп — це в основному корпоративний гравець на фіксованому ринку зв’язку, Volia — B2C-компанія, а lifecell — мобільний оператор.
Ще у 2017 році було очевидно, що потрібно об'єднуватись. У 2017−2018 роках ми провели перші зустрічі на цю тему з Volia та Turkcell, але тоді не домовилися.
Ніель першим у світі запустив Triple Play і цей продукт надихав нас. У той час Датагруп була занадто маленька, аби говорити з інвестором такого масштабу. Коли у 2020 році акціонери Volia вирішили продати компанію, ми зробили все, аби виграти в цьому тендері.
У червні 2021 року, коли ми об'єднали Volia та Датагруп, — наступний крок був очевидний. У серпні ми зустрілися з Turkcell і сказали, що в нас є об'єднаний фіксований актив, але не вистачає мобільного. Вам — навпаки. І зрозуміло, що кожен з цих активів в довгостроковій перспективі буде більш конкурентноздатним, якщо їх об'єднати. У Turkcell сказали, що вони готові продати lifecell, і нам залишалося лише знайти стратегічного партнера.
Звісно lifecell в чотири або п’ять разів більша, ніж Датагруп. Відповідно, ми не можемо придбати компанію самостійно навіть за кредитні кошти. Тому шукали партнера з великими фінансовими можливостями. Але для нас було важливо, щоб ця угода покращила телекомринок, була знаковою для України та надала хороший сигнал іншим міжнародним інвесторам.
Ми шукали не фінансового інвестора, а стратегічного партнера. Ксав'є Ніель працює у 20 країнах, його компанії мають близько 100 мільйонів абонентів. Тож він має досвід, який можна використати, аби створити успішного оператора.
З Ніелем ми зустрілися у грудні 2021 року і домовилися загалом, а станом на 24 лютого 2022 року погодили усі нюанси. Якби не було повномасштабного вторгнення, ми б закрили угоду за кілька місяців — у травні-червні 2022 року. Звісно, що 24 лютого все завмерло. Ніхто не думав про угоду. Потрібно було опікуватись питаннями безпеки співробітників, надавати зв’язок, допомагати клієнтам.
Ніель і його команда були постійно на зв’язку. Багато хто в Європі не вірив, що Україна вистоїть, а вони одними з перших питали, чим допомогти. За перші місяці війни надали допомоги різним обладнанням на суму близько $10 млн. Тоді навіть не було зрозуміло, чи буде відновлена угода. І допомагали вони не тільки нам. Так у нас з’явилася можливість побачити, як майбутній партнер діє в кризовій ситуації.
Коли ви відновили перемовини про угоду?
Наприкінці літа 2022 року. Восени ми зустрілися у французькій столиці - Парижі, перепитали, чи дійсно вони готові інвестувати ще до завершення війни. Ніель сказав, що так — інакше ми б не зустрічались.
З чим пов’язаний оптимізм французького інвестора?
Думаю, Ніель любить створювати. Бути не просто гравцем на ринку якоїсь країни, а бути частиною її успіху. Приносити нові технології, підтримувати екосистеми стартапів, покращувати зв’язок.
Казав, що захоплюється Україною, і тим, як всі ми — країна, люди, компанії - проходимо цей складний шлях. Він високо оцінює рівень команд Датагруп-Volia та lifecell і вірить, що ми впораємось зі складним завданням інтеграції.
Він розуміє, що інфраструктура України потребуватиме відновлення та розбудови. Зокрема, телеком, і він хотів би долучитися до цього процесу.
Експерти оцінили вартість угоди з продажу контрольного пакету Датагруп-Воля у $65−75 млн. Чи ця сума близька до реальної?
Я не можу назвати суму угоди, але ця оцінка далека від реальної. Реальна вартість в рази більша.
У спільному пресрелізі Датагруп-Воля та NJJ йдеться про створення платформи та про те, що ви та Horizon Capital залишаться міноритарними акціонерами компанії. Можете розповісти про платформу та про частку, яку ви отримаєте?
Ми матимемо суттєві міноритарні долі. Це не просто про інвестиції, а й партнерство. Для мене і для Horizon Capital це великий успіх — привести такого калібру інвесторів в Україну. Тим паче під час війни. І тому конкретні цифри тут, я думаю, не настільки важливі.
Але дуже цікаві.
Якщо вам цікаво, я можу сказати, що я інвестую все, що в мене є.
АМКУ досі не надав згоду на покупку структурами Ксав'є Ніелем оператора мобільного зв’язку lifecell. Чи дійсно проблема у російських співвласниках продавця — компанії Turkcell? Чи є у вас план «Б» на випадок, якщо угода не буде погоджена?
Плану «Б» немає. Є тільки план «A», і він спрацює.
У документах про купівлю-продаж є дві важливі умови, щоб закрити цю угоду.
Перше, це, звісно, отримання дозволу АМКУ. Друге — зняття всіх обмежень на корпоративні права активів Turkcell в Україні. Зокрема, Укртауер та lifecell. Доля угоди буде вирішуватися 16 квітня у Київському апеляційному суді, й ми переконані, що верховенство права переможе. Над цією справою працювали дуже сильні юридичні команди, вони мають більше тисячі сторінок аргументацій.
Звісно, повністю цим процесом займається Turkcell. Нас, як покупців, тримають в курсі.
Юристи з обох сторін угоди вважають, що накладення арешту на корпоративні права активів Turkcell в Україні було помилковим. Ця компанія повністю контролюється Суверенним фондом Туреччини, головою правління якої є президент Туреччини — Реджеп Тайїп Ердоган. Turkcell торгується на Стамбульській та Нью-Йоркській фондових біржах. Будь-хто може купити міноритарний пакет акцій таких компаній. Вони не мають впливу на операційну діяльність компанії.
Уявімо, наприклад, хтось, хто має міноритарний неконтролюючий пакет у McDonald’s, Coca-Cola чи Rheinmetall потраплять під санкції. Тоді що, Офіс Генерального прокурора та СБУ мають піти й забрати пропорційну частину цих компаній в Україні? Це створило б надзвичайно поганий прецедент, який, по-суті, ставить хрест на будь-яких міжнародних інвестиціях в Україну. Я не хочу вірити, що таке можливо в Україні.
Turkcell інвестував в Україну понад $3 млрд і за весь час не забрав ні копійки дивідендів. Тому навіть теоретично жодна копійка з доходів від активів тут, в Україні, не могла б потрапити до підсанкційних осіб.
У нас все готове для того, щоб зробити перші значні інвестиції в Україні вже в травні цього року. Ми говоримо про щонайменше $1,5 млрд загалом. Вони включають і суми угод, і додаткові інвестиції в розвиток мережі, і купівлю додаткових частот.
Ключовою стратегію залучення клієнтів lifecell були низькі ціни та акції. Як зміниться стратегія оператора після об'єднання компаній?
Конкуренція на ринку мобільного зв’язку посилиться, тому що третій гравець стане набагато сильнішим.
Якщо подивитися, як працює NJJ на інших ринках, побачите, що фокус завжди на ефективності. А цю ефективність зазвичай транслюють на споживача. Ми розуміємо, що у найближчі п’ять років нам потрібно буде інвестувати в цю платформу. Телеком — це такий бізнес, в який потрібно завжди вкладати кошти. Окрім того, lifecell потрібно буде наздоганяти інших по покриттю.
Ми хочемо купувати додаткові частоти — тендери мають проводитись цьогоріч.
Також станемо частиною сім'ї з понад 100 мільйонами абонентів у 20 країнах світу. Оператори поділяться з нами досвідом впровадження технологій для підвищення ефективності. Крім цього, зможемо краще підтримувати українців, які знаходяться за кордоном.
Що конкретно зміниться для споживачів, для абонентів у перші місяці після об'єднання платформи?
Перш за все зосередимось на посилені стійкості та енергонезалежності мережі завдяки об'єднанню ресурсів. Ми підсилимо одне одного у слабких місцях. Зокрема, у шерингу оптичної інфраструктури, додаткових резервних ємностей передачі трафіку, генераторів, акумуляторів тощо.
Наприклад, така ситуація, як є зараз у Харкові, може бути вирішена ефективніше, якщо використовувати об'єднані зусилля та ресурси двох компаній.
Ресурсів, щоб забезпечити всі базові станції у місті живленням у кожної компанії недостатньо. Однак ми можемо, маючи велику проблему в одному місці, об'єднати всі вільні ресурси та спрямувати їх на підтримку вдвічі чи втричі більшої кількості базових станцій і вузлів зв’язку.
Зараз інвестуємо понад мільярд гривень в енергоефективну технологію GPON. Але недостатньо мати гроші та обладнання. Нам ще треба обійти кожну квартиру і встановити там оптику. А у нас таких квартир чотири мільйони.
Абонентам ми хочемо надавати Triple Play і запропонуємо пакет, де всі три послуги будуть коштувати дешевше, ніж кожна окремо. Потрібен буде час для інтеграції ІТ-систем, але це буде в фокусі з першого дня після об'єднання компаній.
lifecell декілька разів штрафували за неналежну підготовку до блекаутів. Скільки, за вашими оцінками, коштів потрібно інвестувати, аби усунути порушення?
Ми закладаємо це у суму $1,5 млрд інвестицій і цього точно буде достатньо, щоб підняти енергонезалежність оператора на якісно новий рівень. Мені невідомі деталі, чому lifecell штрафували. Я переконаний, що вони вже виправились або працюють над цим.
Як сильно вам не вистачає людей? Чи це пов’язано з мобілізацією?
Роботи справді багато. Навантаження на технічний персонал, з урахуванням всіх воєнних викликів, зросло десь на 20−30%. Втім воно нелінійне. Під час блекаутів люди працюють без сну та відпочинку.
Щодо мобілізації — ми, як і інші компанії в Україні, відчуваємо кадровий голод. Бронювати людей важко, але наявних механізмів достатньо, аби компанія могла впоратися з роботою.
Ми розуміємо, що живемо у стані війни, тому не жаліємося. Наприклад, запустили велику ініціативу в HR, щоб стати більш women-friendly у класичних «чоловічих» професіях. Запускаємо також велику ініціативу з інтеграції ветеранів.
Ми за час від повномасштабного вторгнення загалом змогли зберегти команду — це дуже важливий момент.
Підтримувати людей у цей важкий час — це одна з наших важливих місій і вона діє не лише всередині компанії. Багато допомагаємо також ЗСУ, населенню, пораненим, дітям-сиротам війни.
*Ксав'є Ніель — французький бізнесмен, власник великого телекомунікаційного портфелю, що охоплює Європу, Африку та Латинську Америку. Він також є власником оператора мобільного зв’язку Iliad, заснованого у 2002 році, який забезпечує найнижчі тарифи на мобільний та широкосмуговий Інтернет серед розвинених країн за допомогою Freebox. У 2012 році бізнесмен запустив Free Mobile, який дозволяє отримати SIM-карту без будь-яких умов. Зараз Iliad є провідним оператором зв’язку у Франції, Італії та Польщі.
