Я коли встиг з Бучі вискочити ввечері 24го, вивезти маму і сестру, то 2,5 місяці пожив у Франику. За гроші, ні у кого гуманітарки не брав, ще і самі носили з сестрою пакети у збір. Навіть у ТРО в списочки "без бойового досвіду" записався про всяк випадок. Побув ВПО трохи.
Так от шо я скажу - є такий собі неприємне відчуття. От наче і у своїй країні, а якось воно чуже, і наче винен, як другого сорту. Тут місцеві скаржаться що ізза біженців ціни виросли, оренда виросла. Тут наче всі такі щирі-гостинні, а як зайшла мова якісь тимчасові будинки поставити - нєєє, нашо нам ті переселенці під городами. Дрібні торгаші вивішують на вході папірці "біженець! тут у нас укр мова!". (Воно то да, ніхто на москальську не переходив , але подача... ). Ну і да, чув своїми вухами як жіночка хвалилася по мобільному яка у неї дочка розумниця - здала квартиру тут, сама в Іспанії, ще і гроші там получає.
Як тільки в Бучі більш-менш відновили комунальні послуги - швиденько відвіз маму і сестру назад, сам в Київ.
От саме тому я не можу дорікати переселенкам чому вони у Баварії, а не Галичині. Принаймні там ти не чуєш, ну або не розумієш шипіння за спиною, особливо жіночкам притаманного.