Одесса Львов
Мова й суспільство
- Автор теми yahoo
- Дата створення
Я б так зразу теж не казав. НАТО нас брати не хотіло чи наші керманичі нас туди не вели?
Мало не значить ніхто. Так і на сході не всі вірять в нацистів-бандерівців людожерів
За часів Єльцина, у 1994-му можна було подати заявку у НАТО та ЄС разом зі всіма східноєвропейськими країнами і єльциновська Росія нічого б не мала проти. І вже у 2004-му були б там разом зі всіма.
А не зробили цього наші керманичі у спілці з формуючимся тоді олігархатом.
Щоб нічого не заважало їм дерибанити ресурси держави.
А щоб східний електорат не заважав їм того робити - зас.рали йому мізки "багатовекторністю" та дружбою з болотами.
А при Ющенко хто заважав ?
І наприклад той же клінтон, меркель і інші зараз відкрито кажуть що це вони забороняли брати Україну в НАТО.
Ні в колі мірі не реабілітую наших чортів, але і не факт щоб нас би так і взяли в те НАТО і ЄС відразу як ми б подали заявку
Себастьян Перейро
торговець чорним деревом
Дивно, коли я з батьками мандрував по прибалтиці +-1984р., ніяких проблем з російською мовою там не виникало або не помічали - заходили в супермаркети, заселялися в готелі...
При Ющенко вже пуйло занадто зміцніло і почало страшити захід. Тому вони пішли на договірняк з ним що Україну брати не будуть.
В Румунії початку- середини 90-х збідніння та корупція були більші за тогочасні українські, не кажучи вже про промисловий потенціал.
Але нічого, взяли їх.
Post automatically merged:
Там всюди по-різному було.
Я багато разів їздив в Ригу до родичів - в 70-ті то було майже російськомовне місто.
А от у Вільнюсі зовсім інакше.
Себастьян Перейро
торговець чорним деревом
у Вільнюс також заїджали.
З розповідей мами.Це мені нагадало поїздку у Вільнюс у 79-му чи 80-му у складі туристичної групи школярів-старшокласників.
Там в продмагазині збиралися купити цигарки, але продавщиця просто в упор не зауважувала нас, звертаючихся до нею російською.
Аж доки хтось не здогадався перейти на українську - тоді вмить зауважила і обслужила!
Перша історія. У 1986 році її з батьком з Харкова направили на роботу у м. Гвардійськ чи Гвардійське Хмельницкої області.
Мама, яка вільно спілкувалася українською, не могла купити живу рибу на лотку, бо продавчиня її ігнорувала питаючи інших місцевих покупців, мовляв, хто це понаїхав. Відстоявши чергу та ще простоявши півгодини з грошима в руках перед продавчинею мама такі купила рибу.
Друга історія. Під час навчання у ВНЗ в 1983 на літню практику її та інших студентів відправили в Таллінн малювати (пейзажи чи будівлі). І тоді був випадок, як місцевий мешканець став розпитувати у мами, звідки вона і коли місцевий дізнався. що вона з заходу України, то він гучно казав декілька разів перехожим, щоб вони не заважали мамі малювати, бо вона з західної України.
Останнє редагування:
Имею другую историю, когда в 1995-м с чехом, который не знал ни укр, ни рус, а я не знал ни чешский, ни англ, праздновали Новый год. И были счастливы от праздника оба! Просто радовались что встретились, и познакомились. Выпивали, шутить даже получалось, играли в "кости". На утро ржали от удовольствия, по поводу проведения праздника) Вокруг были ребята со всех регионов Украины, а также чехи, словаки, австрийцы, и всем было плевать кто на каком языке общается, мы просто радовались хорошей компании.
Та й зараз все одно якою мовою з ким спілкуватись - аби розуміли одне одного.
Але. АЛЕ.
Саме москальська мова станом на зараз - це інструмент: а) пропаганди; б) приниження навколишніх («недомови», «провінціали», «менші брати» тощо).
Тож. Нажаль.
Москальська має зникнути з обіходу. У випадку з 40+ це можна зрозуміти і потерпіти, ті ж, хто молодше - мають мати трошечки сорому.
А ще, українська мова - і старовинніша, і милозвучніша, і логічніша.
Вйо вкраїнізуватися!)
Але. АЛЕ.
Саме москальська мова станом на зараз - це інструмент: а) пропаганди; б) приниження навколишніх («недомови», «провінціали», «менші брати» тощо).
Тож. Нажаль.
Москальська має зникнути з обіходу. У випадку з 40+ це можна зрозуміти і потерпіти, ті ж, хто молодше - мають мати трошечки сорому.
А ще, українська мова - і старовинніша, і милозвучніша, і логічніша.
Вйо вкраїнізуватися!)
Слухав-читав статті істориків чи на тему деколонізації, в яких кажуть, що якби у 90-их до влади прийшли більш проукраїнські сили (типу Чорновіла), то був би великий ризик, або війни (як у Молдові чи Грузії), або розчарування і повернення прокомуністичних сил (як у Білорусі). Чому? Бо настрої в Україні 90-их були значно більш проросійськими. Як приклад, Київ, який був російськомовним раніше і зараз поступово стає все більш і більш україномовним.
Власне, і війна 2014 та 2022 викликані тим, що імперія хоче покарати та підкорити свою бувшу колонію. Війна у придністров"ї, абхазії та південній осетії були інспіровані та підживлювалися русньою, які за принцпипом "розділяй і володарюй" хотіли втримати вплив над колоніями.
Українським послам в росії з початку 90их періодично розповідали про "вирішення питання України" (джерело ютуб-канал Грунт, Олексій Ковжун)
В вересні-жовтні 1993 підчас конституційної кризи в росії, Єльцин був з одного боку, тоді як з іншого були як їх називають про націоналістичні (читай більш радикальні імперці) сили (вікі).
Ще варто згадати Кримську кризу 1992-1994 років .
Останнє редагування:
Заявку на вступ в НАТО треба було ув'язати з ліквідацією ядерної зброї.
Себто "хочете її позбутися - приймайте нас в альянс і самі ліквідовуйте".
Але в загальному погоджуюся, тоді ще не визріла українська самоідентифікація у більшості населення держави.
Пам'ятайте, що більшість команд вбивати українців за останні 300..200..100..10 років було віддано саме москальською. Ким, думаю, уточнювати не треба.
Це на кшталт "хто не любить кацапів і кацапську мову, той ризикує стати жертвою кацапської агресії"?
Якщо будували за цісаря, то має бути
Але як підняти насєлєніє для участі у загарбницькій війні? А дуже просто: розігрується спектакль, у якому деяким корисним ідіотам теж відведена роль (всі імена видумані, правдива тільки національна приналежність).
Отже:
Васілій (російськомовний українець) - Я ґоворіл, ґоворю і буду ґоворіть на руском.
Фьодор (російськомовний українець) - Я ґоржусь, что ґоворю по рускі.
Ніколай (російськомовний українець) - Нам запрєщают говоріть на родном язикє.
(І ще багато таких же корисних ідіотів, для яких важливіше говорити, аніж думати).
На сцену виходить Пропагандист (і не один): - Там живут наши люді, наши братья, ето рускіє люді і ми должни іх спасті от смєртєй і питок, коториє вісят дамокловим мєчом над іх головамі. Бєндєровци убівают рускіх людєй.
Рускій народ пєрєд тєлєвізором: - Там бєндєровци убівают рускіх людєй, такіх же, как і ми і только за то, что оні разґоварівают на одном с намі язикє
Вставай, страна оґромная! Убьйом всєх бєндєровцев - защітім рускіх!!!А ви і далі захищайте своє право говорити мовою країни-агресора, бо для вас це ж так важливо.