Робота банківської системи й валютного ринку в умовах воєнного стану

[Дюрі-бачі]

24 лютого 2022 року з 5:30 на території України введений воєнний стан — Указ президента № 64/2022. НБУ ухвалена постанова № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану».

Спойлер: Прес-реліз Постанови НБУ

Про роботу банківської системи та валютного ринку з 24 лютого 2022 року в умовах воєнного стану по всій території України​

Національний банк оперативно ухвалив постанову у зв'язку із оголошенням воєнного стану по всій території України, якою, зокрема, передбачено, що:

• банки забезпечують роботу відділень в безперебійному режимі в умовах відсутності загрози життю та здоров’ю населення;
• банки продовжують роботу з урахуванням обмежень, визначених цією постановою;
• забезпечується доступ до сейфових скриньок в безперебійному режимі;
• безготівкові розрахунки здійснюються без обмежень;
• банкомати підкріплюються готівкою без обмежень;
• НБУ здійснює підкріплення готівкою без обмежень;
• НБУ здійснює бланкове рефінансування банків для підтримки ліквідності без обмежень за сумою терміном до одного року з можливістю пролонгації ще на один рік;
• платежі Уряду України здійснюються без обмежень, згідно із законодавством про особливий період.

Відповідна постанова також передбачає введення тимчасових обмежень з 24 лютого 2022 року, саме:

• призупинити роботу валютного ринку України, крім операцій з продажу іноземної валюти клієнтами;
• зафіксувати офіційний курс на 24 лютого 2022 року;
• обмежити зняття готівки з рахунку клієнта в обсязі 100 тис. грн на день (не враховуючи виплати заробітної плати та соціальних виплат), крім підприємств та установ, що забезпечують виконання мобілізаційних планів (завдань), Уряду та окремих дозволів Національного банку без нарахування та зняття комісій;
• заборонити видачу готівкових коштів з рахунків клієнтів в іноземній валюті, крім підприємств та установ, що забезпечують виконання мобілізаційних планів (завдань), Уряду та окремих дозволів Національного банку;
• увести мораторій на здійснення транскордонних валютних платежів (крім підприємств та установ, що забезпечують виконання мобілізаційних планів (завдань) та Уряду, окремих дозволів НБУ);
• зупинити здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів держави, що здійснила збройну агресію проти України;
• банкам – емітентам електронних грошей призупинити здійснення випуску електронних грошей, поповнення електронних гаманців електронними грошима, розповсюдження електронних грошей.

Відповідні дії є необхідними для забезпечення надійного та стабільного функціонування фінансової системи країни та максимального забезпечення діяльності Збройних Сил України, а також безперебійної роботи об’єктів критичної інфраструктури.

Наголошуємо, що Правління Національного банку України забезпечує свою роботу відповідно до Закону України Про Національний банк, Регламенту Правління Національного банку України в умовах особливого періоду, затвердженого рішенням Правління Національного банку України від 21 серпня 2019 року № 606-рш, нормативно-правових та розпорядчих актів Національного банку України.
(C) bank.gov.ua

Зміни до Постанови: результати пошуку всіх змін на сайті НБУ

Актуальний текст постанови на zakon.rada.gov.ua.

Спойлер: ЗБІР КОШТІВ НА ПОТРЕБИ АРМІЇ

• Підтримка Збройних Сил України:
  • через спецрахунок НБУ (доступна можливість оплатити платіжною карткою на сайті та наявні банківські реквізити SWIFT)
  • платіжною карткою системи mastercard/Visa через службу «portmone.com» (анонімна оплата, приймаються картки банків інших країн)
  • через ресурси «monobank»: платіжною карткою системи mastercard/Visa чи за реквізитами переказу SEPA
• Допомога українській армії через фонд «Повернись живим»:
  • з платіжних карток «єПідтримка» (MCC книг) — прес-реліз Урядового порталу
  • через ресурси фонду
• Перерахувати кешбек (бонуси тощо) на користь армії:
  • через програму лояльності «ФІШКА»/«FISHKA»
  • з рахунку «Бонус+» (ПриватБанк)
  • з рахунку «Cash'U CLUB» (Альфа-Банк): у застосунку «Sense SuperApp» → розіл «Cash'U CLUB» на робочому столі → вкладка «Призи та акції» → купити шанс «Допомога ЗСУ»

Системно важливими банками визначено перелік 760 чергових відділень (перелік чергових відділень постійно уточнюється та оновлюється), розташованих у Києві та у 275 населених пунктах 22 областей, які надаватимуть клієнтам фінансові послуги навіть в умовах тривалої відсутності енергопостачання.

Результати попереднього опитування

 

[debugger]

Укрексімбанк не був копією?

Спочатку був, а потім в 2007 у ворожого змінили функції.

 

[ГлавБухАрик]

Скопіювали Внєшекономбанк?

Ні, німецький KfW (Кредитна установа для відбудови). До речі, саме KfW з НБУ при Ющенко відкрили Німецько-Український фонд, який потім перейменували в Фонд розвитку підприємництва, який тепер хочуть перейменувати перебудувати в Національну установу розвитку за моделлю KfW.

 

[debugger]

Уряд розпочинає підготовку до продажу державних пакетів акцій «Сенс Банку»

Цікаво, що буде, якщо купити запропонує перша українська компанія на Nasdaq?

 

[Дюрі-бачі]

НБУ так і зберіг облікову ставку 15.5%, хоча за депозитними сертифікатами / рефінансуванням і надалі 19/19,5%

 

[debugger]

А реєстр свинорилів буде?

В Україні з’явиться реєстр дропів — «чорний список» банківських клієнтів

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №14161, який передбачає створення спеціального реєстру дропів.

psm7.com

Спойлер: Докладніше

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №14161, який передбачає створення спеціального реєстру дропів. У документі йдеться про осіб, через банківські рахунки яких здійснюються підозрілі фінансові операції

Про це повідомив Ярослав Железняк, заступник голови парламентської комісії з питань фінансів.

«Сьогодні разом з колегами внесли законопроект про «реєстр дропів». Це дуже важлива ініціатива, яку ми більше року напрацьовували разом з Нацбанком, Комітетом та експертами ТСК, — зазначає нардеп. — На жаль, але через систему дропів зараз проходить до 200 млрд грн і втрати для бюджету становлять десятки мільярдів».

Але головне, пояснює політик, це стало головною «фінансовою артерією», через яку оплачують нелегальний алкоголь, ігорний бізнес, тютюн. Більш того, дропи все більше використовуються відвертими злочинцями: від колл-центрів до торгівлі наркотичними засобами.

Проєктом передбачається:

• створення НБУ реєстру осіб операції яких підлягають посиленому контролю;
• банки та інші надавачі платіжних послуг будуть вносити в цей реєстр виявлених дропів та підприємства, які використовували міскодінг;
• до таких осіб буде застосовано встановлені НБУ ліміти на проведення платіжних операцій та обмеження на кількість карток (тільки для фізосіб);
• банки та інші надавачі платіжних послуг будуть зобовʼязані перевіряти регулярно наявність своїх клієнтів в такому реєстрі.

«Попри міфи, ми спеціально обрали до першого читання дуже консервативну версію. Ніякі рахунки одразу закривати ніхто не буде. Навпаки, допоможуть людині отримати інформацію, що її картку використовують злочинці», — пояснює народний депутат від фракції «Голос».

За його словами, для всіх інших, це можливість відійти від загальних обмежень по тим самим p2p, до більш таргетованого підходу банків саме для клієнтів, які потрапили під такий ризик.

Наприкінці квітня ми вже писали, що Національний банк України планує створити реєстр платіжної дисципліни — реєстр дропів та шахраїв.

«Створюємо реєстр, куди вноситимуть осіб, які продавали персональні дані чи використовували свої картки для схем, та суб’єктів господарювання у яких встановлено факти міскодингу, — повідомив тоді заступник голови НБУ Дмитро Олійник. — Це обмежить їхні фінансові можливості, але не виключить із системи».

Він наголосив, що Нацбанк буде лише розпорядником реєстру, а його наповненням будуть займатися банки та інші надавачі платіжних послуг.

 

[Андрюх@dp.ua]

НБУ оштрафував банки: Альянс – 83,5 млн грн, МТБ – 78,2 млн грн, Універсал –27,3 млн грн, Укрсиб – 11,5 млн грн​

Національний банк України за порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, та валютного законодавства в жовтні 2025 року застосував до семи банків заходи впливу, у тому числі наклав штрафи на загальну суму 205,8 млн грн.

Згідно з публікацією на сайті регулятора, найбільші штрафи отримали банки Альянс – 83,5 млн грн, МТБ – 78,2 млн грн, Універсал, на базі якого працює mono, – 27,3 млн грн та Укрсиббанк – 11,5 млн грн.

Як зазначив Нацбанк, Банк Альянс оштрафовано на 67,6 млн грн за неналежну організацію та проведення первинного фінмоніторингу (внутрішні документи й процедури, управління ризиками, застосування ризик-орієнтованого підходу, перевірка клієнтів, подання достовірної інформації на запити НБУ). Окремо накладено штраф 15,9 млн грн за порушення під час належної перевірки клієнтів, посилених заходів щодо високоризикових клієнтів, документування дій у межах ПВК/ФТ та роботу з клієнтами, пов’язаними з політично значущими особами.

Крім того, банк отримав письмове застереження за невнесення до анкет клієнтів даних, підтверджених наявними документами.

МТБ Банк оштрафовано на 75,0 млн грн за недотримання ризик-орієнтованого підходу, управління ризиками (включно з дистанційними технологіями та новими продуктами) та належну перевірку клієнтів. Окремо накладено штраф 3,2 млн грн за порушення вимог валютного нагляду, зокрема несвоєчасне виявлення індикатора валютних операцій і недоліки під час аналізу та перевірки документів за валютними операціями. Водночас банк отримав письмове застереження за недоліки у розробці та оновленні внутрішніх документів з питань ПВК/ФТ.

Згідно з релізом, Універсал Банк оштрафовано на 27,3 млн грн за неналежну перевірку клієнтів, недоліки у процедурах управління ризиками та порушення порядку інформування спеціально уповноваженого органу про операції клієнтів із замороженими активами. Додатково банк отримав письмове застереження за недоліки у фіксації подій у системі автоматизації.

Як повідомив Нацбанк, Укрсиббанк має сплатити 11,0 млн грн за неналежну перевірку клієнтів та недоліки в ризик-орієнтованому підході, а також 0,5 млн грн за порушення вимог щодо повідомлення спеціально уповноваженого органу про порогові фінансові операції. При цьому банк отримав письмове застереження за недоліки у розробці внутрішніх документів з питань ПВК/ФТ.

РВС Банк, який Нацбанк цього тижня визнав неплатоспроможним, оштрафовано на 3,8 млн грн за порушення вимог ризик-орієнтованого підходу.

Комінбанк оштрафовано на 1,1 млн грн за несвоєчасне повідомлення про порогові фінансові операції та неналежне встановлення високого рівня ризику щодо клієнтів.

Ідея Банк має сплатити 0,5 млн грн штрафу за несвоєчасне виконання рішення щодо зупинення операцій та несвоєчасне повідомлення спеціально уповноваженого органу про залишок коштів на рахунку клієнта.

Окрім банків, заходи впливу застосовано також до чотирьох небанківських фінансових установ.

ТОВ "НоваПей Кредит" з групи NovaPay оштрафовано на 255 тис. грн за неналежну перевірку клієнтів та недоліки у ризик-орієнтованому підході. Водночас компанія отримала письмове застереження за недоліки у розробці внутрішніх документів з питань ПВК/ФТ.

ТОВ "ФК "Мустанг Фінанс", якому Нацбанк на початку листопада анулював ліцензію, оштрафовано на 731 тис. грн за недоліки у внутрішніх документах з питань ПВК/ФТ, неподання достовірної інформації на запити НБУ та порушення порядку формування статистичної звітності.

ТОВ "ФК "Абекор" має сплатити 595 тис. грн за неналежне управління ризиками, порушення вимог щодо ідентифікації та верифікації клієнтів, моніторингу фінансових операцій та подання достовірної інформації регулятору.

ТОВ "ФК "Альянс Капітал Груп" має сплатити 17 тис. грн штрафу за допущення суттєвих помилок у статистичній звітності щодо валютних операцій.

 

[Дюрі-бачі]

НБУ мудаки. Через їх штрафи не можна користуватись нормально банками: просто перекидаєш гроші, значно менше 400 тис., і ніколи не знаєш коли зловиш бан.
І ще й банки не хочуть чітко і прозоро розписати всі правила щоб користувач до переказу знав пройде він чи ні.

 

[webivan]

І ще й банки не хочуть чітко і прозоро розписати всі правила щоб користувач до переказу знав пройде він чи ні.

Ну логічно. Якщо би чітко прописали до, дропи би переказували рівно за прописаним алгоритмом.

 

[LiquidStrm]

чітко прописали до,

По методичці, до = 100к за раз, 400к за місяць, але фінмон може блоканути навіть за суттєво меншу сумму на непрокачаному акаунті, або за кількість переказів, або за походженням. І отут є більш-менш банки, і відбиті наглухо, де навіть норм діяльність попадає під блоку і знімають її тижнями.

 

[Дюрі-бачі]

LiquidStrm, через такі штрафи нормальні банки стають відбитими

 

[Sanyok77]

Банківські комісії: що нового з’явилося останнім часом

Finance.ua вирішили розповісти, що нового з’явилося і активно використовується банками за останні 2−3 роки​

Суттєву частину банківських доходів становлять різноманітні комісії — плата за послуги або штрафи за ті чи інші дії (або бездіяльність) клієнтів. Банки постійно вигадують нові комісії або активно запозичують їх у своїх колег із банківського цеху. Можливо, хтось із читачів уже чув чи читав про ці комісії, але для багатьох клієнтів українських банків вони можуть стати несподіванкою.

Зміст

1. Плата за неактивність

2. Плата за розрив ділових відносин з ініціативи банку

3. Плата за зберігання на поточному рахунку великих сум у валюті

4. Комісія за спробу зняти з картки більше


Багато українців помиляються, вважаючи, що банки заробляють виключно за рахунок відсотків за кредитами. Звісно, це головна стаття банківських доходів, але не єдина.

Плата за неактивність​

Однією з комісій, що запровадили зараз майже всі банки (з великих приємним винятком є monobank, у якого подібної комісії немає. — Ред.), є так звана «плата за неактивність».
Плата за неактивний рахунок (або інакше «комісія за обслуговування неактивного рахунку/картки») — це фіксована комісія, яку банк може утримати, якщо за вашим рахунком або карткою тривалий час не було жодних операцій (поповнення, списання, переказів) з ініціативи клієнта.
Банк вважає рахунок «неактивним» після певного періоду без вашої активності.
Нарахування комісії залежить від умов конкретного банку — тарифів, договору з клієнтом, виду рахунку. Умови і, найголовніше, період може відрізнятися для різних банків.
Наприклад, у Сенс Банк неактивним вважається рахунок, за яким понад 180 днів (6 місяців) не проводилися розрахунково-касові операції. В Укрсиббанк та Акордбанк «неактивність» настає через рік, а в Izibank — лише через 3 місяці.
Варто знати, що кожен банк по-різному підходить і до розміру плати за неактивний рахунок, і до умов списання з клієнтського рахунку.
Щодо розміру комісії, то з гривневого рахунку списують від 20 до 100 грн на місяць залежно від банку. З валютного ж плата за неактивний рахунок може сягати 10 доларів/євро.
Щодо періодичності стягнення комісії, то є банки, які через рік одноразово візьмуть плату — і на тому все.
Існують банки, які після настання факту «неактивності» починають стягувати плату щомісяця, доки у клієнта на рахунку не закінчаться гроші.
Трапляються навіть випадки, коли банки починають брати плату за неактивність з іншого клієнтського рахунку у разі, якщо на «неактивному» немає грошей.
Тому, якщо ви постійно не користуєтеся якимось своїм банківським рахунком, слід обрати одне з двох: або закрити цей рахунок за непотрібністю, або (якщо він надалі може знадобитися) ретельно вивчити, як підтримувати активний рахунок (наприклад, роблячи з нього поповнення мобільного телефону раз на півроку) і не забувати це робити постійно.



Це варто знати про банківські комісії. Частина 2

Плата за розрив ділових відносин з ініціативи банку​

Ще однією комісією, яка з’явилася не більше ніж рік-півтора тому і настільки «сподобалася» деяким банкам, що вони почали масово її запроваджувати до ДКБО (договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. — Ред.), є плата за розрив ділових відносин за ініціативою банку.
Банки мають повне право розірвати договір банківського обслуговування та закрити рахунки клієнта за власною ініціативою. Існує п’ять основних причин, з яких це може статися:

1. Порушення вимог закону про фінансовий моніторинг.
2. Сумнівні фінансові операції.
3. Потрапляння клієнта чи його контрагентів під санкції.
4. Рішення банку щодо власної комерційної політики.
5. Порушення умов договору.

У разі виникнення причин для розірвання ділових відносин банк зобов’язаний повідомити клієнта про припинення обслуговування, зазвичай, за 30 днів (якщо інше не передбачено договором).
Але в екстрених випадках (наприклад, у разі підозри у скоєнні злочину чи необхідності блокування відповідно до вимог Закону про фінансовий моніторинг. — Ред.) рахунок може бути заблоковано негайно. Після чого клієнту повідомляється про те, що банк вирішив розірвати з ним ділові відносини.
На відміну від плати за неактивність, яка для гривневого рахунку становить від 20 до 100 гривень, плата за розрив ділових відносин за ініціативою банку може сягати 30% від залишку клієнтських коштів без обмежень за сумою. Саме стільки беруть, наприклад, абанк, банк Південний та Банк Власний Рахунок. В інших банках ця плата менша, але все одно досить суттєва.

Саме тому клієнт у жодному разі не повинен доводити до розриву відносин з ініціативи банку. І, звичайно, укладаючи договір з банком, варто заздалегідь поцікавитися розміром подібної комісії.

Плата за зберігання на поточному рахунку великих сум у валюті​

Логічно припустити, що банк зацікавлений у тому, щоб клієнт зберігав на своєму рахунку великі суми. Однак трапляються парадоксальні випадки, коли банк може брати за це плату.
Яскравим прикладом є Піреус Банк, який ввів з 1 червня 2023 року щомісячну комісію за обслуговування поточних валютних рахунків у доларах США та євро, якщо середньомісячний залишок на них перевищує 10 тис. доларів США або 10 тис. євро.
За це банк бере 0,1% від суми, мінімум 1 долар, максимум 100 доларів — для доларових рахунків та 0,2% від суми, мінімум 1 євро, максимум 100 євро — для рахунків у євро.
Комісія нараховується на всю суму середньомісячного залишку, якщо він перевищує поріг.



Як економити на комісіях та переказах: поради для карткових операцій

Комісія за спробу зняти з картки більше​

Дуже оригінальну комісію запровадив Ощадбанк. При спробі зняти у банкоматі або розплатитися у торговій точці на суму більшу, ніж залишок на картковому рахунку, банк знімає комісію у розмірі 3 грн.

При цьому жодних попереджень про те, що буде списано таку комісію, звісно, не видається. І скільки буде подібних спроб, стільки разів ця комісія зніматиметься. У банку цю комісію назвали «комісія при обробці авторизованого запиту на суму, що перевищує доступний залишок».
Саме через подібні випадки Finance.ua радить витратити час і ретельно вивчити тарифи банку, в якому ви обслуговуєтеся. Це дозволить надалі уникнути неприємних несподіванок та непотрібних витрат.

Додам від себе, що раніше мав зарплатну картку Укрсиббанк і там був тариф "Плата за видачу коштів більше суми залишку".
У тебе 872 грн, а ти прохаєш банкомат видати тобі 900 грн? Перші 1 чи 2 спроби будуть безкоштовними, а далі кожна відмова платна.