- Реєстрація
- 28.08.20
- Місто
- Львів
Донедавна я вважав, що телефобія це щось жартівливе, пасує для коміксів, де зображають схвильованого абонента перед стаціонарним телефоном (обов'язково чорним, з дисковим барабаном набору). Але, як виявилось, це серйозна фобія, яка за останні 40 років суттєво поширюється. Телефобія вийшла за межі банальної боязні відповісти на дзвінок невідомого чи незнайомого номера, вона породила неписані правила невербального спілкування: емейл чи месенджери. На повному серйозі вважається хорошим тоном спочатку написати в месенджер, а вже потім телефонувати, якщо абонент дозволить (особливо серед молоді).
А яка ваша думка? Це уникнення соціалізації, невпевненість в собі чи норма нового часу?
Напевне, в кожного був (чи ще буде) "втрачений телефонний дзвінок", за який ми шкодуємо, що не відповіли... і все б могло бути інакше.
А яка ваша думка? Це уникнення соціалізації, невпевненість в собі чи норма нового часу?
Напевне, в кожного був (чи ще буде) "втрачений телефонний дзвінок", за який ми шкодуємо, що не відповіли... і все б могло бути інакше.