Платіжні картки з кешбеком

[GSM]

Комбінація платіжних карток для максимального кешбека

 

[БезУМныЙ ГоНЩиК]

Не будет нормальных кешбэков, снизим максимально оплату картами банков...

 

[idea]

Смешно: ритейлеры отстаивали интересы СВОИХ клиентов . Осталось узнать, кто такие "свои клиенты".
GLOOMER, кто должен выиграть? Из сути второго комментария все понятно: "собрались представители банковского сектора"...

 

[татаринн]

Горох последнии четыри дня расширенно пишет об этой проблематике.

если пишет, значит его эта тема сильно "беспокоит"

Post automatically merged: 24.03.21

У нас по комитетам и голосованиям иногда годами ходят законопроекты

в то же время, если лобби серьезное, то могут и за месяц два протянуть. Всего то лям валюты нужно, чтобы минимально заинтересовать нужное количество на одно голосование

Если сильно что-то нужно, то могут и в один день что-то принять. Тут вопрос в «нужности»
Не хотелось бы терять кешбек конечно ((
Но тут уж точно не от нас зависит это все (

 

[Poleg]

Если сильно что-то нужно, то могут и в один день что-то принять. Тут вопрос в «нужности

Так Вы и посмотрите даты прохождения тех законопроектов, которые все боятся. Попали в ВР в октябре, а сейчас вроде идут, но со скрипом, поэтому некоторые личности пытаются перенести их тезисы в законопроект о платежных услугах, который наиболее близок ко второму чтению. Но обсуждать что-то до опубликования текста закона в официальной прессе это гиблое дело. Как и хоронить кешбэк.

 

[idea]

Кешбек у нас взагалі платять не через інтерчендж, а через конкуренцію. Невже ви хочете сказати, таксі, кіно, квіткові крамниці платять 20% інтерченджу?

 

[Poleg]

Невже ви хочете сказати, таксі, кіно, квіткові крамниці платять 20% інтерченджу?

Интерчендж всего лишь инструмент манипуляций Ведь Горох отвоевывал свою бизнес-модель, причем считает, что успешно. Если прочитать внимательно его пост, то будет некая комиссия за обслуживание терминала 2%, которая состоит из эквайринга (1%) и кешбэков (1%). Из эквайринга до половины уйдет на интерчендж. А кешбэки банк будет раздавать как захочет, Моне процента вполне хватит на такси, кино и цветы. Вот и вся схема, которую МПСы пообещали клятвенно внедрить до лета. Вопрос только в том, кто за это будет голосовать, да и какого лешего это вообще должны решать депутаты.

 

[STIGA]

Вопрос только в том, кто за это будет голосовать, да и какого лешего это вообще должны решать депутаты.

в том то и суть, что "обранці" уже решили хайпануть в карантин под видом "мы помогаем МСБизнесу развиваться"

Post automatically merged: 24.03.21

Вот и вся схема, которую МПСы пообещали клятвенно внедрить до лета.

красиво обыграли реферанс Розетки, посмотрим какой ответ последует от лобби

Post automatically merged: 24.03.21

Кешбек у нас взагалі платять не через інтерчендж, а через конкуренцію. Невже ви хочете сказати, таксі, кіно, квіткові крамниці платять 20% інтерченджу?

Моно интерчендж получает со всех торговых операций, а клиенты получают кешбек только по выбранным категориям.
Все равно есть клиенты , которые картой платят везде, не только по выбранным категориям.
Вот так все взаимосвязано.

 

[Andryuha]

Гороховский утверждает:
- Сейчас: "магазин платит банку, который установил терминал 1,8-2,7%"
- Если примет Рада решение, то будет минус "1-1,5пп в случае регуляции"
- Тогда по мнению Гороховского "Если .... просто снизить тариф - банки поднимут абонплату на терминалы"

Похоже, что Гороховский сам себе противоречит: банки не смогут поднять абонплату, потому что процент за пользование терминалом для торговцев должен быть меньше на "1-1,5пп в случае регуляции".
И кэшбек, да, уменьшится, а, следовательно и прибыль того же Монобанка. Вот за это он переживает больше всего.
Насчёт снижения налоговых поступлений - не факт, в случае если будет больше пользователей терминалов, так как их использование станет обходиться дешевле, "1-1,5пп".

 

[Кочевник]

Ні фіга торговці знижувати не будуть.

 

[SDA]

Andryuha, аренда терминала и комиссия за проведение операций это абсолютно разные понятия и услуги. Сейчас за счёт второго идёт субсидирование первого.
Торговец ведь вполне может сам купить POS (цена вопроса от пары сотен долларов до тысяч за навороченные сенсорные, для примера ссылка на Розетке), организовать канал связи, а банк только настроит всё и будет проводить расчеты (как раз то, что ограничивать собираются). Или он может взять его в аренду у банка на текущих коммерческих условиях. И если сейчас есть варианты, когда при определенном обороте аренда льготная или нулевая, то это может и исчезнуть. В любом случае за технику, её амортизацию, каналы связи кто-то платит. Насколько поднимут цены, если оплата инфраструктуры ляжет на торговцев, серьёзный вопрос. Для крупных сетей это может и копейки, а вот насколько нужно будет поднять цены мелкому торговцу, чтобы окупить несколько сотен долларов за терминал и постоянные затраты за канал связи? И, в перспективе, можно догадаться, кто это будет оплачивать...
Вполне может получится, что хотели как лучше, а получилось как всегда (

 

[Poleg]

в том то и суть, что "обранці" уже решили хайпануть в карантин под видом "мы помогаем МСБизнесу развиваться"

Их хайп заключается в нажатии кнопочки, а потом в пиаре. Пониманию того, как это будет работать, ничего не способствует.
Например: если бы Платонова была поумней, то сообразила бы, что в схеме Гороха сам Горох лишнее звено. То есть, тот один процент, который будут собирать МПСы и отдавать ему "на кешбэки" вполне можно самим освоить на МСбильше или аналоги. Для этого всего лишь надо максимально размыть формулировки. При таком раскладе все хайповые условия будут соблюдены, а МПСы в первые месяцы даже могут делиться процентом, а потом выкинуть Гороха на кислород и самим "раздавать кешбэк клиентам". Как это работает мы уже знаем - тут отдельная тема про бильше есть.

 

[STIGA]

Например: если бы Платонова была поумней, то сообразила бы, что в схеме Гороха сам Горох лишнее звено.

Вы забываете ещё про одного игрока рынка - НБУ.

Банки по сути это амбассадоры МПС, кто больше денег даст, того и пиарить будут для роста эмиссии карт в рекламных кампаниях с плюшками.

Post automatically merged: 24.03.21

То есть, тот один процент, который будут собирать МПСы и отдавать ему "на кешбэки" вполне можно самим освоить на МСбильше или аналоги.

Тот 1% предлагают сделать в виде условно обязательной скидки при расчете картой МС/Виза для покупателя, при этом снижается эквайринг с ±2,5% до 1%, а интерчендж с 1,5% до 0,5%.

Ведь идейный Чечеткин=Розетка обещает снизить цены на 1% и же переживает , что покупатели страдают от жадности банков.

Вот чтобы не было у ритейла соблазна этот 1% положить себе в карман, предлагают включить в МПС обязательную скидку 1% со всех расчетов картой .


З.Ы. в целом остаётся Надежда, что НБУ и МПС донесут месседж на "верх", что никому сейчас не нужен коллапс с картами по всей стране, что за собой повлечет только недовольствия властью.

А ритейл и банки договорятся как-то сами в конце концов.

З.Ыы. у розетки уже как год есть своя финтех компания EVO.company и платежный провайдер УАПРОМ. Могли бы уже что-то запилить сами для снижения себестоимости платежей.

 

[debugger]

Аргументы сторон:

Розмір комісії інтерчейндж має регулюватися виключно ринковими методами

У Верховній Раді України та на засіданні Національної Ради Реформ активно обговорюється питання щодо необхідності включення до тексту законопроєкту про платіжні послуги, реєстраційний № 4364, під час ...

bank.gov.ua

Спойлер

У Верховній Раді України та на засіданні Національної Ради Реформ активно обговорюється питання щодо необхідності включення до тексту законопроєкту про платіжні послуги, реєстраційний № 4364, під час його доопрацювання до другого читання норм, що встановлюють граничний розмір комісії інтерчейндж.


У зв’язку з цим наводимо спільну позицію Національного банку України та голови підкомітету з питань функціонування платіжних і інформаційних систем та запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Ольги Василевської-Смаглюк щодо недоцільності законодавчого обмеження граничного розміру комісії інтерчейндж:


Ми наголошуємо на необхідності збереження виключно ринкових підходів до регулювання комісії інтерчейндж, адже це дає можливість фінансовій індустрії забезпечувати подальше зростання безготівкових платежів, скорочення частки тіньової економіки та зростання надходжень до державною бюджету в результаті цифровізації платежів.


Автори ідеї встановлення законодавчого обмеження граничного розміру комісії інтерчейндж наполягають на тому, що це сприятиме гармонізації українського законодавства із законодавством Європейського союзу та призведе до позитивних змін, зокрема серед іншого – до зменшення цін на товари та послуги.


Однак аналіз результатів упровадженого в 2015 році адміністративного регулювання інтерчейндж у Європейському Союзі не дозволяє говорити про однозначні переваги для споживачів, натомість дає підстави стверджувати, що запровадження обмеження розміру комісії інтерчейндж призвело до настання негативних наслідків, зокрема:

• зросла вартість річного обслуговування кредитних карток;
• зникли з ринку пропозиції щодо безоплатного обслуговування дебетових карток;
• зменшилася загальна кількість карток у обігу та середня кількість карток на одну особу;
• збільшилася вартість овердрафтів та отримання кредитних коштів;
• зросла вapтість тpaнскopдoниx операцій (за межами країни банку-емітента);
• скоротилися програми кешбеків із стимулювання безготівкових розрахунків, які формально існують, але фактично не дають користувачу змоги отримати суттєву суму кешбеку.

Дані щодо наслідків запровадженого регулювання комісії інтерчейндж у інших країнах світу також свідчать, що воно не сприяло досягненню поставлених цілей:

• у США після запровадження регулювання комісії інтерчейндж ціни для кінцевого споживача не зазнали змін. Водночас банки скоротили свої програми лояльності або запровадили додаткові комісії за обслуговування рахунків;

• в Австралії регулювання комісії інтерчейндж виявилося складним, неефективним та економічно необґрунтованим, оскільки не вплинуло позитивно на кінцевого споживача. Після введення регулювання банки збільшили вартість річного обслуговування карток, а торговці та кінцеві споживачі не стали платити менше за товари та послуги.

Ми вважаємо, що різке законодавче обмеження граничного розміру комісії інтерчейндж небезпечне та може мати негативні наслідки для ефективного функціонування платіжного ринку України. У нашій країні це може призвести до:

• зупинення розвитку і, ймовірно, згортання pos-термінальної мережі;
• збільшення вартості обслуговування банківських рахунків і карток для громадян та згортання програм лояльності (кешбеки, кредитні ліміти, пільговий кредитний період на карті).

Альтернативою має стати еволюційне та гармонійне зниження комісії банками та платіжними системами. Ми бачимо готовність та бажання платіжних систем і банків-емітентів платіжних карток поступово рухатися у цьому напрямі.


Закликаємо парламент та інші державні органи утриматися від ідеї законодавчого обмеження граничного розміру комісії інтерчейндж та дати можливість фінансовому ринку самостійно й демократичними методами вирішувати питання вартості фінансових послуг.

Бізнес озвучить спільну позицію щодо регулювання ставок інтерчейндж та загальної комісії еквайрингу

24 березня 2021 року о 12:00 в інформаційному агентстві «УНІАН» відбудеться прес-конференція, на якій представники законодавчої влади, Офісу простих рішень та результатів, а також бізнесу прокоментують необхідність законодавчого врегулювання вартості […]

rau.ua

Спойлер

24 березня 2021 року о 12:00 в інформаційному агентстві «УНІАН» відбудеться прес-конференція, на якій представники законодавчої влади, Офісу простих рішень та результатів, а також бізнесу прокоментують необхідність законодавчого врегулювання вартості еквайрингу.

• В Україні тариф за розрахунки платіжними картками завищений у декілька разів порівняно з країнами ЄС. Це означає, що кожен українець, який розплачується карткою за товари і послуги, фактично дотує банківський сектор.
• Кожна бізнес-установа змушена відраховувати у середньому 2% з ціни товару чи послуги (і може сягати до 3%) на користь банків, тоді як у країнах ЄС цей відсоток складає максимум 0,3% (обмежена законодавством)
• Український тариф підвищує ціну товару чи послуги для споживача, з’їдає і так невеликі доходи населення, погіршує фінансове становище українців, і шкодить всьому бізнесу – від малого до великого – в умовах кризи COVID-19
• Коли розпочалась пандемія COVID-19, закони були прийняті, які вимагають від бізнесу приймати кредитні картки, але нічого не було зроблено для того, щоб тариф був справедливим. Влада повинна нарешті регулювати це питання
• Ринок не може регулювати це питання, тому що 70% послуг еквайрингу надають державні банки, а 99% ринку платіжних систем – 2 гравці
• Коли облікова ставка НБУ за один рік знизилася з 17% у липні 2019 року до 6% у червні 2020 року, споживачі та бізнес відразу відчули зростання ліквідності. Обмеження тарифу менше 1% матиме той самий ефект для мільйонів споживачів України та сотень тисяч бізнесів
• Звернення отримані від понад 300 000 компаній, які підтримують обмеження тарифу

Відповідальний бізнес об’єднався та виступає за погодження українського законодавства із нормами законодавства ЄС, підтримуючи законопроект 4364 у частині зниження ставок еквайрингу та інтерчейнджу.

У прес-конференції візьмуть участь:

1. Марія Мезенцева, народний депутат України, Заступник голови Комітету, голова підкомітету з питань наближення законодавства України до законодавства ЄС Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу
2. Михайло Саакашвілі, голова Виконавчого комітету реформ Національної Ради Реформ
3. Олександр Ольшанський, заступник голови Виконавчого комітету реформ Національної Ради Реформ
4. Марія Барабаш, керівник Офісу простих рішень та результатів
5. Сергій Трахачов, президент Української ресторанної асоціації
6. Софія Коломицева, Асоціація ХоРеКа
7. Лера Бородіна, G.Bar
8. Василь Даниляк, член Української Ради Бізнесу, віце-президент ПАТ «Концерн Галнафтогаз»
9. Владислав Чечоткін, співзасновник «ROZETKA.UA»
10. Наталія Петрівська, Асоціації рітейлерів України

Також, під час прес-конференції плануються онлайн-включення представників інших галузевих асоціацій та громадських організацій, а також представників малого та середнього бізнесу.

Асоціації, які звернулись з листами підтримки законодавства щодо обмеження розмірів тарифів:

– Федерація Роботодавців України
– Спілка українських підприємців (СУП)
– Українська Бізнес Асоціація
– БІЗНЕС100
– ГО «CEO Клуб»
– Громадська спілка «Аптечна професійна асоціація України» (АПАУ)
– Асоціація Підприємств Інформаційних Технологій України
– Громадська спілка «Українська ресторанна асоціація»
– Асоціація рітейлерів України
– Ліга українських промисловців – виробників взуття, шкіргалантереї, хутрових виробів і шкіряних товарів «УКРШКІРВЗУТТЯПРОМ»
– Асоціація «Парфумерія та косметика України»
– «Всеукраїнське братство бджолярів України» та ін.

Модератор – Олеся Оленицька, директор з питань співробітництва з органами державної влади та зв’язків з громадськістю «МЕТРО Кеш енд Кері Україна».

 

[GLOOMER]

для меня в этой истории все очевидно, бизнес хочет дополнительно заработать, потому-что их расходы всегда заложены в цену. Тем более, что при получении нала, который у Них вопросов не вызывает , они никаких преференций официально потребителю не дают. Кому не выгодно, пускай отключают терминалы, будем покупать там, где не давятся из-за этого.

Кстати, а где Горошек ?

Уже даже о пересичном бжоляры беспокоятся

 

[татаринн]

вон уже по ictv крутят по зомбоящику бредни про переплату украинцами денег при оплате платежными картами.
как все плохо сейчас.
и как все сделают хорошо.
реформы, привет ))
миллионам украинцев будет наконец-то хорошо.
говорят, что теперь у нас будет как в ЕС.
шалена пидтрымка в верховной раде есть )
помощь бизнесу в коронакрызу.
вобщем, я все послушал, все хорошо теперь будет, и с кэшбеком тоже )

 

[STIGA]

ictv крутят по зомбоящику бредни про переплату украинцами денег при оплате платежными картами.

На другом канале в "сніданок з 1+1" пару раз репортажи показывали в поддержку текущего положения кешлесс ....

https://www.facebook.com/video.php?v=647239726067056

Post automatically merged: 25.03.21

миллионам украинцев будет наконец-то хорошо.
говорят, что теперь у нас будет как в ЕС.

Такая Европа нам не надо - вернёмся в эпоху сберкнижек...)))

 

[татаринн]

ictv крутят по зомбоящику бредни про переплату украинцами денег при оплате платежными картами.

На другом канале в "сніданок з 1+1" пару раз репортажи показывали в поддержку текущего положения кешлесс ....

https://www.facebook.com/video.php?v=647239726067056

Post automatically merged: 25.03.21

миллионам украинцев будет наконец-то хорошо.
говорят, что теперь у нас будет как в ЕС.

Такая Европа нам не надо - вернёмся в эпоху сберкнижек...)))

Ещё нас подтянули в Европу практически, по ставкам депозитов ((((
Ещё есть куда двигаться конечно

 

[БезУМныЙ ГоНЩиК]

За обслуговування банківських карт заплатять клієнти — новий законопроект - Бізнес та Фінанси - Курс України

На сьогоднішній день в Україні як випуск, так і обслуговування банківських зарплатних, пенсійних і платіжних карток - крім елітних - обходиться клієнтам фінустанов безкоштовно. Відбувається це завдяки комісіям (інтерчейндж), які платіжні системи Visa, MasterCard і комерційні банки беруть за...

kurs.com.ua

 

[татаринн]

За обслуговування банківських карт заплатять клієнти — новий законопроект - Бізнес та Фінанси - Курс України

На сьогоднішній день в Україні як випуск, так і обслуговування банківських зарплатних, пенсійних і платіжних карток - крім елітних - обходиться клієнтам фінустанов безкоштовно. Відбувається це завдяки комісіям (інтерчейндж), які платіжні системи Visa, MasterCard і комерційні банки беруть за...

kurs.com.ua

Придумали ессно ахинею. Под видом чего то хорошего.
если введут конские тарифы на обслуживание и выпуск карты, да уберут кешбек и прочие плюшки, то прийдется закрывать каждому свой зоопарк карт, да и пусть сами слуги и пользуются теми картами

 

[Andryuha]

За обслуговування банківських карт заплатять клієнти — новий законопроект - Бізнес та Фінанси - Курс України

На сьогоднішній день в Україні як випуск, так і обслуговування банківських зарплатних, пенсійних і платіжних карток - крім елітних - обходиться клієнтам фінустанов безкоштовно. Відбувається це завдяки комісіям (інтерчейндж), які платіжні системи Visa, MasterCard і комерційні банки беруть за...

kurs.com.ua

"Два крупнейших приемника безналичных платежей от покупателей сегодня – ПриватБанк и Ощадбанк. В "Привате" комиссионные доходы от транзакций составляют половину прибыли. От POS-терминалов – около трети"

Не совсем понял: то есть 1/3 от всей прибыли у Приватбанка - это прибыль от POS-терминалов?