ПотапаПапа
ОстапаПапа
наташи...
Економіка України
- Автор теми Priser
- Дата створення
На зеркале была норм аналитическая статья на тему
Байрактари.
Україна і Туреччина підписали Угоду про зону вільної торгівлі
Укладено також низку інших угод.
Україна і Туреччина підписали Угоду про зону вільної торгівлі – документ, що має на меті спростити та збільшити товарообіг між країнами.
Урочисте підписання організували в Маріїнському палаці після двосторонніх перемовин президента України Володимира Зеленського та президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана.
Також сторони підписали рамкову угоду щодо співпраці у сфері високих технологій, авіаційній та космічній галузях, угоду про співробітництво у сфері молодіжної політики, протокол внесення змін до угоди про співробітництво між правоохоронними органами, меморандум про взаєморозуміння між Державною податковою службою та Казначейством Міністерства фінансів, меморандум між ДП "Україна" та турецьким Інститутом стандартів, меморандум про взаєморозуміння щодо створення Спільної митної ради, план дій між ДМС і Міністерством торгівлі щодо взаємного визнання програм авторизованих економічних операторів.
Президент Володимир Зеленський зазначив, що щасливий вітати в Києві президента Туреччини з дружиною та делегацією.
"Вінцем 3 десятиліть співпраці стала знакова подія – наші країни уклали угоду про зону вільної торгівлі. Це історичний момент... Ми пройшли довгий, важкий шлях, щоб відкрити нові горизонти. Це нові можливості бізнесу, нові здобутки, нові інвестиції, зростання ВВП наших держав. Навіть до угоди за минулий рік торгівля зросла до 7 млрд доларів – більш ніж на половину", – зазначив він.
Метою є зростання торгівлі до 10 млрд доларів.
Сторони також обговорили ситуацію з безпекою – це була основна тема зустрічі. Зеленський подякував за підтримку, активну участь у Кримській платформі.
"Хочу подякувати за ініціативу стати посередником між Україною і РФ. Для миру в Україні ми готові робити все можливе у всіх форматах", – зазначив Зеленський.
Окремо обговорили співпрацю в авіації. Для розвитку цієї галузі уклали угоду для розширення виробництва турецьких БПЛА.
Президент України зазначив, що торік 2 млн співгромадян відвідали Туреччину, і кількість туристів із Туреччині в Україні зростає також.
Президент Туреччини подякував за гостинність.
"Наш візит припав на чутливий період, хочу повторити, що ми продовжуємо підтримувати суверенітет і територіальну цілісність України включно з Кримом. На жаль, деякі зроблені безвідповідальні заяви, опубліковані сценарії окупації виснажують Україну та український народ", – зазначив він.
Реджеп Таїп Ердоган підкреслив, що Туреччина може прийняти на своїй території саміт Зеленського і Путіна, якщо на це буде воля сторін.
"Ми торкнулись усіх аспектів наших двосторонніх стосунків. розглянули кроки, щоб вивести на 10 млрд доларів наш торговий баланс, який торік зріс на 60%. Щиро вірю, що угода про вільну торгівлю дозволить нам швидко досягти цієї мети", – додав Реджеп Таїп Ердоган.
Двостороння зустріч президентів тривала більше трьох годин – довше, ніж було анонсовано. Церемонія відбулась у Маріїнському палаці. Реджеп Таїп Ердоган привітав почесну військову варту словами "Слава Україні".
Зона вільної торгівлі – тип співпраці, коли країни скасовують митні збори і податки у торгівлі. Україна і Туреччина готувалися до підписання Угоди про ЗВТ протягом кількох останніх років. Переговори планували завершити до 2019 року, однак узгодження позицій зайняло більше часу. Основу угоди складає обнулення мита на понад 10 000 товарних позицій або 95% усіх українських експортних товарів.
UPD:
Останнє редагування:
Міжнародні резерви становили 29,3 млрд дол. США за підсумками січня
Станом на 1 лютого 2022 року міжнародні резерви України, за попередніми даними, становили 29 287,1 млн дол. США. За підсумками січня вони знизилися на 5,3%, однак перевищували середньорічний рівень 20...
Міжнародні резерви України зменшилися на 5% за два місяці
Попри скорочення, вони перевищують середньорічний рівень 2021 року.
Міжнародні резерви України, які в 2021 році зросли на 1,8 млрд доларів і на 1 січня становили 30,941 млрд доларів, станом на 1 лютого 2022 року зменшилися 29,29 млрд доларів порівняно з 1 грудня.
За даними пресслужби НБУ, за підсумками січня міжнародні резерви впали на 5,3%, однак перевищували середньорічний рівень 2021 року. Зменшення рівня міжнародних резервів упродовж минулого місяця у Нацбанку пояснили насамперед валютними інтервенціями, "спрямованими на згладжування надмірних коливань на валютному ринку, спричинених переважно психологічним чинником".
"У січні на валютному ринку відчутно зріс попит на валюту насамперед через погіршення інформаційного середовища на тлі геополітичного напруження. Серед інших причин – сезонна активізація бюджетних виплат наприкінці 2021 року та високі ціни на енергоносії на світових ринках", – пояснили в НБУ.
Серед інших причин – сезонна активізація бюджетних виплат наприкінці 2021 року та високі ціни на енергоносії на світових ринках. Загалом у січні НБУ купив на валютному ринку 197,7 млн доларів, продав –1 511,2 млн доларів США. Обсяги чистого продажу валюти Національним банком становили 1 313,5 млн доларів.
Крім того, на розмір резервів вплинули платежі за державним боргом. Зокрема на обслуговування і погашення державного боргу в іноземній валюті було направлено 416,8 млн доларів, з яких 186,2 млн становило обслуговування і погашення за державними цінними паперами.
Також на розмір резервів вплинула переоцінка фінансових інструментів у сумі 70,5 млн доларів в еквіваленті.
У НБУ наголосили, що поточний обсяг міжнародних резервів покриває 3,6 місяця майбутнього імпорту. За даними Нацбанку, цього достатньо для виконання зобов'язань України та поточних операцій уряду і НБУ.
Франція виділяє Україні 1,2 млрд євро макрофінансової допомоги
Зеленський зазначив, що це допоможе стабілізувати економіку.
Франція виділяє Україні 1,2 млрд євро макрофінансової допомоги для підтримки економіки.
Про це президент України Володимир Зеленський повідомив на спільному з президентом Франції Емманулем Макроном брифінгу за результатами зустрічі в Києві.
"Потужний крок підтримки саме з боку Еммануеля, з боку Франції – виділення 1,2 млрд євро макрофінансової допомоги. Це дійсно нам допоможе стабілізувати нашу економіку, ми зараз вже немогано йдемо, але це потужний крок", – зазначив Зеленський.
У січні саме таку суму – 1,2 млрд євро – Україні вирішив виділити Євросоюз. Пакет допомоги складається із кредитів та грантів.
Крім цього, Україна та Франція фіналізувала домоленості щодо постачання 130 локомотивів на суму 900 млн євро та 370 одиниць пожежно-рятувальної техніки. Також реалізувається проєкт з будівництва патрульних катерів для прикордонників.
"Україна та Франція продовжують розвивати співробітництво з компанією Airbus щодо створення національного перевізника, крім цього в рамках військово-технічного співробітництва сьогодні підписано угоду між "Укроборонпромом" та французькою стороною – компанією Thales. Також сьогодні підписано спільну заяву "Укроборонпрому" з французькою стороною щодо реформ оборонно-промислового комплексу України", – повдіомив президент.
Війна з Росією у 2014-2020 роках коштувала Україні 280 мільярдів доларів – CEDR
Загальний обсяг невиробленої в Україні продукції у 2014-2020 роках унаслідок конфлікту з РФ - 280 млрд дол: до 40 млрд доларів щороку.
www.epravda.com.ua
Україна втратила 280 млрд дол за період війни з Росією - CEBR
Американський центр економічних і бізнес-досліджень оприлюднив звіт, який замовив український уряд.
Внаслідок конфлікту з Російською Федерацією загальний обсяг невиробленої в Україні продукції у 2014-2020 роках склав 280 млрд дол., повідомляє "Економічна правда".
За даними американського центру економічних і бізнес-досліджень, це до 40 млрд доларів США щороку, що становить 19,9% ВВП України доконфліктного рівня.
У звіті йдеться, що одна лиш анексія Криму в 2014 році вартувала Україні до 58 млрд дол невиробленого ВВП. А конфлікт на Донбасі - до 14,6 млрд дол щороку з 2014 по 2020 роки.
"Конфлікт мав серйозний вплив на торгівлю та інвестиції, призвів до значних втрат активів та недоотримання податкових надходжень", - наголошують в Центрі.
Загалом втрати на Донбасі становлять до 102 млрд дол. США, або до 14,6 млрд дол. щороку.
У той же час постійне зниження експорту призвело до загальних втрат України в розмірі до 162 млрд доларів за період з 2014 по 2020 рік.
"Сукупні втрати основних фондів для України в Криму та на Донбасі від знищення або пошкодження активів становлять 117 млрд доларів США", - підкреслили в CEBR.
Центр тяжіння зовнішньої торгівлі України після укладення угоди з Туреччиною змістився в сторону Чорноморсько-Середземноморського басейну, а колишній СРСР стає "сировинним придатком для України". Таку думку висловив заступник міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка в інтерв'ю директору Центру близькосхідних досліджень Ігорю Семиволосу.
biz.liga.net
Країни колишнього СРСР стають сировинним придатком для України – заступник міністра економіки
Україна планує створювати нові зони вільної торгівлі з країнами регіону Середземного моря
biz.liga.net
Ростислав Шурма: Безповоротні втрати економіки України зараз – 2-3 млрд доларів на місяць
Подробнее читайте на сайте
Через інформаційний стрес та ризик ескалації українська економіка щомісяця втрачає 2-3 млрд доларів, – Шурма
Спекулятивний тиск на валютний ринок – близько 1,5-2 млрд дол.
Через інформаційний стрес та ризик ескалації українська економіка безповоротно втрачає 2-3 млрд доларів щомісяця.
Про це заступник голови Офісу президента України Ростислав Шурма заявив в інтерв’ю rbc.ua.
“Це і зупинені інвестиції, і додаткова інфляція, втрати у туристичній сфері, скорочення авіаперевезень”, – сказав він.
Шурма додав до цього переліку і спекулятивний тиск на фінансові ринки, що блокує запозичення, тисне на курс. “Це окрема сума. Спекулятивний тиск на валютний ринок – близько 1,5-2 мільярди доларів”, – сказав заступник очільника ОПУ.
Він зазначив, що "подушка" у розмірі 4-5 млрд доларів має бути достатньою, щоб продовжувати заплановані державні програми. Водночас зовнішня ситуація може змінюватись.
“2-3 млрд – це втрати для економіки. Тобто фактично збиток, який ми зазнаємо щомісяця. А 4-5 млрд – подушка, щоб у нас було все нормально із залученням ресурсів під розвиток. Ви ж бачите об'єктивно, який інвестор прийматиме рішення щось будувати в такій ситуації? Зрозуміло, що всі ставлять проекти на паузу. Не скасовують, але відкладають рішення. І зовнішні кредитні ринки тимчасово зачинені”, – пояснив Шурма.
За його словами, якщо рівень стресу буде таким самим, то це щомісячні втрати, починаючи з січня. “Якщо ситуація стабілізується інформаційно хоча б у такому стані, як зараз, то больовий поріг підніметься і за два місяці таких втрат уже не буде”, – підкреслив він.
Італія надасть EUR110 млн фіндопомоги для підтримки населення та економіки України
Італія планує виділити EUR110 млн фінансової допомоги для підтримки населення та економіки України у сферах, які будуть узгоджені з українською владою, повідомив міністр закордонних справ та міжнародного співробітництва Італії Луїджі Ді Майо (Luigi Di Maio) під час брифінгу у сенаті парламенту...
interfax.com.ua
Італія надасть Україні 110 млн євро для підтримки населення та економіки
Окрім того, Італія планує надати гуманітарну допомогу через Червоний Хрест.
Італія планує виділити 110 млн євро фінансової допомоги для підтримки населення та економіки України у сферах, які будуть узгоджені з українською владою.
Про це повідомив міністр закордонних справ та міжнародного співробітництва Італії Луїджі Ді Майо під час брифінгу у сенаті парламенту Італії, передає "Інтерфакс-Україна".
"Ми також маємо намір допомогти Міжнародному комітету Червоного Хреста у гуманітарній сфері", - додав він, коментуючи підсумки свого візиту до Києва минулого тижня.
Aanmelden bij Facebook
Meld je aan bij Facebook om te delen en contact te maken met je vrienden, familie en mensen die je kent.
www.facebook.com
Певно прої...ли
Дебіторська заборгованість (сума оплачених коштів, по яким досі не поставлено продукцію) по двом підприємствам вже сягає 14 мільярдів гривень, а деякі контракти вже оголошено "безнадійними".
Ось відповідь, навіщо до Кирюші передали імпорт зброї.
Інфляція у останній місяць літа сягнула 23%, – Нацбанк
Ефекти війни, зокрема руйнування виробництв і логістики й надалі мають визначальний вплив на ціни майже всього споживчого набору товарів і послуг.
За попередніми оцінками Національного банку, у серпні інфляція сягнула близько 23% у річному вимірі, а цінова динаміка була стриманішою, ніж прогнозував регулятор.
Про це повідомив на брифінгу заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.
“У липні інфляція прискорилася до 22,2% у річному вимірі. За попередніми оцінками Національного банку, у серпні вона сягнула близько 23%. Цінова динаміка загалом була стриманішою, ніж прогнозував Національний банк”, – сказав він.
За його словами, це пов’язано передусім зі швидшим, ніж очікувалося, зниженням вартості пального внаслідок подешевшання нафти на світових ринках і налагодження внутрішньої логістики. Однак інфляційний тиск залишається значним. Ефекти війни, зокрема руйнування виробництв і логістики й надалі мають визначальний вплив на ціни майже всього споживчого набору товарів і послуг.
Значну роль у стримуванні інфляції продовжить відігравати фіксація тарифів на послуги ЖКГ. Попри високі світові ціни на енергоносії (газ та електроенергію), їхня вартість для побутових споживачів залишатиметься незмінною впродовж поточного опалювального сезону, тож вплив цього чинника на інфляційну динаміку буде обмеженим.
За прогнозами Нацбанку, у 2022 році інфляція в Україні сягне 31%, а ВВП скоротиться на третину. У наступному році очікується повернення економіки до зростання, а інфляційної динаміки – до зниження.
Крім того, Нацбанк прогнозує реальне скорочення зарплат на 27%. За прогнозом, заробітня плата наприкінці 2024 року буде нижчою за довоєнний рівень.
Ефекти війни, зокрема руйнування виробництв і логістики й надалі мають визначальний вплив на ціни майже всього споживчого набору товарів і послуг.
За попередніми оцінками Національного банку, у серпні інфляція сягнула близько 23% у річному вимірі, а цінова динаміка була стриманішою, ніж прогнозував регулятор.
Про це повідомив на брифінгу заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.
“У липні інфляція прискорилася до 22,2% у річному вимірі. За попередніми оцінками Національного банку, у серпні вона сягнула близько 23%. Цінова динаміка загалом була стриманішою, ніж прогнозував Національний банк”, – сказав він.
За його словами, це пов’язано передусім зі швидшим, ніж очікувалося, зниженням вартості пального внаслідок подешевшання нафти на світових ринках і налагодження внутрішньої логістики. Однак інфляційний тиск залишається значним. Ефекти війни, зокрема руйнування виробництв і логістики й надалі мають визначальний вплив на ціни майже всього споживчого набору товарів і послуг.
Значну роль у стримуванні інфляції продовжить відігравати фіксація тарифів на послуги ЖКГ. Попри високі світові ціни на енергоносії (газ та електроенергію), їхня вартість для побутових споживачів залишатиметься незмінною впродовж поточного опалювального сезону, тож вплив цього чинника на інфляційну динаміку буде обмеженим.
За прогнозами Нацбанку, у 2022 році інфляція в Україні сягне 31%, а ВВП скоротиться на третину. У наступному році очікується повернення економіки до зростання, а інфляційної динаміки – до зниження.
Крім того, Нацбанк прогнозує реальне скорочення зарплат на 27%. За прогнозом, заробітня плата наприкінці 2024 року буде нижчою за довоєнний рівень.
Бюджет-2023: Кабмін розраховує на зростання інфляції до 30%, ВВП - на 2,5%, а долара - до 42 грн, - Железняк
Прогнозований ВВП на 2023 рік закладено як 6371,3 млрд грн.
t.me
"Прогнозований ВВП на 2023 рік закладено як 6371,3 млрд грн. Зростання ВВП на +2,5% по відношенню до 2022-го року (де прогнозоване падіння -33,1%). Інфляція +30%", - зазначив Железняк.
Депутат додав, що попередньо не зміняться мінімальна зарплата та прожитковий мінімум - 6700 та 2589 грн відповідно.
Курс долара закладають на рівні 42 грн.
Шмигаль розповів, що заклали у проєкт бюджету-2023
"Війна — це дорого. Дуже дорого. Тому головне завдання — максимально ефективно використовувати кошти, які у нас є".
"Вже зараз ми чесно говоримо суспільству, що рік буде непростим. Війна — це дорого. Дуже дорого. Тому головне завдання — максимально ефективно використовувати кошти, які у нас є", - сказав Шмигаль.
Прем'єр перелічив пріоритети бюджету-2023 і їхні розміри:
сектор безпеки та оборони: 1 трлн 136 млрд гривень або майже 50% всього бюджету (це зарплати військових, забезпечення армії, ремонти й закупівлі техніки та зброї тощо; порівняно з бюджетом-2022 це зростання в 4 рази).
соціальні програми (пенсії, субсидії, допомога малозабезпеченим родинам, виплати внутрішньо переміщеним особам, витрати на медицину та освіту): це 35% від всіх видатків у проєкті бюджету, понад 800 млрд грн. (передбачено збільшення фінансування Пенсійного фонду з бюджету на більш ніж 30 млрд гривень).
скорочення інших видатків (зменшують кількість чиновників, врізають зарплати та премії за винятком силових структур): видатки на утримання органів державної влади буде скорочено на 11,6 млрд гривень порівняно з 2022 роком.
створення бюджетного Фонду ліквідації наслідків збройної агресії (там планують акумулювати конфісковані кошти Росії та росіян, а також міжнародну допомогу на швидке відновлення): не менше 19 млрд грн.
додаткова дотація на компенсацію витрат для місцевих бюджетів: 24 млрд грн.
За словами Шмигаля, у наступному році доходи України складуть 1,28 трлн гривень, тоді як видатки заплановані на рівні 2,57 трлн гривень.
"Відповідно щомісячний дефіцит бюджету на наступний рік ми оцінюємо в понад 3 млрд доларів. Уже зараз більше третини бюджету нам допомагають фінансувати міжнародні союзники. Зі свого боку ми докладаємо максимум зусиль, щоб фінансова підтримка партнерів продовжувалась у 2023 році. І ми точно не можемо собі дозволити додаткові нецільові витрати", - додав прем'єр.
Прогнозований ВВП на 2023 рік закладено як 6371,3 млрд грн.
Залізний нардеп
💵 Прогнозований ВВП на 2023 рік закладено як 6 399 млрд грн 📈Зростання ВВП на +4,6% по відношенню до 2022-го року (де прогнозоване падіння -33,2%) Інфляція +30% 🟰 Мінімальна зарплата та прожитковий мінімум не змінюється: 6700 та 2589 грн Попередньо*
t.me
"Прогнозований ВВП на 2023 рік закладено як 6371,3 млрд грн. Зростання ВВП на +2,5% по відношенню до 2022-го року (де прогнозоване падіння -33,1%). Інфляція +30%", - зазначив Железняк.
Депутат додав, що попередньо не зміняться мінімальна зарплата та прожитковий мінімум - 6700 та 2589 грн відповідно.
Курс долара закладають на рівні 42 грн.
Post automatically merged:
Шмигаль розповів, що заклали у проєкт бюджету-2023
"Війна — це дорого. Дуже дорого. Тому головне завдання — максимально ефективно використовувати кошти, які у нас є".
Radware Captcha Page
www.kmu.gov.ua
"Вже зараз ми чесно говоримо суспільству, що рік буде непростим. Війна — це дорого. Дуже дорого. Тому головне завдання — максимально ефективно використовувати кошти, які у нас є", - сказав Шмигаль.
Прем'єр перелічив пріоритети бюджету-2023 і їхні розміри:
сектор безпеки та оборони: 1 трлн 136 млрд гривень або майже 50% всього бюджету (це зарплати військових, забезпечення армії, ремонти й закупівлі техніки та зброї тощо; порівняно з бюджетом-2022 це зростання в 4 рази).
соціальні програми (пенсії, субсидії, допомога малозабезпеченим родинам, виплати внутрішньо переміщеним особам, витрати на медицину та освіту): це 35% від всіх видатків у проєкті бюджету, понад 800 млрд грн. (передбачено збільшення фінансування Пенсійного фонду з бюджету на більш ніж 30 млрд гривень).
скорочення інших видатків (зменшують кількість чиновників, врізають зарплати та премії за винятком силових структур): видатки на утримання органів державної влади буде скорочено на 11,6 млрд гривень порівняно з 2022 роком.
створення бюджетного Фонду ліквідації наслідків збройної агресії (там планують акумулювати конфісковані кошти Росії та росіян, а також міжнародну допомогу на швидке відновлення): не менше 19 млрд грн.
додаткова дотація на компенсацію витрат для місцевих бюджетів: 24 млрд грн.
За словами Шмигаля, у наступному році доходи України складуть 1,28 трлн гривень, тоді як видатки заплановані на рівні 2,57 трлн гривень.
"Відповідно щомісячний дефіцит бюджету на наступний рік ми оцінюємо в понад 3 млрд доларів. Уже зараз більше третини бюджету нам допомагають фінансувати міжнародні союзники. Зі свого боку ми докладаємо максимум зусиль, щоб фінансова підтримка партнерів продовжувалась у 2023 році. І ми точно не можемо собі дозволити додаткові нецільові витрати", - додав прем'єр.
Останнє редагування:
Європарламент підтримав виділення Україні 5 млрд євро кредиту
Стверджується, що умови для Києва надзвичайно вигідні.
Депутати Європарламенту погодили макрофінансовий кредит для України на суму 5 млрд євро. Ці кошти мають допомогти Україні перекрити її гострі потреби у фінансуванні, що виникли через повномасштабне вторгнення Росії, йдеться на сайті ЄП.
"Комісія надає кредит уряду в Києві на дуже вигідних умовах", – стверджують у Європарламенті.
За даними Міжнародного валютного фонду, Україна має дефіцит фінансування в розмірі 10 млрд доларів (9,8 млрд євро).
На сайті Європарламенту підкреслили, що передумовою для надання допомоги є те, що "Україна зберігає ефективні демократичні принципи, попри концентрацію влади у воєнний час у руках".
Надання допомоги підтримали 534 депутати, проти були 30, а 26 утримались.
Кредитування набуде чинності наступного дня після публікації в Офіційному журналі ЄС.
Це другий і найбільший транш пакету підтримки ЄС у розмірі 9 млрд євро. З цих коштів 1 млрд євро вже освоїли.
Стверджується, що умови для Києва надзвичайно вигідні.
Депутати Європарламенту погодили макрофінансовий кредит для України на суму 5 млрд євро. Ці кошти мають допомогти Україні перекрити її гострі потреби у фінансуванні, що виникли через повномасштабне вторгнення Росії, йдеться на сайті ЄП.
"Комісія надає кредит уряду в Києві на дуже вигідних умовах", – стверджують у Європарламенті.
За даними Міжнародного валютного фонду, Україна має дефіцит фінансування в розмірі 10 млрд доларів (9,8 млрд євро).
На сайті Європарламенту підкреслили, що передумовою для надання допомоги є те, що "Україна зберігає ефективні демократичні принципи, попри концентрацію влади у воєнний час у руках".
Надання допомоги підтримали 534 депутати, проти були 30, а 26 утримались.
Кредитування набуде чинності наступного дня після публікації в Офіційному журналі ЄС.
Це другий і найбільший транш пакету підтримки ЄС у розмірі 9 млрд євро. З цих коштів 1 млрд євро вже освоїли.