У суді в маленькому американському містечку прокурор викликає свого першого свідка - стареньку бабусю.
Він починає допит:
- Місіс Джонс, ви мене знаєте?
- Ну звичайно, я знаю вас, містер Вільямс. Я знала вас ще маленьким хлопчиком і, чесно кажучи, ви мене дуже розчаровує. Ви брешете, зраджуєте своїй дружині, маніпулюєте людьми і говорите гидоти за їх спинами. Ви думаєте, що велика людина, тому що у вас не вистачає мізків, щоб зрозуміти, що ви - всього лише невеликий бюрократ.
Прокурор був шокований. Не знаючи, що робити далі, він вказав в інший кінець кімнати і запитав:
- Місіс Джонс, чи знаєте ви адвоката?
- Ну звичайно, я знаю. Я знаю містера Бредлі теж з його дитинства. Він ледачий, нетерпимий і у нього проблеми з алкоголем. Він не може побудувати нормальні відносини ні з ким, а його адвокатська контора - одна гірших в нашому штаті. Не кажучи вже про те, що він зраджував своїй дружині з трьома різними жінками. До речі, одна з них - ваша дружина. Так, я знаю його.
Адвокат стояв ні живий, ні мертвий.
Суддя попросив обох юристів підійти до нього і дуже тихим голосом сказав:
- Якщо хто-небудь з вас, ідіотів, запитає її, чи знає вона мене, я відправлю вас обох на електричний стілець.