У підготованому Кабінетом міністрів проєкті держбюджету-2022, на освіту наступного року планується витратити 186 млрд грн. Це на 9% більше, ніж планувалося минулого року.
Більше половини цією суми (108 млрд грн) – це освітня субвенція, тобто кошти на зарплати шкільних вчителів. Ще майже 23 млрд грн має піти на вищу освіту, 5 млрд – на фахову передвищу, а 5,1 млрд – на стипендії. Ще близько 6 млрд грн складуть різні субвенції, як вже звичні: 1,4 млрд – реформа школи, 0,5 млрд на інклюзивну освіту, 1 млрд – "Спроможна школа для кращих результатів", так і нові: на шкільні їдальні та пожежну безпеку (по 1,5 млрд). Також бюджетний комітет вирішив підтримати ідею нардепів і додати 1 млрд грн на боротьбу з наслідками COVID-19 у школах.
Бюджетний комітет рекомендував уряду між читаннями збільшити видатки за деякими бюджетними програмами – настільки, наскільки дозволить суворе Міністерство фінансів. Можна очікувати зростання видатків на наукову діяльність у вишах (депутати просили + 0,5 млрд), на середню освіту дітей, котрі перебувають на лікуванні (запит +100 млн), на діяльність вишів (депутатські правки пропонують додати коштів на оплату комуналки та капітальні видатки – ремонти і енергоефективність), на Малу академію наук (облаштування Музеїв науки та участь українських команд у міжнародних олімпіадах тощо). Загалом можна очікувати, що освітній бюджет у кінцевому варіанті зросте ще на пару мільярдів.
Важливою новацією є рішення депутатів щодо способу розподілу коштів інфраструктурних субвенцій. Вони вирішили поширити спосіб, яким цьогоріч приймалося рішення щодо коштів субвенції "Спроможна школа для кращих результатів", ще й на кошти Фонду розвитку закладів фахової передвищої та вищої освіти, субвенції на створення навчально-практичних центрів при профтехах та на заходи протипожежної безпеки.
Для розподілу коштів кожної з цих субвенцій та програм Міносвіти має створити комісію, у складі якої третину складатимуть депутати з бюджетного комітету Верховної Ради, а ще третину – їхні колеги з освітнього.
Питання, чи саме народні депутати мають ту експертизу і неупередженість, яка потрібна, аби ділити бюджетні кошти, лишається риторичним. Цільові субвенції, зрештою, мають вирішувати певні системні проблеми, а не бути механізмом "розрахунку" з депутатами за правильні голосування.
