Українці запасаються валютою Україні нової економічної кризи не уникнути, впевнені опитані ТСН.ua експерти. Причому їхні прогнози невтішні, адже, як вважають фахівці, масштаби нових проблем будуть значно серйозніші, ніж у 2008-2009 роках. Нещодавно наявність передумов для розгортання нової кризи визнав і прем'єр-міністр України Микола Азаров."2008-2009 роки у нас не повторяться. Але передумови для повторення тих подій у нас є, оскільки складною залишається ситуація зі світовою економікою та падає попит на нашу продукцію", – зазначив прем'єр. ТСН.ua поцікавився у провідних українських економістів, наскільки масштабною буде нова хвиля кризи, коли вона розгорнеться, як її переживе Україна, а також яких новацій слід очікувати від влади у зв'язку з підготовкою до кризи. "Важке похмілля" буде обов'язково На думку заслуженого економіста України, екс-міністра економіки України Віктора Суслова, криза не припинялася після 2008 року, і українська економіка постійно переживає її. Проте цього року ситуація може суттєво загостритися, для чого є відповідні передумови. "Нинішня стабільність спирається на стрімке накопичення зовнішніх боргів держави і комерційного сектору, які позичають постійно і на вкрай невигідних умовах, під високі відсотки. Якщо виникнуть труднощі з отриманням кредитів, або їх потік зменшиться, в Україні почнуться серйозні обвальні явища: девальвація, зростання інфляції тощо", – зазначив Суслов. Також криза проявляється і в інших секторах, зокрема, в експортних галузях економіки. "Торговельний баланс за перше півріччя цього року був від'ємним – 7 мільярдів доларів. Тобто за півроку ми ввезли більше товарів, ніж експортували, а це означає, що ми беремо кредити, аби сплачувати за імпортні товари", – розповів економіст. Всі наявні фактори ризику, за словами Віктора Суслова, загострюються непростою політичною ситуацією, яка полягає в залежності України від зовнішніх кредиторів. "Вони в певний момент можуть стати зброєю для досягнення політичних цілей. Спостерігається явна політична ізоляція: Україна має протиріччя з керівництвом Європейського Союзу, Держдепартамент США озвучує негативні політичні заяви стосовно неї, не вдається нормалізувати стосунки з Росією. Все це спрацьовує на скорочення фінансування. Тому наш уряд грамотно і правильно діє – активно шукає гроші в Китаї", – додав економіст. При цьому він зазначив, що життя в борг не триватиме довго, і обов'язково прийде "важке похмілля, коли доведеться повертати запозичення та відсотки". Саме цей період стане справжньою кризою. Водночас директор Інституту трансформації суспільства Олег Соскін вважає, що про наближення кризи свідчить низка економічних та фінансових показників: падіння ВВП, друк Нацбанком нічим не підкріпленої грошової маси, зменшення обсягів іноземних інвестицій, криза банківської системи, невтішне сальдо зовнішньоторговельного балансу України з європейськими країнами, Китаєм, Росією і Білорусією. "Всі економічні показники – невтішні. А якщо до цього додати ще й посилення світової фінансової кризи, в яку втягуються Китай, Індія та Бразилія, стає зрозуміло, що ситуація ставатиме дедалі складнішою. І світові процесі відчутно відіб'ються на Україні, адже вона – четверта країна у переліку тих, кому загрожує дефолт", – додав експерт. Серед передумов майбутньої кризи експерт із економічних та соціальних питань, колишній перший заступник Міністра праці та соціальної політики України Павло Розенко виокремив, по-перше, повільне зростання економіки. "Дані Держкомстату свідчать, що воно склало 2%. На мій погляд, насправді зростання склало 0,7-1% ВВП. Це означає, що в держави немає ресурсів для забезпечення соціальних виплат. При цьому влада не скорочує ці видатки, а ще й бере на себе додаткові, так звані соціальні ініціативи президента", – зазначив економіст. По-друге, передумовою є уявна стабільність гривні, яка досягається за рахунок спалення резервів Нацбанку. "Золотовалютні резерви за рік скоротилися на 10 мільярдів гривень: торік вони складали 39 мільярдів гривень, сьогодні – 28 мільярдів. Тож є всі ознаки того, що внутрішня криза, яка охопить Україну, неминуча", – підсумував експерт. Голова Комітету економістів України, кандидат економічних наук Андрій Новак зазначив, що передумови майбутньої кризи стосуються майже всіх сфер економіки. Передусім він наголосив, що велика небезпека загрожує національній грошовій одиниці – гривні. Тому що всі три фундаментальні показники, які формують її курс, "переживають негативні тенденції". По-перше, постійно зростає від'ємне зовнішньоторговельне сальдо, яке за перше півріччя склало понад мінус 7 мільярдів доларів. По-друге, невтішна реальна інфляція, темпи якої, за словами фахівця, дуже високі. По-третє, невпинно зростає державний борг. "Отже, питання часу, коли ці всі чинники спрацюють одночасно. Тоді на нас чекатиме серйозна девальвація", – застеріг Новак. Крім того, про наближення кризи свідчать і проблеми в реальному секторі економіки. "Українська економіка самостійно виробляє все менше товарів та все більше імпортує. Якщо така тенденція є сталою (а вона стала вже протягом останніх чотирьох-п'яти років), це є передумовою не для якоїсь одномоментної кризи, а для дуже глибокої економічної кризи", – підсумував економіст. Процес вже пішов Експерт із економічних та соціальних питань Павло Розенко наголосив на принциповій відмінності джерел і витоків кризи 2008 року та майбутніх проблем. За його словами, попередня криза була наслідком глобальної європейської, ба навіть світової фінансової кризи, "коли фактично в один момент обвалилися майже всі ринки ЄС, США, Японії тощо". "Сьогодні принципово інша картина: ми не бачимо широкомасштабних криз на світовому чи європейському просторі, і нова криза буде пов'язана саме із внутрішніми економічними процесами в Україні. Тобто вона є виключно наслідком роботи нинішнього уряду і стане відповіддю економіки України на популістську передвиборчу політику, яка зараз проводиться", – зазначив економіст. Економіст Андрій Новак прогнозує, що нова криза буде більш масштабною, ніж попередня. "Криза 2008 року носила перш за все фінансовий характер, а зараз до цього додалася ще й криза реального сектору економіки, інвестицій (адже відбулося їхнє суттєве скорочення – за офіційними даними, прямі іноземні портфельні інвестиції за минулий рік склали всього-на-всього 500 мільйонів доларів), постійне зменшення власного виробництва і збільшення імпорту, величезна загроза стабільності гривні, мізерні об'єми кредитування банківським сектором реального сектору економіки, зменшення реальних доходів населення. Це все ознаки дуже глибокої фундаментальної економічної кризи", – наголосив експерт. Попри намагання влади утримати ситуацію під контролем хоча б до парламентських виборів, експерти застерігають, що перші ознаки нової кризи українці вже відчувають. Так, зокрема, Павло Розенко звернув увагу на те, що почала девальвувати гривня. "Процес уже пішов. Але, безумовно, уряд намагатиметься зробити все, щоб до 28 жовтня жодних різких змін ні курсу валют, ні цінової політики не було", – зазначив він. До виборів влада всіма силами штучно стримуватиме курс гривні та ціни на енергоносії. Андрій Новак Найбільш ризикованим періодом, на думку економіста, буде кінець поточного року та перше півріччя наступного. "Тоді ми можемо відчути все, починаючи від девальвації гривні, закінчуючи підвищенням цін на все, починаючи від продуктів харчування, закінчуючи підвищенням цін на житлово-комунальні послуги", – поділився невтішним прогнозом експерт. Водночас Олег Соскін вважає, що ситуація може загостритися вже у другій половині жовтня або й раніше. "Непростою стане вже наприкінці вересня, коли треба буде сплатити за російський газ близько 900 мільйонів доларів, а також по 600 мільйонів доларів – МВФ за серпень та вересень. Тож з кінця вересня буде спостерігатися погіршення ситуації, а сама криза розгорнеться в жовтні-листопаді", – зазначив економіст. Поділяє думку колег і Андрій Новак, який застерігає, що кризу слід чекати одразу після парламентських виборів. "До того часу влада всіма силами штучно стримуватиме курс гривні та ціни на енергоносії. Тож криза можлива в листопаді-грудні цього року", – додав він. Масштаби та наслідки майбутньої кризи суттєво залежатимуть від того, як поведе себе влада, вважають експерти. Зокрема, Віктор Суслов зазначив, що рівень падіння економіки залежить від багатьох факторів, в першу чергу – політичних. "Сьогодні ситуація в Україні визначається розвитком не економічних подій, а політичних. Наприклад, якщо Україна вступить до Митного Союзу – для нас знизять ціну на енергоносії до рівня внутрішніх цін Митного Союзу, що відчутно підтримає економіку, та кризи, можливо, вдасться уникнути. Якщо не вступить – цього не відбудеться. Застосує Захід певні санкції щодо України – будуть одні результати, не застосує – інші", – розповів економіст. Більш песимістично налаштований Олег Соскін, який вважає, що кризи не уникнути, до яких би дій не вдавалася влада. "Стара модель себе вичерпала. Потрібно буде відпускати ціни на газ та змінювати відносини з Росією у газових питаннях. Це буде найдраматичнішою колізією", – додав він. Також не вірить у те, що влада вигадає нові підходи і зуміє підготуватися до кризи таким чином, аби пом'якшити її наслідки, Андрій Новак. Тому що, на його думку, для цього потрібні серйозні наукові знання і високий інтелектуальний рівень, а протягом останніх двох років ми цього не спостерігали. Натомість влада використовує "примітивні адміністративні методи, які в основному спрямовані на боротьбу з наслідками, але жодним чином не усувають першопричини", додав фахівець. Українці вже готуються до "важкої зими" Не дивлячись на спроби влади запевнити українців у стабільності економічної ситуації в країні, українці самотужки почали готуватися до непростих часів, аби вберегти свої кошти від майбутньої кризи. Першим "запобіжним заходом", до якого вдалися українці, за словами експертів, є активне скуповування валюти. "В липні народ скупив валюти на 800 мільйонів доларів більше, ніж продав. Тобто він скидає гривню та накопичує валюту та золото", – зазначив Олег Соскін. При цьому економісти зазначили, що багато хто зараз скаржиться на складності доступу до купівлі валюти. "Якщо будуть такі складності, то розвиток отримає "чорний" ринок", – застеріг Віктор Суслов. Проте, за словами фахівців, населення обрало правильний шлях. Так, зокрема, Андрій Новак зазначив, що "єдиний метод захисту своїх гривневих доходів – обміняти їх на так звані тверді валюти". Також, як розповів Андрій Новак, простежується тенденція зростання попиту на ринку товарів довготривалого використання (побутової, аудіо- та відео-, комп'ютерної техніки). "Це правильно, тому що купівля товарів тривалого використання – це одна з форм захисту своїх гривневих доходів, адже в разі девальвації чи інфляції реальні доходи матимуть зовсім інше значення. Тож українці в міру своїх доходів захищаються від фінансової кризи, що буде в листопаді-грудні", – зазначив він. Поки що українці не забирають депозитів, проте стрімко скорочується кількість вкладів у гривнях і збільшується – у вільноконвертованій валюті, поділився власними спостереженнями Олег Соскін. "Народ думає, що таким чином збереже свої кошти, не розуміючи, що якщо почнеться обвал банківської системи, то банки не віддаватимуть депозити ні в гривнях, ні в валюті", – наголосив він. Також, за словами експерта, в рамках підготовки до кризи українці запасаються продуктами харчування, намагаються заощаджувати та "готуються до тяжкої зими". Загалом, фахівці порадили українцям у боротьбі з наслідками кризи та підготовкою до неї розраховувати виключно на себе, не покладаючись на туманні обіцянки політиків та їх запевнення у стабільності.