У Х В А Л А
Колегія прийшла, хоч нікуди і не виходила, до переконання, що оскаржуючи висновок суду – « МІЙ СУД – МОЇ ПРАВИЛА», захисник посягає на судову незалежність, що є неприпустимим у правовій державі.
Оцінюючи доводи прокурора про те, що йому незрозумілі висновки суду,колегія зазначає, у фейсбуці на сторінці ВС вказано : « Якщо треба роз’яснювати, то не треба роз’яснювати».
Суд вкотре наголошує, незгода апелянта з вироком, не є підставою для його скасування. Оскільки апеляційна скарга – є форма незгоди з судовим рішенням, то й відсутні підстави для її задоволення.
Колегія перевірила доводи апелянта про, начебто, порушення, на його легковажну думку, судом вимог закону про таємницю наради суддів, а саме знаходження головуючого під час прийняття рішення в Римі.
Суд констатує, що законом не передбачено місце, де повинна знаходитись нарадча кімната. Це може бути готель, кабінет, квартира, інше приміщення. Крім того, міркування над рішенням – це складний процес, який потребує спілкування з природою, свіжого повітря, здорової їжі. Отже, законом не заборонено відвідування суддею бібліотек, пляжів, культурних та малокультурних закладів під час роздумів над прийняттям рішення іменем держави.
Суд наголошує, вирішальне значення має не місце, а умови прийняття рішення, яки унеможливлюють тиск на суддю.
За таких обставин, колегія керується Римським постулатом « JUDGE*S LEAVS MATTER».
Доводи обвинуваченого про те, що йому не надано кваліфіковану юридичну допомогу, колегія також ретельно розглянула.
Як убачається з офіційного відеозапису судового засідання, захисник дійсно не задавав питань, не заявляв клопотань, не надавав доказів і весь час дивився в телефон. Але це не свідчить про його некомпетентність. Це стратегія і тактика захисту, і жодна особа, крім бухгалтера, який нараховує гонорар, не вправі втручатись в адвокатську таємницю.
Довідкою БПД підтверджено, що знання та професійні навики адвоката відповідають стандартам правової допомоги, а інших адвокатів у них немає.
Таким чином, колегія вважає, що кошти платників податків витрачаються не дарма і керується ст.3 Кодексу Наполеона – «ZAKATAY GUBU» .
Суд перевірив доводи потерпілого про те, що йому не повернули викрадені гроші і автомобіль та знаходить їх обґрунтованими.
Судом першої інстанції встановлено, що викрадене майно заходиться у колишнього слідчого по справі, якого звільнили з поліції.
За таких обставин, колегія визнає за потерпілим право на звернення до суду для оскарження дій слідчого, але його апеляція, обурення, сум, як і все інше, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, тобто не мають значення.
Наведені висновки узгоджуються з усіма рекомендаціями , директивами ЄС, рішеннями ЄСПЧ ( Женя, вставь любое дело. Все равно их не читают) та сталою практикою ВС.
Ухвала, безумовно може бути оскаржена, але сенс? Гроші не повернуть, іншого адвоката не призначать та і такої колегії для нового розгляду більш не знайдеш.