Взагалі mppt це "точка максимальної потужності", контролер "грається" амперажем, фіксуючи вольтаж, який не повинен при цьому вивалюватися за певні межі. Ну і ловиться якраз "максимальна потужність", бо падіння напруги на панелях дуже нелінійне і не відповідає підняттю струму. Скрін
andreuskas некоректний - аккума може не бути, інвертор працює "на запит" або "по максимуму на віддачу в мережу".
Це в теорії. А по факту - як воно працює в конкретному випадку на конкретному залізі, можливо не повністю знають навіть розробники прошивок контролерів.
Для прикладу, я бачу 2 різні характери роботи мррт, без батарейки і з нею.
Ну і трекери, навіть знайшовши ту найоптимальнішу точку, постійно граються з нею. Дофіга раз в секунду плавно смикається ампераж, відстежуючи напругу. Сонечко виглянуло - панелька виробляє більше, вольтаж не падає при піднятті напруги - можна грузити далі і відстежувати. Якшо звісно є така потреба, віддавати потужність далі. Бо коли поле в (умовно кажучи) 5кВт, а запит тільки на 500Вт - трекер поставить і триматиме самий оптимальний вольтаж, беручи потрібний ампераж.
Cheburator в низьковольтних і високовольтних стрінгах є свої переваги і недоліки.
В тебе дуже цікавий досвід роботи різних трекерів на тому ж самому залізі. Ну і він вкотре підтверджує, що зараз залізо більше другорядне (якшо воно не зовсім дрекове, або навпаки не суперпурепунікальне), а на першому місці це алгоритми.
І кстатє, можливо ще твої результати (хтось хрєновий хтось чудовий) пов'язані із напругою. Бо ефективність трекерів також залежить від неї - чим ближча напруга PV входу до максимально можливої для трекера - тим він ефективніший. Недозагруз по напрузі теж ріже потужність, і дуже ріже. Я це теж спостерігав. 500Вт панельки з половинною загрузкою PV входу івертора (240В із 450 максимальних) видавали стабільно по 400Вт, додавши ще одну панель (до 280В) - вони почали видавати (а може точніше сказати, інвертор почав з них вичавлювати) вже 450Вт, в тих же самих умовах!
